Журналісти «Схем» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) отримали у своє розпорядження аудіозапис наради у кабінеті високопосадовця державного «Енергоатому», учасники якої обговорюють, як приховати факти зникнення частини коштів на будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у Чорнобилі.
Це стратегічно важливий для посилення незалежності від Росії об’єкт, терміни запуску якого вкотре зірвали наприкінці 2021 року.
У розслідуванні «Схем» йдеться , що менеджмент «Енергоатому», призначений за президентства Володимира Зеленського, у грудні позаминулого року публічно заявляв про «майже 100% готовність об’єкту», але в той же час для завершення будівництва уклав непублічний договір на 422 мільйони гривень із новим приватним підрядником фірмою «КБР» , якого залучили без проведення тендеру.
Керівництво державної компанії не надало на запит журналістів ані сам договір, ані кошторис передбачених ним витрат. Натомість, «Схеми» виявили, що протягом 2021 року «Енергоатом» непублічно перерахував цій приватній компанії вже понад 1 мільярд гривень на завершення будівництва сховища, яке досі не ввели в експлуатацію.
Журналісти проаналізували отриманий аудіозапис зустрічі в «Енергоатомі» та співставили із іншими фактами та подіями того часу, що дозволяє із високою вірогідністю говорити про його автентичність. Опізнані «Схемами» учасники наради відмовилися коментувати запис, але не спростували, що така зустріч мала місце.
За даними журналістів, ця розмова відбулася 28 грудня 2020 року у кабінеті керівника підрозділу «Енергоатому» Миколи Божка у присутності приватних підрядників та субпідрядників, які до цього тривалий час освоювали державні кошти на будівництво сховища у Чорнобилі.
З розмови випливає, що частина коштів зникла, і посадовець «Енергоатому», призначений вже за президентства Володимира Зеленського, радиться, як це приховати – «закрити діри» через стару закупівлю і старого підрядника, чи через нового підрядника, залученого ним непублічно – компанію «КБР»:
«У мене є дірки, які простіше залатати з того боку, ніж з цього. Тому що дірки бувають різні. Тому слухайте уважно, припиніть панікувати», – каже голос, схожий на голос Миколи Божка.
«Ми будемо сильно напружуватися для того, щоб максимально вас витягти, тому що витягнувши вас, ми витягнемо себе. Нам вашої крові не треба», – продовжує він, звертаючись до представників приватних фірм, які з 2017 року працювали на об’єкті.
У розмові лунає конкретний приклад – закупівля одного з ключових елементів сховища, системи контролю радіації.
«Вам за систему радіаційного контролю додатково заплатили 22. Правильно я розумію? Мені треба було вас виручати і себе виручати, і тому ми там пішли на реальні порушення. Ми заплатили гроші вам нецільові. До першої перевірки», – каже голос, схожий на голос керівника «Атомпроектінжинірингу».
Журналісти «Схем» отримали податкові звіти, які підтверджують, що напередодні цієї розмови у період з 17 по 21 грудня 2020 року субпідрядник будівництва «Укренергомонтаж» отримав додаткові 22 мільйони на системи радіаційного контролю – але вже від нового генпідрядника, залученого за нової влади – фірми «КБР».
«В розмові Божко сам визнає, що це нецільові витрати – оскільки «Енергоатом» уже закупав систему радіаційного контролю – через колишнього підрядника будівництва «Укрбудмонтаж». А тепер гроші на це пішли через нового виконавця. Хоча грудневий контракт із ним не і передбачав купівлі цієї системи», – йдеться в розслідуванні.
Фахівці, до яких звернулись «Схеми», вбачають ознаки одразу декількох злочинів у наведених фактах.
«З того запису, який ви надавали прослуховувати, можемо говорити про нецільове використання коштів. Тобто в договорі обладнання немає, а за нього йде оплата. Це – і поза межами договору, і поза межами системи Prozorro. Перераховані кошти, які були виділені взагалі не на цей проєкт і з тих документів, є декілька договорів, навіть можемо припустити, що це кошти виділені одному підряднику, але сплачені зовсім іншому підряднику. Це речі, які підтверджують фінансові махінації», – прокоментувала аудіозапис експертка з питань держзакупівель, колишня ревізорка Держаудитслужби Наталія Заєць.
«Тут дуже великий спектр кримінальної відповідальності – це службова недбалість, зловживання службовим становищем», – додала вона.
Прокоментувати закриття фінансових «дірок», подвоєння витрат та діяльність нового підрядника на сховищі відпрацьованого ядерного палива – компанію ТОВ «БК КБР» – журналісти попросили генерального директора «Атомпроектінжиніринг» Миколу Божка, який у телефонній розмові порадив звернутися до пресслужби, яка зрештою не надала відповіді на запит «Схем» до ефіру.
Інші учасники розмови, зокрема керівник «Укренергомонтажу» Михайло Бородавко, з яким через нового підрядника розрахувались за обладнання, відмовилися від коментарів по суті.
Не відповіли на запит журналістів і тимчасовий виконувач обов’язків президента НАЕК «Енергоатом» Петро Котін та міністр енергетики Герман Галущенко, який на момент підписання контракту з новим підрядником обіймав посаду віце-президента «Енергоатому».
Директор та одноосібний власник ТОВ «БК КБР» Дмитро Нестерук не надав відповіді на детальний запит від журналістів, але у листуванні зазначив, що роботи на ядерному об’єкті не є складними для його компанії, а найважчим у роботі нового генпідрядника було «пройти адаптацію після попереднього генпідрядника, який залишив по собі багато боргів». Тому, за його словами, було «важко привести все до ладу, зібрати по крупицях і підготувати об’єкт до експлутатації».
У 2021 році Україна офіційно заявила, що припинила вивозити відпрацьоване ядерне паливо з українських АЕС до Росії. Раніше, за даними «Енергоатому», – державного оператора українських АЕС, – Україна щорічно платила за це Росії 150-200 мільйонів доларів. На початку 2000-х українська влада вирішила побудувати власне Централізоване сховище. Лише у 2017 році «Енергоатом» почав будівництво, але введення в експлуатацію постійно переноситься. Остання дата здачі об’єкта в експлуатацію, яку озвучило керівництво – березень 2022-го року.
Джерело: «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший)
«Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»