«Енергоатом» працює у «звичному» режимі… Технологія ошуканства

Безсоромними викрутасами «кращих» менеджерів-пройдисвітів «Енергоатома» та різного роду «Корон-2000» вимиті з галузі кошти працюють проти системи регулювання національної енергетики. А інвестори та професійні виконавці робіт, споглядаючи подібні карколомні схеми відмовляються від подальшого співробітництва з «Енергоатомом».

На превеликий жаль, так уже історично склалося, що великі гроші породжують великі проблеми, і обсяг проблем зворотно пропорційний відсутності контролю за витрачанням таких грошей.

Традиційно і виправдано, що великі гроші концентруються в державних кишенях, і розпорядження цими фінансовими активами залежить від волі того чи іншого чиновника або урядовця. Звісно, що лише у лінивого урядовця або чиновника не виникає нескромного бажання сплутати державну кишеню зі своєю власною, далеко не випадково поклавши немаленьку копійчину до свого загашника. При цьому старий вислів, відомий більшості населення з радянських часів – «все кругом державне, все кругом моє» розуміється і реалізується буквально.

Але апетитам зажерливих менеджерів, що знаходяться у керма розпорядження державними коштами, властива така особливість, як їх невпинне зростання, іноді понад всяку міру скромності. Жадоба наживи змушує забути про честь, совість, а іноді – притуплює навіть вияв інстинкту самозбереження.

Крадуть безсоромно та безсовісно, «все що погано лежить», при цьому реалізовуючи природне прагнення «набрати так, аби вистачило навіть дітям та внукам» цим же самим ставлячи під небезпеку всі прийдешні покоління через загрозу техногенної катастрофи.

Безкарність в одному, дрібному випадку породжує безкарність в більших масштабах, роблячи безсоромні крадіжки системою, що заслуговує на повторення. Кожному громадянину, який навіть не є юристом, відомий один з базових принципів Карного кодексу, який проголошує невідворотність покарання. Якщо цей принцип порушується – суспільство очікує неминуча біда та ризики…

На жаль, ми змушені констатувати, що практично позбавлена урядового контролю вітчизняна галузь енергетики, особливо – атомної енергетики становить благодатне підґрунтя для злочинних «прихватизаторських» експериментів атомних менеджерів вищої ланки, які безсоромними крадіжками державних коштів ставлять під загрозу техногенну безпеку не тільки нації, але і всього світу.

Загальновідомо, що в Україні природнім монополістом – національним оператором ядерних установок є т. з. Державне підприємство Національна атомна енергогенеруча компанія «Енергоатом», до складу якої входять всі чинні атомні станції, розкидані на теренах України.

ДП НАЕК «Енергоатом» щомісяця отримує від реалізації виробленого продукту (електричної енергії, яка в розумінні Закону України «Про електроенергетику» є товаром) суму понад 600-700 мільйонів гривень, при тарифі, який передбачає майже стовідсоткову прибутковість (рентабельність). Тобто, пояснюючи простою мовою, майже половина отриманої «Енергоатомом» щомісяця суми є «вільними» коштами, для привласнення яких вигадливими менеджерами «Енергоатому» розроблено вельми велику кількість шпарин та засобів…

Не гребуючи всілякими брудними методами (які включають підкупи та хабарі чиновникам та посадовцям, погрози та шантажі, різного роду провокації та використання підроблених документів) «Енергоатом» настільки відверто знахабнів, що навіть коли судові чи правоохоронні органи в черговий раз ловлять за руку крадіїв коштів, це публічно висвітлюється, як репресії або тиск на керівництво цього енергетичного монстра, чим виправдовується відома істина: активніше за всіх шукає злодія сам злодій… «Перлиною» технологій самозахисту атомних керівників є публічні звернення до вищих посадових осіб держави з голосними заявами на кшталт «нас переслідують, на нас тиснуть, нас обкрадають, допоможіть!»…

Цікавіше за все те, що Уряд України сприймає такі заклики, як серйозні, часто вживаючи адмінресурс з метою «допомоги» відвертим крадіям (що вже породжує впевненість у прямій причетності найвищих урядовців до карколомних схем розкрадань).

Висунуті нами звинувачення могли б видатися голослівними, якби ми не були готові їх підтвердити та детально описати. Сподіваємось, що наші скромні тези зацікавлять громадськість, керівництво держави, світову спільноту, чинних та потенційних контрагентів «Енергоатома», правоохоронців та правозахисників.

Сьогодні ми спробуємо розібратися лише в одній схемі крадіжки коштів та плюндрування інтересів одного з контрагентів «Енергоатома», яка, на жаль, є повторюваною, а тому певним чином показовою…

Так, ще у 2005 році (до речі керівником був Недашковський Ю.О. та його «каманда») після перемоги в тендері між ДП НАЕК «Енергоатом» та ЗАТ «Укратоменергобуд» (генпідрядник) підписано договір від 15.11.2005 №7-05 (реєстрація НАЕКа від 06.03.2006 № 20-14-1-06-559) на суму 4 484 189 грн. на виконання ремонту покрівлі енергоблоків №1,2 на «Южно-Українська АЕС» (яка, на правах відокремленого підрозділу входить до складу «Енергоатома»).

Однак, при виконанні робіт з ремонту покрівлі ЗАТ «Укратоменергобуд» були виявлені дефекти в конструкції покрівлі, прогини та перепад покрівлі, порожнини та підтікання, руйнація основи покрівлі та інші, які потребували усунення за рахунок додаткових робіт й об’ємів, які не були враховані проектно-кошторисною документацією, звісно ж, непередбачені тендерною документацією та укладеним договором.

З метою забезпечення більш надійної та довгострокової експлуатації покрівлі машзалу енергоблоків 1,2 ВП ЮУАЕС та збільшення її експлуатаційних характеристик, для усунення виявлених різних дефектів був підписаний договір№22-06 від 30.06.2006 (реєстрація НАЕКа від 16.10.2006 № 209-14-3-06-694) на виконання супутніх ремонтних робіт покрівлі машзалу енергоблоків №1,2 ВП ЮУ АЕС на суму 3 532 000 грн.

28.07.2006 за вимогою генерального підрядника була скликана технічна нарада на предмет використання передової технології ремонту покрівель, яка була розроблена та успішно апробована ЗАТ «Укратоменергобуд» на інших атомних станціях, з використанням спеціально розробленої мастики будівельної марки ЖКМк (мастика холодна для покрівлі, гідроізоляційна, уретан-каучукова по ТУ 24.3-30552853-004-2003), яка відповідає усім вимогам іноваційності, економічності, вигідності та безпечності.

Доцільно пояснити, що до цього часу ремонт покрівель передбачав застосування рулонних матеріалів, які нашаровувалися на покрівлю. Однак, нашарування є нерівномірним, і на швах виникають тріщини, западини, порожнини, що зрештою призводить до потрапляння води від атмосферних опадів всередину покрівлі та її поступову руйнацію, відшарування, протікання та пошкодження основи даху.

Використання ж мастики призводить до того, що вона в рідкому вигляді рівномірно розподіляється по всій покрівлі, поступово застигає, зрештою становлячи собою суцільний «килим», однорідний шар, непроникний для атмосферних опадів.

Зрештою, мастика дозволяє робити ремонт практично назавжди, не потребуючи переробок (як це є необхідним при застосування рулонних матеріалів). Використання мастики було успішно апробовано ЗАТ «Укратоменергобуд» на Рівненській та Хмельницький атомній станцій.

Таким чином, технічною нарадою фахівців ЗАТ «Укратоменергобуд» та ВП «Південно-Українська АЕС» від 28.07.2006 №ПТ.1.0917.0517, прийнято рішення використовувати саме матеріал ЖКМк для заміни покрівлі машзалу №1,2 ВП «Південно-Українська АЕС».

На виконання цього рішення підписано додаткову угоду №1 від 02.08.2006 до договору №7-05 від 15.11.2005 ( реєстрація НАЕКа від 11.09.2006 № 20-14-8-06-559) про зміну його умов в частині виконання робіт з ремонту покрівлі машзалу енергоблоку 1, 2 ВП «ЮУАЕС» з використанням замість матеріалу «Сікаплан» матеріалу ЖКМк та зменшення загальної вартості робіт, яка стала складати 4 201 870 грн. (зменшилась!).

У подальшому, багаторазовими технічними рішеннями фахівців ЮУАЕС та ЗАТ «Укратоменергобуд та на технічних нарадах (від 28.07.2006 №ПТ.1.0917.0517, від 27.11.2006 №ТР.1.0917.1268, від 11.04.2007 №ТР.1.0917.1361, від 18.04.2007 №ТР.1.0917.1369, протокол наради від 24.04.2007 №ПТ.1.0917.0415, від 03.05.2007 №ТР.1.0004.1379, від 27.09.2007 №ТР.1.0917.1508, протокол наради від 12.11.2007 №ПГ.00917.0917) встановлено про необхідність корегування проекту, внесення змін в його креслення, корегування технологічного процесу при ремонті, внесення змін в проектно-кошторисну документацію (ЮАТ-110-1232АС, ПОР-112-КМ19, ПО-112-КМ-17(змін.»), ПО-112-0КМ-17ВР(доп.), Акт від 16.11.07 №АК.1.3702.44576). Всі ці зміни вносили та погоджували саме фахівці генпідрядника ЗАТ «Укратоменергобуд» разом з Харьківським «Енергопроектом» в період виконання робіт, сподіваючись на те, що все таки отримають кошти.

За період виконання робіт з 2005 року по 2008 рік у ДП НАЕК «Енергоатом» змінювалися президенти: Недашковський Ю.О.- Деркач А.Л. – Коврижкін Ю.Л., і у 2008 році знову до керма повернувся Недашковський Ю. О.

Ремонтні роботи весь цей час продовжували здійснюватися, оскільки технологічний процес не дозволяв і не дозволяє робити будь-які перерви чи проволочки і закони фізики не пробачать навіть найменшого відхилення від технологічних стандартів та технічних принципів. Безпека атомних станцій – цей принцип у крові кожного свідомого енергетика та ремонтника, і порушувати його ніхто не наважиться навіть задля пересічних майнових інтересів.

Все було б добре. Але почалося цікаве з третім «приходом» (точніше, поверненням) Недашковського Ю.О. та його самих «кращих» менеджерів-пройдисвітів з усіх галузей: Резуніка Ю.А. і економіста і фінансиста і як спеціаліста із внутрішніх та зовнішніх «запозичень», Важиєвського Є.А. горе фінансиста –спеціаліста з розмірів процентних «відкатів» та звісно, Мусевич Н.П. як спеціаліста на «всі руки» – і юриста, і «великого» спеціаліста з економічної безпеки, і, із самого «цінного», кому таке ще міг довірити президент – це Тендера! І просто гарна жінка!

От і вирішили вони в кінці 2008 року за усталеною звичкою банально «по бистрому» ошукати ЗАТ «Укратоменергобуд», не заплативши за роботу. Хай іде до суду! А коли поточні борги стануть старими, то нічого тут страшного немає, їх знову в «Енергоатомі не буде».

У середовищі теперішнього керівництва «Енергоатому» наразі існує стійке антисоціальне переконання, що розрахунки з контрагентами є чимось ганебним та неприпустимим. Не дай Боже, за старими боргами! Навіть за тими, до яких гарно приклали свої «чисті» руки. Борги платять тільки труси! А крадуть гроші сміливі! Доказом цьому є сотні виграних судових позовів проти «Енергоатому», окремі з яких розглядаються вже навіть у міжнародних судових інстанціях, чим завдається непоправної шкоди іміджу України серед іноземних інвесторів та держав.

Добитися сплати боргу можливо практично лише передавши хабара першим керівникам «Енергоатому», і в ряді випадків навіть така поступлива позиція кредитора не звільняє від ризику ошуканства.

Однак, все ж слід повернутися до питання розрахунків з ЗАТ «Укратоменергобуд».

«Енергоатом» міг би просто не заплатити за роботу, змусивши ЗАТ «Укратоменергобуд» оббивати пороги судових інстанцій в пошуках намагань довести свою правоту.

Але менеджери-пройдисвіти вчинили ще більш відверте ошуканство, яке заслуговує внесення в підручники з кримінального права.

Роботи, які були виконані «Укратоменергобудом» було привласнено та передано іншому підприємству, Товариству з обмеженою відповідальністю «Корона-2000», адже чому їх залишати неоплаченими (якщо вони виконані), коли можна під них отримати швиденько непогані кошти?

Здавалося, як можливо передати роботи, які виконані та втілені в нерухомості, це ж зрештою не матеріали та не товари?

Виявляється, дуже просто. Коли на меті стоїть бажання всіма правдами і неправдами вкрасти бодай копійчину – фантазія розвивається вельми бурхливо і реалізується особливо цинічно та відверто.

«Енергоатом» немотивовано відмовився підписувати акти виконаних робіт з ЗАТ «Укратоменергобуд», а замість того оголосив на ці роботи, правда «трішки» збільшив суму робіт, „всього” в три рази, треба ж ради чогось було робити цю катавасію) відкриті торги.

І за їх результатами 23 грудня 2008 року між ДП НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «Корона – 2000» було підписано договір про виконання робіт з ремонту покрівлі, а вже 25 грудня (тобто через день) було підписано акт виконаних робіт, за яким «Енергоатом» визнав факт виконання «Короною-2000» робіт з ремонту покрівлі атомної станції.

Така швидкість і цинічність вражає. І не тільки тим, що подібний об’єм робіт (виходячи з технологічних вимог) неможливо виконати не за день (як це видається за підписаним та сфальшованим документом) і навіть не за кілька місяців – ЗАТ «Укратоменергобуд» виконував їх в кілька етапів не за один рік.

Ще за кілька днів, а саме 30 грудня того ж року ТОВ «Корона – 2000» отримав кошти за «роботи» у сумі понад один мільйон гривень Якщо податкові та правоохоронні органи поцікавляться тим, які шляхи руху цих коштів були після їх отримання – довідаються багато цікавого та пізнавального і знайдуть не одну контору, яка на професійному жаргоні податківців та фахівців називають «ямою»…

Не варто буде нагадати, що в звичайних умовах підприємства, яким заборгував «Енергоатом» мають шанс отримати оплату через кілька років марудного відвідування судів та виконавчої служби, і то, якщо «повезе» (не безкоштовно)… ТОВ «Корона-2000» виявилася швидкоруч «обраною», в тому числі для пікантної мети підготувати і передати новорічні подарунки для керівництва «Енергоатому» (що особливо приємно робити за чужий рахунок).

Ще буде доцільно згадати про одну дрібницю: «Енергоатом» згідно внутрішнього положення категорично не сприймає можливості авансування робіт, які він замовляє. Однак у випадку з «Короною-2000» було зроблено виняток: «Енергоатом» погодився навіть надати аванс у сумі понад шість мільйонів гривень, не зупиняючись перед більш ніж сумнівною репутацією отримувача коштів з ризиком того, що вони не будуть відпрацьовані.

Не зайвим буде згадати, що ТОВ «Корона-2000» має статутний фонд в 29 тисяч гривень, кільканадцять тисяч гривень фонду заробітної платні за рік, непокритого збитку за 2007 рік (який передував укладенню договору) у сумі більш ніж 800 тисяч гривень (!), займається (якщо вірити статуту та відомостям управління статистики) виробництвом лаків та фарб (але ніяк не ремонтом об’єктів високого техногенного значення) і не має будь-яких ліцензій та спеціальних дозволів.

Єдиний позитив «Корони-2000» – поступливість та бажання отримати кошти (і ще більше бажання – віддати «долю» в «Енергоатом»).

Ділки з «Енергоатому» настільки впевнені у власній безкарності, що навіть не врахували одного простого моменту: «Южно-Українська АЕС» є режимним об’єктом, який перебуває під особливою охороною і доступом, який багаторівнево фіксується.

При цьому "крутіям" з «Енергоатому» навіть не прийшло на розум усвідомлення того, що підписуючи нікчемні папірці про те, що «Корона-2000» ніби-то виконувала роботи на об’єкті, слід було б довести цю обставину доказом появлення хоча б одного працівника «Корони-2000» на станції. Посадові особи «Корони – 2000» якщо і з’являлися в «Енергоатомі», то лише в кабінетах керівництва і лише не з пустими руками, виконуючи привабливі фінансові замовлення. Але не на об’єктах (не зайвим буде згадати, що доказів участі ошуканого ЗАТ «Укратоменергобуд» у ремонтних роботах більш ніж достатньо, вони становлять кілька сотень аркушів технічної документації, листів, допусків, актів та технічних завдань)…

Очевидно, що описана схема ошуканства виконавця робіт, поєднана з відмиванням коштів, не сприяє та не може сприяти оздоровленню економіки, і найголовніше – безпеці атомної енергетики, як галузі…

Адже безсоромними викрутасами «кращих» менеджерів-пройдисвітів «Енергоатома» та різного роду «Корон-2000» вимиті з галузі кошти працюють проти системи регулювання. Інвестори та професійні виконавці робіт, споглядаючи подібні карколомні схеми, природно, відмовляються від подальшого співробітництва з атомним монстром, який бере собі в підручні (задля освоєння тарифних коштів) різного роду пройдисвітів…

Звісно, що Уряд України не в змозі контролювати подібні схеми відтоку коштів, але ж це не звільняє суспільство від побоювань збільшення ризику техногенної катастрофи планетарного масштабу…

А суспільству залишається лише або ж очікувати найгіршого – повторення „Чорнобиля”, або ж з оптимізмом сподіватися, що національні незаангажовані та незпямовані участю у незаконних схемах карні та правоохоронні органи, податківці, ревізійними, прокуратура зрештою викриють і заґратують безсоромних крутіїв-здирників, про що буде відомо, сподіваємось, як суспільству (в тому числі через національні засоби масової інформації), так і посадовцям, яким слід прискіпливо переглянути та безумовно перебудувати принципи побудови вертикалі влади по відношенню до енергобаронів.

Анна Креман, Михайло Шевченков, спеціально для «УК»