29 в’язниць опинилося під контролем бойовиків після початку війни на Донбасі. Скільки зараз там утримують в’язнів – невідомо. Тільки за останні півроку бойовики передали українській владі майже 200 засуджених, але це лише мала частина охочих покинути колонії угруповань бойовиків «ЛНР» і «ДНР».
Як бойовики використовують ув’язнених і чому українські спецслужби їх потім звинувачують у державній зраді – ексклюзивні інтерв’ю в матеріалі спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Петрівська виправна колонія, Кіровоградщина. Відділення номер 10. Володимир Бродянський тут з початку 2019 року. До цього майже 5 років відбував покарання в Єнакіївській колонії на окупованій частині Донбасу.
«Тут я проживаю, на території працюю, все в принципі по режиму, о 6-й – підйом, о 6:15 – зарядка, туалет, умивальник, сніданок, обід, вечеря, ну все, кожен день одне й те саме. Працюємо, встаємо, не порушуємо», – розповідає Володимир.
Про умови утримання в колонії Володимир каже: «Тут краще, тут наше, тут Україна, тут є закони, є права, а там цього нічого немає».
Каже: за ґратами опинився, бо «людині, яка образила вагітну дружину, руки, ноги порізав». У в’язницю під контроль України Володимир просився із самого початку війни. Кілька разів оголошував голодування.
Били до втрати свідомості. Принижували, «укропи», «щоб всі ви там подохли, і ваші рідні в Україні, щоб подохли»Володимир Бродянський
«Зламали мені два ребра, щелепу. Коли не було світла та їжі в тій колонії, закривали в ізоляторі, який не опалюється, постійно холодно. Били до такої міри… до втрати свідомості. Загалом принижували, «укропи», «щоб всі ви там подохли, і ваші рідні в Україні, щоб подохли», – переповідає Володимир Бродянський.
«Називали нас «укропами», принижували, розповідали, як вбивали українців»
Разом з Володимиром в одній колонії перебував й Іван Юрійчук. Він засуджений за грабежі та розбій. Каже: також писав звернення за зверненням і голодував.
«Вперше – 12 днів, потім – 8 днів, але в кінці ти бачиш, що сенсу в цьому дійсно немає, ну закону там немає – чого ти там досягнеш. Там багато просто сидить зараз «ополченців», які у 2014–2015 роках воювали. Велика частина сидить там, тобто, зрозуміло, до них інше ставлення», – розповідає Іван Юрійчук.
Засуджений Володимир Бродянський додає: ув’янені бойовиками люди, які колись захищали підтримувані Росією угруповання «ЛНР» і «ДНР», погано ставилися до них.
«Їхні ж терористи, сепаратисти, які небажані їм були, вони їх закривали в ту ж колонію, як вони розповідали. Називали нас «укропами», принижували, також розповідали, як вбивали наших братів-українців», – додає Володимир Бродянський.
Бойовики передали Києву 200 засуджених за півроку
Усього під контролем бойовиків виявилося 29 в’язниць, всі вони працюють і зараз. У 2014-му там перебувало майже 16 тисяч засуджених. Скільки зараз – офіційному Києву невідомо.
Процес передачі ув’язнених зрушив із мертвої точки в кінці минулого року. За останні 6 місяців бойовики передали українській владі майже 200 засуджених. Це більше, ніж за весь попередній період війни. Станом на вересень 2018 року таких людей було лише 186, всі вони до передачі українській владі перебували у тюрмах під контролем угруповання «ДНР». Про умови утримання там «Донбас.Реалії» вже розповідали.
У грудні вперше засуджених віддало угруповання бойовиків «ЛНР».
«Вони проходять медичний огляд та огляд з точки зору психолога і психіатра. Безумовно, спецслужби з ними працюють для того, щоб в цих групах не опинилися якісь особи, які будуть вести потім підривну діяльність. Безумовно, розглядається їхній правовий статус – де вони відбували, за якими статтями, чи відсиділи вони вже той термін, який був призначений судом», – пояснює особливості процесу заступник міністра юстиції України Денис Чернишов.
«Якщо людина там захворіла – вона там і померла»
Після всіх перевірок з місць позбавлення волі вийшли вже 34 людини, які до цього були у тюрмах під контролем угруповання «ЛНР». Багатьом перерахували термін по так званому «закону Савченко», коли один день попереднього ув’язнення прирівняний до двох днів позбавлення волі.
У Диканівській виправній колонії у Харкові «Донбас.Реалії» поспілкувалися з двома ув’язненими, яких перевели з Довжанська (раніше Свердловськ – ред.) Луганської області. Обоє засуджені за вбивство. Вони попросили не показувати їхні обличчя та не розкривати імен.
«Ми писали, писали, писали… нам говорили – ви там не потрібні. «Відповідали» іншим чином – могли посадити в карцер за те, що ти хочеш сюди», – розповідає ув’язнений.
«Там ми жили, як в казармі, ясна річ, там охайні й неохайні (ув’язнені – ред.), але там всі разом, і охайні ставали неохайними – воші, клопи, все це є»», – додає інший.
Ув’язнені розповідають, що на підконтрольній Україні території краще ставлення адміністрації, а також харчування та медичне обслуговування.
«Якщо там людина захворіла – вона там і померла. Те, що там змушували працювати – це так. Останню цю зиму, посеред зими виганяли рити теплиці. На вулиці мінус 25, ти «довбеш» яму три метри завглибшки, 6 метрів – ширина, 20 метрів – довжина. Не хочеш – їдь на карцер», – розповідає перший засуджений.
«У нас є тисяча звернень, але не всі люди обізнані, що треба написати листа до уповноваженого. Але багато цих людей, які звернулись саме до цих органів, де-факто які сьогодні знаходяться в Луганській, Донецькій областях, в тій частині, яку уряд України не контролює. Цей процес триває, ми знаходимось в діалозі через посередників, в тому числі з де-факто омбудсменами, і вони готові, Луганська область готова передавати», – зауважує уповноважена з прав людини Людмила Денісова.
«Будеш зливати нам інформацію»
Водночас в Донецькій області процес, навпаки, загальмувався. Крім того, ув’язнені, яких видало угруповання «ДНР», розповідають про документи, які їх змусили підписати.
Громадянин в чорній масці каже: «хочеш поїхати до себе додому, або тут гнити залишитися? Підписуй папір»Володимир Бродянський
«Привезли до донецького СІЗО, покликав громадянин якийсь в чорній формі та в чорній масці. Я, каже, – співробітник «МДБ», хочеш поїхати до себе додому чи тут гнити залишитися? Я кажу: хочу додому. Підписуй папір. Я кажу: який? Воно тобі не треба. Підсунув мені аркуш паперу, накрив ось його долонею (зверху – ред.), каже: знизу підписуй. Я підписав. Каже: «поганяло» твоє, прізвисько? Я кажу, в мене немає прізвиська. Тоді будеш «Вовою». Зверху написав «Вова», прибрав, каже: все. На тобі папірець, будеш зливати нам якусь інформацію», – розповідає ув’язнений Петрівської колонії на Кіровоградщині Володимир Бродянський.
Все це, запевняють засуджені, після того, як їх передали українській владі, вони розповіли співробітникам СБУ. У відповідь отримали кримінальне провадження.
Я там доводив, що я – українець. А сюди приїхав, мені кажуть, що я – зрадникІван Юрійчук
«Виходить, я там більш ніж 4 років доводив, що я – українець, що я хочу виїхати будь-якими шляхами. А сюди приїхав, мені зараз тут зворотнє кажуть, що я там – ось 111-а (стаття КК України – ред.), зрадник, зрада батьківщини», – додає Іван Юрійчук.
Ще один ув’язнений у Петрівській колонії, що відбував покарання у в’язниці бойовиків, Олександр Шаповалов теж не розуміє, чому так відбувається. Він не захотів розповідати, за що був засуджений українським судом. Каже: це «рахунки з міліцією».
«Якщо ми підневільні люди, яка може бути зрада батьківщини? Хіба там не видно, з якого року я сиджу, чи вони думають, що мене десь там закинули в Ростов на навчання, а потім назад? Сенс?», – дивується Шаповалов.
За словами уповноваженої з прав людини Людмили Денісової, у таких випадках провину або її відсутність має визначати суд.
«У мене було таке одне звернення, і зараз відбуваються слідчі дії, ми слідкуємо за тим, щоб процес був в рамках закону. Я думаю, напевно, в СБУ є якась інформація – або вона буде підтверджена, або не буде. Але у будь-якому випадку в нас – верховенство права. І верховенство суду й суд визначить, винні вони чи невинні», – зазначає Людмила Денісова.
Тим часом чергову передачу ув’язнених угрупованням «ЛНР» в офісі українського омбудсмена очікують ще у травні.
Автор: Ярослав Кречко; Радіо Свобода «Донбас.Реалії»