Моніторинговий візит до Кропивницького слідчого ізолятора: позитивні й негативні моменти

11 листопада 2024 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарання, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України”здійснено чергове відвідування державної установи “Кропивницький слідчий ізолятор” (далі СІЗО, установа, заклад).

Візит здійснено в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій Андрійович — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій Юрійович — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, досвід моніторингових візитів.

Загальна інформація

Установа виконує функції слідчого ізолятора. В закладі утримуються особи, які звинувачуються у скоєнні кримінальних злочинів і стосовно яких за рішенням суду обрана міра запобіжного заходу тримання під вартою, а також засуджені судами, вирок відносно яких не набрав законної сили. Також в установі функціонує сектор максимального рівня безпеки для тримання засуджених до довічного позбавлення волі.

Установа розташована за адресою: вулиця Куроп’ятникова, 50-Б, місто Кропивницький, Кіровоградської області, 25009.

Керівник закладу — полковник внутрішньої служби Чабаненко Роман Сергійович.

Установа складається з чергової частини, збірного відділення, харчоблоку, камер слідчо-заарештованих чоловіків, жінок і неповнолітніх, сектору максимального рівня безпеки для тримання засуджених довічно, транзитних камер, дільниці господарського обслуговування, карцерів, медичної частини, банно-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу закладу складається з 206 посад. Фактична чисельність — 221 посада. Загальний некомплект персоналу по установі — 140 співробітників.

В установі працюють 2 психологи відділу соціально-виховної та психологічної роботи, 1 психолог відділу по роботі з персоналом.

Установа розрахована на 625 місць. В установі утримується 391 ув’язнений/засуджений. Є 1 відділення СПС господарського обслуговування.

У 2023 році померло 3 особи, у 2024 — 3. Працевлаштовано 33 осіб, з них за трудовими договорами — 10, за трудовим договором на учбово-виробничій майстерні — 23 особи. У карцері перебувало 3 особи.

На оперативно-профілактичному обліку в установі перебувало: схильні до самогубства — 10 осіб, схильні до членоушкоджень — 40 осіб, до втечі — 3. Злісних порушників режиму утримання — 19.

У 2023 році скоено 1 самогубство, у 2024 році — 0.

У 2023 році від ув’язнених і засуджених надійшло 20 скарг на неналежні умови утримання і 35 на неналежне надання медичної допомоги, протягом поточного року таких скарг надійшло 16 на неналежні умови утримання і 27 щодо неналежного надання медичної допомоги.

У власному користуванні засуджені мають 8 планшети з доступом до мережі інтернет і 8 зареєстрованих електронних скриньок (емейл).

Протягом 2023 року було зафіксовано 70 випадків тілесних ушкоджень: з них 16 під час прибуття і 54 випадків під час перебування в установі. Протягом 2024 року — 47 випадків: з них 19 під час прибуття і 28 під час перебування в станові.

Групою моніторів проведено опитування близько 145 ув’язнених і засуджених. Варто зазначити, що адміністрація не приховує недоліки в установі, керівництво закладу всіляко сприяло проведенню моніторингового візиту, що можна вважати ознаками відкритості і прозорості, належним і адекватним реагуванням на порушення прав людини.

Позитивні практики

В установі функціонує сектор максимального рівня безпеки для тримання засуджених до довічного позбавлення волі в багатомісних камерах. Житлові приміщення для тримання засуджених довічно облаштовані з дотриманням національних і міжнародних стандартів.

В установі проводяться ремонтні роботи.

Факти, виявлені під час відвідування

В ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав ув’язнених та засуджених осіб.

1. У порушення абзацу 2 статті 11 Закону України “Про попереднє ув’язнення”, пункту 10 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями, площа в окремих камерних приміщеннях складає менше ніж 2,5 м². Так, під час вибіркової перевірки встановлено, що у камерному приміщенні №191, де перебувало 3 ув’язнених чоловіків, площа камери згідно з актом вимірювання жилої площі складає 6,66 м². Таким чином фактична площа на одну особу узяту під варту складала 2,22 м².

Крім того, в порушення пункту 1 глави 2 розділу III Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1769/5 (далі — ПВР СІЗО), встановлено, що у ряді камерних приміщень фактична наявність спальних місць перевищує допустиму для забезпечення передбаченої законодавством норми площі на одну особу.

Так, у камерних приміщеннях №№188,190, які згідно з актом вимірювання жилої площі розраховані на три і два місця за нормою 2,5 м² на одну особу, розташовано по чотири ліжка в кожному камерному приміщенні.

Зазначене порушення створює умови для можливих зловживань з боку адміністрації та персоналу установи в контексті дотримання норми жилої площі на одну особу та не забезпечує належного особистого простору утримуваним особам у камерних приміщеннях.

У пункті 13 Сьомої Загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) зазначається, що проблема з переповненими камерними приміщеннями призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перезавантаження медичних служб та інфраструктури установи. Комитет приходить до висновку, що доволі часто негативний вплив перенаселення мав наслідком нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).

На додаток, Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році вкотре закликає українську владу вжити заходів, відповідно до давньої рекомендації Комітету, для перегляду існуючих правових норм щодо житлової площі для осіб, взятих під варту, щоб гарантувати щонайменше 4 м² на особу в камерах для кількох осіб (не враховуючи площу, зайняту туалетами в камерах). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 38).

2. У порушення статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та пункту 17.2 Європейських пенітенціарних правил (далі — ЄПП), моніторами встановлено випадки порушення вимог щодо роздільного тримання ув’язнених.

Так, у камерних приміщеннях №№109,113,124,131,132,151,302 та 303 утримувалися особи, які раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі разом з особою, яка/які вперше притягнута до кримінальної відповідальності.

Зазначене свідчить про системне недотримання адміністрацією установи вимог щодо забезпечення належного контролю за розміщенням ув’язнених, не відповідає принципам динамічної безпеки та призводить до порушення прав в’язнів на особисту безпеку, що суперечить національному законодавству та міжнародним стандартам, зокрема статті 3 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод.

3. Під час відвідування установи від ув’язнених надходили скарги на жорстоке поводження з боку персоналу під час прийому в СІЗО. Так, ув’язнений під час конфіденційної бесіди повідомив, що в процесі медичного огляду та особистого обшуку, який проводився новоприбулим у приміщенні збірного відділення, співробітниками установи відносно нього безпідставно було застосовано фізичну силу, за те що він висловлював скарги, що медичний огляд та особистий обшук з роздяганням здійснюється у присутності особи протилежної статі та в умовах, які не забезпечують приватність, конфіденційність та суперечить пункту 3 глави 5 розділу IV Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1769/5 (далі — ПВР СІЗО).

4. Моніторинговою групою встановлено незаконно запроваджену в слідчому ізоляторі практику, що принижує гідність та призводить до дискримінації та стигматизації засуджених та ув’язнених осіб, які там утримуються, що виражається у зобов’язанні ув’язнених підіймати руки догори на час відвідування їх адміністрацією та персоналом установи, при відкритті дверей камерних приміщень.

За аналогічних обставин Комітет у доповіді Уряду України за наслідками візиту до України в 2020 році зазначив, що такі практики не є необхідними з погляду безпеки, і ніяк не сприяють позитивним відносинам між персоналом та ув’язненими та закликав владу України негайно покласти край таким практикам. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 46).

5. У камерних приміщеннях встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що забезпечує право на повагу до приватного життя.

Так у порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил ліжка у деяких камерних приміщеннях розташовані впритул одне до одного, що не забезпечує ув’язненим особистого простору (камери №№325,334,339,340,341,342 тощо).

Санвузли у деяких камерах не містять достатніх перегородок або дверцят які дозволяють усамітнитись, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил(камери №№188,190,193,195,196,197,156,158,162,334,339,340,341,342 тощо).

У камерному приміщенні №192 через оглядове віконце дверей проглядається неогороджений достатніми перегородками та неоснащений дверцятами санвузол.

Крім того, у порушення вимог статті 11 Закону про попереднє ув’язнення та пункту 2 глави 3 розділу ІХ ПВР СІЗО, ув’язненим не забезпечуються належні матеріально-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни.

Так, у камерних приміщеннях ув’язненими проводиться прання та сушіння одягу, що свідчить про неналежну організацію надання лазне-пральних послуг в установі. Окремі камерні приміщення потребують проведення ремонтних робіт з заміною санітарно-технічного обладнання та електромережі.

Присутній наявний неприємний запах, антисанітарія, на стелі деяких камерних приміщень надмірна сирість, стеля та стіни вкриті пліснявою від затікання води, значна захаращеність особистими речами, постільні речі, матраци потребують заміни. Заходи з дезінсекції, що вживаються адміністрацією СІЗО не достатні, в камерних приміщеннях моніторами було зафіксовано наявність тарганів.

Разом з тим, у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році, Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема, зменшити наповнюваність камер таким чином, щоб на одну взяту під варту особу припадало щонайменше 4 м² житлової площі (не враховуючи площі, яку займають внутрішньо камерні туалети); всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярно і часто проводити дезінсекції; забезпечити достатній доступ до природного освітлення та вентиляції у камерах, внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

6. Системним порушенням в установі є недостатнє освітлення в камерах через надмірну заґратованість і нестача природного освітлення. Згідно з додатком Ж “Нормативні показники освітлення приміщень житлових будівель”, ДБН В.2.5-28:2018 “Природне і штучне освітлення”, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.10.2018 року №264, освітленість робочих поверхонь спальних, житлових кімнат має складати 150 ЛЮКС.

7. Під час відвідування приміщень збірного відділення встановлено, що їхнє обладнання не повною мірою відповідають вимогам Порядку забезпечення, обліку та експлуатації меблів, інвентарю і предметів господарчого призначення та норм їхнього забезпечення і експлуатації в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.07.2012 року за №1274/21586 (далі — Норми забезпечення).

Так, у приміщеннях збірного відділення відсутні приміщення: кімнати для оформлення документів; фотолабораторія; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей і речового майна; перукарні; душової; камери для хворих(камера-ізолятор); кімнати для роздачі їжі, зберігання харчових продуктів і миття столового посуду; процедурна.

Необхідно зазначити, що кабінет лікаря у збірному відділенні на час відвідування був зачинений і не використовувався, а медичний огляд новоприбулим проводився в умовах, які не забезпечують приватність та конфіденційність, що своєю чергою свідчить про отримання співробітниками установи та іншими особами з-поміж ув’язнених та засуджених конфіденційної інформації щодо стану здоров’я цих осіб в ході медичного огляду.

Зазначене порушує вимоги пункту 7 глави 2 розділу X ПВР СІЗО, статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я та пункту 9 розділу І “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року № 1348/5/572 (далі — Порядок).

Крім того, більшість камерних приміщень для тимчасового перебування осіб, узятих під варту (камери № 6,7,8.9,10) потребують ремонту, не обладнані баками для питної води, санвузлами, столами, вішалками настінними тощо. Відсутні система водопостачання та водовідведення. Крім того, до зазначених камер належне природне освітлення не надходить через відсутність вікон. Санвузол для загального користування у збірному відділенні не відповідає елементарним правилам санітарії та гігієни.

Зазначене свідчить про порушення прав ув’язнених на гуманне ставлення та на повагу до їхньої людської гідності, згідно з частиною третьої статті 1 Закону України “Про попереднє ув’язнення”. Разом з тим Комітет у своїй 11-й загальній доповіді зазначає, що заходи безпеки ніколи не повинні передбачати позбавлення ув’язнених природного світла та свіжого повітря, право на яке має кожний в’язень. Ба більше, відсутність сонячного світла і свіжого повітря створює умови, сприятливі для поширення хвороб — зокрема, туберкульозу. (пункт 30(CPT/Inf (2001) 16).

8. Відповідно до вимог пункту 10 глави 2 розділу ІІ ПВР СІЗО на період оформлення облікових документів ув’язнені та засуджені розміщуються у приміщеннях збірного відділення на строк не більше двох годин з додержанням вимог ізоляції. Час поміщення осіб до приміщень збірного відділення і час їхнього переведення до камер повинен фіксуватися у книзі чергувань по збірному.

Разом з тим, під час перевірки книги чергувань по збірному відділенню встановлено випадки, коли час вибуття (переведення) персоналом СІЗО не вносився, що не дозволяє встановити час їхнього тримання у камерних приміщеннях для тимчасового перебування осіб, узятих під варту.

9. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Так, під час спілкування з особами узятими під варту та засудженими моніторинговою групою було встановлено, що взяті під варту особи жіночої статі мають можливість приймати душ лише один раз на тиждень.

Зазначене порушує вимоги п. 19.4 Європейських пенітенціарних правил та пункту 3.2 Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення).

У порушення вимог пункту 2.11. розділу II Положення, у приміщенні лазні належним чином не працює та потребує ремонту примусова припливно-витяжна система вентиляції. У порушення пункту 2.6.2 розділу II Положення душові сітки у лазні не облаштовані водорозбірними кранами для гарячої та холодної води, у зв’язку з чим ув’язнені та засуджені під час миття не мають можливості регулювати температуру води у душі.

У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні лазні не дотримується право на приватність через відсутність шторок на душових перегородках. Крім того, на території лазне-прального комплексу грубо порушуються вимоги Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697,(далі — Правила пожежної безпеки), зокрема, відкриті двері електрощитової, що може призвести до ураження ув’язнених чи персоналу СІЗО електричним струмом та інших негативних наслідків.

10. Приміщення відділення для засуджених залишених для роботи з господарського обслуговування, не повною мірою відповідають вимогам Норм забезпечення. Зокрема відсутні приміщення: кімнати для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; гардеробна; кімната побуту; сушарка.

Відсутність зазначених приміщень або їхнє неналежне облаштування призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Так, неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі.

11. У порушення Пункту 3 глави 2 розділу III ПВР СІЗО окремі прогулянкові дворики спеціального корпусу №2 не обладнані достатнім укриттям від атмосферних опадів.

12. У порушення статті 119 КВК України, статті 52 Кодексу законів про працю України та Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року №396/5, моніторинговою групою було встановлено, що тривалість робочого дня засуджених з господарського обслуговування в харчоблоці є більшою за 8 годин та сягає 10-11 годин на день, тобто понад 40 годин на тиждень, а робочий тиждень складає шість, а в окремих випадках сім днів.

Зокрема, під час вивчення журналу перевірки наявності засуджених на робочих містах в їдальні установи встановлено, що протягом двох місяців з 5.30 ранку по 16.30 на робочих місцях в їдальні перебуває від 12 до 17 засуджених та ув’язнених осіб.

Разом з тим, згідно з відомостями про отримання заробітної плати засудженим за жовтень 2024 року, лише з 3 працівниками харчоблока укладено трудові договори і вони отримують заробітну плату, а решта — ув’язнені, які працевикористовуються на безоплатній основі.

Разом з тим, залучення ув’язнених до вказаних робіт без оплати їхньої праці суперечить вимогам пункту 1 та пункту 6 глави 1 розділу IX ПВР СІЗО та вимогам частини другої статті 16 Закону України “Про попереднє ув’язнення”, де зазначено, що “Взяті під варту особи можуть залучатися без оплати їхньої праці лише до робіт, пов’язаних зі створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкуванням місця попереднього ув’язнення. До таких робіт ці особи залучаються почергово у вільний від проведення слідчих дій час і не більш ніж на дві години протягом дня”.

13. Відповідно до службової документації, станом на 11.11.2024 загальний некомплект по установі складав 26 посади (13%) від штатної чисельності персоналу. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими.

Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку з чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

14. Згідно з пунктом 10 глави 2 розділу IX ПВР СІЗО, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, підлягають обов’язковому профілактичному медичному огляду відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок” на кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації № 1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року №150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2013 року за №662/23194.

Моніторинговій групі було надано підроблені особисті медичні книжки форми №1-ОМК оформлені на засуджених з-поміж господарського обслуговування, до яких були внесені відомості щодо проходження медичних оглядів та виданих державною установою “Кропивницький слідчий ізолятор” з відповідним записом та фотокарткою.

Разом з тим, особиста медична книжка форми №1-ОМК, форма та зміст якої встановлена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194, є офіційним документом, який видається установою, яка має право видавати такий документ (яка має ліцензію на медичну практику та акредитаційний сертифікат), а саме, закладом охорони здоров’я, де проводився медичний огляд, і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб. Державна установа “Кропивницький слідчий ізолятор” до таких закладів не відноситься.

Кропивницька міська медична частина №14 філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Черкаській та Кіровоградській областях

Під час відвідування моніторинговою групою вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів та були виявлені недоліки в роботі Кропивницької міської медичної частини №14, що призводять до порушення прав засуджених та осіб, які тримаються під вартою в ДУ “Кропивницький слідчий ізолятор”, зокрема:

1. У порушення пункту 2.11 Розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 року №239/5/104 (далі — Порядок взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України) та пункту 3 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень” затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2024 року №186, моніторинговою групою було встановлено, що медичні працівники не долучають один примірник довідки до форми первинної облікової документації № 025/о “Медична карта амбулаторного хворого”.

До складених довідок не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено пунктом 2.11 Розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України.

Відсутність фіксації належним чином тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93)12-part), де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади.

Крім того, Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, щоб будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, детально фотографувалися, а фотографії разом зі схемами тіла зберігалися в індивідуальній медичній картці особи. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

2. Згідно з пунктом 2, пункту 3 глави III розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі” затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), у профілактичному медичному огляді обов’язково беруть участь лікар-терапевт (або лікар загальної практики — сімейний лікар), лікар-психіатр, лікар-стоматолог.

Разом з тим, в медичній частині вакантна посади лікаря-терапевта, що свідчить про неповноту проведення медичного первинного та профілактичного огляду, у зв’язку з чим засуджені та ув’язнені не отримують належну медичну допомогу.

Зазначене порушує пункт 38 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93) 12-part), де зазначено, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам в цивільних медичних закладах. Повинна бути передбачена забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також бути надані відповідні приміщення, обладнання і устаткування.

3. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/о “Медична карта стаціонарного хворого”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, до якої повинні вноситись усі дані щодо лікування та діагностики в стаціонарі медичної частини, у тому числі ті, що отримані під час обстеження хворого з листом призначень, моніторинговою групою встановлено відсутність заповненої форми № 003/о “Медична карта стаціонарного хворого” на трьох ув’язнених пацієнтів, які перебували в палатах для стаціонарних хворих медичної частини.

4. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о “Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення i на присутність або участь учасників освітнього процесу”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, встановлено відсутність підписаних у пацієнтів, які перебували у стаціонарі медичної частини, інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування.

Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнта для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування, що є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та пункту 47 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93) 12-part).

5. Відповідно до вимог пункту 7 частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року №1394 “Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році”, НСЗУ оплачує медичні послуги, які надаються за направленнями в паперовій формі пацієнтів, які утримуються в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, до забезпечення створення закладами охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби технічної можливості виписувати електронні направлення.

Проте, через відсутність у засуджених осіб укладених декларацій з лікарем первинної медичної допомоги, вони не мають можливості отримати необхідні медичні послуги за кошти НСЗУ, що призводить до порушення вимог абзаців 4 та 5 статті 4 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

6. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, у медичній частині відсутній документ, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

7. У порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Під час вивчення медичної документації ув’язнених встановлено, що одна особа, яка має інвалідність Ⅲ групи, не має індивідуальну програму реабілітації (далі — ІПР).

Крім того, не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим він не отримує належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

8. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, у медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

9. У порушення вимог пункту 1 Розділу ІІ Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 01.02.2019 року №287, у медичній частині не дотримано вимоги для ізоляції хворих на туберкульоз осіб, палата використовуються більше ніж на одну-дві особи (1 палата-камера на 4 ліжко-місця); двері до палати не оснащені ущільненим порогом, ущільнювачами по краях; не забезпечена рециркуляція повітря за допомогою механічної вентиляції.

10. У порушення пункту 9 Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24 березня 2016 року №240, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за №570/28700, палата-ізолятор для осіб із розладами психіки не обладнана належним чином: відсутня припливно -витяжна вентиляція; санітарний вузол не обладнаний перегородками, що порушує право на приватність; відсутній бачок з питною кип’яченою водою.

11. У медичній частині відсутній окремий кабінет лікаря-гінеколога. Зазначений лікар здійснює прийом хворих засуджених осіб у маніпуляційному кабінеті , що ймовірно не забезпечує конфіденційності та може призводити до порушення права на приватність під час медичних оглядів.

12. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

13. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультацію для надання медичної допомоги ув’язненим та засудженим особам з технічних причин.

14. Моніторинговою групою було встановлено, що при поміщенні ув’язненого в карцер, практикується долучення до справи медичної довідки, яка містить стан здоров’я і згідно з висновком якої ув’язнений за станом здоров’я в умовах карцеру утримуватися може.

Виявлені факти засвідчують, що працівники установи володіють конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я ув’язнених осіб, які перебувають в карцері. Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я.

Разом з тим, Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом. В принципі, медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування будь-якого виду одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями.

З іншого боку, медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні. Медичний персонал повинен бути негайно поінформований про кожне таке поміщення і повинен відвідувати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, і надавати йому оперативну медичну допомогу та лікування в разі потреби.

Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночного тримання. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104).

На додаток, зазначене суперечить п. 43.2 та п. 43.3 Європейських в’язничних правил.

15. Під час перевірки справності дефібрилятора було встановлено, що термін придатності електродів минув. Разом з тим, Комітет рекомендував, щоб медичні служби в усіх відвіданих в’язницях (і всіх інших пенітенціарних установах в Україні) були оснащені обладнанням для порятунку життя (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2017 році (CPT/Inf (2018) 41) пункт 87).

16. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

17. Приміщення кабінету лікарів та рентген-кабінету не забезпечені вогнегасниками, що є порушенням вимог п. 3.6 глави 3 розділу V Правил та порушенням п. 10.18. глави 10 Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 року за №1256/14523. Крім того, у порушення пункту 2.23. глави 2, в процедурній допускається розміщення стороннього устаткування.

Рекомендації:

1. Забезпечити дотримання мінімальних стандартів житлової площі на одного ув’язненого;
2. Припинити практику порушення норм роздільного тримання осіб відповідно до статті 8 Закону про попереднє ув’язнення;
3. Припинити практику жорстокого поводження стосовно новоприбулих ув’язнених/засуджених;
4. Припинити практику приниження честі і гідності ув’язнених/засуджених (підіймати руки під час відкриття камер);
5. Забезпечити належні умови тримання ув’язнених/засуджених з урахуванням особистого простору, припинити практику розташування спальних ліжок впритул;
6. Забезпечити належне освітлення в житлових приміщеннях;
7. Забезпечити дотримання Норм забезпечення в КДіР;
8. Забезпечити дотримання Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;
9. Припинити практику безоплатного використання ув’язнених/засуджених в харчоблоці;
10. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у Кропивницький міській медичній частині №14 філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Черкаській та Кіровоградській областях;
11. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 №239/5/104 та інших нормативно-правових актів;
12. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 №239/5/104, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 та інших нормативно-правових актів;
13. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”;
14. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі;
15. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб із розладами психіки та поведінки відповідно до вимог;
16. Забезпечити проведення належного медичного огляду осіб, які працюють з харчовою продукцією та видачу особистих медичних книжок;
17. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують;
18. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”;
19. Забезпечити засуджених та ув’язнених осіб угодами з лікарями, які надають первинну медичну допомогу в закладах охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я України;
20. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених та ув’язнених осіб;
21. Забезпечити належну медичну допомогу особам, хворим на вірусний гепатит С;
22. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог;
23. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування;
24. Провести заміну накладок до зовнішнього автоматичного дефібрилятора.