Що призвело до замаху на прем’єра Словаччини Фіцо? Про політичний розбрат, воєнізовані групи та російську пропаганду

Близько місяця тому прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо опублікував відеозвернення, у якому він звинуватив медіа у розпалюванні ворожнечі в суспільстві, що може вилитися у насильство.

Він заявив, що ліберальні словацькі ЗМІ розпалюють нетерпимість до урядових політиків, яких, як сказав Фіцо, “виборці проклинають на вулицях”, а від “хамства та агресивності” недалеко і до насильства.

“Я просто чекаю, коли це розчарування, яке поглиблюють Denník N, SME та Aktuality, обернеться вбивством когось з провідних урядових політиків”, – заявив Фіцо у зверненні, яке було опубліковано 10 квітня.

Нині, коли сам прем’єр став жертвою такого нападу, політичні оглядачі та медіа експерти нагадують, що Фіцо доклався до створення такої атмосфери у суспільстві та очікують посилення авторитарних тенденцій в політиці та наступу на свободу ЗМІ.

Чоловік розмахує державним прапором Словаччини біля університетської лікарні імені Ф. Д. Рузвельта, де лікується поранений прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. 59-річний Фіцо перебуває у важкому стані після замаху. Банськa Бистриця, 16 травня 2024 року. (AP)

Політичне тло замаху

Словацького прем’єра, який тепер бореться за життя у місцевій лікарні, оглядачі називають “надзвичайно суперечливою фігурою”.

Він починав як лівий популіст, лідер партії Smer (Напрямок), обійнявши вперше посаду прем’єра у 2006 році. Його передостаннє прем’єрство закінчилося у 2018 році на тлі масових демонстрацій через вбивство журналіста Яна Куцяка, який розслідував політичну діяльність відомого бізнесмена.

Але, як пише часопис Economist, після виборів у вересні 2023 року Фіцо повернувся вже правим популістом, який об’єднав зусилля з угорським прем’єром Віктором Орбаном у його антиєвропейському порядку денному. Обидва вони “демонізують імміграцію”, підтримують Росію, звинувачують Україну у “відмові від миру”, зауважують огядачі.

У внутрішній політиці дії Фіцо, як і Орбана, були спрямовані на утиски медіа та громадянського суспільства. Закон про медіа, який у квітні запропонував Фіцо, мав скасувати незалежний громадський телеканал RTVS, який він звинуватив в упередженості щодо уряду, і замінити його новою станцією, яка буде під прямим контролем уряду. Місцеві оглядачі вважають, що мета єдина – створити з нього рупор власної пропаганди.

Щодо громадянського суспільства, то Фіцо запропонував закон, який змусить громадські організації, які отримують понад 5000 євро коштів з-за кордону, реєструватися як “іноземні організації”.

“Здається, закон чітко створений на основі заходів, які Росія та Угорщина використовували для перешкоджання незалежним групам; подібний закон щойно схвалив парламент Грузії, що викликало масові протести”, – пише Economist.

Меншою копією режиму Орбана, був словацький уряд і у зовнішній політиці, зазначають оглядачі. Фіцо критикував НАТО, підтримував Росію та обіцяв не допомагати Україні. Але передвиборчі обіцянки він не виконав, проголосувавши за пакет допомоги ЄС у лютому.

Така позиція налаштувала проти нього виборців з різних боків – одні вважають, що він має занадто проросійську позицію, інші звинувачують у зраді передвиборчих обіцянок.

Звинувачений у замаху на прем’єра – пацифіст чи прихильник крайньо правих?

Словацький телеканал повідомив, що 59-річний Фіцо отримав поранення в живіт після чотирьох пострілів біля міського Будинку культури

На якому боці стояв звинувачений у замаху на вбивство 71-річний словак Юрай Цінтула, місцеві оглядачі не беруться сказати.

Словацькі журналісти з’ясували, що Цінтула, автор роману, трьох поетичних збірок та член Спілки словацьких письменників починав як “пацифіст” і виступав проти насильства. Його приятель розповів місцевій пресі, що разом вони закладали “Рух проти насильства”.

Але у 2015 році Цінтула, як він сам написав на своїй сторінці у Facebook, зацікавився воєнізованою групою Slovenský branci (Словацькі призовники). Йому імпонувало те, що вони “не були залежні від наказів держави”.

За словами чеського видання Denník N, віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк стверджує, що Цінтула зустрічався зі словацькими призовниками, щоб переконати їх у тому, що вони не повинні використовувати зброю.

Але чеський дослідник проросійських парамілітарних рухів Роман Маца з празького Інституту політики та суспільства каже, що таке пояснення не враховує інші факти біографії Цінтули.

“З одного боку він виступав проти насильства, а з іншого боку, він був прихильником Мар’яна Котлеби, відомого екстреміста, лідера право-радикальної партії, що різко виступала проти мігрантів. Він також виступав на зустрічах “Словацьких призовників”. Закликати їх не використовувати насильство це те саме, що закликати “вагнерівців” не використовувати насильство”, – каже Роман Маца у розмові з Голосом Америки.

У цьому ж дописі на Facebook Цінтула пише, що “сотні тисяч мігрантів прямують до Європи, частиною якої ми є. Словацькі призовники готуються не до бою, а до оборони”.

За даними чеської преси, керівників “Словацьких призовників”, організації, що почала діяти з 2012 року, навчали колишні російські спецназівці. На піку свого розвитку “Словацькі призовники” мали 150 членів, невеликий осередок був у кожному з восьми словацьких регіонів, пише чеський часопис Respekt.

Фактчекінговий сайт Manipulátoři.cz з’ясував, що раніше “призовники” співпрацювали зі словацьким відділенням російського мотоклубу “Нічні вовки”, який є неофіційною воєнізованою організацією, пов’язаною з російськими силовиками. Москва активно використовувала “Нічних вовків” для створення політичних провокацій у Східній Європі.

Журналісти-розслідувачі часопису Respekt з’ясували, що один з членів “Словацьких призовників” раніше воював на сході України на боці проросійських сепаратистів, а керівника групи – Петера Шврчека, який проходив навчання в Росії в підрозділах спецназу, називали “висхідною зіркою проросійської пропаганди та націоналізму”.

Групу “Словацькі призовники” було розформовано у 2022 році після нападу Росії на Україну, бо, за словами Шврчека, вони не хотіли, щоб на них дивились як на “російську п’яту колону”.

Юрай Цінтула (у центрі) в оточенні членів організації «Словацькі солдати». Фото, ймовірно, 2016 року Facebook / Slovenskí Branci

Російська пропаганда і місцеві агенти впливу

Випадок з замахом на словацького прем’єра ще раз продемонстрував, як працює російська пропаганда і як вона впливає на політиків та дезінформаційні кола у Східні Європі, говорять аналітики.

Чеський дослідник Роман Маца звертає увагу на те, що після повідомлення про напад на словацького прем’єра, на чеських дезінформаційних каналах також одразу поширили інформацію про те, що злочинцем був молодий українець.

Головна редакторка російського пропагандистського телеканалу RT Маргарита Симоньян написала у мережі Х (колишня Twitter), що винні українці, повторюючи давно спростовану пропаганду Кремля про “українських неонацистів”, і вказала, що Фіцо говорив, що “СВО почалася через розгул українських неонацистів і у Путіна не було іншого виходу”.

На другий день, коли всі ЗМІ повідомляли, що замах здійснив словацький пенсіонер, вона не змінила свою думку, а лише додала, що звинуватила у своєму пості не лише Україну, а весь Захід.

За словами Романа Маци, ця модель дезінформації є “класичною” – її використовують у кожному випадку: “Якщо відбувається стрілянина у Празькому університеті, винні українці, якщо в російському аеропорту в Дагестані, то також вині українці”.

Радикалізовані пенсіонери

Чеські спецслужби (BIS) у своєму звіті за 2022 рік попереджали, що парамілітарні організації, які рясно розквітли у Східній Європі після початку російської агресії проти України ще у 2014 році, зазнають впливу з боку різних конспірологічних теорій, особливо тих, що пов’язані з російською війною проти України та культом президента Росії.

У парамілітарних групах, як попереджали чеські безпекові аналітики, ширилося володіння вогнепальною зброєю, що у поєднанні з лабільним станом психіки деяких членів таких організацій, збільшувало ризик скоєння злочину.

Чеський аналітик Роман Маца вказує на ще одну тенденцію, яка стає дедалі помітнішою у суспільствах двох сусідніх країн – радикалізація людей похилого віку під впливом російської пропаганди та конспірології.

“Раніше вважалося, що екстремісти – молоді люди, скінхеди, але зараз ми бачимо, що екстремістами стають пенсіонери”, – каже Маца.

У 2003 році 72-літній пенсіонер зайшов у дипломатичну установу Нігерії та застрелив консула цієї країни, як з’ясувалося, за те, що він став жертвою інтернетного шахрайства з так званими “Нігерійськими листами”.

На тлі мігрантської кризи в Європі у 2018 році 70-літній чоловік вирішив пустити під укіс поїзди і звинуватити в цьому “мусульманських мігрантів”, щоб розпалити ненависть до них своїх співгромадян. Він став єдиним громадянином Чехії, засудженим за тероризм.

“Це велика проблема. Раніше старші люди говорили, що це молодь радикалізується – вони грають у комп’ютерні ігри, стають асоціальними та агресивними. А ми бачимо цілком нове явище – радикалізація людей похилого віку. Вони користуються електронною поштою, соціальними мережами, через які поширюється пропаганда та теорії змов про те, що «в усьому винні українці, мігранти, і Захід хоче війни проти Росії». Так нагнітаються емоції, а потім цими людьми легко маніпулювати”, – пояснює Маца.

Що зміниться на політичній сцені в Словаччині після замаху

Деякі оглядачі сподіваються, що замах на прем’єра призведе до зменшення напруженості в словацькому суспільстві. Вони відзначили як позитивний крок спільний виступ нинішньої президентки країни Зузани Чапутової та новообраного президента Петера Пеллеґріні.

Чапутова і Пеллегріні виступили зі спільною заявою після нападу на ФіцоФото: Petr David Josek/ASSOCIATED PRESS/picture alliance

Інші звертають увагу на те, що в політичних колах продовжують кипіти пристрасті і сили коаліції обіцяють “політичну війну”, а жертвами в ній можуть стати опозиційні політики та ліберальні ЗМІ.

Автор публікації на сайті Manipulátoři.cz написав про те, що “прокремлівські активісти спочатку брехали, що за нападом могла стояти людина з України. А коли з’ясувалося, що вбивцею був громадянин Словаччини Юрай Цінтула, члени словацької урядової коаліції почали звинувачувати опозицію та ЗМІ”.

“Це ваша провина”, — сказав опозиційним політикам Любош Блага, віце-спікер парламенту від правлячої партії Smer.

“Завдяки вам, – додав він, звертаючись до ліберальних ЗМІ, – чотириразовий прем’єр-міністр Роберт Фіцо, найвизначніший державний діяч у сучасній історії Словаччини, зараз бореться за своє життя”, – сказав Блага.

Оглядач часопису Respekt Ондржей Кундра в коментарі для Голосу Америки передбачає, що політичні баталії далі триватимуть, представники влади, найімвірніше, використають цю можливість для того, щоб звести рахунки з незалежною пресою.

“Це, безперечно, вплине на словацьку політику та суспільство. Як – це ще питання. У перші години представники влади атакували незалежні ЗМІ та деяких опозиційних політиків, питання в тому, чи будуть вони це робити й надалі і чи буде це відображено в якійсь законодавчій формі”, – зауважив Кундра, маючи на увазі закони про ЗМІ, які вже є на розгляді парламенту і ті, які ще можуть бути ухвалені внаслідок замаху.

Роман Маца також вважає, що ще зарано говорити, як замах на прем’єра впливне на політичну сцену в Словаччині. Але, на його думку, якщо Роберт Фіцо не повернеться до політики, можуть настати глибші зміни в системі.

“Це є авторитарний лідер, і система, яку він створював, не готова для існування без нього, вона не може ухвалювати рішення самостійно. Що буде в Угорщині без Орбана? Що буде в Росії без Путна? Це – вертикаль влади, яка незрозуміло, як може повестися, коли вона втрачає свого лідера”, – пояснює чеський експерт.

Автор: Наталія Чурікова

Джерело: Голос Америки