Моніторинговий візит до Софіївської виправної колонії №45: в закладі діє ОЗГ під патронатом керівництва

Візит здійснено в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY

— Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій Андрійович — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій Юрійович — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях належного надання медичної допомоги;
• Цвілий Олег Володимирович — член громадської ради при Міністерстві юстиції України великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катування, жорстокого, нелюдяного поводження.

Внаслідок візиту були виявлені ознаки кримінальних злочинів. Матеріали передані в компетентні органи державної влади.

Попередній візит було здійснено 20 жовтня 2023 року.

Загальна інформація

СВК-45 є виправною колонією середнього рівня безпеки для тримання чоловіків.

Установа розташована за адресою: вулиця Центральна, 3, село Макорти, Софіївського району Дніпропетровської області.

Керівник закладу — підполковник внутрішньої служби Цибулько Олександр Юрійович.

Установа складається з виробничої зони, харчоблоку, житлової зони з дільницями СПС, дільниці КДіР, медичної частини, банно-прального комбінату, дільниці ДІЗО/ПКТ/СІЗО, крамниці, бібліотеки, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи, штатна чисельність персоналу закладу складається з 222,5 посад. Фактична чисельність — 204,5 посади. Загальний некомплект персоналу по установі — 18 співробітників.

Планове наповнення установи — 965 осіб. Фактична кількість — 288 засуджених. В установі працюють 2 психологи.

У СВК-45 функціонують 12 дільниць СПС, 4 дільниці СПС законсервовано.

Протягом поточного року до установи прибуло 214 осіб.

У 2023 році померло 9 засуджених, у 2024  — 2. Працевлаштовано 38 осіб згідно з трудовим договором, 37 — за договором ЦПХ-1.

У ДІЗО з 01.01.2024 по 01.09.2024 року перебуває 41 особа, у ПКТ — 4 особі, у дільниці СІЗО — 1 особа. У медичній частині на лікуванні — 7 осіб. На оперативно-профілактичному обліку в установі перебувало: схильні до членоушкоджень — 24 особи, до втечі — 0 осіб. Злісних порушників режиму утримання — 1 особа.

Протягом 2023-2024 року не зафіксовано жодної скарги від засуджених на неналежні умови утримання і неналежне надання медичної допомоги. 27 осіб мають інвалідність. У власному користуванні засуджені мають 31 планшет з доступом до мережі інтернет. 4 засуджених мають електронні адреси.

Групою моніторів проведено опитування близько 143 засуджених.

Попередні зауваження

Попереднє відвідування CВК-45 групою моніторів здійснено 20.10.2023 року. Внаслідок візиту до керівництва установи і пенітенціарного відомства були спрямовані наступні рекомендації:

1. Припинити практику, коли засуджених використовують на виробництві під час двогодинних відпрацювань;
2. Сприяти практиці відправляння кореспонденції в запечатаному вигляді на адресу Уповноваженого ВРУ з прав людини, прокуратури;
3. Сприяти роз’ясненню серед засуджених їхнього права на оскарження дій (бездіяльності) адміністрації установи.

Рекомендації, надані за результатами попереднього відвідування, не були виконані. Ба більше, під час візиту були зафіксовані ознаки кримінальних злочинів.

Факти, виявлені під час відвідування: катування і жорстоке поводження

1. Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб. Під час відвідування установи від засуджених надходили численні скарги на жорстоке поводження, безоплатне працевикористання та злочинну діяльність начальника установи — Цибулько Олександра Юрійовича, помічника начальника установи (з питань залучення засуджених до праці та трудової адаптації) — Яценко Дениса Анатолійовича, групи засуджених з-поміж днювальних — Н., Г., Ш., В., С., А., С. та інших невстановлених осіб, які зі слів засуджених керовані начальником установи для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення злочинних дій.

Так, під час конфіденційної бесіди більшість в’язнів повідомили, що засуджені Н., Г., Ш., владу яким, було делеговано начальником установи — Цибулько О.Ю., здійснювали збут наркотичних речовин засудженим на території СВК-45.

Як зазначають засуджені, збут наркотичних речовин відбувався за наступних схем: засуджені, які мали намір придбати наркотичну речовину, мали звернутися до засудженого Н. Після цього за допомогою своїх зв’язків на волі переказували кошти на банківські карти, номера яких повідомляв Н. Після здійснення фінансової операції засуджений повинен був повідомити час та суму грошового переказу засудженому Н. або Ш., які після перевірки інформації передавали засудженому наркотичний засіб.

За іншою схемою збут наркотичних речовин відбувався за участю помічника начальника установи (з питань залучення засуджених до праці та трудової адаптації) — Яценко Дениса Анатолійовича, який здійснював передачу наркотичних засобів засудженим, які працювали у швейному цеху та не були офіційно працевлаштовані, в якості оплати за виконану роботу.

Крім того, засуджені, які працювали у дільниці соціальної реабілітації установи, зазначали, що саме Яценко Денис Анатолійович проносив наркотичні речовини на територію установи та зберігав їх у сейфі приміщення у швейному цеху, доступ до якого мали засуджені Н. та Ш.

Так, під час моніторингового візиту помічник начальника установи (з питань залучення засуджених до праці та трудової адаптації) — Яценко Денис Анатолійович зазначив, що більшість засуджених, які працюють у швейному цеху, не мають трудових договорів та не отримують заробітної плати у зв’язку із тим, що перебувають на стажуванні і проходять навчання. Натомість засуджені зазначили, що дана інформація не відповідає дійсності, що деякі засуджені працюють на таких умовах понад рік, а розрахунок за виконану працю ведеться у вигляді передачі їм наркотичних речовин. На підтвердження чого принесли поліетиленові пакетики з залишками наркотичних речовин та продемонстрували моніторинговій групі у присутності Яценко Дениса Анатолійовича та інших співробітників установи, які вели відеозапис за допомогою відеореєстраторів.

Необхідно зазначити, що вказані поліетиленові пакетики з залишками наркотичних речовин залишені на підлозі швейного цеху, зібрали співробітники установи, при цьому не складали ніяких документів та не повідомили у зв’язку з цим фактом правоохоронні органи. На додаток засуджені повідомили про те, що в день проведення моніторингового візиту засудженим, які працюють без укладеного трудового договору та не отримують заробітної плати, керівництвом установи було наказано написати заяву на проходження навчання на тих чи інших об’єктах виробництва без зазначення у заяві дати її складання.

Крім того, засуджені повідомили про поширення злочинного впливу групою днювальних установи, владу яким було делеговано адміністрацією установи, що ґрунтується на неформальній тюремній ієрархії з метою підтримки порядку та контролю в установі над іншими засудженими. Так, під час конфіденційної бесіди, засуджений Д. повідомив, що починаючи з 31 серпня 2023 року став жертвою насильницьких дій, в тому числі сексуального характеру, з боку засуджених В. та К., у відділенні СПС №8.

У ході зазначених дій засуджені В. та К., з метою поширення злочинного впливу на інших засуджених, прийняли рішення, що ґрунтується на в’язничній субкультурі щодо переведення засудженого Д. у найнижчу касту засуджених у неформальній тюремній ієрархії — відторгнутих загалом. В наслідок зазначених дій засуджений Д. зазнав сегрегації та стигматизації в установі, що призвело до проявів дискримінації, неприпустимих обмежень у визнанні, реалізації та користуванні загальновизнаним основоположним правом на повагу до людської гідності.

Зазначені неправомірні дії у СВК-45 є системними, про що свідчать встановлені факти порушень прав, які неодноразово фіксувалися правозахисниками, та численні скарги засуджених. Наприклад, в оприлюдненому у мережі Інтернет відео на початку 2022 року засуджені особи у дільниці КДіР ДУ СВК №45 справляють природні потреби на обличчя інших ув’язнених, вірогідно, у присутності або за мовчазною згодою персоналу.

Водночас за інформацією, наданою засудженими 31.08.2024 року, у відділенні СПС №12, в одному зі спальних приміщень, де знаходилися засуджені Н., Г., які перебували у стані алкогольного сп’яніння, сталася конфліктна ситуація між засудженим Н. та засудженим К., який заборгував йому грошові кошти за отримані наркотичні речовини.

В ході конфліктної ситуації Н. вирішив покарати засудженого К., який заборгував йому грошові кошти, шляхом переведення його в найнижчу касту у тюремній ієрархії, а саме, категорію засуджених відторгнуті загалом, для чого запросив двох засуджених, а саме Ш. та К., яких віднесено до даної категорії, наказавши їм здійснити побиття боржника.

Необхідно зазначити, що Н., перед тим як звернутися до засуджених Ш. та К., звертався з пропозицією побиття К. до інших засуджених, віднесених до категорії відторгнутих загалом, на що отримав відмову. Після побиття засуджений К. отримав значні тілесні ушкодження. Про дану подію стало відомо широкому колу засуджених, які обурилися ситуацією, що склалася в установі, та вирішили з’ясувати обставини події, самовільно покинули локальні сектори та направилися у відділенні СПС №12, де, зі слів засуджених, сталася бійка між засудженими.

Під час моніторингового візиту засуджені всіляко звертали увагу на бажання співпраці з правоохоронними органами у світлі зазначених подій, бажання свідчити та надавати речові та інші докази протиправних дій адміністрації установи та засуджених осіб з-поміж днювальних.

Разом з тим моніторинговій групі було повідомлено, що слідчим відділенням відділення поліції №9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024041580000185, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 392 КК України.

У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році, Європейський Комітет із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню (далі — Комітет), висловив серйозні сумніви щодо практики використання деяких ув’язнених як “днювальних”, які виконують функції контролю за іншими ув’язненими в житлових приміщеннях та на виробництві і доповідають персоналу про будь-які випадки та порушення режиму.

Тому Комітет із занепокоєнням помітив протягом даного візиту, що ця практика залишилася. Крім того, на жаль, попри конкретні рекомендації, які раніше давав Комітет, практика використання “днювальних” також офіційно передбачається Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Як вже підкреслювалося раніше, Комітет вважає, що будь-яка часткова відмова від відповідальності за порядок та безпеку у в’язницях, яку несуть режимні співробітники установи, є неприйнятною.

Така практика піддає більш слабких ув’язнених ризику жорстокого поводження та експлуатації з боку інших ув’язнених. Комітет закликає владу України зробити всі необхідні кроки — у тому числі законодавчого характеру — для того, щоб покласти край цій практиці. Жодний ув’язнений (в жодній пенітенціарній установі у країні) не повинен мати владу над іншими ув’язненими. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 27).

Крім того, Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році, закликає українську владу розробити та впровадити комплексну стратегію боротьби з насильством та залякуванням серед засуджених та подолання явища неформальної ієрархії серед засуджених з усіма його негативними наслідками. У цьому контексті пенітенціарна адміністрація повинна також раціоналізувати оцінку ризиків і потреб, класифікацію та розподіл окремих засуджених з метою забезпечення того, щоб засуджені не піддавалися впливу інших засуджених, які можуть завдати їм шкоди. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 45).

Стосовно постачання, збуту наркотиків та інших заборонених предметів засудженим, вимагання неправомірних платежів або привілеїв від ув’язнених та інших неправомірних дій, пов’язаних з корупцією у пенітенціарних установах, Комітет у своїй доповіді у 2018 році закликав українську владу продовжувати вживати рішучих заходів для боротьби з корупцією в пенітенціарних установах шляхом профілактики, освіти та застосування відповідних санкцій.

У цьому контексті тюремний персонал та посадові особи, які працюють з пенітенціарною системою, повинні отримати чітке повідомлення про те, що отримання або вимога привілеїв від ув’язнених є незаконною і неприйнятною та буде належним чином розслідуватися і каратися; це повідомлення повинно повторюватися у відповідній формі і з відповідною періодичністю. (CPT/Inf (2018) 41 пункт 99).

2. У порушення частини 1 статті 115 КВК України, пункту 10 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями, встановлено, що у спальному приміщенні дільниці карантину, діагностики і розподілу (далі — КДіР), норма жилої площі на одного засудженого складає менше ніж 4 м². Так, у спальному приміщенні №1, де розташовано 19 ліжок, площа приміщення складає 74,5 м². Таким чином фактична площа на одну засуджену особу складала 3,9 м².

У сьомій загальній доповіді Комітет зазначає, що проблема з переповненими житловими приміщеннями призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перезавантаження медичних служб та інфраструктури установи і тому потребує виправлення. (CPT/Inf (97) 10) пункт 13).

3. Обладнання дільниці КДіР не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії середнього рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), в дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; гардеробна; кімната побуту; сушарка.

Відсутність зазначених приміщень призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Так, неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі. Крім того, у порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил, ліжка у спальному приміщені дільниці розташовані впритул одне до одного, що не забезпечує ув’язненим особистого простору.

4. Моніторинговою групою у камерах №№2,3 ДІЗО встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що забезпечує право на повагу до приватного життя. Так, в порушення пункту 8 розділу VIІ Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 року №2025/5, відеонагляд за допомогою встановлених камер відеоспостереження у зазначених приміщеннях здійснювався з порушенням конфіденційності засуджених під час використання ними туалету/санвузла.

У своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер: “Комітет згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку. Проте, будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Потрібно також вжити заходів для того, щоб засуджені, які підлягають відеоспостереженню, мали гарантію належної приватності під час використання ними туалету або відвідання санітарного приміщення. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема, при застосуванні протягом тривалого часу”. (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52).

Крім того, санвузли у камерах №№ 1,2,3 не містять дверцят та достатніх перегородок, які дозволяють усамітнитись, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

5. У порушення Норм забезпечення, в дільниці ДІЗО відсутні приміщення кімнати для зберігання особистих речей засуджених та комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна та спецодягу. Кімната для приймання засуджених адміністрацією та медперсоналом не обладнана належним чином. Зокрема відсутня канапка та стілець.

6. Згідно з пунктом 3.1 Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року №396/5, праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою — підприємцем або юридичною особою, для яких засудженими здійснюється виконання робіт чи надання послуг.

Разом з тим встановлено, що адміністрація установи використовує працю засуджених у швейному цеху без її оплати упродовж більше ніж шість місяців в якості учнів з метою подальшого працевлаштування.

Необхідно зазначити, що порушення права на працю є системним в даній установі та були зафіксовани моніторинговою групою на виробничих майстернях, у їдальні та лазне-пральному комплексі. Так, у порушення статті 119 КВК України, статті 52 Кодексу законів про працю України та Інструкції про умови праці, моніторинговою групою було встановлено, що тривалість робочого дня засуджених з господарського обслуговування в їдальні є більшою за 8 годин та сягає 10-14 годин на день, тобто понад 40 годин на тиждень, а робочий тиждень складає шість, а в окремих випадках — сім днів.

Зокрема, під час вивчення журналу перевірки наявності засуджених на робочих містах в їдальні установи встановлено, що протягом місяця з 6.00 ранку по 20.00 на робочих місцях в їдальні перебуває від 14 до 16 засуджених осіб. Разом з тим, згідно з відомостями про отримання заробітної плати засудженим, лише з 7 працівниками їдальні укладено трудові договори і вони отримують заробітну плату, а решта працевикористовується на безоплатній основі.

Засуджений К. залучався до праці у лазне-пральному комплексі щоденно у період з травня по липень 2024 року включно, без оплати праці та укладання трудового договору. Під час вивчення трудових договорів, які укладені між засудженим та фізичною особою-підприємцем або юридичною особою, встановлено відсутність розділу про права та обов’язки сторін договору, що порушує пункт 3.1 Інструкції про умови праці.

Крім того, під час конфіденційного спілкування з засудженими, моніторинговій групі було повідомлено, що за відмову виходу на роботу адміністрація за допомогою днювальних створювала нестерпні умови перебування засуджених в установі, зокрема у виді насильства та залякування.

7. Під час проведення відвідування їдальні встановлено відсутність добових проб, які згідно з пунктом 17 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року № 2160/5 (далі — Положення про організацію продовольчого забезпечення), зберігаються в холодильнику їдальні при температурі від плюс 4 до плюс 8 °C.

Разом з тим, згідно з пунктом 9 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення, забороняється видача їжі без зняття проби і відмітки в книзі обліку якості їжі медичним працівником закладу охорони здоров’я та черговим помічником начальника установи.

8. У порушення пункту 5 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення, страви, які подавалися на обід, не відповідали меню-розкладці. Зазначені зміни здійснювалися без письмового дозволу начальника установи та подання відповідного рапорту заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення.

9. У порушення вимог Норм забезпечення, в їдальні відсутня гардеробна персоналу їдальні з душем і санвузлом.

10. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Так, у порушення вимог пункту 2.11. розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування, у приміщенні лазні не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції.

У порушення пункту 2.14 розділу II Положення, в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим.

У порушення вимог пункту 4.1 розділу ІV Положення, робітник з обслуговування лазні не пройшов вступний інструктаж з питань охорони праці, про що свідчить відсутність відповідного запису в Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.

У порушення вимог Норм забезпечення у пральні відсутні приміщення душової та туалету для працівників.

11. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі складає 18 посад, або 8,09% від штатної чисельності персоналу. Некомплект середнього та старшого начскладу — 6 посад (13,33%). Некомплект рядового та молодшого персоналу — 11 посад (8,33%). Некомплект вільнонайманих співробітників — 1 посада (2,19%).

Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році, Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації.

У зв’язку з чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом, з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу.

Медична частина № 45 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Дніпропетровській та Донецьких областях

Завідувачка медичної частини №45 філії ДУ “Центр охорони здоров’я ЦОЗ ДКВС України” в Дніпропетровській та Донецьких областях — Комісарова В.В.

У стаціонарі медичної частини на день візиту перебувало 8 осіб.

Під час відвідування моніторинговою групою вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів, та були виявлені недоліки в роботі медичної частини.

1. Згідно з пунктом 2, пункту 3 глави III розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі” затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), у профілактичному медичному огляді обов’язково беруть участь лікар-терапевт (або лікар загальної практики — сімейний лікар), лікар-психіатр, лікар-стоматолог.

Разом з тим у медичній частині вакантні посади лікаря-терапевта та лікаря-психіатра, що свідчить про неповноту проведення медичного первинного та профілактичного огляду, у зв’язку із чим засуджені та ув’язнені не отримують належну медичну допомогу.

Зазначене порушує пункт 38 рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (CPT/Inf(93)12-part) (далі — Комітет), де зазначено, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам в цивільних медичних закладах. Повинна бути передбачена забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також бути надані відповідні приміщення, обладнання і устаткування.

2. Згідно з відомостями журналу тілесних ушкоджень у період з 11.06.2024 року по 18.08.2024 року зафіксовано 12 випадків членоушкодження. На оперативно-профілактичному обліку в установі перебувало: схильні до самогубства — 24 особи, схильні до членоушкоджень — 24 особи.

Разом з тим, у порушення пункту 41, пункту 69 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93)12-part), у медичній частині вакантна посада лікаря-психіатра, що не забезпечує належну профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які утримуються у виправній колонії та страждають на психічні розлади.

3. У порушення вимог підпункту 5 пункту 5 розділу ІІ “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 (далі — Порядок), на одного пацієнта, який перебував в палаті для стаціонарних хворих медичної частини, не заведена форма первинної облікової документації № 003/о “Медична карта стаціонарного хворого”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, до якої повинні вноситись усі дані щодо лікування та діагностики в стаціонарі медичної частини, у тому числі ті, що отримані під час обстеження хворого засудженого, з листом призначень.

4. Під час вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого 025/о до складених довідок не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено у п.3 розділу І, глави II спільного Наказу від Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України 15.08.2014 року №1348/5/572 “Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”.

Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, щоб будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, детально фотографувалися, а фотографії разом зі схемами тіла зберігалися в індивідуальній медичній картці особи. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

5. У стаціонарі медичної частини на день візиту перебувало 8 осіб. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/о “Медична карта стаціонарного хворого”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України 14.02.2012 року №110, встановлено відсутність ім’я прізвища лікуючого лікаря та його підпис. Засуджені, які перебували у стаціонарі, повідомили, що надання стаціонарної медичної допомоги здійснює завідувач медичної частини Комісарова В.В.

Разом з тим Комісарова В.В. є лікарем за спеціальністю “Організація і управління охороною здоров’я” до завдань і обов’язків якої не входить здійснення профілактики, діагностики, лікування і реабілітація хворих. Медичний персонал не зміг надати інформацію щодо того, хто здійснює лікування засуджених осіб, які перебувають у стаціонарі, та зазначив, що наразі посади лікарів спеціалістів необхідних для надання стаціонарної медичної допомоги вакантні. Зазначені факти неналежного надання медичної допомоги засудженим свідчать про порушення їхніх прав на охорону здоров’я та медичну допомогу.

6. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о “Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення i на присутність або участь учасників освітнього процесу”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, встановлено відсутність підписаної у пацієнтів, які перебували у стаціонарі медичної частини, інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування. Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнта для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування, що є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та пункту 47 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93)12-part).

7. Під час перевірки дільниці ДІЗО моніторами було встановлено, що при поміщенні засудженого в дисциплінарний ізолятор практикується долучення до справи медичної довідки, яка містить стан здоров’я і згідно з висновком якої засуджений за станом здоров’я в ДІЗО, ПКТ, Карцері утримуватися може. Виявлені факти, засвідчують, що працівники установи володіють конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я засуджених осіб, які перебувають в дільниці ДІЗО.

Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я. Разом з тим Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом.

В принципі, медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування будь-якого виду одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями.

З іншого боку медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні. Медичний персонал повинен бути негайно поінформований про кожне таке поміщення і повинен відвідувати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, і надавати йому оперативну медичну допомогу та лікування в разі потреби. Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночне тримання. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104). На додаток зазначене суперечить п. 43.2 та п. 43.3 Європейських в’язничних правил.

8. Під час конфіденційного спілкування моніторинговій групі надійшли численні скарги на організовану систему постачання та збуту наркотиків засудженим на території виправної колонії. Водночас в медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом з тим Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню(далі — Комітет) у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язувати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування.

Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною: програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків.(CPT/Inf (2024) 20) пункт 86) .

9. Під час спілкування з засудженими було встановлено, що медичним персоналом продовжується систематична практика проведення медичних оглядів та медичних маніпуляцій, зокрема ін’єкцій засудженим крізь ґрати. Разом з тим Комітет критикує надмірні заходи безпеки та вважає неприпустимими такі практики, оскільки вони посягають на гідність ув’язнених, перешкоджають розвитку належних відносин між медичним персоналом і пацієнтом і, можливо, заважають встановленню об’єктивного медичного висновку. (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2009 році. (пункт 129.CPT/Inf (2011) 29), у 2012 році (пункт 50.CPT/Inf (2013) 23).

10. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України № 285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, у медичній частині відсутній документ, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

11. Диспансерний нагляд здійснюється за 21 особами які мають інвалідність. Із них I гр. — 6 осіб, Ⅱ гр. — 14 осіб, Ⅲ гр. — 7 осіб. Разом з тим, в порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що не всі особи з інвалідністю мають індивідуальні програми реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР у зв’язку з чим вони не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

12. Відповідно до вимог пункту 7 частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року №1394 “Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році” НСЗУ оплачує медичні послуги, які надаються за направленнями в паперовій формі пацієнтів, які утримуються в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, до забезпечення створення закладами охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби технічної можливості виписувати електронні направлення.

Проте, через відсутність у засуджених осіб укладених декларацій з лікарем первинної медичної допомоги вони не мають можливості отримати необхідні медичні послуги за кошти НСЗУ, що призводить до порушення вимог абзаців 4 та 5 статті 4 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

13. Під час перевірки справності дефібрилятора було встановлено, що термін придатності електродів минув. Разом з тим Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню рекомендував, щоб медичні служби в усіх відвіданих в’язницях (і всіх інших пенітенціарних установах в Україні) були оснащені обладнанням для порятунку життя лікарями (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2017 році (CPT/Inf (2018) 41) пункт 87).

14. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015року  №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультацію для надання медичної допомоги засудженим особам з технічних причин.

15. У порушення вимог Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом МЮУ від 20.02.2012 року №280/5, засуджені особи не отримують госпітальне майно (костюм, халат та туфлі госпітальні). Засуджені перебувають у стаціонарі у повсякденному одязі, іноді зі своєю постільною білизною.

16. У порушення “Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами”, затверджених наказом МОЗ України від 08.06.2015 року №325, філією ДУ “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Дніпропетровській та Донецьких областях не укладено угоду зі спеціалізованою установою на утилізацію медичних відходів, у зв’язку з чим в лікарні з початку 2024 року не організовано належного збирання, сортування та утилізацію медичних відходів.

17. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб. В цьому контексті необхідно зазначити, що під час конфіденційного спілкування із засудженими до моніторингової групи надходили численні скарги щодо відсутності лікування на вірусний гепатит С. Крім того, на день візиту в аптеці медичної частини були відсутні препарати для лікування вірусного гепатиту С.

18. Згідно з п.7 глави III розділу II Порядку засуджені, які працюють на об’єктах харчування (крім робіт, пов’язаних з посадами продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників) та переробної промисловості, у будинках дитини, закладах загальної середньої освіти, підрозділах з професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах (фельдшерських пунктах) та лікарняних закладах ДКВС (крім робіт, пов’язаних із наданням медичної допомоги), пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, на об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення i вирощування тварин, проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”, на кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації № 1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року № 150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2013 року за №662/23194.

Разом з тим моніторингова група зафіксувала відсутність особистих медичних книжок у 9 працівників їдальні та результатів обстеження в медичній документації, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), які необхідні для допуску до роботи на об’єктах харчування.

19. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у лікарні відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

20. К порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, у лікарні не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

21. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 (далі — Правила), приміщення лікарні не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації. Крім того розетки у палатах, якими користуються засуджені, перебувають у незадовільному технічному стані, а електродроти належним чином не ізольовані. Зазначені порушення можуть призвести до ураження електричним струмом та становить загрозу для життя та здоров’я засуджених, що перебувають у стаціонарі та персоналу медичної частини.

22. Приміщення кабінету лікарів та рентген-кабінету не забезпечені вогнегасниками, що є порушенням вимог п. 3.6 глави 3 розділу V Правил та порушенням п. 10.18. глави 10 Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 року за № 1256/14523.

Рекомендації:

Державним органам вжити необхідних заходів реагування з метою розслідування фактів скоєння злочинів, надання відповідної оцінки і притягнення до кримінальної відповідальності причетних.