Журналіст видання пройшов навчання і влаштувався на роботу в один з шахрайських “офісів” в Києві. Як виглядають “продажі на фінансових ринках”, скільки там заробляють і чи є місце моралі в ошукуванні росіян?Лютий 2023 року, 9:40 ранку. Непримітний бізнес-центр у середмісті Києва. Тут розташований один з так званих офісів, у якому люди з високими комунікаційними навичками, але з мінімальним рівнем знань фінансової сфери виманюють гроші в довірливих росіян. І не тільки в них.
У кімнаті площею близько 200 кв м квапливо збираються працівники. За 10 хвилин майже 70 людей готові стати до роботи. Перед цим усі залишають телефони в камері схову.
У центрі “офісу” – його голова – чоловік 35 років у дорогому костюмі та зі свіжою зачіскою привертає до себе увагу і дає настанову, яку можна назвати мотиваційною промовою.
“Як почнемо день у першій половині – таким він і буде! Прошу “сейлзів” (продавців) викластися. Ви не консультанти – ви продавці і маєте робити “депи” (залучати гроші клієнтів), щоб потім не збиратися на вихідних, бо в нас план не виконується. Уперед!” – каже він під оплески присутніх.
Короткі аплодисменти стихають і замість них з настінних колонок починає гучно грати популярна в нічних клубах музика. Усі розходяться до робочих місць, які більше нагадують барні стійки, за якими замість напоїв стоять комп’ютери та приєднані до них навушники.
Один з цих працівників – журналіст ЕП. У рамках експерименту він пройшов навчання і влаштувався на роботу в один з “офісів”, які працюють в Україні. Як виглядають “продажі на фінансових ринках”, скільки заробляють їх працівники і чи є місце моралі в ошукуванні росіян?
Рекрутинг і навчання
У голлівудських фільмах, аби потрапити на співбесіду в компанію, що працює у сфері інвестицій, потрібно з відзнакою закінчити престижний американський університет і мати гарні рекомендації.
Якщо ж мова йде про роботу в псевдоінвестиційних компаніях, то оголошення з вакансіями в цій сфері можна побачити всюди: на сайтах з пошуку роботи, у Telegram-каналах, громадському транспорті і просто на електричних стовпах.
Такі вакансії ховаються за назвами інших посад. Це можуть бути менеджери з роботи з клієнтами, менеджери з обслуговування vip-клієнтів, адміністратори, sales ru-manager. Досвід, тим більше у фінансовій сфері, значення не має. Головні критерії для проходження співбесіди та працевлаштування – бажання заробляти, енергійність, наполегливість та комунікабельність.
“На попередній роботі три години сиділа на детекторі брехні, в одну точку дивилася і відповідала на питання про наркотики та чи не збираюсь я в них красти базу клієнтів”, – жаліється вона.
Зараз усе обмежується перевіркою документів внутрішньою “службою безпеки”. Не виявивши нічого підозрілого, журналіста ЕП наступного дня запрошують на навчання.
На п’ятиденних курсах – переважно люди віком до 30 років з усіх сфер економіки. Це колишні страхові агенти, продавці товарів в інтернеті, пекар з деокупованих територій, кур’єр з доставки піци, студент та арбітражник (продавець трафіку в інтернеті).
Експрес-курс можна назвати “Основи продажів фінансових інструментів”. На ньому вивчають алгоритми зав’язування розмови, мистецтво презентації та роботу із запереченнями. Протягом усього курсу непомітно йде вивчення чистої російської мови. Робиться це для викорінення характерних українських діалектизмів: “шо”, “скока” чи літери “ґ”.
Опанують курс далеко не всі. До роботи приступають лише 40% учнів. Це й не дивно: дехто не розуміє, що ця робота передбачає виманювання грошей, а зрозумівши – залишає курси.
— А як клієнти виводять свої гроші?” – запитує студент у тренерки.
— А ніяк, б…ть, вони їх не виводять, Рома!” – зривається вона.
У цій емоційній відповіді тренерка коротко і чітко розкриває суть роботи “офісу”.
Як відбувається шахрайство
Працівники “офісу” виманюють кошти в росіян, яким телефонують з пропозицією інвестувати та заробити. Система функціонує так.
Перший етап – розміщення на російських сайтах і в соцмережах реклами про заробіток шляхом інвестування в акції відомих компаній (“Газпром”, Socar, Сбєрбанк, “Тинькофф банк”).
Ця реклама направляє їх на фейкові сайти цих компаній, де є лише коротка інформація про можливості заробітку та реєстраційна форма. У ній слід вказати ім’я та номер телефону.
Людина, яка заповнила форму, стає новим клієнтом (“нюшкою”) і потрапляє в СRМ-систему “офісу” – базу, де відображаються статус та комунікації з клієнтом.
Другий етап – комунікація продавців з клієнтами. Завдання вчорашніх слухачів курсів, серед яких журналіст ЕП, – “відпрацювати заперечення”, зробити презентацію та переконати внести стартовий депозит – 200 дол. В інших “офісах” депозит становить від 50 дол до 500 дол.
Третій етап – передавання клієнта “клоузеру” – більш досвідченому працівнику. Його завдання – переконати клієнта в необхідності інвестувати кошти і допомогти покласти їх на депозит.
“Клоузера” клієнту представляють як працівника “фінансового департаменту”. Насправді він перебуває поруч з продавцями – йому просто передають навушники.
Клієнт вважає, що через сайт чи застосунок він поповнює свій інвестиційний рахунок. Проте це не так. Оскільки людина робить це через веб-ресурси “офісу”, то доступ до цих коштів є і в його працівників. Після переказу коштів робота продавця та “клоузера” припиняється.
На четвертому етапі у справу вступає так званий рет-відділ. “Це абсолютно інші продажі, там люди працюють з клієнтами по кілька місяців. Наші ретени (працівники відділу) для клієнта – їх фінансові аналітики, які допомагають заробляти гроші”, – пояснює тренер.
Насправді рет-агенти переконують клієнтів продавати майно, позичати кошти і брати кредити.
Аби людина не запідозрила, що її ошукують, “офіс” може дозволити вивести частину коштів. Головне – показати можливість не просто стабільного доходу, 30 тис руб на місяць, а перспективу заробітку мільйонів. Саме рет-відділ приносить основні доходи “офісу”. Усю суть його роботи змальовує новина, яку передрукував профільний для продавців Telegram-канал.
“Московська пенсіонерка інвестувала 15 млн руб у “Північний потік-2”. Вона побачила оголошення в соцмережах, у якому йшлося: “Роботу потоку відновлено, європейський регіон замерзає, а вартість газу підвищується. Вклади – і отримуй мільярди”.
Бабуся вклала 50 тис руб (650 дол) і через деякий час на сайті відобразився її перший прибуток – 4 тис дол. Вона подумала, що знайшла золоту жилу. Бабуся переказала туди всі свої гроші, а також узяла кредити, заклавши квартиру та дачу.
Баланс, що відображався на сайті, зростав, але коли вона спробувала вивести зароблені мільйони, нічого не вийшло”, – повідомили “колеги”.
Коли рет-агент розуміє, що клієнт не має змоги внести кошти або просить вивести зароблене з рахунку, телефони “офісу” вимикаються. Для жертви – назавжди.
Які умови роботи
Клієнтам продавці зазвичай телефонують стоячи. Оскільки за зміну потрібно зробити близько ста дзвінків, у такому положенні проходить майже весь робочий день.
Як пояснюють тренери, під час стояння в людини поліпшується голос. Гучна музика потрібна для концентрації, енергії і щоб клієнти не чули галасу від десятків голосів у кімнаті.
Щодня продавцю дають контакти десяти наївних росіян, які заповнили форму. Інші 90 дзвінків здійснюються на номери людей, які колись реєструвалися, але відмовилися вносити депозит.
За місяць продавець “офісу” має переконати близько 250 людей відкрити стартовий депозит.
Зарплата залежить від бонусів. Новачок, який за місяць знайде пʼять клієнтів, що внесуть стартовий депозит, може отримати готівкою 500-600 дол. За кожен наступний депозит – додаткові 50-60 дол. Досвідчений продавець, який за місяць знайде десять клієнтів, отримає 1,5-2 тис дол.
“Тут, як і в будь-якій сфері, працює “принцип Парето” (80% доходу приносять 20% людей). Кожен не буде отримувати 2 тисячі доларів, але чи багато в нас сфер, де без особливих знань можна отримати за місяць 20 тисяч гривень?” – риторично запитує колишній співробітник “офісу”.
Більше отримують старші продавці і в них є кар’єрне зростання. Для цього потрібно показувати хороші результати: близько 12 депозитів щомісяця, два місяці поспіль. Тоді можна стати:
- “тимлідом” (координує до десяти продавців), зарплата залежить від результатів команди, у середньому 2,5-3,5 тис дол;
- “клоузером” – 2-3 тис дол;
- “рет-агентом” – понад 4 тис дол.
Технічне забезпечення “офісу”
Клієнт, якому телефонують, повинен бачити російський номер. Для цього використовують комп’ютер та російські сім-картки.
Гроші наївних росіян потрапляють на підконтрольні “офісу” рахунки. Це можуть бути криптогаманці, рахунки в банках країн Балтії чи офшорних кіпрських компаній.
“Усе залежить від типу шахрайства. Після кількох конвертацій гроші приходять в Україну у вигляді криптовалюти. Тоді в гру вступають конвертаційні центри”, – каже один з банкірів.
Економіка “офісів”
“Офіс”, у якому працював журналіст ЕП, – один з тисячі діючих в Україні. Скільки людей втратили гроші через їх діяльність і скільки заробили їхні організатори, оцінити вкрай складно.
Для розуміння масштабів: лише в одному з великих київських “офісів” працюють десять рекрутерів, які повинні щодня привести мінімум шість продавців. За місяць це близько 1,5 тис людей.
Слово “великих” вжите не просто так, адже в цій сфері діє принцип франшизи. Це коли велика компанія, яка контролює певну кількість “офісів”, продає через них або бере відсоток з прибутку менших “офісів”, яким надає власні бази контактів.
Якщо місячний план залучення клієнтів становить 250 осіб і вони повинні внести по 200 дол, то вийде близько 50 тис дол щомісяця лише від продажів.
Однак більшість прибутків приносить рет-агенти. За внутрішньою статистикою “офісів”, чотири з десяти клієнтів, які внесли кошти на стартовий депозит, продовжують поповнювати “свої рахунки” на значно більші суми. Мова йде про десятки тисяч доларів з кожного.
Орієнтовно сто нових людей щомісяця залишають в одному “офісі” по 8 тис дол, разом – 800 тис дол. А таких “офісів” в Україні, на думку тих, хто не один рік працює в цій сфері, понад тисячу.
Ще питання
Чи працюють “офіси” з клієнтами з інших країн? Так, окрім Росії, “офіси” працюють на просторах СНД та деяких азіатських країн, де розмовляють російською.
Також у списку так звана російськомовна Європа: Німеччина, де велика кількість російських мігрантів, та країни Балтії. Такі компанії також працюють з італійцями та поляками.
Чи працюють з українцями? Так, але небагато, 5-10% від загальної кількості.
“Це “моветон”. Це підпільні “офіси”, які тримають локальні бандити в якомусь невеликому місті. Таку роботу виконуватимуть малозабезпечені люди без моральних принципів. Відкрили офіс, купили базу за “три копійки” в інтернеті, місяць попрацювали, їх накрила Служба безпеки України і їм кінець”, – пояснює колишній “клоузер” з харківського “офісу”.
Хто володіє “офісами”? Бандити, які завдяки схемам змогли легалізувати свою діяльність.
“Це меценати. Вони відкривають торговельні центри, ресторани та готелі, балотуються в місцеві ради, допомагають дитячим притулкам”, – з іронією каже співрозмовник ЕП із столичного “офісу”.
Що вони порушують? У Кримінальному кодексі є стаття, під яку підпадають описані дії: частина 4 статті 190 “Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою”. Вона передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
Який моральний бік роботи в “офісі”? Офіційно в Україні безробітними є 30% населення, тож “офіси” дають людям роботу. Так само добре, що ці гроші частково потрапляють в економіку України.
Однак збагачуються передусім бандити. Це робота не лише проти Росії, а й проти країн Євросоюзу, це несплачені податки і забезпечення роботою конвертаційних центрів.
Це лише один із способів шахрайства. Є ще шахрайство з кредитними картками, шахрайство на допомозі ошуканим людям, продаж товарів у сотні разів дорожче собівартості.
Це українська реальність і певною мірою – субкультура. Реальність, яку можна викорінити або принаймні зменшити її обсяги. Усе залежить від держави як регулятора і її силового крила.
Фото на головній ua.depositphotos.com
Автор:
Джерело: