«Є проблема і з боку бізнесу, який звик працювати на грані нашого правового поля…» — зауважив в інтерв’ю заступник голови офісу президента Ростислав Шурма, натякаючи, що із зростаючим тиском на підприємців не все так однозначно. Щоб ви не втратили зору від сліпучої білизни пальта Ростислава, журналісти-розслідувачі у виданні ZN.ua, на прикладі його ж венчурної мотрійки показали, що таке робота на межі правового поля, яка дає змогу оптимізувати (не платити під час війни) податки на сотні мільйонів гривень.
Як збудувати бізнес на грані
Отже, брат Ростислава Олег Шурма є співвласником ТОВ «КД Енерджі 2» і ТОВ «Відновлювальна Енергія Запоріжжя», які і були основними отримувачами «сонячних» грошей із розслідування колег з «Бігус.інфо».
Засновником української «КД Енерджі 2» є кіпрська KD 2 Energy holding limited, яка на 50% належить Олегу Шурмі (решта належить офшору Adelis Inc із Сейшелів i Dolpinta Holding limited із Кіпру).
ТОВ «Відновлювальна Енергія Запоріжжя» повністю належить іншому українському ТОВ «Екопауер Інвест». Ця фірма на 76% належить ЗНВКІФ «Геліос» (венчурний фонд), решта 24% належать кіпрській Zambelica Limited.
«Геліос» є одним із найважливіших активів родини Шурми, його статутний капітал становить 435 млн грн.
З грудня 2019-го по листопад 2021 року безпосередньо Ростислав Шурма світився як директор фонду. Але після його переходу в офіс президента директоркою фонду стала Ксенія Шурма — дружина Олега.
Засновником фонду нині є ТОВ «Соньєра інвест» (статутний капітал — 150 тис. грн), а бенефіціарами — Олег Шурма і такі собі Світлана Стоян та Ольга Кузіна. Зацініть масштаб «партнерів» Шурми. Світлана Стоян із Маріуполя відома як постачальниця книжок та офісного обладнання у заклади Донецької області аж на 116 тис. грн, Ольга Кузіна з Запоріжжя була ФОПом із основним кодом економічної діяльності — діяльність кафе та мобільних їдалень.
Вочевидь, «Соньєра» із капіталом у 150 тис. грн навряд чи могла капіталізувати «Геліос» на 453 млн без боргових коштів. Хто їй позичив ту купу мільйонів, невідомо, бо це комерційна таємниця. Але якщо це іноземна компанія, то «Соньєра» може спокійно виводити валюту за кордон.
Звісно, цими юрособами мотрійка не обмежується (фірм десятки), але і цих буде досить, аби зрозуміти, навіщо були потрібні всі ці викрутаси.
.png)
Для чого будувати бізнес на грані
Загалом офшорна структура власності — це вже фу, але ж ми не ханжі, як дехто. Однак венчурні фонди значно цікавіші через їхню виняткову зручність у податковій оптимізації.
Ну, нарешті, ми знайшли підтвердження легендарної фаховості Шурми.
Так, за чинним Податковим кодексом, усі інститути спільного інвестування (венчурний фонд, як «Геліос», — один із них) звільняються від сплати податку на прибуток і мають удвічі меншу ставку оподаткування дивідендів. А ще вони можуть позичати кошти своїм же компаніям і тим самим зменшувати податок на прибуток у дочірніх підприємств. Загалом перенесення грошей, а отже, і податкового зобов’язання на підприємства із пільговим оподаткуванням — оптимізаторська класика, але будь-який податківець підтвердить: це схема на грані, а часто і за нею.
Розглянемо ці нюанси на прикладах уже відомих нам «Геліос» і «Соньєра інвест» і порахуємо, скільки «оптимізованих» податків недоотримує держава.
За даними аналітичної системи YouControl, «Соньєра Інвест» є прибутковим товариством. 2022 року фірма задекларувала 328 млн грн до оподаткування. Проте у фінансовій звітності щодо податку на прибуток вказано лише нулі та прочерки замість десятків мільйонів гривень, які більше пасують фірмі з доходом у третину мільярда (див. рис. 1).
Тут зауважимо, що власність «Соньєри» формували за всіма правилами білого бізнесу — через офшорки з Маршаллових Островів (Noda Investment Limited — зник з осені 2022 року, Warren properties ltd і Vincent Holding Company), якими бенефіціари володіли через кіпрський траст (Marithema Nominee Services Limited). Зазвичай такі складні структури власності використовуються для легалізації коштів і, так, для податкової оптимізації.
Правда, цікаво, як це працює?
До того ж податків не платить не лише «Соньєра».
«Геліос» виявився співвласником 26 юридичних осіб в Україні і ще двох в Угорщині. Основні напрямки бізнесу — «зелена» електроенергія, будівництво і фінанси. Сам фонд устиг отримати достатньо прибутків (читай — вивести коштів із дочірніх підприємств), щоб обзавестись активами на 1,4 млрд грн, за даними фінансової звітності на кінець 2022 року. Незначну частину коштів інвестовано у власність компаній, а більшість — позичено їм же, під відсотки, звичайно. Це дозволяло всій групі компаній не платити сотень мільйонів гривень податку на прибуток.
Про це може свідчити фінансова звітність однієї із 26 фірм, де «Геліос» у співвласниках, — ТОВ «Майстер фінанс», що надає фінпослуги. За 2022 рік дохід фірми становив 85 млн грн (див. рис. 2). Але податок на прибуток дорівнював лише 181 тис. грн, оскільки фінансові витрати становили понад 74 млн грн. Тобто «Майстер фінанс» заплатило комусь, у кого позичало гроші, аж 74 млн грн за обслуговування цієї позики. А якби цієї лазівки не було і кредитор не позичив «Майстер фінансу» грошей, а вніс їх у статутний капітал, то ці 74 млн стали б прибутком фірми, і податок у розмірі 18% від прибутку виріс би із жалюгідних 181 тис. грн до близько 13 млн.
І це не єдиний їхній венчурний фонд. У Олега Шурми є ще «Простір» і «Квантум», зареєстровані 2021-го та 2020 року відповідно. Вони не такі «прибуткові», як «Геліос», але теж не дрібнота — зареєстрований статутний капітал становить 135 млн грн. «Квантум» до того ж є повним власником ТОВ «Квантум Хоум». На цю фірму зареєстрований шурмівський автопарк із п’яти автомобілів, причому Audi E-Tron S Sportback та Tesla Y було придбано вже після повномасштабного вторгнення.
Суми, інвестовані у фонди, як і надприбутки, важко пояснити і бізнес-жилкою Олега, і зарплатою Ростислава Шурми у групі Ахметова (так, ми поцікавилися в інсайдерів), де він працював до роботи на Єрмака. Суми недоплачених державі, та ще й під час війни, податків не пасують державнику з офісу у білому пальті.Втім, і перші, і другі суми можна пояснити впливом цього шанованого державника. До того як Ростислав Шурма опинився в офісі президента, про його виняткові організаторські здібності могли розказати лише на «Запоріжсталі». А тепер, ач як, — і в «Енергоатомі», і в «Об’єднаній гірничо-хімічній компанії», і в «Енергетичній компанії України», і в «Укрнафті», і в «Лісах України», і в АвтоКрАЗі, і в «Запоріжтрансформаторі», і в «Запоріжжяобленерго», і у «Миколаївобленерго», а ще в «Українських розподільних мережах» та в «Операторі ГТС України».
Втомилися? Ми також.
А от Шурма скрізь встигає. Справжній професіонал — то окучить, то потрусить.
***
Отже, виявляється, що 320 млн грн за освітлення окупантів — це лише частина мільярдів Шурми, до яких є великі питання щодо оптимізації податків на сотні мільйонів гривень.
Ну, а хто не оптимізує, скажете ви і будете праві, але… Мова про чиновника у воюючій країні, який мітить у прем’єри і загалом мав би власним прикладом змінювати тут бізнес-культуру. Мова про чиновника, який має «без’єрмаковий» доступ до президентського вуха, а значить, і вплив на парламент, і мав би власними зусиллями змінювати тут бізнес-клімат. Але всі його зусилля пішли на те, як недоплатити рідній країні грошей.
Коли Ростислав Шурма коментував розслідування «Бігус.інфо» щодо заробітків сонячних електростанцій свого брата на окупованому Запоріжжі, він не заперечував фактів, але наголошував, що в усьому винен Коломойський. Мовляв, команда Шурми зупинила грабунок держави олігархом, і отепер олігарх огризається так, що «підключили і окремих журналістів «Бігус.інфо» до системної кампанії проти заступника Єрмака.
Ростиславе Ігоровичу, все набагато гірше — до системної кампанії долучили ваших найближчих родичів (навіть вас із минулого), які понавідкривали офшорок і венчурних фондів, кредитують самі себе в межах групи, виводять кошти і не платять податків. Не втрачайте пильності!
Автори: Юрій Ніколов, Антоніна Волкотруб