Site icon УКРАЇНА КРИМІНАЛЬНА

Моніторинговий візит до Запорізького слідчого ізолятора: тіснота, антисанітарія

антисанітарія
антисанітарія
У деяких камерних приміщеннях відсутні системи водопостачання та водовідведення, належне природне освітлення не надходить через відсутність вікон. Ув’язнені висловлювали скарги на неналежну організацію лазне-прального обслуговування. Медичні огляди та маніпуляції засудженим та ув’язненим проводять крізь ґрати.

23 грудня 2024 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Запорізький слідчий ізолятор” (далі СІЗО, установа, заклад). Відбувся плановий повторний візит без попереджень.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень ув’язнених/засуджених і їхніх родичів, а також звіт моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

  • Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
  • Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
  • Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого, нелюдяного поводження.

Загальна інформація

Установа виконує функції слідчого ізолятора. У закладі утримуються особи, які звинувачуються у скоєнні кримінальних злочинів і стосовно яких за рішенням суду вибрана міра запобіжного заходу тримання під вартою, а також засуджені судами, вирок відносно яких не набрав законної сили.

Установа розташована за адресою: вулиця Перша ливарна, 36, місто Запоріжжя, 69000.

Керівник закладу — полковник внутрішньої служби Олексій Азаров.

Установа складається з чергової частини, збірного відділення, харчоблоку, камер слідчо-заарештованих чоловіків, жінок і неповнолітніх, транзитних камер, дільниці господарського обслуговування, карцерів, медичної частини, банно-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу складається з 207 посад. Фактична чисельність — 186 посад. Загальний некомплект персоналу по установі — 21 співробітник.

В установі працює 1 психолог.

Установа розрахована на 773 місця. Протягом 2024 року до СІЗО прибули 1386 осіб. В установі 118 камер, з них 107 чинних і 1 законсервована.

У закладі утримується 470 ув’язнених/засуджених. У 2023 році померла 1 особа, у 2024 — 2. Працевлаштовано 10 осіб за трудовими договорами.

У медичній частині на лікуванні перебувало 9 осіб. На обліку ВІЛ/СНІД — 17 осіб.

На оперативно-профілактичному обліку в установі перебувало: схильні до самогубства — 20 осіб (протягом 2024 рік було вчинене 1 самогубство), схильні до членоушкоджень — 18 осіб, до втечі — 1 особа. 24 особи відторгнути загалом.

У 2023-2024 роки від ув’язнених і засуджених не надійшло жодної скарги на неналежні умови утримання і на неналежне надання медичної допомоги.

Протягом 2023 року було зафіксовано 18 випадків тілесних ушкоджень під час прибуття і 4 випадки під час перебування в установі. Протягом 2024 зафіксовано 10 випадків під час прибуття і 13 під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 122 ув’язнених і засуджених. Варто зазначити, що адміністрація не приховує недоліки в установі, керівництво закладу всіляко сприяло проведенню моніторингового візиту, що можна вважати ознаками відкритості і прозорості, належним і адекватним реагуванням на порушення прав людини.

Гуманітарні потреби: засоби гігієни, білизна, столовий посуд, змінний одяг за порою року.

Факти, виявлені під час відвідування

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав ув’язнених та засуджених осіб.

1. У порушення пункту 1 глави 2 розділу III Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1769/5 (далі — ПВР СІЗО) встановлено, що у ряді камерних приміщень фактична наявність спальних місць перевищує допустиму для забезпечення передбаченої законодавством норми площі на одну особу.

Так, у камерних приміщеннях №№104,122, які згідно з актом вимірювання жилої площі розраховані на 11 місць за нормою 2,5 м² на одну особу, розташовано по 12 ліжок в кожному камерному приміщенні. Аналогічні порушення норми площі у камерних приміщеннях установи було встановлено у камерах №№109,110. Зазначене порушення створює умови для можливих зловживань з боку адміністрації та персоналу установи в контексті дотримання норми жилої площі на одну особу та не забезпечує належного особистого простору утримуваним особам у камерних приміщеннях.

У пункті 13 Сьомої Загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) зазначається, що проблема з переповненими камерними приміщеннями призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перезавантаження медичних служб та інфраструктури установи. Комітет приходить до висновку, що доволі часто негативний вплив перенаселення мав наслідком нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).

2.У пункті 59 21-ої Загальної доповіді Комітету зазначається, що будь-яка камера розміром менше ніж 6 м². не повинна більше використовуватися для утримання ув’язнених осіб. CPT/Inf (2011) 28).

У Доповіді Уряду України за наслідками візиту до України у 2012 році Комітет зазначає, що будь-які одиночні камери повинні мати житлову площу не менш ніж 6 м² (не включаючи вбудований туалет); відстань між стінами камери встановлюється не менш ніж 2 м. (пункт 45 (CPT/Inf (2013) 23). Разом з тим, моніторинговою групою встановлено використання камерних приміщень для тримання засуджених та ув’язнених осіб, які не відповідають зазначеним вимогам, зокрема камерні приміщення №№22,42 та карцерні приміщення №№1,2,3,4.

3. У порушення статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та пункту 17.2 Європейських пенітенціарних правил (далі — ЄПП) моніторами встановлено випадки порушення вимог щодо роздільного тримання ув’язнених. Так, під час вибіркової перевірки моніторинговою групою встановлено, що у камерних приміщеннях №№ 9,11,104 утримувалися особи, які раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі разом з особою, яка вперше притягнута до кримінальної відповідальності.

Зазначене свідчить про системне недотримання адміністрацією установи вимог щодо забезпечення належного контролю за розміщенням ув’язнених, не відповідає принципам динамічної безпеки та призводить до порушення прав в’язнів на особисту безпеку, що суперечить національному законодавству та міжнародним стандартам, зокрема статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

4. Під час відвідування приміщень збірного відділення встановлено, що їхнє обладнання не повною мірою відповідають вимогам Порядку забезпечення, обліку та експлуатації меблів, інвентарю і предметів господарчого призначення та норм їхнєго забезпечення і експлуатації в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.07.2012 року за №1274/21586(далі — Норми забезпечення).

Так, в збірному відділенні відсутні приміщення: фотолабораторії, перукарні, камери для хворих (камера-ізолятор), кімнати для роздачі їжі, зберігання харчових продуктів і миття столового посуду. Кабінет лікаря не відповідає вимогам Норм забезпечення, оскільки в ньому відсутні медична канапка, шафа та настінна вішалка.

У камерних приміщеннях №№ 6,8 відсутні системи водопостачання та водовідведення, що позбавляє утримуваних осіб доступу до санвузла та умивальника. У камерному приміщенні №1 належне природне освітлення не надходить через відсутність вікон. У камерному приміщенні № 9 санвузол не містить достатніх перегородок, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

У порушення вимог правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та пунктам 14,15 Мінімальних стандартних правилах ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) більшість камерних приміщень збірного відділення не забезпечено достатнього рівня природнього освітлення, вентиляції та баком для питної води. Зазначене свідчить про порушення прав ув’язнених на гуманне ставлення та на повагу до їхньої людської гідності, згідно з частиною третьої статті 1 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та правилу 13 Мінімальних стандартних правилах ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

Разом з тим Комітет у своїй 11-й загальній доповіді зазначає, що заходи безпеки ніколи не повинні передбачати позбавлення ув’язнених природного світла та свіжого повітря, право на яке має кожний в’язень. Щобільше, відсутність сонячного світла і свіжого повітря створює умови, сприятливі для поширення хвороб — зокрема, туберкульозу. (пункт 30(CPT/Inf (2001) 16).

5. У камерних приміщеннях встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що забезпечує право на повагу до приватного життя. Так у порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил, ліжка у деяких камерних приміщеннях розташовані впритул одне до одного, що не забезпечує ув’язненим особистого простору (камери №№97,124,104,122, 212,107,109 тощо).

Санвузли у деяких камерах не містять достатніх перегородок або дверцят які дозволяють усамітнитись, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил(камери №№97,124,104,122,107,110; карцерні приміщення №1,2,3,4 тощо). Присутній наявний неприємний запах, антисанітарія, на стелі деяких камерних приміщень надмірна сирість, стеля та стіни вкриті пліснявою від затікання води, значна захаращеність особистими речами, постільні речі, матраци потребують заміни.

Заходи з дезінсекції, що вживаються адміністрацією СІЗО, не достатні, в камерних приміщеннях моніторами було зафіксовано наявність тарганів. Разом з тим, у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році, Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема, зменшити наповнюваність камер таким чином, щоб на одну взяту під варту особу припадало щонайменше 4 м² житлової площі (не враховуючи площі, яку займають внутрішньо камерні туалети); всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярно і часто проводити дезінсекції; забезпечити достатній доступ до природного освітлення та вентиляції у камерах, внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

6. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом з тим, згідно з абзацом восьмого пункту 8 глави 1 розділу V ПВР СІЗО носіння персоналом СІЗО спеціальних засобів в межах території СІЗО, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті з в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями п.85 (CPT/Inf (2011) 29) п. 23 (CPT/Iinf (2013) 23) п.166 (CPT/Inf (2014) 15).

7. Відповідно до службової документації, станом на 23.12.2024 року загальний некомплект по установі складав 31 посаду (14,9%) від штатної чисельності персоналу. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою.

Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації.

У зв’язку із чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом, з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

8. У порушення статті 119 КВК України, статті 52 Кодексу законів про працю України та Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року №396/5 моніторинговою групою під час аналізу документації та в ході конфіденційного спілкування було встановлено, що тривалість робочого дня засуджених з господарського обслуговування в їдальні та лазне-пральному комплексі, з якими укладено трудовий договір на 0,5 ставки, є більшою за 8 годин та сягає 9-10 годин на день, тобто понад 40 годин на тиждень, а робочий тиждень складає шість, а в окремих випадках сім днів.

Крім того, до робіт в харчоблоці та лазне-прального комплексу на повний робочий день, який триває 8 годин, залучаються ув’язнені. Разом з тим, залучення ув’язнених до вказаних робіт без оплати їхньої праці, суперечить вимогам пункту 1 та пункту 6 глави 1 розділу IX ПВР СІЗО та вимогам частини другої статті 16 Закону України “Про попереднє ув’язнення”, де зазначено, що “Взяті під варту особи можуть залучатися без оплати їхньої праці лише до робіт, пов’язаних зі створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкуванням місця попереднього ув’язнення. До таких робіт ці особи залучаються почергово у вільний від проведення слідчих дій час і не більш як на дві години протягом дня”.

9. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Так, під час спілкування з особами узятими під варту та засудженими, моніторинговою групою було встановлено, що взяті під варту особи жіночої статі мають можливість приймати душ лише один раз на тиждень. Зазначене порушує вимоги п. 19.4 Європейських пенітенціарних правил та пункту 3.2 Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 849/5 від 08.06.2021року (далі — Положення).

У порушення вимог пункту 2.11. розділу II Положення у приміщенні лазні належним чином не працює та потребує ремонту примусова припливно-витяжна система вентиляції. У порушення пункту 3.5 розділу ІІІ Положення адміністрацією установи не забезпечується тривалість миття засуджених у лазні установи (не менше 40 хв). Так, під час проведення моніторингового візиту встановлено, що тривалість миття групи ув’язнених становила 20 хвилин. Під час спілкування ув’язнені зазначили, що цього часу їм недостатньо і що тривалість їхнього миття ніколи не перевищує 25 хвилин та висловлювали скарги на неналежну організацію лазне-прального обслуговування в цілому.

Водночас у Книзі обліку відвідування лазні вказано, що тривалість миття ув’язнених завжди становить 40 хвилин, що не відповідає реальній ситуації та свідчить про формальне ведення документації. У порушення 3.10 розділу ІІІ Положення черговим фельдшером медичної частини не здійснюється нагляд за дотриманням порядку під час миття у лазні, а також за прибиранням і дезінфекцією приміщень. Відсутні гачки на вішалках у приміщенні для роздягання.

Крім того, на території лазне-прального комплексу грубо порушуються вимоги Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697, (далі — Правила пожежної безпеки), зокрема, відкриті двері електрощитової, що може призвести до ураження ув’язнених чи персоналу СІЗО електричним струмом та інших негативних наслідків.

10. Приміщення відділення для засуджених залишених для роботи з господарського обслуговування не повною мірою відповідають вимогам Норм забезпечення. Зокрема відсутні приміщення: кімнати для приймання їжі; кімнати для зберігання харчових продуктів; кімната для відправлення релігійних обрядів; кімнати для зберігання особистих речей; кімнати для зберігання особистих речей; кімната побуту; сушарня; кімнати для занять фізичною культурою. Відсутність зазначених приміщень призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. У зв’язку з чим, харчові продукти можуть зберігатися при неналежних температурах, у вологих або забруднених приміщеннях, що сприяє їхньому швидкому псуванню, розвитку плісняви та розмноженню хвороботворних бактерій, а неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі.

Запорізька міська медична частина філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Запорізькій області

Під час відвідування моніторинговою групою вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів та були виявлені недоліки в роботі Запорізької міської медичної частини, що призводять до порушення прав засуджених та осіб, які тримаються під вартою в ДУ “Запорізький слідчий ізолятор”, зокрема:

1. Згідно з пунктом 2, пункту 3 глави III розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі” затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок організації надання медичної допомоги), у профілактичному медичному огляді обов’язково беруть участь лікар-терапевт (або лікар загальної практики — сімейний лікар), лікар-психіатр, лікар-стоматолог.

Разом з тим в медичній частині вакантна посади лікаря-стоматолога, що свідчить про неповноту проведення медичного первинного та профілактичного огляду, у зв’язку з чим засуджені та ув’язнені не отримують належну медичну допомогу. Зазначене порушує пункт 38 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93) 12-part), де зазначено, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам в цивільних медичних закладах. Повинна бути передбачена забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також бути надані відповідні приміщення, обладнання і устаткування.

2. Під час вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого 025/о до форми первинної облікової документації №511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2024 року №186, не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 року №239/5/104 (далі — Порядок).

Відсутність фіксації належним чином тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Комітету (CPT/Inf (93) 12-part), де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади.

3. У порушення пункту 4 глави 1 розділу X Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1769/5, у стаціонарі відсутній належним чином облаштований ізолятор для осіб з розладами психіки для ув’язнених, які становлять небезпеку для оточення.

Разом з тим моніторингова група виявила двох осіб із розладами психіки, яких утримували разом в камері-палаті №52. Під час спілкування ці ув’язнені висловлювали скарги на умови їхнього утримання та повідомляли про конфлікти між ними, включно із застосуванням фізичної сили одним ув’язненим до іншого. Дані обставини свідчать про порушення права на охорону здоров’я та медичну допомогу та можуть бути розцінені, як жорстоке, неналежне або таке, що принижують гідність, поводження.

Водночас відповідно до пункту 43 Третьої Загальної доповіді рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (CPT/Inf(93) 12-part) (далі — Комітет), утримувати душевнохворого ув’язненого і доглядати за ним слід в лікарняному закладі з достатнім обладнанням і належним чином підготовленим персоналом. Таким закладом могла б бути звичайна (цивільна) психіатрична лікарня або спеціально обладнаний психіатричний заклад в рамках пенітенціарної системи.

4. У порушення пункту 2.2 розділу II Порядку медична частина не забезпечена працюючим флюорографічним/рентгенологічним обладнанням, внаслідок чого засудженим та ув’язненим не проводяться діагностичні обстеження органів грудної порожнини з метою своєчасного виявлення захворювань органів дихання, що свідчить про неможливість проведення ранньої діагностики туберкульозу в медичному закладі.

5. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом з тим, Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування. Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

6. Під час спілкування з персоналом медичної частини та огляду медичних кабінетів, палат та інших приміщень моніторинговою групою було встановлено, що медичними працівниками в маніпуляційному кабінеті продовжується систематична практика проведення медичних оглядів та медичних маніпуляцій засудженим та ув’язненим крізь ґрати.

Разом з тим, Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню регулярно критикує надмірні заходи безпеки та вважають неприпустимими такі практики, оскільки вони посягають на гідність ув’язнених, перешкоджають розвитку належних відносин між медичним персоналом і пацієнтом і, можливо, заважають встановленню об’єктивного медичного висновку. (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2009 році (129.CPT/Inf (2011) 29), у 2012 році (50 CPT/Inf (2013) 23).

7. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

8. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, у медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

9. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, у медичній частині відсутній документ, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

10. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультацію для надання медичної допомоги ув’язненим та засудженим особам з технічних причин.

11. У медичній частині відсутній окремий кабінет для лікаря-гінеколога. Приймання хворих засуджених та ув’язнених проводиться в оглядовій кімнаті, яка використовується також іншими лікарями. Така організація роботи, ймовірно, не забезпечує необхідного рівня конфіденційності та може порушувати право пацієнтів на приватність під час медичних оглядів.

12. Згідно з пунктом 10 глави 2 розділу IX ПВР СІЗО, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, підлягають обов’язковому профілактичному медичному огляду відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок” на кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації № 1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року №150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2013 року за №662/23194.

Моніторинговій групі було надано підроблені особисті медичні книжки форми № 1-ОМК, оформлені на засуджених з-поміж господарського обслуговування, до яких було внесено відомості щодо проходження медичних оглядів у Запорізької міської медичної частини філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Запорізькій області з відповідним відтиском печатки та фотокарткою.

Разом з тим, особиста медична книжка форми №1-ОМК, форма та зміст якої встановлена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194, є офіційним документом, який видається установою, яка має право видавати такий документ (яка має ліцензію на медичну практику та акредитаційний сертифікат), а саме, закладом охорони здоров’я, де проводився медичний огляд, і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб. Запорізька міська медична частина до таких закладів не відноситься.

Рекомендації:

  1. Забезпечити дотримання мінімальних стандартів житлової площі на одного ув’язненого;
  2. Забезпечити дотримання вимог роздільного тримання ув’язнених відповідно до статті 8 Закону про попереднє ув’язнення;
  3. Забезпечити наявність необхідних приміщень у збірному відділенні, відповідно до Норм забезпечення;
  4. Припинити практику відкритого носіння персоналом установи засобів безпеки;
  5. Припинити практику порушення права на працю, а саме, використання праці засуджених на господарських роботах понад нормований робочий день;
  6. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у Запорізької міської медичної частини філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України у Запорізькій області;
  7. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 року №239/5/104, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 та інших нормативно- правових актів;
  8. Забезпечити штат медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до потреб;
  9. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України № 285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”;
  10. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб з розладами психіки та поведінки відповідно до вимог;
  11. Забезпечити надання належної психіатричної медичної допомоги відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;
  12. Забезпечити проведення належного медичного огляду осіб, які працюють з харчовою продукцією та видачу особистих медичних книжок;
  13. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”;
  14. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених;
  15. Забезпечити медичну частину необхідним діагностичним обладнанням, у тому числі рентген-апаратом;
  16. Забезпечити належну медичну допомогу особам, хворим на вірусний гепатит С;
  17. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів.

Автори: Андрій Діденко, Сергій Зуйков, Олег Цвілий

Джерело: ХПГ

Exit mobile version