Історія журналіста, якого мафія засудила до смерті

«Мафія засудила мене до смерті тому, що я розповів про їх економічну діяльність. Моє життя — то є пекло», — каже журналіст Роберто Савіано. Днями на екрани в Європі вийшов фільм, який було знято за його книгою «Гомора». Фільм приніс чимало слави режисеру Маттео Гарроне. Кажуть, що ефект він мав неменший, ніж колись у 70-ті «Хрещений батько» Ф.Ф Копполи. Лише у Копполи мафіозі могли викликати симпатію, поводитися шляхетно, а у Савіано – мафія така, яка вона є. Тепер, після того, як книга побачила світ, Савіано доводиться жити у підпіллі. Єдиний контакт, який він має з людьми – це карабінері, що його охороняють 24 години на добу.

Роберто Савіано розшукують, адже він написав про економічні схеми Каморри та ‘ндрагети. Він розповів про 20 років кримінальної діяльності мафії в районі Кампанія. Він виріс у Неаполі. Він працював на мафію, щоб розслідувати зсередини. «Це дуже сильна книга, — каже газеті «Le Monde» Маттео Гарроне, режисер, який зняв за її мотивами фільм, — це дуже сильна книга, повторює він, — автор розповів про Каморру зсередини, на відміну від того, що робили досі. (…) Мова книги – це мова військового репортажу». Савіано став для мафії своїм. Що більш за все викликає в нього ненависть до мафіі – це те, що вона вбиває невинних. Вперше Савіано побачив, як вони вбивали на його очах, коли йому було ще 13 років, коли він йшов до школи. Сьогодні нічого не змінилося. «Щомісяця вони вбивають когось, невинних хлопців. За його даними, за 29 років Камора вбила 3 тисячі 600 людей.

«Але вони наважилися говорити, — каже Савіано про членів Каморри. — І в них працює стратегія терору: ми тримаємо під контролем територію та якщо ви не поважаєте нас, ви помрете». Він каже, що у молодих людей в провінції не має вибору: або вони залишають свою землю та назавжди виїжзджають звідси, або стають сліпими та підставляють іншу щоку».

Він працював на Каморру на одній з фабрик текстилю та будівельних фірмах. Шокований нахабністю, з якою діє мафія, нехтуючи усякими законами. Савіано вирішив розповісти про це світові. Нещадовно Салман Руді, якого ще в 80-ті фундаменталісти засудили до страти, попросив організувати йому зустріч із Савіано, якого він хотів би привітати та висловити йому свою солідарність.

Савіано каже, його розслідування дуже важливе, тому що чим більше всі мовчать про цю важливу інформацію, тим краще процвітає мафія. Тим більш, що мафія – не лише італійська справа. «Навіть у Британії, є величезні інвестиції клану Каморри в Шотландії та є мафія ‘ндрагети в Лондоні, як доводять документи італійського розслідування», — каже Савіано. «Сьогодні дві найбільш небезпечні італійські злочинні організації кампанійська Камора та калабрійська ‘ндрагета».

«Вони менші за сіцілійську Коза Ностру, та їх не так добре знають. Я б визначив їх як злочинців та жорстоких бізнесменів. Вони починали підприємцями та стали злочинцями задля того, щоб максимально підвищити свої прибутки».

«Вони працюють в галузі переробки токсичних відходів, в текстильній промисловості, транспорті, будівництві, вони торгують кокаїном, займаються здирництвом та рекетом. Вони керують цю кримінальну діяльність паралельно з деяким законними підприємствами».

«Здебільше, вони працюють разом з китайськими торговцями. Вони захищають свої інтереси, але вміють дуже добре користуватися перевагами глобалізації та розміщувати свої інвестиції по всьому світові».

Одна банда Каморри має магазини одягу та товарні склади в Німеччині, Іспанії, Ірландії, Нідерландах, Фінляндії та Сербії, якщо назвати лише декілька країн. Вони продають мільйони липових джинсів в гіпермаркетах Нью-Йорка. Бізнесмени Каморри стали членами політичних установ, «білі комірці», які працюють в системі переробки відходів. Коли мафія пропонувала компаніям в Італії та решті Європи неперевершені контракти, «ніхто не ставив багато запитань та шкідливих відходів захоронили в районі Кампанії, де вже зараз підскочив рівень ракових захворінь, як пише медичний журнал «The Lancet».

І це не може бути вирішеним в найближчий час, вважає журналіст. Люди і далі будуть боятися і жити зі страхом. Неаполь та сусідні райони стали місцем, де ховають токсичні відходи з усього світу, бізнес, що тут контролює організована злочинність». Він підрахував, що обіг, який мають три головні мафії – сіцілійська, неаполітанська Камора та калабрійська ’ндрагета – сягає 100 мільярдів євро на рік. «Ви не можете побороти таких гігантів силами поліцейських бідного селища». «Камора – то є економічна проблема перш за все. І з нею мають боротися там, де вона менш за все хотіла, де б з нею боролися – на економічному рівні. Рішення – спалити землю у них під ногами».

А тим часом влада на все закриває очі, Сільвіо Берлусконі робить вигляд, що хоче покласти край злочинності. Днями «The Economist» надрукував матеріал, де автор дуже дивувався, що віднині відбувається в Римі. На вулицях скрізь багато карабінерів. Озброєні гвинтівками хлопці охороняють міланську площу П’яцца дель Дуомо, озброєні солдати стоять у Сан-Джовані-Латерано в Римі, пише «The Economist», альпійські гірські солдати допомагають поліції робити рейди в місцях, де роблять свій бізнес наркодилери у Турині. Італія здалеку не нагадує Колумбію. Та немає навіть і натяку на неминучий теракт. Тоді чому по всій країні розставили сили армії охороняти вулиці? Три тисячі військових кинуто на охорону порядку суспільні міста. Але як кажуть спеціалісти, якщо подивитися глибше, це смішно. Тому, що такими силами можна – правда — налякати туристів. А подолати злочинність – 3 тисяч замало. В 90-ті, коли влада оголосила війну мафії, як каже генерал Маріо Бусемі, якому було доручено виводити військових на вулиці італійських міст заради безпеки, тоді лише на Сіцілії розгорнули контингент в 20 тисяч солдат.

Що буде далі з Савіано, не відомо… І може, отримає він свою кулю в голову від якогось мафіозі, так і не зробивши світ кращим.

Анна Огняник, ІМІ

Ребята из Казал ди Принчипе

19 июня 2008 года апелляционный суд города Неаполя приговорил к пожизненному заключению 16 главарей одного из кланов неаполитанской мафии – Каморры, из местечка Казал ди Принчипе.

Это был один из самых сильных и жестоких кланов, на счету которого десятки убийств, совершенных с 1988 по 1991 год. Именно об этом клане Роберто Савиано рассказал в своем бестселлере «Гоморра», по которому был поставлен фильм, получивший специальную премию на Каннском кинофестивале в этом году.

Первое рассмотрение дела продолжалось семь лет. Процесс под кодовым названием «Спартак» (так как были несколько человек, которые восстали против господства клана и стали сотрудничать с полицией) завершился осуждением 95 человек, 21 из которых был приговорен к пожизненному заключению.

Но многие из осужденных подали апелляцию. Повторный процесс продолжался три года и завершился вчера подтверждением практически всех сроков заключения. «Небольшие послабления получили только несколько обвиняемых, которые признали все факты и чистосердечно признались», – заявил прокурор Франческо Иаконе.

Пожизненное заключение получили главари Франческо Скьявоне, прозванный «Сандокан», Франческо Бигоньетти, а также двое находящихся в розыске – Микеле Загария и Антонио Иовине. Кроме них, еще 12 человек также получили максимальные сроки – десять уже за решеткой, двое других в розыске.

Процесс проходил в бронированном бункере. Писатель Роберто Савиано, присутствующий на процессе, журналистка местного журнала Il Mattino Розария Капакьоне и судья Раффаеле Кантоне получили публичные угрозы, зачитанные в письме от боссов клана.

Но всего несколько дней назад «Казалези» (члены этой группировки, по названию места) перешли от слов к действиям. Были убиты бизнесмен Доменико Новиелло, который отказался платить этому клану и должен был выступить свидетелем на процессе, а также Микеле Орси, связанный деловыми отношениями с кланом, но потом решивший сотрудничать с полицией.

Журналисты центрального итальянского канала RAI, приехавшие на место процесса, пытались спросить мнение местных жителей. В ответ они не услышали ни одного комментария. Эксперт

Читайте также: