Як диктатури використовують штучний інтелект для зміцнення своєї влади

Автократії «наздоганяючого» типу, такі як Північна Корея чи Росія, використовують можливості ШІ не на повну потужність. Поки що вони перебувають у гіршому становищі, ніж Китай, оскільки змушені «по-сірому» імпортувати чіпи, необхідні для обчислень, і платити за них конкурентну ціну.  Проте, попри санкції та обмеження, ці держави продовжують активно розвивати власні програми стеження за населенням із використанням технологій ШІ. Ці зусилля з впровадження ШІ мають накопичувальний ефект: навіть за умови повільного прогресу вони неминуче завдадуть удару по громадянському суспільству, оскільки так чи інакше зростає точність контролю в інтернеті та вдосконалюється технологія розпізнавання особи, навіть під час стеження у фізичному світі.

Ситуацію погіршує те, що режими готові продавати технології та обмінюватися ними, що прискорює їхнє впровадження та посилює ефект. Так, Росія поділилася з іранським мобільним оператором Ariantel технологіями для створення в Ірані аналога російського СОРМа — системи стеження ФСБ. СОРМ з’явилася ще в середині 1990-х. Система відстежує історію відвідування сайтів, час сесій, записує кожен дзвінок і SMS та зберігає підслухане роками.

Наразі СОРМ значно просунулася вперед завдяки машинному навчанню. Так, телефонні розмови тепер розпізнаються програмами, подібними до audiogram від МТС, які перетворюють розмову на текст у режимі реального часу, роблячи її доступною для миттєвого контекстуального аналізу на предмет загроз російському режиму. Дані з СОРМа (наприклад, геопозиція телефону, визначена за вишками стільникового зв’язку) зіставляються із записами камер міського відеоспостереження,  які підключені до систем розпізнавання облич, побудованих на основі навчання штучного інтелекту та здатних ідентифікувати людей шляхом аналізу їхніх рис обличчя, силуетів і рухів. Одна з таких технологій розпізнавання облич — FindFace від російської компанії NtechLab — також опинилася в Ірані.

Вільний світ зіткнувся з екзистенційним викликом: технології, створені для об’єднання людства, стали ефективною зброєю для його розділення та контролю.  Для продовження курсу на придушення громадянських свобод за допомогою технологій штучного інтелекту авторитарним режимам вкрай необхідний доступ до потужних мікрочіпів — чи то рідкісні винятки в легальному імпорті, «сірі» схеми поставок західного обладнання, чи то власні незалежні розробки.

Окрім обчислювальних потужностей, успіх цієї стратегії безпосередньо залежить від наявності конкурентоспроможних і якісно навчених моделей штучного інтелекту, здатних ефективно обробляти масиви даних для точкового нагляду. Чи достатньо Захід контролює експорт своїх високих технологій, що використовуються для репресій, до авторитарних країн? І чи буде потрібен цей контроль, якщо Китай зможе створити такі ж потужні обчислювальні чіпи, як американські?

Китай: як штучний інтелект допомагає самому «Великому брату» світу придушувати інакомислення

Серед усіх сучасних недемократичних держав лише Китай володіє достатнім набором ресурсів. Це накопичені обчислювальні потужності, потік яких до країни не припинився, незважаючи на режим санкцій, власні успішні розробки обчислювальних чіпів Huawei та зібрані масиви даних. Останні дають змогу Пекіну по-справжньому конкурувати зі вільним світом у створенні суверенної системи штучного інтелекту.

Головна зміна, пов’язана з появою ШІ, — це перехід від простого накопичення інформації до її автоматичної обробки в реальному часі. Раніше державні органи КНР збирали терабайти відеозаписів і текстових логів, які фізично не могли повністю проаналізувати вручну. Сучасні нейронні мережі дозволили об’єднати розрізнені бази даних (біометричні дані, дані геолокації, дані про фінансові транзакції) в єдину систему, здатну миттєво виявляти закономірності в поведінці громадян.

Раніше цензура та стеження в інтернеті Китаю базувалися на системі, в якій активність користувача порівнювалася зі «стоп-словами» та фразами, а також із базою заборонених зображень і системою ідентифікації особи за фінансовими транзакціями. Крім того, на основі даних мобільних операторів безперервно відстежувалася геопозиція, а також поведінкові маркери перегляду веб-сторінок та інші непрямі показники. Так, якщо користувач надсилав у месенджері WeChat повідомлення «Далай-лама у всьому правий» або «Що сталося на площі Тяньаньмень 4 червня 1989 року?», повідомлення або просто не доходило, або надсилалося «невидимкою» (відправник його бачить, а співрозмовник — ні).

Оскільки згідно із законодавством КНР відповідальність за контент покладається на самі ІТ-компанії (такі як Tencent, Sina, ByteDance), їх могли покарати за контент, який з якихось причин не пройшов бар’єр автоматичної цензури. Тому у штатах цих компаній працювали так звані аналітики громадської думки в інтернеті (тобто цензори). Це тисячі фахівців, які вручну модерували той контент, який здався автоматичним фільтрам підозрілим.

Це траплялося, наприклад, у тих випадках, коли в листуванні використовувалися сарказм, меми, натяки та омофони. У китайській мові деякі ієрогліфи звучать однаково, але пишуться по-різному. Щоб обійти автоматичний бан слова «цензура» (hexie — гармонізація), користувачі писали «річковий краб» (he xie), що звучить точно так само. Автоматичний фільтр стоп-слів пропускав «краба», і лише живий модератор міг зрозуміти контекст та видалити крамолу.

Користувачі також могли перетворити текст, що критикує владу, на зображення, перевернути його догори дригом або накласти шум. До появи сучасного комп’ютерного зору старі алгоритми розпізнавання тексту (OCR) не справлялися з такими хитрощами. Компанії були змушені утримувати співробітників, які буквально переглядали терабайти графічної інформації.

Впровадження сучасного ШІ усунуло необхідність утримувати ручних модераторів, оскільки Китай навчив нейромережі миттєво зчитувати контекст, розуміти сарказм, розпізнавати перевернутий текст на зашумлених зображеннях та розшифровувати голосові повідомлення. Живі люди тепер потрібні лише як «супервайзери» для навчання цих систем та прийняття рішень щодо найскладніших політичних випадків.

Відеоролик, що демонструє використання програмного забезпечення для розпізнавання облич у пекінській штаб-квартирі компанії Megvii, яка займається розробкою штучного інтелекту / «Нью-Йорк Таймс»

Цензуру в інтернеті доповнює щільна мережа вуличного відеоспостереження, що налічує понад 600 млн камер. Завдяки інтеграції штучного інтелекту камери навчилися ідентифікувати перехожих за ходою, що корисно у випадках, коли людина намагається приховати своє обличчя (наприклад, одягнувши капюшон, сонцезахисні окуляри та медичну маску). У такому випадку точність розпізнавання особи за обличчям знижується, і системі доводиться «збирати» людину «по частинах», використовуючи інші ознаки.

Китайська компанія Watrix впровадила системи розпізнавання ходи. Алгоритм виділяє силует людини з відеопотоку та аналізує її рухи — довжину кроку, кут нахилу тулуба, динаміку рухів рук та особливості роботи суглобів під час ходьби. На основі цих параметрів створюється унікальна 3D-модель руху. Системі достатньо побачити людину зі спини на відстані до 50 метрів, щоб ідентифікувати її з точністю понад 90%.

Нейромережі навчені розпізнавати специфічні ознаки, що свідчать про початок протесту чи заворушень. Вони виявляють відхилення від звичайного міського ритму, наприклад, різке прискорення групи людей, хаотичні рухи або неприродне скупчення людей у місці, де зазвичай ніхто не затримується. Більше того, камери подають сигнал тривоги цензору, якщо в кадрі розпізнається людина, яка розгортає плакат або банер, навіть якщо напис на ньому ще не розпізнано. Систему стеження доповнює відстеження траєкторії руху телефонів за допомогою вишок стільникового зв’язку. Наприклад, якщо у кількох громадян, яких раніше помічали під час правопорушень, збігаються маршрути, програма сигналізує правоохоронним органам про підозрілу, на її думку, поведінку.

Китай впроваджує штучний інтелект у всі ланки правоохоронної та судової систем, аж до ухвалення судових рішень. У деяких провінціях проводяться випробування камер у в’язницях, які використовуються для безперервного аналізу емоцій, міміки, рівня стресу та настрою ув’язнених.

Уряд активно субсидує китайські ІТ-компанії, які розробляють нові алгоритми цензури та системи стеження. Такий підхід дозволяє державі отримувати інноваційні технології придушення практично безкоштовно — за рахунок комерційної конкуренції розробників, а самим компаніям — масштабувати свої продукти на основі штучного інтелекту для експорту в інші авторитарні країни.

У результаті у громадян складається враження, що за ними постійно й неминуче стежать. Усвідомлення того, що за кожним кроком, транзакцією та повідомленням стежить алгоритм, змушує людей добровільно коригувати свої дії. Системи, вдосконалені штучним інтелектом, успішно виконують завдання нормалізації покірності. Суспільство переходить у режим постійної самоцензури, намагаючись відповідати критеріям «благонадійності», які диктує державна система.

Що стосується зовнішньої політики, Китай використовує ШІ для автоматизації проведення пропагандистських кампаній проти політичних конкурентів. Так, у лютому 2026 року OpenAI заблокувала одного з китайських хакерів, який намагався через ChatGPT запустити кампанію з дискредитації зовнішньополітичних критиків Китаю, зокрема прем’єр-міністра Японії Санае Такаїчі.

OpenAI провела розслідування запитів користувача та з’ясувала, що для цієї та, ймовірно, інших дезінформаційних кампаній використовуються як китайські (DeepSeek, Qwen), так і західні моделі (OpenAI та інших компаній). Так, OpenAI заперечує генерацію образливих зображень Такаїчі своїми моделями. Користувач вимагав створити шаблони негативних коментарів і розіслати фейкові скарги японським політикам.

Цей інцидент викрив масштабну таємну мережу Пекіна, до якої було залучено сотні співробітників і тисячі ботів.  За вказаним у запиті до чат-бота хештегом дискредитуючої кампанії вдалося знайти й інші, вже опубліковані в інтернеті матеріали, такі як згенеровані ШІ-меми, що висміюють прем’єр-міністра Такаїчі. Вони були опубліковані в японській інтернет-спільноті художників Pixiv.

Меми, що висміюють прем’єр-міністра Такаїчі, були опубліковані в японській інтернет-спільноті художників Pixiv акаунтом, усі дописи якого були розміщені 27 жовтня 2025 року під хештегом операції / OpenAI

Крім того, поширеність китайських моделей серед американських бізнес-користувачів може слугувати хорошим прикладом «м’якої пропаганди». Чат-боти, створені на базі цих архітектур, здатні непомітно подавати кінцевим користувачам спотворену, лояльну до Пекіна картину світу. Це проявляється щонайменше у м’якій фільтрації тем внутрішньої та зовнішньої політики Китаю — від делікатного обходу питань прав людини в Сіньцзяні та статусу Тайваню до демонстрації виключно позитивних економічних наративів, що формують приховані прокитайські настрої у західній аудиторії.

Продукти таких китайських розробників, як DeepSeek та Moonshot AI, стали важливою частиною повсякденної роботи багатьох американських стартапів та великих корпорацій у Кремнієвій долині. Вони є набагато дешевшою, але при цьому порівнянною за якістю альтернативою та доповненням до дорогих моделей від американських лідерів ринку, таких як OpenAI та Anthropic.

Для деяких бізнесів різниця у вартості токенів між китайською та американською моделями сягає п’яти разів ($4,40 проти $25). Цим можна пояснити п’ятикратне зростання продажів токенів для моделей китайського походження у загальному обсязі токенів на популярному американському маркетплейсі OpenRouter. З січневих показників 2025 року в 4% до 21% у червні 2026-го (сумарно у DeepSeek та Z.ai).

OpenRouter/«Вашингтон Пост»

Гонка потужностей: наскільки Китай технологічно незалежний від США та чи готовий він допомагати іншим автократіям

Для розширення своєї репресивної машини Китаю необхідні закупівлі потужних чіпів із США, здатних ефективно навчати моделі ШІ, а також розробка власних, щоб взагалі не залежати від США. Прагнучи перемогти в гонці за ШІ, Білий дім з 2022 року обмежує експорт чіпів до КНР, змушуючи китайські компанії шукати «сірі» схеми поставок.

Однак санкції періодично послаблювалися на користь великої технологічної компанії Nvidia, для якої важливий китайський ринок. При цьому Nvidia постійно пристосовувалася до санкцій, випускаючи скорочені версії своїх чіпів, які вже не підпадали під обмеження і могли бути ввезені до Китаю. Тож потік технічних потужностей так чи інакше тривав.

У відповідь на тиск з боку США Китай зробив потужний ривок у створенні власної чіпної суверенності. Результат цієї діяльності — архітектура Huawei Ascend 950PR, представлена на початку 2026 року, — демонструє значну продуктивність. Хоча вона й поступається флагманським американським аналогам рівня Nvidia B200 за загальною потужністю, енергоефективністю та пропускною здатністю пам’яті, але вже стала повноцінним фундаментом для створення суверенних екосистем штучного інтелекту.

Яскравий приклад синергії китайського «заліза» та програмного забезпечення — запуск великої мовної моделі DeepSeek V4. Всупереч прогнозам західних аналітиків, цю надпотужну модель було успішно навчено виключно на кластерах із процесорів Huawei Ascend 950. Її поява довела, що Пекін здатний створювати передовий ШІ без використання американських напівпровідників.

Національні ІТ-гіганти, такі як ByteDance, Alibaba та Tencent, почали масово інвестувати в китайські чіпи Huawei Ascend 950. Тим самим вони прагнуть повністю убезпечити себе від санкційних ризиків. Голова Nvidia Дженсен Хуанг заявив, що жорсткі санкції США лише прискорюють вимушену відмову Китаю від американських технологій і стимулюють розвиток сильних місцевих конкурентів. Згодом вони зможуть витіснити американські компанії з азіатського ринку, позбавивши їх значної частки прибутку.

Однак до того, як ШІ здобуде суверенітет, Китаю все ж доведеться вдаватися до «сірих» схем поставок через азіатських посередників та фірми-одноденки. Їхніми головними хабами стали Сінгапур, Малайзія та Японія. Масштаби цієї контрабанди можна оцінити за звинуваченням, висунутим Міністерством юстиції США співзасновнику та топ-менеджерам великого американського виробника серверного обладнання Supermicro. Їх звинуватили у сприянні масштабній контрабанді передових ІІ-серверів із чіпами Nvidia H200 та B200 на загальну суму понад €2,5 млрд в інтересах китайських замовників через підставні фірми в Південно-Східній Азії.

Окрім фізичного ввезення обладнання, китайські структури активно використовують схеми «хмарного» доступу, обходячи фізичні кордони. Оренда обчислювальних потужностей у закордонних дата-центрах дозволяє китайським розробникам навчати свої репресивні моделі дистанційно, повністю нівелюючи митний контроль. Щоб стримати цей потік, американські бігтех-корпорації, зокрема Nvidia, впроваджують жорсткі системи білих списків та перевірок на відповідність вимогам для кінцевих користувачів. Таким чином вони відстежують підозрілі стрибки активності з боку хмарних провайдерів у юрисдикціях, дружніх до Пекіна.

На початку 2026 року адміністрація США погодила обмежені поставки чіпів H200 для найбільших ІТ-компаній Китаю під приводом жорсткого контролю з боку органів національної безпеки. Однак китайська влада заблокувала їх ввезення до країни. Митні органи та регулятори Китаю зобов’язали місцеві компанії відмовитися від закупівлі американських процесорів і призупинили оформлення поставок. Таким кроком Пекін прагне зменшити залежність від технологій США та стимулювати розвиток власного виробництва напівпровідників (таких як Huawei Ascend).

Однак, оскільки потужностей місцевого виробництва поки що не вистачає, цей крок лише поглибив дефіцит і стимулював попит на нелегальні поставки, що змусило Пекін через півроку пом’якшити обмеження на ввезення мікросхем. Так, Міністерство торгівлі США у травні знову дозволило обмежений продаж чіпів Nvidia H200 схваленим китайським компаніям, таким як Alibaba, ByteDance та ZTE, за умови дотримання суворих вимог та під контролем. Китай же, після нетривалої паузи, почав дозволяти окремим технологічним гігантам купувати чіпи зі США.

При цьому американські чіпи, якщо вони підключені до глобальної мережі, залишаються потенційно вразливими для цифрового контролю та віддаленого відстеження з боку США. І хоча фізичної «кнопки автономного відключення» (так званого Kill Switch) в архітектурі процесорів не існує, виробники можуть фіксувати телеметрію та геолокаційні маркери. Якщо дані про реальне місцезнаходження чіпа витікають у мережу й суперечать офіційним документам про закупівлю (наприклад, якщо сервер має перебувати в Малайзії, а фактично його можна «пінгувати» із закритого дата-центру в Шеньчжені), Вашингтон негайно вносить компанію-посередника до чорних списків, назавжди забороняючи їй нові закупівлі в американських постачальників.

Однак насправді цей захід часто нагадує боротьбу з вітряками. Щоб повністю унеможливити стеження, авторитарні режими використовують закуплені чіпи виключно в закритих ізольованих контурах без доступу до зовнішнього Інтернету. Саме такі повністю автономні «повітряні зазори» (air-gapped системи) розгортаються для навчання та функціонування нейромереж, що відповідають за міське тотальне відеоспостереження, біометричний контроль та інші внутрішні репресії з використанням штучного інтелекту. І це робить будь-які спроби віддаленого контролю з боку США марними.

Не маючи можливості легально придбати передові західні технології, автократії створили паралельний ринок обміну досвідом та програмно-апаратними рішеннями. Безумовним лідером цієї осі є Китай. Він надає своїм союзникам, наприклад, Росії, Північній Кореї або Ірану, не тільки апаратну базу у вигляді серверів і процесорів, а й готові алгоритми машинного навчання.

У свою чергу, Москва ділиться з Тегераном та Тбілісі своїми напрацюваннями у сфері кібершпигунства, обходу блокувань та розпізнавання людей за допомогою камер із штучним інтелектом. Цей технологічний бартер дозволяє авторитарним країнам різко скорочувати терміни впровадження каральних інструментів, формуючи єдиний цифровий щит, невразливий для західного санкційного тиску.

На сьогоднішній день Пекін виступає ключовим постачальником технологій для країн, що перебувають під жорсткими санкціями Заходу. Він допомагає їм не лише придбавати дефіцитні фізичні напівпровідники через свої налагоджені «сірі» канали, а й надає готові китайські фреймворки та моделі штучного інтелекту. У міру розширення серійного випуску лінійок Huawei Ascend Китай зможе стати повноцінним глобальним експортером комплексних систем цифрової диктатури «під ключ». Це дозволить іншим автократіям закуповувати програмно-апаратні комплекси стеження, які є повністю незалежними від західних ліцензій.

ШІ на службі Кремля: вдосконалений «цифровий ГУЛАГ», атаки на глобальні чат-боти та «фабрики тролів 2.0»

Штучний інтелект у сфері стеження в Росії впроваджується з різним успіхом. Міністерство цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій РФ ініціювало масштабний проєкт зі створення єдиної національної платформи відеоспостереження. Його вартість оцінюється у 2 млрд рублів. Ця ініціатива інтегрує мільйони камер зовнішнього спостереження по всій країні в єдину централізовану мережу, керовану нейромережами, що дозволить силовикам автоматизувати процес відстеження пересувань громадян. Однак станом на травень 2026 року до штучного інтелекту підключено лише близько 7% із 15 млн відеокамер.

Ще один приклад амбітних планів, але невдалої реалізації — спроба Другої служби ФСБ автоматизувати за допомогою ШІ свою роботу з моніторингу ЗМІ. Для автоматизації роботи спецслужба замовила казанській ІТ-компанії «Мікорд» розробку системи «Павук» («Портал аналітики та управління контентом»).

За задумом авторів, ШІ-агент мав збирати матеріали російських та зарубіжних ЗМІ у зовнішньому контурі, після чого ці дані інтегрувалися з даними у закритому контурі матеріалів ФСБ. Передбачалося, що ШІ, аналізуючи публічні новини, зможе автоматично виявляти «об’єкти зацікавленості», тобто політичних активістів та опозиціонерів, завантажуючи їхні персональні дані, а також прогнозувати протестні настрої на ранніх стадіях.

Однак амбітна спроба спецслужби використати генеративні нейромережі в політичних розслідуваннях закінчилася провалом. Компанія, яка отримувала великі державні замовлення завдяки зв’язкам із колишніми високопосадовцями, просто не виконала проект. Розробники виявилися нездатними створити стабільно функціонуючий сервіс, що відповідає вимогам двоконтурної архітектури та інтеграції зі складними мовними моделями.

У підсумку проект створення «Павука» було призупинено. Служба з захисту конституційного ладу та боротьби з тероризмом так і не отримала свого ШІ-помічника, змусивши чергових співробітників відомства, як і раніше, моніторити ЗМІ та складати щоденні аналітичні зведення для керівництва вручну або користуватися раніше розробленими « павуками» (так часто називають веб-краулери — програми, які обходять сторінки сайтів і автоматично збирають з них інформацію, тобто частково автоматизують роботу).

Заяви щодо використання моделей штучного інтелекту для фільтрації трафіку та блокування інтернету не підтверджуються технічними експертами. Вони вважають, що апаратне та програмне забезпечення, яке використовує Роскомнадзор (зокрема комплекси EcoFilter), фізично не має достатніх обчислювальних ресурсів для того, щоб у реальному часі обробляти терабітний трафік за допомогою складних моделей штучного інтелекту. Однак це не заважає аналізувати трафік за допомогою систем штучного інтелекту в офлайн-режимі. Це займе більше часу, але, тим не менш, дасть результат у вигляді списку «підозрілих» доменів для нових блокувань.

Вище керівництво РФ вбачає в ШІ ключовий елемент протидії так званим кольоровим революціям та інформаційно-психологічному впливу Заходу. Воно прагне створити повністю підконтрольну ідеології систему надання відповідей чат-ботами, щоб зберегти стабільність режиму та нейтралізувати внутрішні загрози. Кремль навмисно ізолює внутрішній технологічний ринок, створюючи феномен «російського суверенного ШІ», за якого закриті національні моделі ШІ (такі як YandexGPT, GigaChat тощо) жорстко цензуруються та навчаються виключно на схвалених державою масивах даних. Це дозволяє підтримувати необхідний владі політичний наратив усередині країни та унеможливлювати доступ громадян до альтернативних джерел інформації.

Одним із найнебезпечніших і технологічно складних трендів стало цілеспрямоване «отруєння» пошукової видачі та баз даних, на яких навчаються й з яких черпають інформацію популярні західні чат-боти. Відповіді систем штучного інтелекту на суспільно-політичні теми виявилися серйозно забрудненими проросійською дезінформацією. Атакам піддалися мовні моделі французької Mistral, ChatGPT від OpenAI, Claude від Anthropic та Gemini від Google.

Масово поширивши згенеровані ботами псевдодокументи, фальшиві новинні сайти та скоординовані правки на відкритих платформах, російські спецслужби зуміли спотворити навчальні вибірки західних ШІ. У результаті популярні чат-боти почали видавати користувачам по всьому світу спотворені факти та прямі наративи кремлівської пропаганди у відповідь на запити про війну в Україні та міжнародну політику.

Традиційні «фабрики тролів», де співробітники вручну писали коментарі в соціальних мережах, виходять на новий рівень: технології штучного інтелекту допомагають їм автоматизувати, персоналізувати та масштабувати дезінформаційні кампанії.  За допомогою генеративного ШІ російські пропагандисти багаторазово збільшили охоплення та швидкість проведення своїх кампаній. Якщо раніше для створення переконливої фальшивої новини іноземною мовою були потрібні професійні перекладачі та редактори, то тепер великі мовні моделі генерують граматично бездоганні тексти десятками мов за короткий час. Еволюція російської дезінформації перейшла від примітивного тролінгу до глибокої інтеграції генеративного ШІ. Це дозволяє створювати контент, який практично неможливо відрізнити від повідомлень реальних користувачів.

Російські структури активно випробовують штучний інтелект для впливу на виборчі процеси в Європі. Яскравим прикладом стала виборча кампанія в Німеччині. Ультраправі сили та приховані російські актори отримали серйозну перевагу в мережі завдяки використанню віртуальних «ШІ-інфлюенсерів» — повністю згенерованих нейромережами персонажів, які вели блоги, поширювали антиурядові наративи та координували громадську думку.

Крім того, хакерські угруповання, що підтримуються Кремлем, активно використовують LLM-моделі для автоматичного пошуку вразливостей типу «нульового дня» у західному ПЗ, оптимізації шкідливого коду та створення високоефективних фішингових кампаній. Це значно підвищило швидкість і руйнівну силу кібероперацій. Нейромережі допомагають хакерам швидше знаходити вразливості в програмному коді та створювати більш витончені фішингові листи.

Служба військової розвідки та безпеки Нідерландів попередила, що Росія використовує штучний інтелект для проведення хакерських операцій проти структур Європейського Союзу, намагаючись шпигувати за співробітниками різних відомств ЄС за допомогою автономних агентів на базі штучного інтелекту.

Іранський контроль за носінням хіджабу, північнокорейські криптокрадіжки, боротьба Туреччини та Білорусі з протестами

Іран адаптує технології штучного інтелекту для жорсткого контролю над внутрішніми соціальними процесами та тотального придушення протестів. Ключовий напрямок — впровадження системи розпізнавання облич, яка дозволяє жорстко контролювати, як жінки дотримуються релігійних приписів, зокрема законів про обов’язкове носіння хіджабу. Тегеран розгорнув масштабну мережу інтелектуального відеоспостереження, інтегровану з національною базою біометричних паспортів. Алгоритми штучного інтелекту автоматично виявляють жінок з непокритою головою в автомобілях, торгових центрах та на вулицях міст, після чого система дистанційно, без участі поліції, виписує штрафи, блокує банківські рахунки та надсилає повістки до суду.

В умовах тотальної економічної блокади та жорстких міжнародних санкцій Північна Корея перетворила штучний інтелект на інструмент фінансового шпигунства, крадіжки криптовалют та нелегального заробітку іноземної валюти. Одним із найвитонченіших методів обходу санкцій стала масштабна схема з впровадження північнокорейських ІТ-фахівців у закордонні компанії під виглядом фрілансерів або віддалених співробітників. КНДР створила розгалужену мережу підставних осіб, які діють по всьому світу.

AFP/Getty Images

Штучний інтелект став ключовим фактором успіху цієї операції. За допомогою генеративних інструментів ШІ північнокорейські агенти створюють фальшиві резюме, генерують високоякісні фотографії профілів та використовують технології діпфейків (глибокої підміни особистості) у реальному часі. Під час онлайн-співбесід північнокорейські кандидати використовують просунуті ШІ-фільтри для зміни зовнішності та голосу безпосередньо під час відеотрансляції, підлаштовуючи акцент під обрану «легенду» (наприклад, маскуючись під фрілансерів із Канади чи Південної Кореї). Зі складними технічними питаннями вони справляються за допомогою підказок від мовних моделей, запущених на другому моніторі. Це дозволяє їм успішно проходити суворі етапи онлайн-співбесід та верифікації особи (KYC), маскуючись під громадян інших держав.

Щоб протистояти цій загрозі, західні корпорації та їхні служби безпеки змушені впроваджувати суворі протоколи верифікації: кандидатів просять у прямому ефірі повернутися в профіль (що часто збиває алгоритм дипфейку), продемонструвати паперовий паспорт під певним кутом до камери або виконати несподівані логічні завдання.

Проте північнокорейські штучно створені працівники зуміли успішно проникнути у десятки провідних європейських компаній та отримати доступ до їхньої внутрішньої інфраструктури й комерційних таємниць. Ця кампанія має безперервний характер: північнокорейські хакери щодня використовують штучний інтелект для створення сотень нових фальшивих профілів за принципом «пробуй знову і знову», виснажуючи служби безпеки західних корпорацій.

Інший важливий напрямок — крадіжка криптовалюти. Загальнодоступні інструменти штучного інтелекту спричинили революцію у північнокорейському хакерському синдикаті — тепер навіть посередні хакери здатні вкрасти мільйони доларів. Раніше написання складного шкідливого програмного забезпечення вимагало від програмістів КНДР найвищої кваліфікації. Тепер великі мовні моделі автоматизують написання коду, генерацію фішингових листів без граматичних помилок та пошук вразливостей у криптовалютних біржах. Як наслідок, ефективність атак зросла, забезпечуючи режим Кім Чен Ина постійним припливом нелегального фінансування. Лише за 2025 рік його хакери викрали рекордні $2,1 млрд у криптовалюті. Це становить близько 60% від усіх світових втрат у цій сфері за рік.

Головна проблема використання ШІ Північною Кореєю полягає в апаратному забезпеченні. Для роботи сучасних моделей ШІ потрібні потужні сучасні чіпи, експорт яких до КНДР заборонено. Однак Пхеньян навчився обходити обмеження, використовуючи старі, вживані або закуплені через «сірі» схеми мікросхеми компаній Nvidia та Qualcomm. Північнокорейські вчені та інженери адаптують складні алгоритми під менш продуктивне обладнання минулих поколінь.

У Туреччині технології штучного інтелекту перетворилися на ключовий інструмент цифрового авторитаризму. Влада використовує його для системного придушення опозиції та розширення каральних повноважень спецслужб. Уряд розпочав розробку спеціалізованого сервісу на основі штучного інтелекту для автоматизованого профілювання. Він виявляє осіб, які нібито пов’язані з терористичними організаціями.

Юристи та правозахисники застерігають: впровадження цього алгоритму в поєднанні з розмитим антитерористичним законодавством дає змогу масово звинувачувати громадян у тяжких злочинах без реальних доказів та судового контролю, спираючись на упереджені або неперевірені масиви даних.

Таке алгоритмічне стеження довело свою ефективність під час спалаху антиурядових протестів, спричинених арештом опозиційного мера Стамбула Екрема Імамоглу. Тоді турецькі спецслужби задіяли біометричні нейромережі для зіставлення записів вуличних камер із профілями громадян у соціальних мережах. Це дозволило ідентифікувати та затримати близько 2000 протестувальників і незалежних журналістів.

Подібно до Туреччини, режим у Білорусі адаптує технології штучного інтелекту для розширення державного нагляду та систематичного виявлення незгодних. Головним інструментом державного контролю стала Республіканська система моніторингу громадської безпеки, що діє на базі ШІ-платформи «Кіпод». Ця система об’єднує понад 13 тисяч камер, підключених до централізованих біометричних баз спецслужб.

Розробник цієї платформи — білоруська компанія Synesis — потрапила під санкції ЄС за те, що алгоритми цієї платформи були спеціально адаптовані для ідентифікації та переслідування учасників мирних демонстрацій. Ця технологія дає силовикам можливість не просто відстежувати пересування громадян у реальному часі, а й автоматично подавати сигнал тривоги оперативникам, якщо «неблагонадійні» особи виявляються у громадських місцях.

Унікальна й найнебезпечніша риса білоруської моделі — так званий «ретроспективний розшук». Силові структури задіяли нейромережі, щоб просканувати й проаналізувати величезні відео- та фотоархіви з протестних маршів 2020–2021 років. Штучний інтелект здатний відтворювати 3D-моделі облич та ідентифікувати учасників акцій навіть за розмитими кадрами, або навіть якщо обличчя було частково закрите. Це призводить до того, що можна назвати «відкладеними репресіями»: людей затримують, піддають обшукам і відправляють до в’язниці через роки після їхньої участі в протестах.

Паралельно з цим білоруські силовики автоматизували переслідування у цифровому просторі. Спеціальні скрипти на основі штучного інтелекту здійснюють безперервний парсинг Telegram-каналів і чатів. Програми автоматично аналізують історію повідомлень, реакцій та коментарів, зіставляючи цифрові сліди з витоками або державними базами даних та номерами мобільних телефонів. Це дозволяє деанонімізувати опозиційно налаштованих громадян і позбавляє їх будь-якого простору для безпечного висловлення думки.

Вільний світ проти тиранії штучного інтелекту

Уявлення про штучний інтелект як інструмент комерційного прогресу поступово поступається місцем ширшому розумінню його ролі. Штучний інтелект не змінив саму природу диктатур, але надав їм можливість значно розширити масштаби контролю, цензури та зовнішнього впливу. Небезпека цієї нової реальності полягає в тому, що авторитарні режими діють синергетично.

Головною тенденцією найближчих років стане поява повністю автономних систем «прогностичного придушення». Це коли алгоритми штучного інтелекту автократій почнуть виявляти та ізолювати потенційні осередки невдоволення ще до того, як громадяни усвідомлять свою готовність до протесту. Йдеться також про створення бездоганних, локалізованих під конкретні західні країни ШІ-генераторів фейків, здатних паралізувати демократичні інститути виборів.

Для вільного світу цей виклик має екзистенційний характер, оскільки демократичні інститути, побудовані на принципах відкритості, свободи слова та мережевого нейтралітету, виявилися вразливими перед скоординованими атаками штучного інтелекту. Відповіддю демократій на цю загрозу може стати комплексна стратегія захисту, що вимагає одночасних дій за кількома критичними напрямками.

Насамперед необхідно радикально посилити експортний контроль за переміщенням не лише ультрасучасних, а й вживаних напівпровідників, щоб повністю перекрити канали тіньового постачання для автократій. Крім того, важливо створити наскрізні системи верифікації контенту, які здатні в реальному часі розпізнавати дезінформацію, створену штучним інтелектом, та дипфейки до того, як вони встигнуть «отруїти» результати пошуку та соціальні мережі.

Нарешті, ключовим елементом цієї стратегії має стати вдосконалення внутрішніх алгоритмів виявлення небажаного та шкідливого використання продуктів з боку самих бігтех-компаній. Розробники рівня OpenAI, Microsoft та Google повинні впроваджувати проактивні смарт-системи моніторингу API-запитів, здатні на льоту розпізнавати шаблони поведінки державних хакерів і миттєво блокувати їхні облікові записи — до того, як комерційні мовні моделі будуть використані для кібератак або генерації дезінформації.

Цьому може сприяти створення вільними країнами законодавчої бази для регулювання ШІ. Так, державні регулятори можуть поширити застосування правил «Знай свого клієнта» (KYC) на сферу хмарних ШІ-сервісів, закріпивши обов’язковий аналіз поведінки під час сесій у нормах з кібербезпеки.

Штучний інтелект загострив історичне протистояння між свободою та тиранією. У цій технологічній гонці за виживання демократичний світ більше не має права на повільність — алгоритми авторитарних режимів уже приймають рішення щодо придушення свобод швидше, ніж демократичні інститути встигають зреагувати.

Автор: Олександр Михайлов

Джерело:  The Insider