
Нахабне будівництво багатоповерхівок упритул до столітніх хат хмельницькі політики готові вивести у геополітичний вимір. Коли після падіння бетонної плити на авто сусіди забили на сполох, а ДІАМ і Мінкульт нарешті спробували зупинити монструозні офісні центри місцевого депутата, у бій вступила важка артилерія.
Цілий народний депутат кинувся писати запити до прем’єра, генпрокурора та СБУ, де на повному серйозі закликав перевірити державних ревізорів на… роботу на Росію та розхитування суспільної стабільності. Адже в парадигмі депутатської солідарності будь-яка спроба завадити «правильним людям» залити місто бетоном до останнього сантиметра — це не боротьба за закон, а очевидна диверсія спецслужб агресора. ГО ЖАР розповідає про перепетії цього скандалу.
Влітку 2025 року на припаркований автомобіль у провулку Човновому, що у центрі Хмельницького, впав фрагмент бетонної конструкції з будівництва поруч. Ніхто тоді не постраждав, хоча місцеві й кажуть, що шматок бетону впав неподалік від місця, де зазвичай граються діти.
Для Наталії Панькової, родина якої живе тут уже близько ста років, цей випадок став останньою краплею. До того сусіди вже скаржилися на вібрації від будівельних робіт і тріщини в старих будинках, але після інциденту люди почали активніше звертатися до державних органів і вимагати перевірок. Основна мета — з’ясувати, що ж саме будують майже впритул до їхнього житла і чи безпечне це будівництво.
Згодом цей об’єкт на Староміській, 7/1 таки опинився в полі зору ДІАМ (Державна інспекція архітектури та містобудування України), а суд навіть розглядав приписи про його зупинку.
Майже одночасно в іншій частині міста Хмельницького, на Річковій, 38, розгорталась дуже схожа історія: перевірки та суди. Іронічно, але обидві будівельні історії, як виявилось, поєднує одна людина — колишній депутат Хмельницької міської ради від політичної партії «Слуга народу» Олександр Семенюк.
Покопавшись в обох кейсах, ми знайшли і ще один важливий спільний знаменник — втручання в процес цілого народного депутата від Хмельниччини. Відтак, команда ЖАР.INFO відновила історію обох забудов: від рішень про зміну містобудівної документації — до приписів державних органів, судів і, звісно ж, депутатського впливу.
Староміська: будівництво біля столітнього будинку
«Наш будинок дуже старий. Я ще з дитинства пам’ятаю, як його укріплювали анкерними болтами, щоб він не розвалився. Вони й досі там є. Тому, коли поряд почали рити котлован, ми стали переживати, що будинок може не витримати», — згадує Наталія Панькова.
Її родина живе у провулку Човновому вже близько ста років. Наталія звідси переїхала, але в старому будинку досі живе її 80-річна мати. За словами жінки, раніше на сусідній ділянці стояв невеликий одноповерховий будинок. Його продали, а згодом знесли.
Після цього на ділянці почалися масштабні будівельні роботи: вирили котлован, з’явилася важка техніка, почали зводити багатоповерхову конструкцію. Саме з цього моменту, розповідає Наталія, життя сусідів змінилося.
За словами мешканців, вони постійно відчували вібрації, а на стінах старих будинків з’являлися нові тріщини. Влітку 2025-го стався той самий випадок із автомобілем.
«Біля нашого двору сусід зробив для дитини будиночок на дереві — хлопчику років вісім. Якось до сусіда приїхав родич-військовослужбовець, був у короткій відпустці й залишив автомобіль під вікнами, де ми зазвичай ставимо машини. На будівництві впала бетонна конструкція і пошкодила скло автомобіля. Поліцію тоді не викликали — військовому треба було швидко повертатися на місце служби», — розповідає Наталія.
Після цього вона від імені мешканців почала звертатися до різних органів: Державну інспекцію архітектури і містобудування України, Державну службу надзвичайних ситуацій, Хмельницької міської ради. Жінка каже, що згодом з нею зв’язався сам забудовник.
«Він сказав, що хоче викупити моє житло. А я йому відповіла: «Моя мама там жила. Я не хотіла нічого продавати і до вашої появи в мене навіть думки про продаж не було», — згадує жінка.
Тепер із вікон старого будинку видно дзеркальну стіну новобудови.
Ця частина міста належить до історичного ареалу Хмельницького. А це значить, що для нового будівництва тут діє цілий ряд вимог щодо охорони культурної спадщини. Попри такий статус території, у 2023 році були видані містобудівні умови та обмеження і розпочато будівництво торгово-офісного центру. Цей факт став причиною того, що ще одним із органів, до якого звернулися мешканці, стало Міністерство культури України.
Припис Мінкульту, який не зупинив роботи
13 серпня 2025 року Міністерство культури, провівши перевірку, видало припис про негайне припинення земляних і будівельних робіт до усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини. Копію документа отримала й Хмельницька міська рада. У відповіді на запит ЖАР.INFO, міська рада повідомила, що припис переслали забудовнику. Але будівництво після цього не припинилося.
Міський голова Олександр Симчишин пояснює, що у міськради немає механізму, який дозволив би їй самостійно примусити забудовника виконати припис іншого державного органу.
«В даному випадку був припис Мінкульту і забудовник в цьому випадку зобов’язаний ці приписи виконувати. Якщо він не виконує приписи, він несе за то відповідальність. Ми неодноразово насправді на різноманітних там круглих столах, коли десь розглядаються зміни до законодавства по містобудуванню, ми, до речі, неодноразово говоримо про те, що органам місцевого самоврядування треба давати механізм примусу виконання тих чи інших приписів, а наразі ми можемо там звертатись, писати, пересилати», – пояснює дії міської ради Хмельницький міський голова Олександр Симчишин.
Міністерство культури також повідомило редакції, що проєктна документація щодо будівництва на Староміській до нього не надходила, а погодження на проведення робіт воно не надавало. За невиконання припису відомство склало акт про правопорушення у сфері охорони культурної спадщини та застосувало до забудовника фінансові санкції.
Мешканці паралельно зверталися і до надзвичайників. Серед іншого вони писали про можливі проблеми з під’їздом пожежної техніки та ризики для безпеки.
Однак у Головному управлінні ДСНС в Хмельницькій області редакції повідомили, що не мали правових підстав для перевірки. Забудовник визначив об’єкт як такий, що належить до класу наслідків СС1 (його встановлюють для найпростіших об’єктів — ред.), тож в цьому випадку відповідний захід державного нагляду законодавство не передбачало. Наступною стала Державна інспекція архітектури та містобудування України. Тут почалася вже інша історія — судова.
Перевірка, яка не почалася
Підставою для позапланової перевірки ДІАМ стали звернення мешканців щодо можливих порушень та інформація від інших державних органів. Після погодження Міністерства розвитку громад та територій, 15 жовтня 2025 року ДІАМ видала наказ про проведення контролю на Староміській. В свою чергу, забудовник, ТОВ «Ліліана», оскаржило цей наказ у суді і цей хід був вдалим. На час розгляду спору суд як захід забезпечення позову зупинив його дію, через що ДІАМ зупинила й сам захід контролю. Відповідно, інспектори до перевірки об’єкта по суті так і не дійшли.
4 грудня 2025 року Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив позов забудовника, вважаючи, що ДІАМ недостатньо обґрунтувала необхідність позапланової перевірки в умовах обмежень воєнного стану та не дотрималася окремих процедурних вимог. Апеляційний суд залишив це рішення без змін. Верховний Суд 13 травня 2026 року не відкрив касаційного провадження, оскільки справа була віднесена до категорії справ незначної складності й не містила визначених законом підстав для такого перегляду.
При цьому варто розуміти, що суди в цій справі взагалі не встановлювали чи дотримався забудовник усіх вимог містобудівного законодавства на самому об’єкті, бо судовий спір стосувався лише правомірності призначення перевірки ДІАМ. Отже, будівельні роботи на Староміській тривали, попри припис Міністерства культури України та звернення мешканців.
Тим часом на Річковій, 38 розвивалася схожа історія.
Річкова: 50 людей на папері та близько 280 у розрахунках ДІАМ
Ця земельна ділянка перебувала у приватній власності з 1996 року. Спочатку вона була відведена для обслуговування житлового будинку, а у грудні 2017 року її придбала компанія ТОВ «Еталонінвестбуд».
У червні 2025 року цей об’єкт став предметом позапланової перевірки Державної інспекції архітектури та містобудування України. Втім, як і у випадку зі Староміською, безперешкодно провести перевірку інспекторам не вдалося. Директор підприємства заявив, що перебуває у відпустці, а тому бути на перевірці не зможе. Її можна було б провести разом з профільним інженером, який на той момент був на об’єкті, але він без пояснень просто відмовився пускати інспекторів на об’єкт.
В результаті представникам ДІАМ довелося здійснювали огляд із суміжних земельних ділянок. Що тут побачили інспектори? Огороджений будівельний майданчик, баштовий кран та зведений залізобетонний цокольний поверх із випусками арматури. На перевірці також була присутня представниця Хмельницької міської ради, а саме на той час заступниця начальника управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Марина Вінер. Наразі остання очолює управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради.
Більше розуміння перевіряючим дав аналіз проєктної документації, розміщеної в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. Він привів інспекторів до висновку, що будівельники суттєво занизили показники в проектній документації. За планом майбутня офісна будівля мала б вміщати всього до 50 людей, що і дало можливість бізнесменам отримати дуже «лайтовий» клас наслідків. Але в реальності будівництво було суттєво монструознішим — для вже майже 300 осіб, про що, звісно ж, ніхто нікого не повідомляв.
ДІАМ мала й інші зауваження. Зокрема, 3 паркомісця для маломобільних груп населення планувалося облаштувати на суміжній території, але під час перевірки інспекція не отримала документів на право користування нею. В документації також знайшли технологічний розрахунок для готельно-ресторанного комплексу, хоча сам проєкт ніяких готелів і ніяких ресторанів не передбачав. 9 липня 2025 року ДІАМ склала протоколи щодо забудовника та генерального проєктувальника. Одночасно інспекція видала приписи про негайне зупинення підготовчих і будівельних робіт та вимагала привести документацію у відповідність до законодавства, визначити клас наслідків не нижче СС2 і пройти комплексну експертизу.
Чому суд не погодився з ДІАМ
Згадане вже нами ТОВ «Еталонінвестбуд» оскаржило наказ про перевірку, приписи, рішення щодо містобудівних умов та постанову про штраф. Ще до вирішення справи по суті суд зупинив дію рішень інспекції. 8 вересня 2025 року Хмельницький окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов забудовника.
Схоже на ситуацію зі Староміською? Так, але насправді вона принципово відрізняється. На Староміській суд оцінював процедуру призначення перевірки, а на Річковій він уже аналізував частину претензій ДІАМ по суті. Зокрема, суд не погодився з розрахунком інспекторів щодо того, що в майбутній будівлі нібито зможе перебувати більше людей, ніж запланував забудовників зі старту. А ще з методикою, яку ДІАМ застосувала для визначення класу наслідків. Не підтримав суд і частину претензій щодо паркомісць.
Апеляційний суд залишив рішення без змін. До розгляду цих аргументів Верховним Судом справа не дійшла: ДІАМ пропустила строк на касаційне оскарження і, за оцінкою суду, не навела поважних причин для його поновлення.
Так чи інакше, в обох випадках, по суті, свою перемогу отримали забудовники. Хоча ні, забудовник — в однині.
Дві забудови — один депутат
ТОВ «Ліліана», яке будує на Староміській, повністю належить Олександру Семенюку — колишньому депутату Хмельницької міської ради від «Слуги народу». В «Еталонінвестбуді» в нього половина частки. Решта — вже в чинного депутата Хмельницької міської ради Ігоря Галкіна, чий батько, Григорій Галкін, є депутатом Хмельницької обласної ради.
Депутатський статус сам по собі не забороняє займатися бізнесом, але Семенюк був не просто депутатом міськради. За офіційною інформацією міської ради, він входив до постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, що вже починає натякати на доволі серйозний конфлікт інтересів. Схоже, що це усвідомлюємо не лише ми. «Колишнім» Семенюк став лише віднедавна, адже особисту заяву про дострокове припинення депутатських повноважень він подав лише на момент завершення цього матеріалу. На офіційному сайті Хмельницької міської ради вже оприлюднений відповідний документ, який передбачає також його виключення зі складу містобудівної комісії. 24 вересня міська рада оприлюднила рішення про дострокове припинення повноважень Олександра Семенюка та виключення його зі складу «земельної» комісії.
Журналісти ЖАР.INFO звернулися із запитами до ТОВ «Ліліана» та ТОВ «Еталонінвестбуд», запропонувавши надати свою позицію щодо викладених у матеріалі обставин. Зокрема, редакція попросила пояснити, як забудовники оцінюють претензії державних органів, чи були усунуті виявлені порушення, а також чи виконувалися приписи, винесені Міністерством культури та ДІАМ.
Від зміни Генерального плану до надщільної забудови
Є ще одна спільна для двох проєктів обставина. Обидві земельні ділянки отримали нові можливості для забудови після змін до Генерального плану міста Хмельницького наприкінці 2022 року.
На Староміській, 7/1 за Генпланом 2008 року була територія установ і підприємств обслуговування. План зонування 2011 року відносив її до зони комунальних підприємств, складів і баз. У грудні 2022-го функціональне призначення території змінили на громадську забудову. Уже наступного року управління архітектури та містобудування видало містобудівні умови й обмеження для нового торгово-офісного центру.
На Річковій, 38 до змін ця територія належала до зони садибної та блокованої житлової забудови. Після коригування Генерального плану міста Хмельницького наприкінці 2022 року її функціональне призначення змінили на територію багатоквартирної забудови, а в 2023 році змінилося й цільове призначення земельної ділянки — для будівництва офісних будівель.
Саме після цих рішень на обох ділянках розпочалася реалізація проєктів, які згодом привернули увагу державних контролюючих органів.
Редакція ЖАР.INFO звернулася до Хмельницької міської ради із проханням прокоментувати зміну функціонального призначення обох земельних ділянок під час коригування Генерального плану міста, видачу містобудівних умов та обмежень, а також позицію міської ради щодо претензій, висловлених державними органами до цих будівництв.
«Коли ми приймали Генплан, не було уявлення і не можна було прогнозувати, що там безпосередньо буде. Але по факту, коли ми прогнозуємо розвиток якихось територій різних, в тому числі цих двох, ми бачили там подальшу перспективу, скажемо так, розвитку і можливої забудови під бізнес-центри, під торгово-офісні приміщення без житла, але під комерцію ми там бачили. Це не стосувалося в жодному випадку тоді цього забудовника, бо, чесно, ми навіть уявити не могли, що він там буде. Якщо взяти Староміську, я не знаю, там десятки людей ходили з якимись пропозиціями, але ми в тому числі і ці території, і інші бачили як перспективу створення там чи розвитку, точніше там комерційної забудови», — пояснив позицію Хмельницький міський голова Олександр Симчишин.
Після змін забудовники отримали можливість доволі інтенсивно використовувати обидві невеликі ділянки. Для Староміської містобудівні умови передбачили 5-поверхову будівлю площею понад 2 тисячі квадратних метрів на землі площею близько п’яти соток. Максимально допустимий відсоток забудови — 80%.
На Річковій містобудівні умови дозволили 4-поверховий комплекс загальною площею понад 4,5 тисячі квадратних метрів на ділянці площею 0,075 гектара. Максимально допустимий відсоток забудови — 90%.
Фактично це означає, що під забудову може бути використана переважна частина земельної ділянки, тоді як решта території має забезпечити виконання інших вимог містобудівного законодавства, зокрема щодо благоустрою, озеленення, проїздів, інженерної інфраструктури та організації паркування.
«Депутатська солідарність»
Втім, чи не найцікавішою в цій історії є її найменш публічна сторона. В серпні 2025-го, прямо в розпал перевірки ДІАМ на Річковій та після припису Мінкульту по Староміській, народний депутат від політичної партії «Слуга народу» Микола Стефанчук направляє своє депутатське звернення одразу до Прем’єр-міністра України, генерального прокурора України, голові Служби безпеки України, Міністра розвитку громад та територій України, директора Державного бюро розслідувань, голови Національної поліції України, голові Державної інспекції архітектури та містобудування України. Що хоче народний депутат? Фактично, заявити про нібито тиск на бізнес, а ще — не просто відреагувати та дати належну оцінку фактам, викладеним у зверненні забудовника, а … перевірити законність дій посадовців ДІАМ і міністерства, можливе перевищення повноважень, втручання у господарську діяльність і навіть можливу юридичну відповідальність посадовців. Тобто перевірити тих, хто згідно з чинним законодавством і має контролювати забудовників.
Найбільш маніпулятивним є 6 пункт вимог нардепа: «встановити, чи не вбачається у таких діях посадових осіб ознак дестабілізації, розхитування суспільної ситуації та можливого зовнішнього впливу, в тому числі з боку держави-агресора». Суб’єктивно, це звернення сприймається як спроба максимально посприяти забудовнику, який, нагадаємо, представляв донедавна ту ж саму політичну силу.
Ми звернулись за коментарем до Стефанчука, але на момент публікації так і не отримали відповідей ні від нього, ні від політичної партії «Слуга народу», ні від обласного осередку партії на Хмельниччині.
Історії забудов на Староміській та Річковій демонструють різні механізми розвитку будівельних конфліктів, однак приводять до однакового результату. В одному випадку державний контроль фактично не був реалізований через судове оскарження наказу про проведення перевірки, в іншому — проведена перевірка та її висновки були скасовані судами. Попри різні правові сценарії, будівництво на обох об’єктах продовжувалося.
Саме тому ці дві історії варто розглядати не ізольовано одна від одної, а як приклад того, наскільки важливими для реалізації великих будівельних проєктів є рішення органів місцевого самоврядування в частині зміни містобудівної документації та видачі дозволів на будівництво, а також того, як виконання повноважень контролюючого органу, а саме Державної інспекції архітектури та містобудування, можуть бути заблоковані або ж просто скасовані судами.
Підготували Альона Береза, Світлана Русіна, Марія Турчина
Джерело: ГО ЖАР