Два роки тому у Нікопольському суді стався вибух. Тоді слухали справу про вбивство у лютому 2016-го двох хлопців — Іллі Боднаря та Різвана Тапаєва. Саме батько останнього, Руслан, підірвав дві гранати у залі засідань, вбивши себе та одного з обвинувачених. Він наголошував на затягуванні судового процесу, говорив, що фігурантів злочину більше, ніж заарештованих і боявся, що й ті, хто під вартою, вийдуть на волю.
Про те, що передувало самосуду, видання hromadske розповідало раніше. Що відбулося зі справою за два роки, чому свідки бояться свідчити в суді, та як працює українська програма захисту свідків — у матеріалі hromadske Вікторії Рощиної.
Домашній арешт
«Ніж на стіл, будь ласка», — вигукує поліцейський одному із п’яти чоловіків «групи підтримки» Романа Жмурка і Дениса Подоляка — обвинувачених у подвійному вбивстві. Той залишає зброю та заходить до будівлі Нікопольського суду.
Кілька днів тому інший суд — Дніпровський апеляційний, звільнив Жмурка і Подоляка з під варти. Суддя обґрунтував це тим, що терміни розгляду справи затягнуті, і відправив обвинувачених під домашній арешт.
Тепер Жмурко та Подоляк уже в Нікополі прийшли на засідання, на якому суддя повинен вирішити — чи можна їм сидіти під домашнім арештом не за місцями реєстрації, а в квартирах цивільних дружин. Самих дружин у залі немає. Проте у суді посилена охорона.
Обвинувачені Роман Жмурко та Денис Подоляк із «групою підтримки» у залі Нікопольського суду, листопад 2019 Фото:hromadske
Коротко нагадаємо про суть справи. У лютому 2016-го в Нікополі вбили двох чоловіків — Різвана Тапаєва і Іллю Боднара. За даними обвинувального акту, сталося це так: 10 лютого 2016 року їх машину заблокували два авто, в яких перебували троє людей — Денис Подоляк, Роман Жмурко і Сергій Вороновський.
Після ті підійшли до дверцят авто Тапаєва і Боднаря та розстріляли чоловіків. За даними слідства, незадовго до цього між Тапаєвим та Подоляком стався конфлікт, який переріс у бійку.
За інформацією слідства, планував убивство саме Подоляк, а стріляли Роман Жмурко і Сергій Вороновський. Останнього не стало після вибуху гранати у залі суду два роки тому.
Жмурко і Подоляк досі спростовують провину і відмовляються від коментарів. Як і їхні адвокати.
Момент вбивства Різвана Тапаєва та Іллі Боднара 10.02.2016 Фото:стопкадр з камер спостереження
«Недоторканий» свідок
За даними слідства обидва обвинувачених входять до нікопольського злочинного угруповання «Біле братство». Основна його діяльність — виготовлення і продаж наркотиків. До своїх справ, за версією слідства, угруповання залучало деяких працівників нікопольської поліції — чинних Ярослава Зіненка та Антона Луковенка, і колишнього — Сергія Різниченка. Останній зараз у розшуку. Двох перших звільнили з поліції, але вони поновилися через суд. Зараз їхню справу розглядає той самий суддя, що і справу подвійного вбивства — Андрій Чуприна.
Про зв’язки з нікопольскими поліцейськими розповідав і, за версією слідства, лідер «Білого братства» — Ян Яцишин. Під час однієї із бесід зі слідчим, чоловік, схожий на Яна Яцишина, розповідав про зв’язки з нікопольскими поліцейськими ще у 2016 році. Запис hromadske надали колишні правоохоронці. Там, чоловік називає прізвища вже колишніх керівників кількох департаментів поліції Нікополя: Володимира Нагайцева, Віктора Пазіна, Василія Кобця, Михайла Мудрака (двоє останніх у коментарі hromadske спростували зв’язок із бандою, з іншими, на момент виходу матеріалу, нам зв’язатися не вдалось).
Ба більше, саме нікопольський відділ поліції надавав позитивну характеристику Яцишину під час суду у його кримінальній справі — замаху на вбивство трьох людей на Житомирщині.
У грудні 2018 року Яцишина відпустили під заставу. Він зник. Його оголосили у розшук. Затримали. Але суд у Житомирі знову відпустив Яцишина під нічний домашній арешт.
Яцишин є одним зі свідків також у справі подвійного вбивства в Нікополі. Він був за кермом автомобіля Lexus, який незадовго після злочину зупинила поліція. Такий самий автомобіль помітили і на місці вбивства. Поліцейські знайшли у машині зброю. Яцишин пояснив, що вона не його, як і машина. Власники авто у листуванні з нами розповіли, що напередодні вбивства надали Яцишину Lexus, бо він здав свій автомобіль у ремонт в автомобільний сервісний центр, яким вони керували.
Яцишин спростовує і те, що мав стосунок до подвійного вбивства у Нікополі, і те, що перебував на місці злочину. 14 листопада його знову викликали на допит, але він і цього разу не з’явився.
У прокуратурі запевнили, що якщо Яцишин не прийде на допит удруге, його привезуть примусово.
Підозрюваного в участі у злочинному угрупованні Нікополя Яцишина взяли під варту. У справі про подвійне вбивство в Нікополі він проходить як свідок. Яцишин заперечив присутність на місці вбивства, попри те, що схоже авто, на якому його зупинили, того дня помітили на місці злочину pic.twitter.com/yxPoYpkN1g
— hromadske (@HromadskeUA) July 30, 2018
Страх свідчити
Яцишин — один із 25 свідків у цій справі. Досі недопитаних серед них вісім. Допит трьох затягується через те, що вони бояться свідчити — обвинувачені у вбивсті звільнені та приходять на засідання разом з озброєними приятелями. Лідер угруповання теж на волі.
Паралельно розглядається справа проти поліцейських, які нібито мали зв’язки з бандою. І це — чинні поліцейські, адже після звільнення, їм удалося поновитися через суд.
«Дуже багато свідків. Деякі, можливо, бояться приходити. Крім того, зараз досліджують письмові докази провадження, воно ще не закінчено», — коментує затягування судового розгляду Андрій Чуприна, головуючий суддя у справі.
«Я впевнена, що люди бояться. У нас навіть, якщо почитати коментарі щодо звільнення Яцишина під підписку про невиїзд, домашній арешт, то коментарів багато ви не побачите. Вони знають, що ці персонажі тримають місто в страху», — каже Вілена Дестичьян, мешканка Нікополя, яка свого часу мала спільний бізнес із дружиною Яна Яцишина, а згодом, зі слів жінки, подружжя намагалося відібрати у неї її частину.
Недопинай свідок у справі подвійного вбивства та, за даними слідства, лідер нікопольського злочинного угруповання Ян Яцишин Фото:соцмережі
Хто захистить?
Нікопольська справа — привід розібратися, як працює програма захисту учасників судового процесу в Україні.
По-перше, саме програми не існує. Але є закон від 1993 року, який пропонує для свідків декілька заходів безпеки: охорону, видачу спецзасобів для захисту і систем сповіщення про небезпеку, заміну документів, переселення, зміну зовнішності тощо.
Наскільки все це ефективно працює? Коротко на це питання нам відповів генеральний прокурор Руслан Рябошапка: «Дуже багато механізмів. Зміна імені, переховування на оперативних квартирах. Все це законом передбачено. Єдине що — вона [система — ред.] може не зовсім ефективно працює».
У поліції нам відповіли трохи детальніше. Сказали, що з-поміж усіх заходів використовують лише охорону для свідків і можуть видавати їм спеціальні засоби для захисту: «У законі, який існує на сьогодні, є багато заходів, однак виконуються лише елементи. Немає відповідної програми захисту свідків, а отже немає і відповідного фінансування, а також відсутній єдиний реєстр таких осіб», — каже Наталія Калиновська, начальниця сектору Департаменту стратегічних розслідувань.
Також закон передбачає захист уже під час самих свідчень у суді. Наприклад, трьом свідкам у справі подвійного вбивства у Нікополі змінили анкетні дані. «Це було застосовано у зв’язку з тим, що були реальні побоювання заподіяння шкоди їхньому здоров’ю або життю», — розповів Владислав Красивін, старший групи прокурорів у цій справі.
На які терміни надають захист свідкам? «У законі написано, що заходи діють до встановленого строку. Насправді цього строку немає. Якщо особі буде загрожувати небезпека протягом двох, трьох місяців, то на весь цей час будуть надаватися відповідні заходи», — кажуть у поліції.
Скільки виділяється грошей на захист свідків? Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності, каже, що бюджет розраховується із 1,5 мільйони гривень на одного свідка на рік. Гроші виділяються із загального бюджету тих правоохоронних органів, які здійснюють захист.
Хто саме захищає свідків? Раніше це робив спецпідрозділ так званої судової міліції — «Грифон». Але у 2015-му його ліквідували. Того ж року створили Службу судової охорони, але де-факто вона запрацювала у 2019-му. Взагалі, захистом займаються органи, які проводять розслідування — Служба безпеки України, Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань, поліція, у кожного з них є відповідні відділи, які цим займаються.
Наскільки це ефективно? Наприклад, свідків у справі подвійного вбивства у Нікополі, в якому обвинувачують двох членів «Білого братства», має захищати саме поліція. Але деякі з нікопольських поліцейських проходять по іншій справі — про зв’язки з цим самим злочинним угрупованням.
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Андрій Чуприна під час засідання, листопад 2019 Фото:hromadske
Чи може людина за таких обставин взагалі відмовитися свідчити? Це незаконно і карається штрафом від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів, або арештом на строк до шести місяців.
Чи може суддя використовувати свідчення, які людина давала на досудовому слідстві? З 2012 року — ні. Тоді у Кримінальний кодекс внесли зміни про те, що такі свідчення не можуть використовуватися під час ухвалення вироку.
«Є стаття 95, яка прямо забороняє формувати вирок на свідченнях, які були надані прокурору або слідчому під час досудового розслідування. Суд має отримати свідчення особисто», — розповідає Андрій Орлеан, кандидат юридичних наук, який входив до групи розробки попереднього проєкту системи захисту свідків.
Як вирішують, чи потрібен свідку захист? Чіткої системи зараз не існує. Вирішують це судді або прокурори у кожному випадку окремо. Водночас у рекомендаціях комітету міністрів ради Європи державам-членам є документ від 2005 року щодо «захисту свідків та людей, які співпрацюють із правосуддям».
У ньому йдеться про введення інституту термінових заходів до свідків, що діятимуть ще до розгляду питання: включати людину до програми захисту чи ні.
Чим закон, який надає свідкам деякі заходи безпеки, відрізняється від програми захисту свідків? «Ми бачимо, що це має бути одна комісія, яка буде ухвалювати рішення про необхідність заходів, про наявність загрози і про те, що людина може бути включена у програму захисту свідків», — розповідає Денис Монастирський. Та додає, що зараз розробляється проєкт, який має впровадити в Україні «систему захисту свідків».
В комісію повинні входити представники різних структур — поліція, прокурори, експерти з державного захисту, психологи. «Мова йде про невеликий професійний орган, буквально 2-3 сотні осіб. Головне, що він повинен бути відділений від органу, який проводить досудове розслідування, це принципова позиція і в європейській практиці», — каже депутат.
Кому буде підпорядковуватися цей орган? «Або він буде незалежний, як НАБУ, або в системі Мін’юсту, або в системі МВС», — пояснює Монастирський. Однак, за словами депутата, найбільш вірогідний варіант підпорядкування саме поліції. На розгляд парламенту цей документ планують подати за місяць.
З-поміж усіх заходів захисту свідків в Україні використовують лише охорону для свідків і можуть видавати їм спеціальні засоби для захисту Фото:hromadske
Вага свідчень
Сполучені Штати Америки були першою державою, яка впровадила Федеральну програму захисту свідків. Називалася вона WITSEC — Служба маршалів США. Її створили в 1970 році з метою боротьби з італійською мафією. Станом на 2019 рік, з моменту створення, близько 18 тисяч свідків та членів їхніх родин скористалися захистом Служби.
Майже в усіх країнах ЄС є спеціальні підрозділи, які захищають свідків. Вони, як правило, створюються в поліції:
«Ідеальної системи, яка б підходила усім, не існує. У різних країнах по-різному підходять до захисту свідків, залежно від культурних та політичних чинників. В Європі, до прикладу, найбільш усталені моделі захисту свідків у Великій Британії, Німеччині та Італії. Та щоб зрозуміти, наскільки відносно нещодавно почав застосовуватись цей інструмент кримінальних розслідувань, зазначу, що у тій же Великій Британії запустили програми із захисту свідків у 1980-х роках. Дещо раніше ці програми запрацювали у США», — пояснив Удо Моллер, керівник операційного департаменту Консультативної місії ЄС в Україні. Та додав, що налагоджена система захисту свідків допомагає державі зокрема й зекономити: «Проведене в Швеції дослідження показало, що в середньому діяльність одного серйозного злочинця протягом 15 років завдає державі збитків у розмірі 2,5 мільйони євро. Що набагато більше, ніж могла б коштувати програма захисту свідків, завдяки якій би вдалось запобігти злочину».
Моллер також пояснив, що не кожен потрапляє у програму захисту: «Існує стандартна процедура затвердження учасників. У Фінляндії, наприклад, затверджують приблизно 20% заявників. Слідчі не приймають інформацію за будь-яку ціну, а ретельно зважують усі «за» та «проти». Існує небезпека, що особи, включені до програми захисту свідків, вдаючись до шантажу, можуть використовувати своє становище, щоб «виторгувати» для себе додаткові переваги в обмін на інформацію. Тож ці процеси повинні завжди бути на контролі».
В Україні бюджет програми поки що не обговорюють — працюють над самою структурою. Але важливо розуміти, що саме неспроможність допитати ключових свідків у справі загрожує її затягуванню на невизначений термін.
Так, наприклад, може статися і у справі подвійного вбивства в Нікополі.
У Вищій раді правосуддя (ВРП) нам пояснили, що через недопит свідків справа розвалитися не може — якщо свідок не з’являється до нього застосовують привід, або оголошують у розшук. Але ніхто не гарантує, що свідчення у суді не будуть змінені, кажуть у ВРП.
«Справді, зміною показів, свідки можуть негативно вплинути на перебіг справи. Але тоді вони теж притягатимуться до кримінальної відповідальності за свідомо надані неправдиві свідчення».
За підтримки «Pravo-justice»
Автор: Вікторія Рощина; hromadske