У Вищому антикорупційному суді останні чотири дні з перервами обирали запобіжний захід колишньому прокурору, якого підозрюють у привласненні 8 кілограмів золота із чужої банківської комірки.
Історія починається з того, що 20 вересня 2019-го помирає підприємець Євген Штанько, пише «Судовий репортер». Син знав, що батько ще з початку 2000-х купував золоті злитки і зберігав їх у відділенні Ощадбанку в місті Ізмаїл Одеської області, вважаючи, що золото завжди матиме ціну.
Але, звернувшись до банку, спадкоємець виявляє, що через півтора місяці після смерті батька вміст скриньки повністю вилучено прокурором ГПУ Костянтином Юсубовим у кримінальному провадженні. А далі золоті злитки прокурор начебто віддав незнайомцю, який назвав себе справжнім власником.
Дзвінок від імені нардепа
На початку вересня 2019-го, коли Штанько ще був живий, за рапортом прокурора ГПУ Романа Зарічанського зареєстровано кримінальне провадження щодо втручання у роботу правоохоронних органів. Обставини справи зводились до того, що 2 вересня 2019-го під кінець робочого дня Зарічанському на мобільний зателефонував незнайомець і представився як народний депутат Ілля Кива та висловив погрози у зв’язку з його професійною діяльністю. А саме співрозмовника дуже обурило те, що громадянці Марині Демчук досі не скасовано обмеження на перетин державного кордону.
Прокурор начебто не захотів це обговорювати, щоб не розголошувати таємницю досудового слідства, відповів, що не знає, хто така Демчук. Тоді чоловік, який представився Кивою, почав підвищувати голос і нецензурно вимагав спілкування в іншій манері, кажучи, що наступного разу зробить так, що прокурор розмовлятиме з ним інакше. Зарічанський пов’язав ці погрози зі своєю участю у справі щодо злочинної організації, яка торгує наркотиками на території Російської Федерації і країн так званого СНД, управляючи процесом через мережу інтернет-магазинів і чат-ботів. Керівники злочинної організації перебували у розшуку, але дистнційно намагалися відновити свій бізнес. Дохід від продажу наркотиків начебто скеровувався на вплив на свідків, щоб ті відмовлялися від показань, а також для втручання у діяльність прокурорів і слідчих.
До групи прокурорів у справі про втручання в діяльність прокурорів, входив і Юсубов. У цій справі прокурорами були ті ж особи, які нібито зазнали втручання.
Після смерті Штанька прокурор Юсубов отримує від СБУ інформацію, що низка осіб можуть бути причетні до вищезгаданої злочинної організації. Допитуються два свідки, які нібито вказують на покійного Штанька як на особу на прізвисько Башкір, причетну до злочинної організації. У засіданні експрокурор Юсубов пояснював, що Башкір неодноразово фігурував у матеріалах справи і його роль зводилася до обліку та зберігання коштів злочинної організації.
У подальшому саме в рамках провадження щодо втручання в роботу прокурорів Юсубов отримує в Печерському суді Києва дозвіл на обшук банківської скриньки Штанька. Для цього попередньо змінюється фабула кримінального провадження в ЄРДР, адже спочатку там йшлося про втручання в роботу прокурорів… Юсубов вирушає в Одесу і, не залучаючи слідчих, сам обшукує сейф у банку, звідки вилучає 8 кілограмів і 110 грамів золотими злитками. У подальшому він не звернувся про арешт цього майна і не передав його на зберігання.
Прокурор САП Андрій Касьян каже, що якби не наполегливість спадкоємця, то ніхто, можливо, би ніколи і не дізнався, що золото коли-небудь вилучалося. До слова, син покійного має юридичну освіту і чотири роки працював помічником судді Святошинського суду місті Києва, а сьогодні стажується в адвоката.
Питанням зникнення золота правоохоронні органи займалися неохоче і без поспіху. Минуло близько року після обшуку і в сейфі, яким раніше користувався прокурор Юсубов, знайшли документи про передачу в травні 2020-го злитків на відповідальне зберігання “власнику”. Начебто до Юсубова звернувся громадянин Віталій Калінін і попросив віддати злитки, що є його власністю. Раніше в інформації СБУ, на підставі якої брався дозвіл на обшук, Калінін взагалі не фігурував. Тепер у сейфі лежав документ — відповідь СБУ, де прізвище Калініна вже було додруковане.
З’являється версія, що цей чоловік по договору комісії доручив Штаньку придбати для нього золото. Але прокурор Касьян запевняє, що Калінін не мав достатніх доходів для купівлі злитків.
Як пояснює Касьян, прокурор мав два законних варіанти — забезпечити конфіскацію металу державою або у випадку, якщо порушень закону не доведено, повернути його власнику. Насправді ж, як ідеться в підозрі, не сталося ні першого, ні другого…
«Доларовий мільйонер» жив у скруті
За версією слідства, колишній прокурор Юсубов і громадянин Калінін (фіктивний власник — ред.) у змові заволоділи чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах (ч.5 ст.191 ККУ). Крім того, Юсубову інкримінується службове підроблення (ч.1 ст.366 ККУ) — фальсифікація документа СБУ з приводу того, що Калінін вважався причетним до злочинної організації. Вартість золотих злитків — понад 11,8 мільйонів гривень.
02.02.2021 у місті Харкові на вулиці Власенка у під’їзді багатоповерхівки виявлено труп Калініна, 1991 року народження, без видимих ознак насильницької смерті. Буквально за кілька днів, 6 лютого, до Харкова мали прибути слідчі ДБР для допиту Калініна з приводу отримання ним золотих злитків.
Прокурор Касьян під час обрання запобіжного заходу повідомив, що Калінін за життя зловживав алкоголем і наркотиками. Зі слів матері покійного, у крові сина знайшли 3 проміле алкоголю, також на тілі були сліди від ін’єкцій. Втім, точну причину смерті антикорупційний прокурор назвати не зміг, кажучи, що інцидент розслідувався у межах іншої справи.
Дівчина покійного розповіла, що знала Калініна із 2013-го, останні півтора роки вони перебували у дуже тісних стосунках. Хлопець мешкав у Харкові з бабусею. Періодично працював у Маріуполі на заводі «Азовсталь». Після повернення до Харкова Калінін перебивався підробітками як різноробочий. Свідок не спостерігала, щоб Калінін робив значні витрати, володів автомобілем чи нерухомістю. «Ми проживали в досить скрутному становищі», — повідомила вона. Жінка пригадала, що Калінін допоміг їй погасити кредит у 5 тисяч гривень. «Наскільки мені відомо, у 2019-2020 роках Калінін систематично вживав психотропні речовини, а саме солі. Іноді міг курити марихуану. Протягом 2020 року наркотичні засоби не вживав, оскільки ми хотіли створити нормальну сім’ю», — зазначала свідок.
Дівчина спілкувалась із Віталієм по телефону перед його смертю і пригадує, що у нього «язик заплітався», він був п’яний, потім почав скидати дзвінки, не відповідав. Наступного дня стало відомо, що Віталія знайшли мертвим на сходовій клітці будинку.
Прокурор передав суду фото помешкання Калініна. «Схоже, більш на сільську хату із небагатим інтер’єром», — описав він. Бабуся, з якою мешкав «доларовий мільйонер», розповіла правоохоронцям, що онук у місяць міг заробити до 3-4 тисячі гривень, а ніяких банківських комірок і рахунків не мав. Злитків у квартирі не знайшли, вони наче у повітрі розчинились…
З 2014 року Калінін був тричі судимий і відбував тюремне покарання за крадіжку із проникенняям. Раніше притягувався за угон авто і незаконний обіг наркотиків. Картину довершували власноруч написані Калініним заяви, здобуті у порядку тимчасового доступу для отримання зразку почерку. «Я отказываюсь придистивить… отпичатки рук для идинтификациї… Азнакомился с материалами дела», — зацитував прокурор, звертаючи увагу на безграмотність автора.
Колишній прокурор Юсубов, навпаки, стведжує, що особа, яка назвалась Калініним і показувала паспорт на це ім’я, справила гарне перше враження.
«Під час повернення речей Калінін був одягнутий порядно, охайно. Алкогольних парів від нього я не почув… Є дані, що виїздив і до європейських країн», — пригадує він. На це прокурор Касьян уточнює, що насправді Калінін їздив до Чехії на заробітки.
Юсубов наполягає, що Калінін на допит прийшов не сам, а з адвокатом. Щоправда прізвища адвоката не пам’ятає і воно не зафіксоване в жодних документах. Зустріч відбулася в будівлі прокуратури, що в Києві на вулиці Московська, 8, на території заводу «Арсенал». І відвідувачі проходять тут через пропускну систему заводу, а не прокуратури. Юсубов пригадує, що так званий адвокат супроводив Калініна до прокурорського кабінету і залишався у коридорі поки за дверима тривав допит.
Адвокат Юрій Старцев, який захищає Юсубова, вважає, що у судовому засіданні «дослідили певні документи, які все ж таки не спростовують, що він (Калінін — ред.) не міг придбати злитки».
За висновком експерта, підписи на договорах комісії, «імовірно виконано не Штаньком, а іншою особою». Прокурор Касьян каже, що навіть не потрібно спеціальних знань, щоб помітити, що підписи абсолютно візуально не схожі. Але адвокат наполягає, ще ще недоведено, що Штанько не підписував цих документів і почеркознавчі експертизи не є належним та допустимим доказом.
Слід зауважити, що і орендар банківського сейфу Євген Штанько помер у віці лише 50 років. Причина смерті, як каже прокурор, не є предметом розслідування. НАБУ і САП цікавить тільки зникнення золота з його сейфу.
Син покійного Нікіта Штанько повідомив «Судовому репортеру», що батько хворів і помер уві сні від розриву аорти.
За життя чоловік займався підприємництвом .
«Починав кар’єру в місті Ізмаїлі. Там консервний завод був. Потім гофротарою займався. У 2008-2010 роках почав купувати комерційну нерухомість. Гроші позичав під відсотки друзям, партнерам, бізнесменам», — розповів син про батька.
За інформацією рідні, свого часу Штанько тримав у банку до 16 кілограмів золота. Та незадовго до смерті, влітку 2019-го, частину злитків продав, щоб купити нерухомість. У банківській скриньці зберігалось ще понад 8 кілограмів, які і були вилучені прокурором.
«Його штовхали туди, куди потрібно»
Колишній прокурор каже, що не звернув уваги, що в клопотанні до суду про дозвіл на обшук сейфу Штанька не було прізвища Калініна. Каже, що клопотання готував хтось інший, а подавав і представляв у суді він. У ті дні в прокуратурі було гаряче: когось звільняли, інших приймали на роботу. Із 2019-го з початком реформи у відомстві почався безлад, багатьох прокурорів вивели поза штат чи призначили на інші посади, матеріали справ зберігалися абияк.
На обшук до банку начебто їздив не з власної ініціативи. Отримавши ухвалу про дозвіл на обшук, в прокуратурі стали з’ясовувати, хто із працівників має час поїхати в Одеську область. Юсубов підтвердив, що може. Він підкреслює, що обшук не був для його колег таємницею: «Крім мене в цьому провадженні було ще 20 прокурорів на момент вилучення».
Злитки не були тимчасово вилученим майном, речовими доказами не визнавалися і не арештовувалися та жодних вказівок, як стверджує Юсубов, він із цього приводу не отримував. Їх просто винесли з банку і зберігали в металевій шафі одного із кабінетів прокуратури.
Приблизно в кінці грудні 2019- на початку січня 2021-го, за словами Юсубова, йому подзвонив незнайомець, який представився адвокатом громадянина Калініна і повідомив, що вилучено речі його клієнта (прізвища адвоката він не пам’ятає). Юсубов сказав, що слід звертатися із клопотанням. Про ситуацію він начебто інформував колег, але ті не мали до цього інтересу. «Я спитав: щось треба робити в цьому провадженні? Мені відповіли: та на нього забили. Нехай лежить, потім розберемося», — переказує Юсубов.
У 2019-2020 роках Юсубов був відрядженим із Печерської районної прокуратури Києва до Генеральної прокуратури. Там працював у Департаменті нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності і Департаменті організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень , підслідних ДБР .
Сьогодні пояснює, що як відряджений прокурор не був незалежним і фактично знаходився у підпорядкуванні. Його адвокат Олександр Пилипенко пояснював під час обрання запобіжного заходу, що на практиці відряджений працівник не мав тих самих прав, що призначений.
«Його [відрядження] сьогодні продовжили, а завтра ні… Він не є матеріально відповідальний, не приймає на себе жодних зобов’язань. Він виключно в допомогу до тих прокурорів, які є штатними, відповідальними за справу. Він прийшов і його штовхали туди, куди потрібно. От прийшов і говорять: зшивай матеріали і він зшиває. Поїдь проведи обшук — він їде. Виключно на конкретні вузькі задачі. Йому не могли дати глобальну задачу. Ніхто не знав, чи будуть [відрядження] продовжувати. Тим паче, що тоді проводилась реформа і їх (штатних прокурорів — ред.) самих всіх позвільняли», — розповідав Пилипенко.
Адвокат Калініна надзвонював майже щомісяця і просив повернути злитки. У кінці квітня 2020-го прокурори Мороз і Горожанкін опинились поза штатом, тому погоджувати слідчі дії залишився Юсубов. У цей час йому вкотре написав адвокат Калініна і скинув клопотання про повернення майна. Юсубов начебто показав його Морозу, а той порадив діяти, відповідно до КПК. Тоді Калініна начебто і викликали для дачі показань. Той пояснив, що не має відношення до злочинної організації, що Штанько злитки купив за його дорученням та за його гроші і надав оригінали документів договору комісії. Опісля Юсубов ще нібито порадився із прокурором Морозом. «Відповів прямим текстом, що йому все одно, оскільки він не в штаті. Невідомо, коли його призначать і я повинен приймати це рішення самостійно… Дав ключі [від сейфа] — якщо вирішиш повернути, повертай», — пригадував Юсубов.
Сьогодні експрокурор упевнений, що на той час мав усі законні підстави віддати злитки Калініну. «Я їх [злитки] оглядав і бачив, що вони не зберегли на собі слідів вчинення злочину… Вони були належно упаковані і не підтвердилась та версія, що вони мають відношення до вчинення кримінального правопорушення», — говорив у суді колишній прокурор. Які сліди Юсубов сподівався там знайти, незрозуміло. На уточнюючі запитання судді він не зміг чітко це пояснити: «Не вказували інші особи, що саме це майно є тим самим, що використовувалось для фінансування діяльності злочинної організації».
Повертаючи, Юсубов, навіть нібито не був певний, що це золото, тому що експертиза не проводилась. У протоколі написав, що віддає злитки металу жовтого кольору.
Восени 2020-го Юсубов клопотав про продовження відрядження до Офісу генпрокурора. Але саме в цей час відбулася зміна назви прокуратури регіональної ланки — із Печерської районної в місті Києві прокуратури на Київську місцеву прокуратуру №6. Через неправильно написану назву відрядження не було продовжено і в підготовці нових документів також відмовили, тому Юсубов повернувся у міську прокуратуру. У листопаді 2020-го йому подзвонили з попереднього місця роботи — підрозділу Офісу генпрокурора і повідомили, що правонаступники Штанька цікавляться матеріалами справи. Юсубов підказав, в якому кабінеті вони можуть зберігатися.
— Зараз я розумію, що дійсно було вчинено кримінальне правопорушення… Мене ввели в оману особи (громадянин, який назвався Калініним, і його адвокат — ред.) , які надали документи про право власності, — сказав Юсубов у судовому засіданні під час обрання запобіжного заходу.
— Ви подавали заяву про вчинення щодо Вас кримінального правопорушення? — запитала суддя.
— Ми узнали з підозри. Поки що ні…
Потенційний свідок став адвокатом
У березні 2021-го Юсубова звільнили із прокуратури у зв’язку з неуспішною атестацією. У травні 2021-го у нього вдома слідчі ДБР провели обшук. В ухвалі суду зазначалося, що в помешканні можуть бути злитки з жовтого металу, дорогоцінні метали. Але нічого не знайшли. Після цього Юсубова викликали на допит як свідка. Розслідування у ДБР рухалося не надто жваво. Ситуація змінилася, коли спадкоємець Штанька звернувся до НАБУ. Юсубов обурювався, що в НАБУ його і «слухати не захотіли і одразу вручили підозру».
Прокурор Андрій Касьян каже, що підозрюваний зі своїм захисником спільно перешкоджають слідству. Для свого захисту Юсубов залучив особу, яка має бути свідком у цій справі. Йдеться про колишнього прокурора ГПУ Іллю Кравця, колишнього товариша Юсубова по службі, який тепер є його адвокатом. Кравець наразі не підозрюваний, але участь його як захисника вже створює труднощі для його допиту як свідка в тій самій справі.
Юсубов тепер і сам є адвокатом, працює у адвокатському об’єднанні «ДСА Груп». Керівник АО Олександр Пилипенко видав йому дуже позитивну характеристику, яку сам же і зачитав у судовому засіданні, оскільки є одним із адвокатів підозрюваного.
Звільнившись, Юсубов жив на допомогу по безробіттю. Нерухомості чи авто особисто не має. Водночас батько експрокурора з кінця 2020-го і протягом першої половини 2021 року набуває у власність 14 об’єктів комерційної нерухомості. Захисники підозрюваного пояснили, що це приміщення на території Донецької області, придбані у 90-х і на початку 2000-х. В останні роки їх тільки зареєстрували. Підозрюваний підтвердив, що батько з 1995 року займається підприємницькою діяльністю.
Намагаючись дати пояснення, Юсубов сильно розхвилювався. Наче йому клубок до горла підступив. Попросив води, тер очі.
«З початку проведення АТО і воєнного стану кожен день телефоную і цікавлюся, як у нього (у батька — ред.) справи. Намагаюсь вмовити його поїхати звідти до безпечного місця. Але він продовжує там перебувати і постачати людям продукти, продавати їх, оскільки там залишились… громадяни України…», — тремтячим голосом і зі сльозами на очах говорив Юсубов.
Прокурор антикорупційної прокуратури просив запобіжний захід — тримання під вартою із альтернативою застави в 9,9 млн грн. Втім, суддя Лариса Задорожна варту не обрала і призначила тільки 744 тисячі гривень застави.
У майбутньому в разі, якщо суд визнає експрокурора винним, йому за більш тяжкою статтею обвинувачення загрожує від 7 до 12 років ув’язнення із конфіскцією майна.
***
Усі ці дні за обранням запобіжного заходу із задньої лавки в залі суду уважно стежила ще одна людина. Це Юрій Зонтов — брат голови Окружного адмінсуду Павла Вовка. Віднедавна Зонтова також судять у Вищому антикорупційному суді за обвинуваченням у одержанні неправомірної вигоди. Однак цього тижня засідань у його справі не було.
«Судовому репортеру» Зонтов підтвердив, що присутній як вільний слухач, і сказав, що хоче побачити, наскільки об’єктивно працює антикорупційний суд. Він обурений, що раніше ВАКС визначив його гіпотетичному спільнику 3 млн грн застави, а йому — аж 35 мільйонів (через це він провів під вартою близько 8 місяців). На запитання, чи багато справ він моніторить у ВАКС Зонтов коротко відказав, що так. У перерві між засіданнями помітно, що Зонтов вітається і товариськи спілкується із Юсубовим і його захисниками. На запитання, чи вони знайомі, Зонтов відповів, що він багато кого знає.
Авторка: Ірина Салій, «Судовий репортер»