Що вони собі насудили: суддя Київського апеляційного адмінсуду Федотов Ігор В’ячеславович

Триває конкурс до Верховного Суду України – касаційної інстанції в судовій системі України. Одним із етапів конкурсу є проходження кандидатами перевірки критеріям доброчесності та професійної етики у Громадській раді доброчесності. 27 квітня 2017 року останньою був затверджений висновок про невідповідність одного із кандидатів на посаду судді Верховного Суду – Федотова Ігоря В’ячеславовича.

Тепер для того аби суддя продовжив участь у конкурсі йому потрібно отримати 2/3 голосів від складу всієї Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Федотов Ігор В’ячеславович – кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. За результатами анонімного письмового тестування Ігор В’ячеславович отримав 81,75  балів та 95,5 балів – за  практичне завдання. Із загальним результатом 177,25 балів Ігор Федотов посідає друге місце у рейтингу. 

Нас дуже зацікавила вже сама біографія Федотова Ігоря В’ячеславовича. Він був громадянином Росії та до 2002 року там проживав. Отримав освіту у Військовому університеті Міністерства оборони Російської Федерації.

На початку 1990-х рр.  він  служив військовим інженером в Східній Німеччині. Пізніше проходив військову службу у м. Хабаровську та м. Кубінка в Росії. А у 1999 році Президент РФ Борис Єльцин призначає  його суддею військового суду в місті Білогірськ, Амурська область. Цікаво, що у своїй біографії Федотов вказав, що він був не суддею, а членом цього суду. Лише 13 серпня 2002 року Ігор Федотов залишає суддівську посаду у Росії  та достроково звільняється у запас з військової служби в Росії.

І саме тут починається найцікавіше, оскільки виникає питання – а коли він вийшов з громадянства Росії? У своїй анкеті кандидат вказує, що був громадянином Росії до 2001 року.

Однак, у нас виникають сумніви у правдивості цієї інформації. Очевидно, що І.Федотов не міг бути військовим у Росії і при цьому не бути громадянином Росії. Отже, до 13 серпня 2002 року він однозначно мав це громадянство і у анкеті вказана невірна інформація. Громадянином України він став у 2001 році, тобто до закінчення служби у армії нашого ворога. А це означає, що на момент отримання громадянства України він мав громадянство Росії. За законодавством України він мав надати підтвердження виходу із громадянства іншої держави. Однак такого підтвердження у досьє ВККС немає. Тому цілком ймовірно, що він до сих пір є громадянином країни-агресора.

Йдемо далі. У 2003 році указом Президента Ігор В’ячеславович призначений на 5-річний термін до військового місцевого суду Черкаського гарнізону. І тут теж є особливість. Справа у тому, що відповідно до ст. 127 діючої у 2003 році редакції Конституції України суддею міг стати громадянин України, не  молодший  двадцяти  п’яти  років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі  права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.Ми не знаємо, як рахували проживання в Україні, але біографія судді показує, що станом на 2003 рік Федотов проживав в Україні максимум 1 рік.

Тим не менше, з 2003 року Ігор Федотов починає будувати свою кар’єру в українських судах. У 2009 році,  Ігор В’ячеславович призначений у цьому ж суді безстроково. Однак майже одразу указом Президента переведений на посаду  судді військового місцевого суду Київського гарнізону. А вже через рік, у 2010 році,  І.Федотов  йде на підвищення і призначається на посаду судді  Київського апеляційного адміністративного суду, де працює до сих пір.

Суддя є багатодітним батьком. За даними анкети у нього є 3-є синів та дочка. З декларацій випливає, що він спочатку жив з двома дітьми та своєю мамою, а з 2015 року – з сином і дружиною. У 2016 – з дружиною та іншим сином. Цікаво, що І.Федотов  з вересня 2015 року виплачує аліменти на утримання дитини.

Тепер проаналізуємо майовий стан судді та його родини. У своїх деклараціях за 2011, 2012, 2013,  2014, 2015 та 2016  роки чинний суддя Ігор  В’ячеславович вказав велику кількість рухомого та нерухомого майна. Саме через невідповідність інформації у деклараціях Громадська рада доброчесності затвердила негативний висновок для цього судді.

Перше, що кидається у вічі при аналізі декларацій – до впровадження електронного декларування члени сім’ї «не надавали згоди» судді на надання будь-яких даних про їх майновий стан. Тобто, ні мама, ні дружина, ні навіть неповнолітня дитина, такої згоди не надавали. Це один із способів приховування майна від декларування, яким доволі успішно користувались багато чиновників, яким було, що ховати. І у нас викликає значний сумнів, що у судді дійсно не було можливості дізнатись і задекларувати майновий стан членів його сім’ї.

Однак такого законодавство не передбачало. Якщо декларант знає про майновий стан члена своєї сім’ї, то зобов’язаний його вказати, навіть, якщо не має згоди на це. Більше того, ст. 18 кодексу суддівської етики зобов’язує суддю вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї. Тому таке заповнення декларації суддею І.Федотовим є порушенням суддівської етики та викликають обґрунтовані підозри у непрозорості його статків.

Переїхавши у 2009 році до Києва, Федотов Ігор В’ячеславович  відразу ж отримав право на користування  житловим приміщенням у гуртожитку від Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України. Цією квартирою, загальною площею 87,55 м², суддя користується і досі. Звертаємо увагу, що право на користування квартирою Ігор Федотов отримав ще у 2009 році, однак почав її декларувати лише з 2014 року, що прямо порушує українське законодавство.

Проживати у гуртожитку, мабуть, незручно, тому незабаром суддя отримав у користування краще житло. У своїй декларації за 2016 рік Ігор В’ячеславович зазначив право на користування будинком у елітному котеджному містечку у с. Гора, Бориспільського району. Будинок на 287,9 м² та 10 соток землі під ним  належить 76-річній матері судді Федотовій Наталії Миколаївні.Сотка землі в цьому районі коштує близько 240 тис. грн. Виходить, що за всю ділянку Наталія Миколаївна заплатила 2,4 млн. грн. Смішною видається і вказана суддею вартість будинку – 485 243 грн, адже вартість подібного будинку в цьому ж районі – близько 7 млн.грн.

Ми знайшли цей будинок та хочемо показати його вам: 

Кандидат до нового Верховного суд також задекларував наручний годинник Ulysse Nardin.Однак через відсутність марки визначити його ціну не можливо. З сайтів продажу оригінальних годинників ми встановили, що мінімальна вартість швейцарських Ulysse Nardin – 6 тис. дол.Також  Ігор  В’ячеславович задекларував мисливський нарізний карабін Блазер R-8, ціна якого коливається в межах 50-100 тис. грн.

Таким чином,  родина судді за останні 4 роки придбала майна на загальну суму понад 12 млн. грн. Задекларований же дохід усіх членів сім’ї з 2011 року склав близько 2,9 млн. грн. При цьому родина Федотова має досить великі заощадження. Суддя не надто довіряє українським банкам, в яких тримає лише 6232 грн та 653 долари. Натомість готівкою в усіх членів родини  за 2016 рік задекларувано 71 500 доларів та 305 000 грн.

Саме через неодноразове порушення норм Закону України «Про запобігання корупції» чинний суддя Київського апеляційного адміністративного суду Федотов Ігор В’ячеславович відразу ж потрапив у антирейтинг Руху ЧЕСНО. А вже 27 квітня 2017 року Громадською радою доброчесності було затверджено висновок про його невідповідність на посаду судді Верховного Суду.

Тепер слово за ВККС, яка вже раз не побачила жодних проблем у майновому стані цього судді і на кваліфікаційному оцінюванні визнала його доброчесним та компетентним . Це дозволило йому не лише продовжувати здійснювати правосуддя, але отримувати щомісяця майже 100 000 грн. зарплати.

Зараз колишній (чи дійсно колишній?) громадянин і військовий Російської Федерації, якому елітний будинок купує 76 річна мати, претендує піднятися на найвищу сходинку у суддівській ієрархії та визначати долю нашого правосуддя найближчі 20-30 років. Чи прозріє ВККС цього разу? На це не варто розраховувати. Лише постійний громадський контроль та максимальний розголос такої інформації може допомогти не пропустити у Верховний суд осіб з сумнівною репутацією. Тому ми продовжуємо стежити за конкурсом.

Розслідування «PROSUD»