Весняна повінь чи спецоперація агрофюрера: яка причина цьогорічного паводку?

У чому проблема?

У квітні 2023 року українців, що проживають вздовж Дніпра та в районах річок, почало активно затоплювати водою. Паводок спостерігається вздовж усього русла ріки на території України: від Київського водосховища на півночі й аж до південної частини Дніпра та Каховського водосховища, що нині в тимчасовій окупації.

Підтоплення — сезонне явище, але цього разу в мережі почали з’являтись теорії, близькі до конспірологічних. Одну з них можете бачити нижче. У ній нібито працівник Київської ГЕС стверджує: причини повені в тому, що Україну умисно “топить Білорусь”.

Щоб поставити крапку у суперечках про причини, “Рубрика” розібралася, у чому причини такого масштабу цьогорічної повені.

Яке рішення? Вмикаємо критичне мислення

Отже, офіційне пояснення підвищення рівня води наступне: затоплення заплавних та прируслових територій відбулось внаслідок значних скидів води під час пропуску весняного водопілля через водосховища Дніпровського каскаду. Через пропуск повені через водосховища є можливість підтоплення територій не лише вздовж Дніпра, а й уздовж Дністра. Сезонним явищем є й підвищення рівня води в річках Львівської, івано-Франківської, Закарпатської областей.

See more

Чому ж цьогоріч повінь викликає особливу увагу?

Природні явища потрібно розглядати в довготривалому контексті й оцінювати зміни в довкіллі потрібно не в рамках одного року, а впродовж 20, 30 чи 40 років поспіль.

В одній з останніх монографій, присвяченій весняним водопіллям, наводиться динаміка, яка демонструє: ці явища — циклічні й відбуваються кожні 8-15 років.

“Те, що люди так гостро реагують на них тепер, означає, що річки насправді обміліли. Останні 4 роки були засушливими, тож тепер ситуація здається страшною”, — коментує ситуацію експерт з екологічної безпеки Максим Сорока. Він розповів “Рубриці”, що цьогорічне водопілля — результат комбінації трьох явищ.

Перший фактор — гідрологічні та метеорологічні явища. У кінці березня та на початку квітня  територією України пройшли дійсно аномальні дощі та зливи. Їх прогнозували на травень, але все змістилось, і це, стверджує Сорока, — через зміну клімату:

“Спочатку величезна маса води, одразу не стекла, адже випала як сніг наприкінці березня, проте потім розпочались дощі, які цей сніг розтопили. Маси води об’єдналися і потекли по водозбірній площі. Разом з тим зменшилась кількість водостоку, а заплави, відповідно, почали заповнюватись водою”, — і от ми вже маємо першу причину підтоплення.

Другий фактор — свідоме рішення Укргідроенерго змінити порядок роботи каскаду водосховищ, щоб вони накопичували більше води. Це пов’язано з тим, що росіяни, які нині тимчасово контролюють Каховське водосховище, неконтрольовано спускали з нього воду. Для того, щоб не допустити його обміління, необхідно накопичити певний запас води в інших водосховищах.

“Зараз ми спостерігаємо значно більші обсяги води у верхній частині каскаду Дніпра.

Це було зроблено для того, щоб компенсувати шизофренічні дії окупантів у Каховському водосховищі. Нам це допомогло в лютому й на початку березня. Проте зараз це зіграло роль у підтопленні Київщини та інших міст”, — пояснює Сорока.

Нарешті, третій фактор — те, що люди нехтують планами та законодавчими вимогами щодо забудови територій. Більшість людей, які нині зазнали збитків від повені, будували на заплавних територіях. Максим Сорока пояснює:

“У 2000-х роках в Україні була програма захисту від підтоплення, на яку всі начхали. Водно-болотні угіддя та заплавні території почали активно забудовувати. Але ж заборони для будівництва й активного використання заплавних територій існують не просто так. Тобто на площах, де вода має розливатись, а потім стікати в корито водосховища, люди побудували будинки, дачі та сільськогосподарські угіддя. Це призвело до того, що заплавні території втратили здатність балансувати рівень води під час таких сезонних нормальних явищ”.

Як повідомила КМДА, за прогнозами синоптиків, у кінці квітня – на початку травня очікуються дощі, тож у результаті опадів є ризик підтоплення окремих територій. Зазначається, що для житлових масивів та промислових об’єктів загрози немає, а от пляжі, зони відпочинку, ділянки на берегах рік можуть бути підтоплені. Це стосується сіл Осещина, Погреби, Хотянівка, Троєщина, Гнідина, Вишеньки та інших селищ вздовж Дніпра на південь від столиці.

Звичайно, як ми тепер уже знаємо, це стосуватиметься й тих, хто знаходиться на заплавних територіях.

Хороше рішення на перспективу — не нехтувати нормами Водного кодексу України, які забороняють будівництво на заплавних територіях. Надалі можна буде керуватись планом зон, вразливих до затоплень. Рішення про його затвердження та впровадження анонсували минулоріч, у 2022. Воно також прописане у Водній стратегії до 2050 року, проте станом на середину квітня 2023 року, цей план поки що недоступний.

Щодо інших регіонів, позитивні результати захисту від повеней демонструє заліснення водозборів, але це рішення актуальне для гірської місцевості. За даними 50-річних стаціонарних експериментальних досліджень Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва, деревостани в горах здатні до чотирьох разів зменшити піки паводків, порівняно з безлісною місцевістю. Те, наскільки це буде ефективно, визначатиме породний склад лісу, його вік, продуктивність й інші особливості. Не менш важливе значення мають і способи ведення лісового господарства, що вкотре підтверджує: з незаконними вирубками лісів необхідно боротись.

Що стосується негайних рішень у критичних ситуаціях, існує визначений план дій, опублікований на порталі КМДА. Стислий порядок дій наводимо нижче.

1. Перемістіться в безпечне місце (це можуть бути верхні поверхи будівель та споруд) і дотримуйтеся таких правил безпеки:

• не вживати харчові продукти, які забруднені повеневою водою;
• пити воду тільки після її кип’ятіння;
• не користуватися електроприладами, що намокли;
• перебуваючи у воді або у приміщенні, не торкатися до електричних дротів та ввімкнених в електромережу приладів;
• обмежити пересування в затопленому місці;
• у разі необхідності пересування й відсутності плавзасобів пливти слід не проти течії, а під кутом до неї, остерігаючись предметів, що плавають або затоплені.

2. Якщо ви покидаєте дім через повінь, вимкніть газ та електрику. Візьміть із собою запас води та продуктів, документи. Надайте допомогу тим, хто її потребує.