Коли восени девʼятнадцятого року запускали Вищий антикорупційний суд, країна очікувала побачити стрімкий правовий каток, який безжально розчавить елітну корупцію за лічені тижні. Проте шість років судової рутини показали набагато витонченішу виставу: замість конвеєра швидких посадок ми отримали філігранну битву з настінним календарем, де багатотомні розкрадання розбиваються об магію «правок Лозового»
Державна перевірка фейкових довідок виявилася настільки ж якісною, як і самі довідки — чиновники успішно відсудили назад усе, що нажили непосильною непрацездатністю.
Повноцінної заміни військової версії супутникового сервісу під назвою Starshield від SpaceX для керування високошвидкісними безпілотниками в Україні поки що немає, а створення незалежної супутникової мережі займе роки. Тому найбільш реалістична альтернатива — поєднання різних каналів зв’язку та розвиток автономних безпілотних систем.
Правозахисники провели ґрунтовні інтерв’ю з 12 священниками і релігійними діячами з УПЦ, ПЦУ і протестантських громад, 8 з яких були арештовані і піддавались катуванню у російському полоні.
Коли RT забанили, але в тебе є бюджет, бразильські фанати Дугіна та сотні європейських пенсіонерів, готових за їжу розповісти про рептилоїдів.
Заочні вироки російським окупантам в українських судах давно перетворилися на своєрідну рутину воєнного часу: повістки в «Урядовому курʼєрі», протоколи огляду сторінок у «ВКонтакті» та безстрокові очікування, коли засуджений таксист у бронежилеті чи снайпер напідпитку нарешті перетне лінію контролю. Проте свіжа порція рішень за жовтень довела, що за фасадом шаблонного судочинства криється колосальна юридична дуель
Win-win по-українськи: орендуєш державний гектар за 45 тисяч, вирощуєш на ньому чистий збиток і отримуєш від Держзембанку штрафів на пів мільярда.
Під час російських обстрілів навіть одна необдумана дія може коштувати життя. Люди підходять до вікон, намагаються зняти вибухи на телефон або залишаються в автомобілях, сподіваючись виїхати з небезпечної зони. Іноді такі рішення стають фатальними.
Вчора зʼясувалось, що за колишнього першого заступника начальника Департаменту захисту національної державності СБУ Сергія Дуку внесли заставу — 44 мільйони гривень. Кошти перерахували 1113 осіб (суми внесків різняться: від 10–20 тисяч до 100–150 тисяч гривень).
Пенсіонер МВС накопичив на маєток із басейном і заставу 13 млн грн просто тому, що відкладав решту з хліба ще з часів УРСР. Віримо?
