Моніторинговий візит до Диканівської виправної колонії №12: Порушення при проведенні профілактичних медичних оглядів та медичного обстеження

Історична довідка

Історія Диканівської виправної колонії №12 почалася у липні 1956 року, коли у передмісті міста Харкова, серед болотистих запруд річки Лопань, було створено табірний пункт №12. Цей район міста має історичну назву — Диканівка. Спочатку було побудовано два дерев’яні бараки з тимчасовою огорожею.

У зв’язку з реорганізацією виправно-трудового законодавства, з січня 1957 року табірний пункт реформувався у виправно-трудову колонію посиленого режиму №12 УВС Харківської області. Протягом 1960 року було введено в дію виробничі приміщення загальною площею понад 1500 кв. метрів. За участю заводів імені Малишева та “Електростанок” приміщення було забезпечено сучасним обладнанням, внаслідок чого розпочався випуск понад 1000 найменувань виробів, що потребували металообробки.

З 1974 року було проведено реконструкцію комунально-побутових і виробничих приміщень, повністю зруйновано старі приміщення барачного типу для засуджених, а замість них побудовано нові кам’яні триповерхові споруди. Зараз Диканівська виправна колонія №12 — це кримінально-виконавча установа середнього рівня безпеки для утримання чоловіків, вперше засуджених до позбавлення волі на певний термін.

Загальна інформація

За офіційними даними, наданими керівництвом установи, штатна чисельність персоналу складає 238.5 штатних одиниць, фактична — 196.5. Установа розрахована на 1232 особи. Протягом 2023 року до закладу прибуло 845 осіб. На час візиту в установі утримувалось 503 особи. В установі чотири структурні дільниці: ресоціалізації, КДіР, ДСК, відділень СПС-4. У 2022 році в установі помер один засуджений, у 2023 — також один. За трудовими договорами працевлаштовано 333 засуджених. Середньомісячний заробіток складає 3078,09 гривень. У медичній частині перебувало дві особи. У ДІЗО-1, ПКТ-2, ДПК — три особи. На обліку ВІЛ/СНІД — 27 осіб, схильні до самогубства — вісім осіб, до втечі — одна особа. Інвалідність II гр. має одна особа, III гр. — 12 осіб.

Протягом 2022 і 2023 років не зафіксовано жодної скарги від засуджених осіб щодо неналежних умов утримання, неналежного надання медичної допомоги. Така практика викликає занепокоєння. Протягом 2022 року було звільнено 285 осіб, з них 82 — умовно-достроково, трьом особам змінено умови утримання на більш м’які. У 2023 році звільнено 236 осіб, з них 64 — умовно-достроково, одній особі змінено режим утримання на більш м’який. У 2022 році зафіксовано один виклик швидкої допомоги, у 2023 році — також один виклик.

У 2022 році зафіксовано два випадки тілесних ушкоджень під час перебування в установі. У 2023 році — один випадок під час перебування в установі. Протягом 2023 року один раз було застосовано спецзасоби (кайданки). У власному користуванні жоден засуджений не має планшета з доступом до інтернету. 12 осіб відторгнути загалом. У 2022 році відбулося три тривалі побачення і 115 короткострокових через скло. Протягом 2023 року відбулося 54 тривалі побачення і 463 короткострокові через скло. Практика надання короткострокових контактних побачень в установі відсутня.

Некомплект персоналу складає 42 співробітники. Протягом 2023 року було реалізовано 22 190 телефонних дзвінків.

Під час візиту було опитано 132 засуджених. Жоден з засуджених не погодився на спілкування на умовах анонімності. Монітори спостерігали, що засуджені залякані, а в установі відсутня практика оскарження дій (бездіяльності) адміністрації.

Гуманітарні потреби установи — планшети, комп’ютери, столовий посуд.

Напередодні візиту до керівництва закладу було спрямовано запит на отримання публічної інформації з запитаннями: кількість звернень від засуджених протягом 2022-2023 років направлених на адресу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, прокуратури в запечатаному вигляді, інших державних органів, правозахисних організацій, а також кількість відповідей на ці звернення. В отриманій відповіді зазначено, що протягом 2022 і 2023 років від ув’язнених на адресу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, в прокуратуру, інші державні органи, а також в правозахисні організації не відправлено і не отримано жодного звернення.

Вважаємо таку практику неприпустимою. Повна відсутність комунікації з державними органами і правозахисними організаціями свідчить про відсутність поінформованості засуджених, або недовіру до такого роду комунікації, або про відсутність можливості. Певна кількість засуджених мають бажання служити в ЗСУ, близько 20 осіб мають бойовий досвід.

Під час візиту моніторинговою групою було досліджено документацію, яка стосується життєдіяльності колонії, оглянуті господарські, виробничі, житлові приміщення, медична частина на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів. Начальник установи — полковник внутрішньої служби Гуменюк Андрій Володимирович. Моніторингову групу супроводжував перший заступник начальника установи — полковник внутрішньої служби Попов В’ячеслав Миколайович.

Медична частина №12 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Харківській та Луганській областях

Завідувач медичної частини №12 філії ДУ “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Харківській та Луганській областях — Ушинська Е.Г.

Під час відвідування моніторинговою групою було вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів. Було виявлено недоліки в роботі медичної частини №12, що призводять до порушення прав засуджених та осіб, які тримаються під вартою в Диканівської виправної колонії №12, зокрема:

1. Порушення прав засуджених осіб на медичну допомогу. Порушення при проведенні профілактичних медичних оглядів та медичного обстеження

1.1 Через відсутність у засуджених осіб укладених декларацій з лікарем первинної медичної допомоги, вони не мають можливості отримати необхідні медичні послуги за кошти НСЗУ, що призводить до порушення вимог абзаців 4 та 5 статті 4 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

1.2 Відсутні рекомендації профілактичного медичного огляду, які реєструються у “Журналі обліку результатів проходження профілактичного медичного огляду”, форма якого наведена в додатку 4 до Порядку.

1.3 Палати у медичній частині не відповідають вимогам п.8.3.2.11 розділу Державних будівельних норм України для будинків і споруд закладів охорони здоров’я. Зокрема, кожне зовнішнє вікно і/або зовнішні засклені двері повинні мати чисту площу скління не менше ніж 8% від площі відповідного приміщення. Площа вікон, які відкриваються в палатах пацієнтів, повинна становити не менше ніж 5% від загальної площі приміщення палати пацієнтів.

2. Порушення права засуджених осіб на вибір методів лікування та неналежне ведення документації

2.1 У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів. Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо. Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

2.2 Під час вивчення медичної документації встановлено, що довідки та фотографії наявних тілесних ушкоджень не долучаються до медичних карт амбулаторного хворого 025/о, як це передбачено у п.3 глави 1, розділу II Порядку, а зберігаються окремо.

2.3 У медичній документації (медичній карті № 025/о або № 003/о) відсутні або зберігаються окремо заяви від родичів засуджених або інших осіб про передачу ліків, виробів медичного призначення, що порушує п. 23 Загальних положень Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі.

2.4 Під час перевірки дільниці ДІЗО моніторами було встановлено, що при поміщенні засудженого в дисциплінарний ізолятор практикується долучення до справи медичної довідки, яка містить інформацію про стан здоров’я, діагноз і згідно з висновком з якої засуджений за станом здоров’я може утримуватися в ДІЗО, ПКТ, карцері. Виявлені факти свідчать, що працівники установи володіють конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я засуджених осіб, які перебувають в дільниці ДІЗО. Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я.

Крім того, Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, неодноразово рекомендував, щоб лікарі не посвідчували, що стан здоров’я засуджених дозволяє поміщення в ДІЗО/ПКТ. Медичні працівники, які працюють в установах виконання покарань, є особистими лікарями ув’язнених, що забезпечує наявність позитивних стосунків між лікарем і пацієнтом. Зазначене вище підриває позитивні відносини між засудженими та лікарями. На додаток, воно суперечить п. 43.3 Європейських в’язничних правил.

3. Порушення права на належну психіатричну допомогу

3.1 Палату-ізолятор для осіб із розладами психіки не обладнано належним чином: відсутнє ліжко, санітарний вузол, доступ до води та свіжого повітря.

4. Незабезпеченість медичної частини обладнанням, виробами медичного призначення та лікарськими засобами. Порушення правил пожежної безпеки

4.1 У медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

4.2 Під час перевірки справності дефібрилятора було встановлено відсутність електродів.

4.3 У кабінетах лікарів відсутнє гаряче водопостачання, робочі місця медичних працівників не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують статтю 19 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та статтю 13 Закону України “Про охорону праці”.

4.4 Приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

5. Порушення права осіб з інвалідністю (стаття 9 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю)

5.1 Диспансерний нагляд здійснюється за 13 особами, які мають інвалідність. З них Ⅱ гр. — одна особа; Ⅲ гр. — 12 осіб. Разом з тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

5.2 Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що у двох осіб з інвалідністю відсутні індивідуальні програми реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим вони не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей.

6. Порушення прав осіб, хворих на вірусний гепатит С

Протягом 2023 року в медичній частині було проведено 717 тестувань осіб на наявність вірусного гепатиту С. У 98 осіб встановлено підозру на захворювання. Методом ПЛР було протестовано шість осіб. Не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідне лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених.

Виробництво

Установа має потужне багатопрофільне різноманітне виробництво. В асортименті вироби з деревини і металу, швацьке виробництво та інше.

На день візиту працювало 200 засуджених. Всі засуджені переміщуються територією установи в положенні руки назад.

Під час моніторингових візитів НМП було зазначено порушення прав людини на виробництві. А саме, брутальні порушення в ливарному цеху. На час візиту ливарний цех було закрито, а приміщення цього цеху використовувалося як склад продукції.

У роздягальні промислової зони лазня на 50 душових кабінок. Відсутні штори та гумові килимки.

В окремому приміщенні розташовані бухти, з яких виробляють мішки.

Дільниця для ремонту обладнання.

Під час моніторингового візиту було виявлено факти порушення вимог законодавства про працю при залученні засуджених та ув`язнених до суспільно-корисної праці.

Порушення форми та строків укладання трудових договорів.

Стаття 21 КЗпП України щодо визначення трудового договору поширюється на засуджених з-поміж числа працюючих осіб. Зокрема, це угода, згідно з якою працівник зобов’язується виконувати роботу визначену цією угодою, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці необхідні для виконання роботи та передбачені законодавством про працю. На день моніторингового візиту встановлено, що засуджені, які були залучені до праці, працюють згідно зі строковими трудовими договорами, які зареєстровані в журналі реєстрації трудових договорів.

Трудові договори з працюючими засудженими системно укладаються строком на неповні місяці. Зокрема, моніторинговій групі пред’явлено строкові трудові договори (№ 1307,1349, 1566, 1506, 1537, 1550, 1517), які було укладено з 02 серпня 2023 по 29 вересня 2023. Договори (№ 1581, 1574, 1604) — з 14 серпня 2023 по 29 вересня 2023. Договори (№ 1849, 1960, 1890, 1839, 1858, 1732, 1965, 1899, 1873, 1690) — з 3 жовтня 2023 по 29 листопада 2023.

Було виявлено строковий договір (№2225) без зазначення строку укладення, що є значним порушенням трудових прав засуджених-працівників.

Метою заключення трудових договорів на неповні місяці є уникнення сплати ЄСВ у мінімальному розмірі за таких працюючих засуджених згідно ч. 5 ст. 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (якщо працівника прийнято не з першого робочого дня та звільнено не останнім робочим днем звітного місяця). Такий підхід до оформлення трудових договорів засуджених порушує їхні трудові та соціальні права, оскільки таким особам не нараховується мінімальний страховий внесок. Відповідно даний період роботи до страхового стажу не зараховується в повному розмірі.

Засуджені отримують заробітну плату нижче мінімальної заробітної плати, що порушує їхні трудові та соціальні права. Зокрема, засуджені не отримують страховий стаж.

Швачний цех, де виробляються різноманітні вироби. Засуджений Г. працює близько пів року, зі слів засудженого за минулий місяць отримав 700 гривень. Згідно з відомостю №19, за жовтень 2023 року на особистий рахунок Г. нараховано 293 гривні і 48 копійок .

Засуджений М. працює один рік, зі слів засудженого за минулий місяць отримав 2 000 гривень. Згідно з відомістю №21, за жовтень на особистий рахунок засудженого М. нараховано 1243 гривні 47 копійок.

Швацька дільниця, де виготовляють чохли на матраци. Засуджений Ш. виготовляє ремінці на чохли, зі слів засудженого отримує за свою роботу 6 000 гривень на місяць. Згідно з відомістю № 6, за вересень засудженому Ш. на особистий рахунок нараховано 344 гривні, у жовтні — 433 гривні, у листопаді — 448 гривень.

Цех виготовлення різноманітної продукції. Засуджений В. повідомив, що працює три роки і заробляє 300 гривень на місяць. Візитівку взяти побоявся.

Засуджений І. працює один рік, з його слів заробляє 1 000 гривень на місяць. Згідно з відомістю №17, за листопад на особистий рахунок засудженому І. нараховано 262 гривні.

Засуджений П. і засуджений Ф. повідомили, що заробляють по 1 000 гривень на місяць. Згідно з відомістю №17, за листопад на особистий рахунок засудженому П. нараховано 525 гривень, а засудженому Ф. — 474 гривні.

У день моніторингового візиту виявлено засуджених, які залучені до робіт зі шкідливими та важкими умовами праці: маляри (порошкове фарбування), пекарі, кухарі тощо.

Зокрема, в цехах, де здійснюються фарбувальні роботи малярами порошкового фарбування, відчуття задухи, вентиляція не працює.

Порошкова дільниця. В цеху важко дихати і неможливо перебувати без захисних засобів через те, що просіюють порошок для виготовлення виробів.

Згідно зі ст. 118 КВК адміністрація установи зобов’язана створювати умови для праці засудженим та дотримуватися трудового законодавства України щодо захисту трудових прав працівників з-поміж засуджених. Тому рекомендується надавати працівникам-засудженим компенсації за шкідливу працю.

Харчоблок

Харчоблок відремонтований, приміщення в задовільному стані. Наявне підсобне господарство. У разі відсутності світла наявні альтернативні печі. Є 10 котлів для приготування їжі. Після приготування їжу ліфтом підіймають на другий поверх.

Засуджений Д. працює в харчоблоці. Повідомив, що працює по дві години на добу. При цьому повідомив, що отримує зарплатню. Перевіривши інформацію було з’ясовано, що засуджений залучається до безоплатної роботи по доброустрою установи.

Водночас щоденна робота на певному об’єкті не може бути використана як безоплатна по доброустрою колонії. Крім того, засуджений має відношення до харчових продуктів, але не проходить спеціальне медичне обстеження, про що свідчить відсутність його медичної карти.

Зал для приймання їжі великий, світлий, розрахований на 500 осіб. У рукомийниках є вода і мило, рушників немає.

Житлові приміщення

В установі 14 відділень СПС, чотири з них законсервовані. Житлові приміщення теплі, охайні, комфортні для проживання.

Обладнані приміщення для приготування і вживання їжі, кімнати для відпочинку.

КДіР

У дільниці карантину, діагностики і розподілу перебувало чотири особи. Засуджені одягнені в одяг встановленого зразка. На момент візиту троє засуджених сиділи за столом і удавали, що ретельно вивчають відомості про керівний склад установи.

На запитання, як давно перебувають в відділенні КдіР, відповіли, що другий тиждень. На запитання, що вони роблять другий тиждень, відповіли, що вивчають керівний склад установи. Заступник начальника установи пояснив, що новоприбулі засуджені мають знати керівників в обличчя.

Засуджені залякані, від конфіденційного спілкування відмовилися. Спальне приміщення охайне, з умовами індивідуального простору.

ДІЗО/ПКТ

У приміщенні камерного типу (ПКТ) утримувалися двоє засуджених. Утримання — одиночне. За рішенням суду засудженого І. було переведено з камери ДІЗО в ПКТ на один місяць за те, що перебуваючи в ДІЗО під час перевірки не зробив доповідь чергового по камері. Засуджений Т. має аналогічне порушення і також переведений з камери ДІЗО в ПКТ строком на один місяць.

Вважаємо покарання занадто суворим і непропорційним тяжкості скоєного правопорушення. У рамках чинного законодавства в установі середнього рівня безпеки не передбачено одиночне утримання засуджених як вид дисциплінарного стягнення. Така форма покарання є каральною, не сприяє ресоціалізації засуджених і правослухняної поведінки.

Банно-пральний комплекс

Є прожарочна шафа.

Куточок фельдшера в окремій кімнаті.

Пральні машини.

Cушильний зал.

У лазні кабіни відгороджені, килимки відсутні.

Зв’язок з зовнішнім світом

В інтернет-класі чотири планшети з доступом до інтернету. Але в журналі перегляду електронного листування за 2023 рік зазначено вісім записів: засуджений Р. має чотири записи, засуджений Ш. має два записи. Таким чином засуджені майже не користуються електронним листуванням.

У журналі обліку користування засобами IP-телефонії за 2023 рік — два записи стосовно засудженого Ш.

У журналі обліку здійснення засудженими відеозв’язку через мережу інтернет за 2023 рік — 225 записів. Переважну кількість відеозв’язків зроблено засудженими Р. і Ш. Відповідно до записів журналу, тільки близько десяти засуджених користуються послугою відеозв’язку. Є кімната для телефонних розмов.

Зауваження та рекомендації:

1. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року № 1348/5/572 та інших нормативно-правових актів.

2. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів.

3. Забезпечити належну медичну допомогу особам хворим на вірусний гепатит С.

4. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог.

5. Забезпечити належну стоматологічну допомогу.

6. Обладнати ізолятор для осіб із розладами психіки та поведінки.

7. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують.

8. Припинити практику посвідчування лікарями стану здоров’я засуджених та ув’язнених при поміщенні їх у карцерне приміщення.

9. Замінити накладки до зовнішнього автоматичного дефібрилятора.

10. Забезпечити право засуджених мати власний планшет з доступом до мережі інтернет.

11. Припинити практику залучення засуджених до постійних робіт під виглядом двогодинних відпрацювань по доброустрою установи без оплати їхньої праці.

12. Припинити практику одиночного утримання в камерах ДІЗО/ПКТ.

13. Сприяти поширенню користування засудженими електронного листування.

14. Припинити практику укладання трудових договорів на неповний місяць.

Превентивний моніторинговий візит до ДУ “Диканівська виправна колонія №12” було здійснено представниками ГО “Харківська правозахисна група” та ГО“Захист в’язнів України”. Моніторингова група у складі помічника народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатора програм ХПГ Андрія Діденка, помічника народного депутата України Костянтина Касая, члена громадської ради при Міністерстві юстиції України Сергія Зуйкова, а також члена громадської ради при Міністерстві юстиції Олега Цвілого. Візит здійснено в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань. Мета візиту: аналіз дотримання прав людини в місцях несвободи під час війни.

Дата візиту: 21 грудня 2023 року