Украинский аналог ФБР – что это будет?

После длительного промедления со стартом конкурс на избрание руководства Государственного бюро расследований начался. Впрочем до полноценного запуска структуры еще далеко. Отбор на должности директора ГБР, его заместителя и первого заместителя стартовал 29 октября. Почти через год после принятия соответствующего закона (документ об образовании Госбюро депутаты проголосовали в ноябре 2015-го).

Відбір мав початись у середині 2016-го, проте через затягування процесу його довелося відкласти. Спочатку документ два місяці лежав у столі в президента, чекаючи на підпис, потім було тривале призначення членів конкурсної комісії та заміни в ній. Восени все було готове до старту, але й тут не склалося.

Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос написав скаргу, в якій заявив, що, проаналізувавши всі 2 тис. запитань тестування, які були у відкритому доступі без відповідей, знайшов понад 200 з помилками. А це, на думку Матіоса, могло негативно позначитися на результатах конкурсу (детальніше про це на сайті Тижня в матеріалі «Як гальмується створення ДБР»). Комісія взяла паузу, перевірила завдання, втім, критичних помилок не виявила.

Нарешті минулої суботи кандидати пройшли перше коло відбору. Воно складалось із тестів на знання законів. Конкурсантові необхідно було правильно відповісти мінімум на 65 запитань зі 100 для продовження участі в іспиті. Водночас, деякі члени конкурсної комісії наполягали на тому, що такий бал є занизьким, адже тест не виконуватиме функції від-сіву і, як наслідок, більшість кандидатів пройде в наступне коло.

У результаті із 65 охочих посісти високе крісло в новій правоохоронній структурі прийшли 55 кандидатів. Дев’ятеро не з’явилися. Ще двоє відмовилися від участі в конкурсі. А з тих, хто складав тести, не впорались із завданням шестеро.

Ще двоє кандидатів: Олексій Вац, перший заступник начальника державної податкової інспекції в одному з районів Харкова, та Олена Бусол, старший науковий співробітник Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського, подали апеляційні скарги. Комісія обидві відхилила. Бусол відмовили через порушення правил подання апеляції: надіслана електронною поштою, без підпису, через день після завершення конкурсу (хоча мала бути того самого дня впродовж 2 год після тестування). Вацу — бо кандидат набрав прохідний бал — 76. Відтак позитивне рішення щодо скарги не вплинуло б на дальшу долю конкурсанта, адже до наступного тесту — на загальні навички — він допущений.

ЯК ОБИРАЮТЬ ОЧІЛЬНИКА ДБР

З огляду на важливість нової структури відбір на посаду директора відбувається в кілька етапів. Перший уже закінчився. Це було тестування на знання Конституції та законодавства. Відбувалося все в приміщенні Нацагентства України з питань держслужби. Кандидат діставав логін і пароль до комп’ютера на місці, після чого система формувала тест, обираючи із 2,5 тис. запитань 100. За кожну правильну відповідь претендент мав 1 бал.

А щоб пройти в наступне коло, як було згадано вище, необхідно було набрати 65. Наступний етап відбудеться 5 листопада. Кандидатів чекає перевірка на загальні здібності. Тест складатиметься із 60 запитань. Нижньої планки не буде, а бали, набрані конкурсантами, працюватимуть як рейтингова система під час співбесід.

«Ми прийняли рішення не встановлювати відсівний бал. Відтак кількість очок, які набере кандидат, не буде перешкодою для наступного етапу. Тут мова радше про рейтинги. Члени комісії, як і в будь-якому рейтингу, мають право врахувати результати тесту під час співбесіди, яка відбуватиметься потім. Нагадаю: завдання комісії — обрати претендента, котрий найбільше заслуговує на посаду. З урахуванням усіх критеріїв. Тестування — це лише один із етапів, який буде взято до уваги», — розповів Тижню голова комісії Роман Майданик.

Співбесіди орієнтовно відбуватимуться через два тижні після завершення другого тестування. Саме на них можна очікувати першого серйозного відсіву. Адже кандидатам необхідно дістати схвалення п’ятьох членів конкурсної комісії з дев’яти. Це може стати складним завданням. Комісія часом балансує на межі кворуму, бо ж на засіданнях подеколи присутні шестеро-семеро її представників. Після співбесід на кандидатів чекає спецперевірка.

Вона складатиметься з поліграфа й тесту на благонадійність. Останнє коло — друга співбесіда. І вже за її результатами комісія обере кандидатів на посади директора ДБР та його заступників. Далі кандидатури подають прем’єр-міністру України та президентові на затвердження. За словами членів конкурсної комісії, на завершення процедури відбору можна чекати в лютому 2017-го. Хоча на цьому робота не закінчується.

Штат Держбюро має складатись із 1,5 тис. осіб. Комісія має обрати орієнтовно 150 кандидатів на посади (центральний апарат і керівники територіальних управлінь). Однак точну кількість працівників має визначати вже директор структури. Водночас у суспільства можуть виникнути запитання щодо самого конкурсу. Адже своїм рішенням комісія відмовилася допустити спостерігачів на тестування. Як запевнив голова конкурсної комісії, за процесом можна спостерігати онлайн.

Виняток зробили тільки для спостерігачів від консультативної місії ЄС, яка допомагала в організації процесу. Цілком імовірно, що в майбутньому на комісію очікують неприємності. Закон про ДБР визначає, що до складу конкурсної комісії можуть входити особи з вищою юридичною освітою (ст. 11, п. 3). Не так давно один із народних депутатів звернувся до комісії із запитом, чи всі дев’ять її членів мають профільну освіту. У результаті надійшло підтвердження лише від сімох. Іще двоє: депутат Владислав Бухарєв та радник міністра внутрішніх справ Іван Стойко на момент здачі цього матеріалу в номер не надали відповідних документів. Цю інформацію Тижню підтвердив голова комісії Роман Майданик.

«До нас звернувся народний депутат із тим, аби йому надали інформацію на підтвердження наявності у членів комісії вищої юридичної освіти. Семеро представили її, двоє — ні. Конкурсна комісія вирішила доручити своєму голові, тобто мені, звернутися до суб’єктів висування — парламенту й Кабміну, щоб вони розглянули це питання, й у разі необхідності підготувати пропозиції. Ми (комісія. — Ред.) не знаємо, є юридична освіта чи ні, в тих, хто її не підтвердив», — розповів Майданик.

Утім, за його словами, комісія працюватиме і надалі. «Відповідно до Закону України «Про державне бюро розслідувань», конкурсна комісія вважається повноважною в разі затвердження в її складі не менше шести осіб. Ці два члени комісії наразі є повноправними, вона сформована в повному обсязі. Якщо підтвердиться інформація про відсутність у них вищої юридичної освіти, то зазначені суб’єкти висування, очевидно, розглянуть питання щодо призначення нових двох членів.

Ще раз наголошую, що всі члени комісії повноправні. Ми виходимо з того, що є розпорядження Кабінету Міністрів України: затвердити комісію в складі визначених осіб. Тож, ухвалюючи рішення під час наших засідань, вони реалізовували свої права як члени комісії», — зазначив Майданик. На запитання, хто саме не надав підтвердження своєї вищої юридичної освіти, він зазначив: «Іван Стойко та Владислав Бухарєв».

Варто наголосити, що влітку Кабінет Міністрів уже змінив двох членів комісії: Еку Згуладзе й Антона Геращенка. Останнього замінив Денис Монастирський, а першу — Стойко, щодо якого нині й виникли сумніви. У майбутньому це може спричинити певні проблеми для нормальної роботи комісії. Адже, як свідчать відеозаписи засідань, на останні кілька зібрань Бухарєв та Стойко не з’являлися. Тож наразі її  члени вимушені працювати всімох, на межі кворуму.

«Для практичної роботи комісії потрібно більш ніж шість членів. Сьогодні нас семеро, але якщо хоч один член комісії не прийде, це загроза кворуму. Двоє відсутніх — зрив процесу. Всі люди, які нині працюють у комісії, мають роботу. І, коли ми перейдемо до співбесід, може статися так, що в когось буде термінове відрядження, хтось захворіє. Отже, зривається графік. Це особливо критично на фінальному рейтинговому голосуванні, яке буде під час повторної співбесіди. Тоді вага кожного голосу — це проходження кандидата на посаду чи ні. І це питання стоїть гостро», — розповів Монастирський.

Водночас він наголошує: наразі не йдеться про порушення законодавства. «Ми можемо говорити, що особи не представили своїх даних комісії. Але стверджувати, що в когось немає юридичної освіти, некоректно. Ми як члени комісії не можемо витребувати відповідні документи, а наш колега не зобов’язаний надавати нам цю інформацію. Єдиний, кому він повинен показати такі документи, — це суб’єкт призначення (президент, парламент, Кабмін. — Ред.). Тобто відповідь на це запитання мають надавати вони», — зазначив Монастирський.

За його словами, заміна двох членів комісії наразі не впливає на сам конкурс. «Улітку змінювали й додавали представників у момент, коли процес уже тривав: набрали кандидатів, відбувалася перевірка документів. Головний принцип, із якого ми нині виходимо, — це стаття закону про ДБР, яка визначає кворум. Тобто комісія є повноважною в разі обрання шістьох членів. Можна говорити про те, що не всі суб’єкти процесу (парламент, Кабмін. — Ред.) належно представлені. Але це більш теоретичне питання, ніж реальна загроза на практиці», — пояснив Монастирський.

КОМУ БОЯТИСЯ ДБР

Від початку Державне бюро розслідувань було задумане як вітчизняний аналог американського ФБР. Воно мало розкривати особливо тяжкі насильницькі злочини, злочини пов’язані з кримінальними організаціями, тероризмом, випадки катування, а також військові злочини та корупційні діяння високопосадовців і працівників НАБУ й САП. Утім на практиці все склалося трохи інакше. Під час голосування закону правками з голосу в ДБР відібрали половину повноважень, усунувши «злочинні організації», «тероризм» та пряму згадку про тортури.

Наразі законом передбачено, що Держбюро розслідує службові злочини, корупційні (крім підслідних НАБУ) та військові злочини, якими поки що займається військова прокуратура (детальніше в інфографіці). Для прикладу: якби ДБР створили 2014-го, то власне воно й розслідувало б розстріли на Інститутській, викрадення активістів, а також випадки катування в райвідділках міліції. До його парафії мали б належати й усі високопосадовці-втікачі.


увеличить


Після свого запуску ДБР відбирає в Генеральної прокуратури функцію слідства, яка прописана в Конституції від 1996 року на «перехідний період»,що затягнувся на 20 років. Таким чином, у ГПУ залишаються дві основні функції. Перша — процесуальне керівництво. Тобто вона наглядатиме за тим, наскільки якісно, повно й неупереджено ДБР, поліція, НАБУ, загалом первинні слідчі органи ведуть розслідування.

Як відомо, наразі Генпрокуратура сама розслідує резонансні справи й сама ж таки здійснює за собою нагляд. Друга функція, яка залишається за нею, — представництво в судах. Таким чином, стартує перетворення ГПУ на наглядовий орган, що можна зарахувати до видимих результатів реформи правоохоронної системи. За оптимістичними прогнозами, Держбюро почне повноцінну роботу восени 2017 року, коли остаточно сформують штат працівників.

Автор: Станислав Козлюк, ТИЖДЕНЬ

 

You may also like...