Комбінована атака на Ізраїль (“Потоп Аль-Акса”) стала одним з найстрашніших нападів з часів ізраїльської війни за незалежність та Судного дня – більш як 1400 загиблих, сотні зниклих безвісти та заручників, захоплені поселення та вуличні бої у 30-тисячному місті Сдерот.
Останній фактично збезлюднів — його населення евакуювали. Евакуюють і з селищ на півночі, де ліванська “Хезболла” все більш активно застосовує важке озброєння по військовій базі на горі Дов та прикордонних кібуцах. Керівництво ХАМАС каже про понад 8 тисяч загиблих мирних палестинців внаслідок ударів у відповідь Ізраїлю. Проте ці дані з незалежних джерел перевірити неможливо, пише BBC Україна.
Водночас з’явилося неочікувано багато паралелей з війною в Україні.
Досвід найбільшої континентальної війни в Європі останніх часів не те щоб скрупульозно вивчався обома сторонами. Але коли вже через кілька діб на танках з’являються “козирки” від скидів з дронів, які росіяни спочатку безрезультатно застосовували проти “Джавелінів”, – це означає, що досвід з України справді систематизується та застосовується.
Плюс природно, що багато речей з розвитком технологій можуть робитися тільки в один спосіб. Це коли дрони розвиваються, а “винищувач дронів” поки що не винайдений, коли найсучасніша броня пробивається тандемними пострілами, а зв’язок не можна придушити, якщо він працює через супутниковий інтернет.
А ще Ізраїль запросив у США плануючі бомби, високоточну зброю, ракети до ППО і снаряди. Два тижні війни – і запаси високоточної зброї вже треба поповнювати, а для бомбардувань використовується старий чавун.
І кілька тисяч ракет, зібраних ХАМАС у Газі з труб, виснажують запаси ППО Ізраїлю – країни, що витрачає на силовиків 16 млрд доларів щороку.
А США готують пакет допомоги ще на мільярди доларів та на додаткові батареї “Залізного купола”.
Тобто, виявляється, що більшість армій на планеті в 2023 році – це армії однієї операції і не тільки Україна залежить від поставок партнерів.
Неготовність та флешбеки з Волновахи-2014
Звичайно, є досить багато й інших простих паралелей. Наприклад, підбитий біля паркану танк “Меркава”, фото з яким розлетілися світом. Видно, що його датчик РЛС системи захисту в неактивному стані, кулемета немає. На гарматі чохол — тобто, вже після численних повідомлень про прорив екіпаж міг не наважитись підготувати машину до бою.
Не так раніше уявляли дії “ЦАХАЛу” у подібних ситуаціях.
Колись, у далекому вже 2014 році, на атакованому групою Безлера блокпості ЗСУ біля Волновахи так із незнятим чохлом залишилася БМП-1 – картина бюрократії та неготовності армії скрізь однакова.
Та “Меркава” дуже контрастує зі звичною для ЦАХАЛу технологічністю: дронами, комплексами активного захисту, мультидоменними підрозділами з “командирами плазмових панелей” (Концепція “підрозділів мультидоменних операцій” передбачає, що їхні командири на рівні батальйонів повинні мати у своєму розпорядженні широкий спектр засобів ураження супротивника – від реактивної артилерії то засобів РЕБ. – Ред.).
Це контрастує з іміджем високотехнологічної армії, з опорою на величезну кількість резервістів, досвідчений офіцерський корпус і вихідців із цього середовища в політиці. “Народною хайтек армією”, як часто стверджувалося у рекламних плакатах.
А в результаті під час нападу ХАМАС – напівпорожні ізраїльські бази, неозброєні солдати, що ховалися у підсобках, покинута техніка, включно з важкими бронетранспортерами “Ахзарит” та “Меркавами”, зачинені кімнати зброї та сонні заручники.
Тому з США повітряним мостом змушені були перекидати “швидкі” та бронемашини, волонтери збирали одяг, білизну, пластини та керамічні пакети для бронежилетів.
Тобто бачимо структурну і серйозну неготовність.
Також є багато аналогій з досвідом бойових дій в Україні останніх років.
Тактика малих груп і спецназу
Перш за все – тактика малих груп. Просочування через укріплені лінії одночасно на великій ширині підрозділами на баггі, мотоциклах, джипах.
ХАМАС використовував у першій атаці бойових плавців для висадки в кібуц Зікім та “хамасівський” спецпідрозділ “Нукба” для проходження укріплених КПП на “паркані”.
Екзотика на зразок мотодельтапланів чи катерів – це вже скоріше вузькі операції, а основні ізраїльські позиції прорвала ногами піхоти та пікапи. Захоплені одночасним ударом сім КПП.
Базова група ХАМАС – п’ять осіб та командир. Кілька таких з переносним 60-мм мінометом, гранатометами та кулеметами і штурмували кібуци.
Відбитися змогли лише Нір-Ам, де місцева самооборона мала довгоствольну зброю і спротив очолив ветеран спеціальної служби, а також прикордонний пункт, де кругову оборону зайняли два танки.
Також варто відзначити використання частин спецпризначення, як “консервного ножа” для подолання інженерної оборони – в Україні так часто йшли штурмувати опорники на лінії фронту ССО, ГУР та інші спецпідрозділи. Одночасно з цим йшла інфільтрація десятків малих груп, щоб паралізувати тили та підходи до поля бою.
Все це ми бачили у “Слобожанській офензиві” ЗСУ, на півдні біля Херсона і на північ від Києва біля Мощуна.
Ймовірно, бачили й ХАМАС – те, що працює проти армії РФ, може спрацювати і проти ЦАХАЛ.
Причому на Близькому Сході тактика спрацювала також саме проти важкоозброєної армії: два батальйони ізраїльської бригади “Голані” – 13-й та 51-й, зазнали тяжких втрат, в одній із рот 44 убитих. Захопили базу дивізії “Газа” у селищі Реїм, де ЦАХАЛ залишив десятки одиниць бронетехніки.
Пролом в ізраїльській обороні закривали армійські спецзагони на вертольотах – Підрозділ 888 “Рефаїм” (“Привиди”), що спеціалізується на глибинних наступальних операціях у сірій зоні, де бійці противника ховаються і не показують себе.
Те, що такого роду спеців кинули на лінію бойового зіткнення як пожежну команду, і загинув їхній командир полковник Рой Леві, герой операції “Непорушна скеля” – однозначний маркер того, що у ізраїльтян все пішло не так у перші хвилини.
Кількість загиблих бійців прикордонного спецзагону МАГАВ, у тому числі спеціальної служби, що працює під прикриттям арабів-палестинців, а також поліцейських, включно з командирами станцій, досягла 58.
Переносні ракетні комплекси
Характерною рисою атаки ХАМАС стала величезна кількість переносного протитанкового озброєння і ПЗРК у наступаючих – тандемні постріли, спеціальні боєприпаси – осколкові і навіть кілька термобаричних.
Серед помічених у “хамасівців” зразків була РПГ-29 “Вампір” – російський гранатомет або ж його іранська копія Ghadir.
Щоб збільшити кількість ПЗРК бійці ХАМАС адаптували саморобні акумулятори до ще радянських комплексів “Стрела” та “Игла”. Тут пряма паралель із ЗСУ, коли українці аналогічно сотнями застосовували колишні східнонімецькі “Стріли” та інші ПЗРК зі зберігання країн колишнього “Варшавського пакту”, щоб вивести з гри російську армійську авіацію.
Російський протитанковий комплекс “Корнет”, до речі, ХАМАС та “Ісламський джихад” не використовували – їх у Газі небагато, тому, можливо, бережуть на наземну операцію Ізраїлю.
Ця тактика з переносними комплексами не нова — під час штурму лінії Бар-Лева у Війні Судного дня майже кожен третій єгипетський солдат ніс важке піхотне озброєння, включно з новим на той час ПТРК “Малютка”.
Тоді ізраїльтяни не стали контратакувати танками втрачені позиції, а обійшли їх, форсувавши Велике Гірке озеро, пробилися на стику та позбавили супротивника постачання.
Але після боїв за Київ та Харків ця тактика знову заграла новими фарбами.
Малі групи українців, прикриття мінометним вогнем невеликих калібрів 60-82 мм, десятки одноразових гранатометів та РПГ-7, десант з пікапів і “Хамві” – так був узятий не один опорник росіян на сході України. Причому часто на кожному було кілька ворожих танків та БМП.
І навіть сучасні танки горіли від тандемних пострілів, а російські вертольоти, що йшли на допомогу, потрапляли у засідки мобільних груп з ПЗРК.
ХАМАС також зробив кілька пострілів по гелікоптерах Армії оборони Ізраїлю та пошкодив їх. А один вертоліт був знищений на землі вогнем ПТРК.
Дрони
ХАМАС застосовував і дрони-камікадзе, і скиди, і вів безпілотниками коригування мінометного вогню. Але заради справедливості варто відзначити, що тут був не лише український досвід. Це в тому числі досвід “Ісламської держави” з мультикоптерами (досить багатий), а також іранські напрацювання.
Втім, скидання гранат ПГ-7В на танки з верхньої півсфери, де в ізраїльтян не працює комплекс активного захисту і немає потужної броні – суто українська “фішка”. “Ісламська держава” часто застосовувала безпілотники проти груп піхоти або підриваючи склади армії Асада. Але саме ЗСУ освоїли їх як “літаючі ПТРК” проти жорстких броньованих цілей, включаючи сучасні Т-90М.
Всі ці тактики з часом в Україні переймають росіяни і навпаки, якщо йдеться про їхні новації. Те саме – скиди на оптику і камери, щоб засліпити пости, а також вражання вогневих точок під час штурмів.
ХАМАС також активно використовував баражуючі боєприпаси – їхня програма це суміш іранського та внутрішнього напрацювань.
На честь Мухаммада Зуарі, інженера ХАМАС з Тунісу, якого вбили у 2016 році, названо цілу серію баражуючих боєприпасів у секторі Газа. Саме їх активно застосовували проти ізраїльтян під час “Повені Аль-Акса”.
Іранський багатоцільовий безпілотник “Абабіль-2” збирають у секторі Газа під назвою “Шехаб” – для цього використовують два різні типи двигунів, композитні матеріали та цивільну електроніку із заходу.
Щонайменше три танки, дві оборонні вежі та кулемет з дистанційним керуванням уражені з дронів виключно скидами.
Starlink
Ізраїль також активно вивчає український досвід. Зокрема, створення мережі станцій Starlink для координації військ та тилу. Уряд Ізраїлю веде переговори з компанією Ілона Маска, щоб розгорнути термінали у прикордонних селищах, де через евакуацію фахівців можуть бути проблеми зі зв’язком.
Можливість передавати великі за розміром відео, вести стріми з дронів і наводити штурмові групи на кожну дірку в землі, віддавати накази мало не кожному стрільцю і робити все це незалежно від впливу РЕБ, рельєфу і ретрансляторів — технологія, яка змінює правила гри на війні.
Особливо, коли проводиш наступальну операцію в урбанізованому регіоні.
Підсумки
У ХАМАС на війні бачимо операції малих груп, використання пікапів не як машин з вогневою підтримкою, а як десанту піхоти, широке застосування цивільних і саморобних дронів. Окрім цього використовується зброя попереднього покоління з кустарними акумуляторами і локалізація виробництва протитанкових озброєнь в Газі, а спеціальні частини йдуть на прорив.
В ізраїльтян бачимо Starlink і сильну залежність від допомоги США.
Маємо безліч паралелей між війною в Ізраїлі та війною в Україні.
Дев’ять років неймовірно важкої війни зробили Україну багато в чому передовою у воєнному плані країною, яка активно застосовує свої обмежені ресурси, щоб вистояти проти російської агресії.
І цей досвід прямо зараз активно осмислюється у світі.
Автор: Кирило Данильченко (“Ронін”), воєнний оглядач
Джерело: BBC Україна