Загинув від поранень, бо не дали евакуювати. Історія третього загиблого під Зайцевим

Загинув від поранень, бо не дали евакуювати. Історія третього загиблого під Зайцевим

Як повідомив голова Вінницької облдержадміністрації Сергій Борзов, третім загиблим під Зайцевим 13 липня виявися 40-річний сержант-розвідник Ярослав Журавель. Його тіло російські гібридні сили передали українським бійцям у вівторок, 21 липня.

Журавель – саме та людина, яка на оприлюднених відео з коптера надає собі допомогу. Він був живий, але помер, так і не евакуйований з поля бою, зазначає  Радіо Свобода.

Сержант був у групі з саперів та представників СЦКК, які, за умови припинення вогню, гарантованого ОБСЄ, вирушили забирати тіло командира розвідувального взводу лейтенанта Дмитра Красногрудя, який підірвався на невідомому вибуховому пристрої під час антидиверсійної роботи.

Ярослав Журавель ішов першим, коли група була обстріляна. І штаб ООС, і 35-а бригада стверджують, що «режим тиші» на період пошукової операції був гарантований через ОБСЄ. Сержант, як і інші члени групи, мав білий шолом та білий бронежилет.

Ярослав Журавель
Ярослав Журавель

«Першим ішов сержант розвідвзводу, який прийняв на себе вогневий удар. Він був поранений, група відійшла, перегрупувалась, і на чолі з офіцером розвідки і бойовим медиком намагалась надати допомогу сержанту, який відповзав убік. Під шквальним вогнем із застосуванням гранатометів бойовий медик отримав поранення, несумісні з життям, і загинув на місці. Офіцер розвідки отримав контузію», – повідомив командир 35-ї бригади Микола Палас на брифінгу 13 липня.​

Ярослава «бачили» з дрона розвідки, тоді він був ще живий. Потім зник з поля зору – ймовірно, впав у балку. Три дні поспіль бойовики не давали проводити пошукову операцію.

«Сьогодні під час чергових перемовин через СММ ОБСЄ з представниками російсько-окупаційних військ, в черговий раз не були досягнуті домовленості, щодо пошуку та евакуації нашого пораненого захисника. Ворог постійно безпідставно не дає проводити пошукові заходи», – заявляв штаб ООС 17 липня.

Ближче до вихідних стало зрозуміло, що сержант, ймовірно, уже загинув від поранень.

У морську піхоту розвідник перевівся із 93-ї ОМБр «Холодний Яр» декілька місяців тому. Він прийшов у підрозділ разом зі своїм загиблим командиром Дмитром Красногрудем. Коли лейтенант підірвався зранку 13 липня, Журавель був поруч із ним. Розвідник, як і інші члени гуманітарної місії, повірив у гарантії безпеки, про які ОБСЄ домовилися з російськими гібридними силами, і вирушив забирати тіло загиблого лейтенанта.

40-річний Ярослав Сергійович Журавель був командиром машини – командиром 3-го відділення розвідувального взводу 137-го окремого батальйону 35-ї бригади морської піхоти ВМС ЗС України, пише Новинарня.

Уродженець Верхньодніпровського району Дніпропетровщини. Народився 8 березня 1980 року.

На війні Ярослав із весни 2015 року, повідомив капелан Дмитро Повортний.

Місця проходження служби – 20-й окремий мотопіхотний батальйон; 93-тя окрема механізована бригада; 137 обмп 35-ї окремої бригади морської піхоти. Мар’їнка, Піски, авдіївська “промка”, Трьохізбенка, Гранітне….

Удома на Ярослава чекали дружина та двоє доньок.

Поховають загиблого в його рідному селі Андріївка 23 липня.

Варто зазначити, що вранці 22 липня ветерани російсько-української війни пікетували будівлю Вінницької ОДА через загибель пораненого військового, якого покинули на полі бою під Зайцевим на Донеччині.

Як пише “Новое время”, протестувальники вимагали від керівництва облдержадміністрації пояснень, чому пораненого військового не евакуювали, розкрити його ім’я та нагородити орденом “Золота Зірка” посмертно.

До пікетувальників вийшов голова Вінницької ОДА Сергій Борзов. Між учасниками бойових дій на Донбасі та чиновником виникла словесна суперечка.

“Наше терпіння уривається: людину покинули як собаку. Ніхто не поворухнув пальцем, не підтягнув ні танків, ні артилерії, ніхто не намагався організувати операцію з порятунку”, – сказав один із протестувальників.

Окрім Красногрудя та Журавля, в той день також загинув бойовий медик, сержант Микола Ілін з позивним «Естонець». Він, білорус за національністю, був громадянином Естонії, служив у морській піхоті щонайменше два роки і ненавидів все, що пов’язане з СРСР.

Вчора з медиком прощалися у Києві.

На церемонії прощання з медиком Іліним

На церемонії прощання з медиком Іліним

УК

 

Читайте также: