Моніторинговий візит до Житомирської виправної колонії №4: неналежні житлові умови, порушення права на працю, медобслуговування і соціальний захист

Загальна інформація

ЖВК №4 розташована за адресою: місто Житомир, проспект Незалежності, 172.

Керівник установи — полковник внутрішньої служби Бочковський Олександр Йосипович.

Установа складається з виробничої зони, харчоблоку, житлової зони з дільницями СПС, дільниці КДіР, медичної частини, банно-прального комбінату, дільниці ДІЗО/ПКТ, крамниці, бібліотеки, адміністративних приміщень.

Штатна чисельність персоналу установи складає 343 посади. Фактична чисельність — 206 посад, із них — 56 жінок, що складає 27,18%. Загальний некомплект персоналу в установі — 41,39%.

Планове наповнення установи — 1240 осіб. Фактична кількість — 1179 осіб.

У ЖВК №4 є вісім відділень СПС. Протягом поточного року до установи прибули 209 осіб.

У 2023 році померло сім осіб, у поточному році також сім осіб. Працевлаштовано 214 осіб по договору ЦПХ. У ДІЗО перебувало чотири особи в ДПК-3. У медичній частині на лікуванні — дві особи.

На обліку ВІЛ/СНІД — 50 осіб. На оперативно-профілактичному обліку в установі перебувало: схильні до самогубства — 30; схильні до членоушкоджень — 20, до втечі — дев’ять осіб. Протягом 2023-2024 року не зафіксовано жодної скарги від засуджених на неналежні умови утримання і неналежне надання медичної допомоги. Сім осіб мають інвалідність ІІ групи, 20 — третьої групи.

Засуджені не мають у власному користуванні планшетів із доступом до мережі інтернет.

Групою моніторів проведено опитування 184 засуджених.

Гуманітарні потреби — заміна спальних ліжок у житлових приміщеннях.

Попередні зауваження

Попереднє відвідування ЖВК №4 групою моніторів було здійснено 11.04.2023 року.

За результатами попереднього відвідування установи було встановлено:

1. Практика відсутності скарг з боку засуджених на дії (бездіяльність) керівництва установи свідчить, що або засуджені переслідуються за скарги, або засуджені не бачать сенсу їх відправляти;
2. Мізерна оплата праці, що можна прирівнювати до рабської праці;
3. Поодиноке тримання в ДІЗО/ДПК;
4. Неналежні умови утримання засуджених у житлових приміщеннях;
5. Відсутність у власному користуванні засуджених планшетів із доступом до мережі інтернет;
6. Відсутність короткострокових контактних побачень;
7. Порушення техніки пожежної безпеки;
8. Деякі приміщення в аварійному стані;
9. Неналежне надання медичної допомоги.

Рекомендації надані за результатом попереднього відвідування були виконані частково, а саме: проведено капітальні ремонтні роботи в житлових приміщеннях.

Відремонтована і функціонує крамниця з великим асортиментом товарів, де засуджені можуть розраховуватися банківськими картами, що є позитивною практикою. В установі близько 500 засуджених мають власні банківські карти.

Медична частина №4 філії ДУ ЦОЗ ДКВС України у Житомирській області

Завідувач медичної частини № 4 філії державної установи Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України у Житомирської області (далі — медична частина) — Яворський Павло Вацлавович.

Стаціонар медичної частини має в наявності п’ять палат для соматичних хворих, розрахованих на 10 ліжко-місць, один інфекційний ізолятор, розрахований на чотири ліжко-місця. Згідно зі штатним розкладом, вакантні такі посади: лікар загальної практики — сімейний лікар — 1 ст.; лікар рентгенолог — 0,5 ст.; рентгенолаборант — 0,5 ст.

У стаціонарі медичної частини на день візиту перебувало чотири особи. Під час відвідування моніторинговою групою вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність вимогам законодавства України та міжнародним стандартам і були виявлені недоліки в роботі Житомирської медичної частини №4, що призводять до порушення прав засуджених та осіб, яких тримають під вартою в Житомирській виправній колонії №4, зокрема:

1. Порушення права засуджених осіб на захист від катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання (стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та Порушення права на охорону здоров’я та медичну допомогу (стаття 49 Конституції України)

1.1 В порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, відсутній документ, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

1.2 Відповідно до вимог пункту 7 частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року №1394 “Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році”, НСЗУ оплачує медичні послуги, які надаються за направленнями в паперовій формі пацієнтів, які утримуються в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, до забезпечення створення закладами охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби технічної можливості виписувати електронні направлення. Проте, через відсутність у засуджених осіб укладених декларацій з лікарем первинної медичної допомоги, вони не мають можливості отримати необхідні медичні послуги за кошти НСЗУ, що призводить до порушення вимог абзаців 4 та 5 статті 4 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

1.3 В порушення вимог підпункту 5 пункту 5 розділу ІІ “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), на двох пацієнтів, які перебували в ізоляторі медичної частини для осіб із розладами психіки, не заведена форма первинної облікової документації № 003/о “Медична карта стаціонарного хворого”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, до якої повинні вноситись усі дані щодо лікування та діагностики в стаціонарі медичної частини, у тому числі ті, що отримані під час обстеження хворого засудженого, з листом призначень.

1.4 В порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о “Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення i на присутність або участь учасників освітнього процесу”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, встановлено відсутність підписаної пацієнтами, які перебувають у стаціонарі в приміщенні ізолятора для осіб із розладами психіки, інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування.

Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнтів для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування, що є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та пункту 47 рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (CPT/Inf(93)12-part) (далі — Стандарти КЗК)

1.5 У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

1.6 Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхне право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”. Разом із тим Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню висловлює чітку позицію, що в’язні повинні мати доступ до замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) тією ж мірою, що й вільні особи, та відповідати загальному принципу рівності медичної допомоги в установах виконання покарань і серед вільних осіб. (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2009 році (140.CPT / Inf (2011) 29)., 2013р. (164.CPT/Inf (2014) 15).

1.6 Моніторинговою групою було встановлено існуючу практику сегрегації та стигматизації окремої особливо вразливої категорії засуджених, яка ґрунтується на негативному впливі неформальної тюремної ієрархії та призводить до дискримінації, неприпустимих обмежень у визнанні, реалізації та користуванні загальновизнаним основоположним правом на повагу до людської гідності даних осіб. Так, засуджені, яких віднесено до категорії “відторгнутих загалом”, повідомили, що вони вимушені перебувати в ізоляції від загальної маси засуджених, зазнають утисків, висловлювань загрозливого, залякуючого та принизливого характеру, окремо харчуються та перуть особистий одяг та постільну білизну, схильні до високого рівня насильства з боку інших засуджених.

Водночас Європейський комітет з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання постійно наголошує у своїх доповідях на необхідності боротьби з насильством і залякуванням серед в’язнів. У своїй Доповіді за результатами візиту в Україну у 2017 році (59. CPT/Inf (2018) 41) Комітет зазначає, що тюремна влада повинна діяти проактивно, щоб запобігти насильству одних в’язнів щодо інших.

Боротьба з явищем насильства та залякування між в’язнями вимагає, щоб кількість тюремного персоналу була достатньою. Персонал також має бути уважний до сигналів того, що існують якісь проблеми, та належним чином навчений, щоб втручатися, коли це необхідно. І початкові, і періодичні навчальні програми для персоналу усіх рівнів мають торкатись питань стримування насильства між в’язнями.

Крім того, керівництву та персоналу усіх пенітенціарних закладів слід вказувати на необхідність постійної підвищеної пильності та використання всіх наявних у них засобів для запобігання і боротьби з насильством та залякуванням між в’язнями. Це повинно містити здійснення індивідуалізованої оцінки ризиків та потреб в’язнів, постійний моніторинг їхньої поведінки (включаючи виявлення потенційних правопорушників та жертв), правильне звітування про підтверджені та вірогідні випадки залякування/насильства між ними, а також ретельне розслідування всіх інцидентів.

2. Незабезпеченість медичної частини обладнанням, виробами медичного призначення та лікарськими засобами. Порушення правил пожежної безпеки

2.1 Медична частина не забезпечена працюючим флюорографічним/рентгенологічним обладнанням, внаслідок чого засудженим та ув’язненим не проводяться діагностичні обстеження органів грудної порожнини з метою своєчасного виявлення захворювань органів дихання, що свідчить про неможливість проведення ранньої діагностики туберкульозу в медичному закладі.

2.2 В порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, в медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

2.3 Під час перевірки справності дефібрилятора було встановлено відсутність електродів. Разом з тим, Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню рекомендував, щоб медичні служби в усіх відвіданих в’язницях (і всіх інших пенітенціарних установах в Україні) були оснащені обладнанням для порятунку життя лікарями (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2017 році 87. CPT/Inf (2018) 41.

2.4 В порушення вимог наказу МОЗ України від 16.12.2003 року №584 “Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах”, лікарські засоби зберігаються без урахування температурних режимів, зазначених виробниками.

У шафі приміщення маніпуляційного кабінету було зафіксовано 10 упаковок лікарського засобу “Витаксон”, умови зберігання якого не можуть перевищувати температуру вищу ніж 8°С. Крім того, в даному приміщенні, у зв’язку з відсутністю встановленого кондиціонеру, неможливе підтримання температури повітря відповідно до вимог інструкцій про застосування лікарських засобів у літній період (п. 4 розд. ІІ абз. 9 п. 3 розд. V наказу МОЗ №584 у редакції наказу МОЗ №610 від 03.04.2022 року).

2.5 Під час огляду стоматологічного кабінету було виявлено відсутність пломбувального матеріалу, у зв’язку з чим не виконується пломбування зубів, що порушує право пацієнтів на отримання належної стоматологічної допомоги.

2.6 В порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультацію для надання медичної допомоги засудженим особам з технічних причин.

2.7 В порушення вимог Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних, в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом МЮУ від 20.02.2012 року № 280/5, засуджені особи не отримують госпітальне майно (костюм, халат та туфлі госпітальні). Засуджені перебувають у стаціонарі у повсякденному одязі, іноді зі своєю постільною білизною.

2.8 У кабінетах лікарів відсутнє гаряче водопостачання, робочі місця медичних працівників не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують статтю 19 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” статті 13 Закону України “Про охорону праці”.

2.9 В порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

3. Порушення права на належну психіатричну допомогу

3.1 В порушення пункту 9 Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 року №240, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.04.2016 року за №570/28700, палата-ізолятор для осіб із розладами психіки не обладнана належним чином: відсутній доступ до санітарних засобів, які відповідають вимогам гігієни та дозволяють усамітнення, відсутня припливно-витяжна вентиляція; відсутній бачок з питною кип’яченою водою.

3.2 В порушення статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України, в ізоляторі не дотримуються вимоги щодо норми жилої площі на одного засудженого в умовах стаціонарного лікування (не менше 5 м²). Загальна площа даного приміщення, де розташовані два ліжка, згідно з планом будівлі, складає всього 8,7 м². Ліжка розташовані впритул одне до одного. В ізоляторі не дотримується норма належного природного освітлення.

4. Недотримання інфекційного контролю та епідеміологічного нагляду

4.1 В порушення Заходів та Засобів щодо запобігання інфікуванню при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 року №1777, в медичній частині обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасне розміщення хворих на небезпечні інфекційні захворювання окремо одне від одного та інших засуджених.

4.2 В порушення вимог пункту 1 Розділу ІІ Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 01.02.2019 року №287, в медичній частині не дотримано вимоги для ізоляції хворих на туберкульоз осіб, палата використовуються більше ніж на одну-дві особи (одна палата-камера на чотири ліжко-місць) .

5. Порушення права засуджених на належні санітарно-гігієнічні умови перебування в умовах закладу охорони здоров’я

5.1 Окремі приміщення медичної частини не відповідають вимогам статті 22 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного добробута населення” та пункту 53 Стандартів КЗК. Камери-палати медичної частини потребують проведення ремонтних робіт з заміною санітарно-технічного обладнання. В палатах значна захаращеність особистими речами, постільні речі та деякі матраци потребують заміни.

5.2 В порушення “Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами”, затверджених наказом МОЗ України від 08.06.2015 року №325, філією ДУ “ЦОЗ ДКВС України”, у Житомирській області не укладено угоду зі спеціалізованою установою на утилізацію медичних відходів, у зв’язку з чим в медичній частині з початку 2024 року не організовано належного збирання, сортування та утилізацію медичних відходів.

6. Порушення права осіб з інвалідністю (стаття 9 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю)

6.1 Диспансерний нагляд здійснюється за 28 особами, які мають інвалідність. З них Ⅱ гр. — дев’ять осіб; Ⅲ гр. — 21 особа. Разом з тим, в порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що не всі особи з інвалідністю мають індивідуальні програми реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим засуджені не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

6.2 В порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, в медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю. Стаціонар та кабінет лікаря-стоматолога розташовані на другому поверсі (відсутні пандуси, поручні тощо).

7. Порушення прав осіб, хворих на вірусний гепатит С

В порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

8. Порушення прав засуджених та ув’язнених осіб при проведенні первинного та профілактичних медичних оглядів

Згідно з пунктом 7 глави III розділу II Порядку, засуджені, які працюють на об’єктах харчування (крім робіт, пов’язаних з посадами продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників), переробної промисловості, у будинках дитини, закладах загальної середньої освіти, підрозділах з професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах (фельдшерських пунктах) та лікарняних закладах ДКВС (крім робіт, пов’язаних із наданням медичної допомоги), пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, на об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення i вирощування тварин, проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”, на кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації № 1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194.

Разом з тим, моніторингова група зафіксувала відсутність особистої медичної книжки у двох працівників їдальні та результатів обстеження в медичній документації, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), які необхідні для допуску до роботи на об’єктах харчування.

9. Неналежні умови тримання в ДІЗО/ДПК

Порушення права на гідні умови тримання (стаття 25 Загальної декларації прав людини, стаття 48 Конституції України).

З 2015 року до нормативно-правових актів, які регламентують діяльність виправних колоній, внесено зміни та виключено норму, яка передбачала фіксацію до стін ліжок у дисциплінарних приміщеннях на денний час.

Попри це в приміщеннях ДІЗО установи збереглися засоби для такої фіксації, що створює умови для можливих зловживань з боку працівників установи та виступає додатковим каральним елементом під час покарання, оскільки засуджені позбавлені можливості сидіти та лежати на ліжку протягом дня.

В деяких камерах ДІЗО встановлено надмірну заґратованість вікон, також засуджені не можуть самостійно відкрити вікно.

В камерах ДІЗО/ДПК практикується поодиноке утримання, що порушує право засуджених на людську гідність, право на спілкування з іншими засудженими.

10. Порушення права на працю і соціальний захист

10.1 Порушення права на працю та захист від експлуатації (стаття 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 43 Конституції України).

Під час проведення відвідування їдальні встановлено, що адміністрація установи використовує працю засуджених без оплати. У день візиту 34 засуджені працювали в харчоблоці, причому жоден з них офіційно не працевлаштований, тобто не отримує заробітну плату, відповідно їм не рахується стаж роботи і вони не мають соціальних гарантій.

Усі 34 засуджені працевикористовуються у їдальні установи без оплати праці як такі, що залучені до виконання робіт з доброустрою установи, відповідно до пункту 5 статті 118 КВК. За отриманою інформацією, робочий день таких працівників в годинному вимірі не відрізняється від тих працівників, які за свою роботу мають отримувати заробітну плату або навіть більше.

Опитаний засуджений П., який працює на митті посуду, в приватній розмові, яка виключає прослуховування або підслуховування, повідомив, що заступив на роботу о сьомій ранку і працюватиме до 21:00 години.

Такий графік роботи був у нього протягом тижня, в тому числі і в суботу, і в неділю, тобто без вихідних. Таку практику можна вважати рабською працею. Також особам, які працюють без оплати праці, період їхньої роботи не буде включено до стажу роботи, який, відповідно до статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, має бути не менше 25 років для призначення пенсій за віком та позбавляє права на відповідні соціальні гарантії. Окрім цього, відповідно до вимог пункту 5 статті 118 КВК, до виконання робіт із доброустрою ВК засуджені мають залучатися в порядку черговості, і ця робота не може бути на постійній основі.

10.2 Згідно зі статтею 119 КВК, праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості та якості. Окрім цього, у пункті 5.1. Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року №396/5, зазначено, що заробітна плата, нарахована засудженим, за умови виконання ними норми виробітку або тривалості робочого часу, не може бути менше законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати. Засуджені мають отримувати мінімальну заробітну плату.

У той час, відповідно до договорів ЦПХ і актів виконаних робіт, середній заробіток засуджених, що працюють на виробництві установи, складає близько 1112 гривень, а в майстерні — близько 2639 гривень, що значно менше за мінімальну заробітну плату по країні, яка станом на серпень 2023 року складає 6700 гривень.

Разом з тим, варто зазначити, що працівники з-поміж засуджених, що працюють в установі на виробництві і в майстернях, виробляють продукцію і виконують систематично визначені трудові функції, що є ознакою трудових правовідносин, тому потрібно укладати з такими працівниками не договори цивільно-правового характеру, а трудові договори.

10.3 Професія електрозварювальник є найпоширенішою роботою у шкідливих та небезпечних умовах праці на ринку праці країні. Атестація робочих місць таких працівників є обов’язковою за наявності шкідливих та небезпечних умов. Непроведення атестації належним чином призводить до порушення прав працівників — фактично, виконуючи шкідливі або важкі роботи, такі особи не одержують передбачених законодавством компенсацій і соціальні гарантії (скорочений робочий день, підвищена оплата праці, додаткові щорічні відпустки тощо).

Якщо атестацію не проведено належним чином і працівникам не надаються належні гарантії та компенсації, кожен працівник, що працює у шкідливих та небезпечних умовах, може звернутися до суду (ст. 221 КЗпП України) і вимагати відшкодування матеріального і морального збитку.

На виробництві установи засуджені, що працюють на електрозварювальних роботах, не проходять відповідної атестації.

11. Інші порушення

У доповіді Уряду України за наслідками візиту КЗК до України [CPT/Inf (2020) 40] зазначено, що під час візитів до місць несвободи, ув’язнені та засуджені дуже неохоче розмовляли з делегацією, явно хвилюючись за свою безпеку, та висловлювали свій страх можливих репресій з боку працівників або засуджених, які допомагають працівникам, як тільки делегація залишить установу.

Під час відвідування установи та проведення конфіденційних бесід більшість із засуджених відмовлялися від спілкування з представниками моніторингової групи або відповідали шаблонними фразами, які зводилися до того, що: “ви поїдете, а нам тут жити”. Зазначене суперечить принципу, що адміністрація установи повинна забезпечувати позитивні взаємовідносини між персоналом та засудженими, а персонал повинен гуманно та порядно ставитись до засуджених, не забуваючи про безпеку, оскільки це не лише зменшить ризик жорстокого поводження, але й сприятиме покращенню контролю та безпеці.

Занепокоєння викликає відсутність у власному користуванні у засуджених планшетів. Згідно з Додатком 5 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, засудженому дозволяється мати у власному користуванні планшетний комп’ютер без можливості апаратної підтримки будь-яких видів SIM-карт з програмно заблокованими камерами, зарядний пристрій до нього (1 шт.), клавіатуру (1 шт.) та дротові навушники без мікрофона (1 шт.).

12. Неналежні житлові умови

У житловому приміщенні дільниці СПС №5 спальні ліжка розташовані впритул, що порушує право на приватність засуджених.

В спальному приміщенні дільниці СПС №1, де утримуються в основному чоловіки з інвалідністю і похилого віку, недостатньо повітря і недостатньо природного освітлення. На момент відвідування показник загального освітлення складав 45 люкс, при тому що, згідно з додатком Ж “Нормативні показники освітлення приміщень житлових будівель”, ДБН В.2.5-28:2018 “Природне і штучне освітлення”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.10.2018 року №264, освітленість робочих поверхонь спальних, житлових кімнат має складати 150 люкс.

У відділенні СПС №1 перебував засуджений П., який лежав одягнутий на спальному ліжку без білизни. Зі слів засуджених, він фактично не розмовляє. Начальник медичної частини повідомив, що засуджений пережив гіпертонічний криз. Виникає запитання, чому засуджений в такому стані не госпіталізований до спеціального лікарняного закладу?

У деяких приміщеннях була помічена небезпечна електропроводка. Це створює пожежонебезпечні умови.

Рекомендації:

1. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині №4 філії ЦОЗ ДКВС України в Житомирській області;
2. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 та інших нормативно-правових актів;
3. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 02.03. 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”;
4. Здійснити заходи щодо боротьби з негативним впливом неформальної тюремної ієрархії, припинити практику допущення стигматизації та дискримінації засуджених;
5. Забезпечити медичну частину рентген апаратом для своєчасного проведення рентгенологічних досліджень;
6. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України. В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”;
7. Забезпечити засуджених осіб угодами з лікарями, які надають первинну медичну допомогу в закладах охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я України;
8. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі;
9. Забезпечити медичну частину госпітальним майном (костюм, халат та капці госпітальні);
10. Забезпечити аптеку медичної частини усіма необхідними лікарськими засобами та медичними виробами, зокрема для надання стоматологічної допомоги;
11. Забезпечити вжиття заходів для належного зберігання лікарських засобів;
12. Забезпечити належну утилізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення;
13. Забезпечити обладнання необхідної кількості ізоляторів для інфекційних хворих;
14. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб із розладами психіки та поведінки відповідно до вимог;
15. Забезпечити дотримання встановленої норми площі з розрахунку для однієї засудженої особи, згідно з вимогами статті 115 Кримінально-виконавчого Кодексу;
16. Забезпечити належну медичну допомогу особам, хворим на вірусний гепатит С;
17. Забезпечити проведення належного обліку профілактичного огляду;
18. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог;
19. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування;
20. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів;
21. Провести заміну накладок до зовнішнього автоматичного дефібрилятора;
22. Забезпечити проведення належного медичного огляду осіб, які працюють з харчовою продукцією, та видачу особистих медичних книжок;
23. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують;
24. Демонтувати замки відкидних ліжок в камерах ДІЗО;
25. Припинити практику поодинчого тримання в ДІЗО/ДПК;
26. Припинити практику використання в харчоблоці неоплачуваної праці засуджених;
27. Переглянути практику реалізації права засуджених на оплачувану працю згідно з законодавством про працю;
28. Забезпечити акти атестації робочих місць шкідливого виробництва;
29. Додатково роз’яснити засудженим норми законодавства, яке регламентує право на користування персональним планшетом;
30. Забезпечити засудженим достатній рівень освітлення в житлових приміщеннях;
31. Провести ремонтні роботи і в місцях з пожежонебезпечними електродротами.

Превентивний моніторинговий візит здійснено в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань, відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарання. Візит здійснено групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України”. Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій Андрійович — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина;
• Зуйков Сергій Юрійович — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України;
• Цвілий Олег Володимирович — член громадської ради при Міністерстві юстиції України.

Дата візиту: 30 квітня 2024 року

Дата попереднього візиту: 11 квітня 2023 року