Міні-інструкція для молодих батьків щодо сервісу єМалятко та отримання компенсації за ненаданий бебі-бокс.
На власному досвіді.
Є дві новини: дуже хороша і дуже кепська.
Почнемо з позитиву – з єМалятко.
По-перше, цей сервіс таки працює.
По-друге, нам не тільки вдалося ним скористатися, але я вже встиг оцінити економію часу, яку він дарує
Коротко: єМалятко – це послуга у пологовому будинку, що дозволяє за однією заявою отримати до десятка інших послуг від різних органів державної влади, в які раніше треба було тупцяти нозями і збирати купу папірців, ксерокопій та іншого чиновницького фєтішу.
Конкретно ми сьогодні за 20 хвилин в одному кабінеті змогли оформити такі документи:
– свідоцтво про народження дитини
– реєстрацію її місця проживання
– призначення грошових виплат при народженні
– реєстрацію в державному реєстрі платників податків
Перелік там більший, але нам було потрібно тільки це. Щоправда, ми не змогли присвоїти дитині унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, оскільки, як нам повідомили, реєстр не працював. Доведеться це робити окремо.
Аби можна було зацінити, скільки часу ми зекономили, розповім сьогоднішню історію. Стою другу годину поспіль в довжелезній черзі в управління праці та соцзахисту населення. Чому стою – це і є частина про погану новину, однак розговорилися ми з однією пані. Вона прийшла вже вдруге, аби здати заяву на величезному бланку для призначення грошових виплат.
Вона не змогла три тижні тому скористатися у своєму пологовому будинку послугою єМалятко, бо їй сказали, що вона не працює (думаю, це приблизно наша історія – https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/3464106056975185 – я перевірив її пологовий у базі сервісу і там все мало б працювати).
Тобто вона витратила кілька годин, аби оформити тільки грошову виплату, а ми за 20 хвилин отримали 4 послуги, не перебуваючи в коронавірусних чергах. Це реально зручно і заклопотаним молодим батькам єМалятко дуже полегшує життя.
Як скористатися послугою?
1. Обирайте пологовий будинок, де ця послуга є підключена. Саме так вчинили ми, коли обирали 1-й пологовий. Весь перелік будинків можна віднайти тут https://diia.gov.ua/life-situations/yemalyatko.
2. Відразу повідомте персонал пологового, що Ви маєте намір скористатися цією послугою. І нагадуйте їм про це. Нагадуйте. Дуже важливо зробити це, поки Ви перебуваєте ще у пологовому будинку.
3. Не слухайте жодні запевнення, що послуга не працює, її відключили, прийдіть пізніше і т.п.
Отримати достовірну інформацію про працездатність системи можна в групі єМалятко або звернувшись до Катерина Черногоренко, якій ми вдячні за вирішення нашої проблеми.
4. Єдиний момент, коли Ви послугу отримати не зможете – це у вихідні чи святкові дні. Справа в тому, що система ще місяці два працюватиме через адміністраторів, яким потрібно надати паперове медичне свідоцтво 103/о (видають в пологовому після народження дитини), а адміністратори мають робочий графік. Врахуйте це і не затягуйте.
Невдовзі всю цю штуку обіцяють перевести в повністю електронний формат, тому отримувати всі послуги батьки зможуть самостійно.
Головне – ще раз – самостійно контролюйте цей процес. Ексцеси на місцях – трапляються, комунікація ще шкутильгає, однак сподіваємося, що всі шорсткості скоро зникнуть. Загалом, ми дуже задоволені. Дякую усім причетним.
Ну, і куди ж без зради.
Вчора я написав пост про бебі-бокси – чому їх скасування є злочином, чому Шмигаль – бреше, а грошова компенсація лише додає складнощів батькам замість полегшення непростого періоду. Коротко: бебі-бокс ми не отримали, тому що Шмигаль сказав, що батьки проти них, але нам дали папірця з мокрою печаткою про те, що пакунок малюка ми дійсно не брали.
Цей папірець нам сказали віднести в управління праці та соцзахисту населення нашого району, де на основі нього нам призначать грошову компенсацію у 5000 гривень, які можна буде витратити виключно на дитячі товари у визначеній торгівельній мережі.
І сьогодні я почав переконуватися, що ця ідея – ідіотизм.
Отже, як було раніше: після народження дитини батьки відразу отримували набір якісних дитячих товарів за гуртовими цінами і відразу ж починали ними користуватися.
Що я робив по факту зараз: я під’їхав до управління об 11-й годині, побачив довжелезну чергу з молодих батьків, людей з інвалідністю, пенсіонерів, дітей війни, чорнобильців тощо. Знизав плечима і вирішив під’їхати пізніше.
Прибув о 14.00 (там же перерва на обід) і втрапив до віконечка десь о 16.30.
Потрапив для того, щоб дізнатися, ксерокопії яких документів я маю принести наступного разу, а також, слава лептонному богу мені дали бланк заяви.
Слава тим же лептонам, що не вимагали присутності дружини.
Тобто, я вже витратив більше двох годин часу в коронавірусній черзі тільки тому, що прем’єр і ко вирішили знищити систему надання пакунків малюка та замінити її на якусь мутну схему. Скільки витрачу ще часу – загадка.
Також загадка – чому це управління, яке, як я розумію, підпорядковується Мінсоцу, вимагає паперові копії (до речі, занотуйте):
– паспорта
– ідентифікаційного коду
– свідоцтва про народження
– паперову довідку про неотримання пакунка малюка.
Теоретично, номер платника податків автоматично мав би об’єднувати документи громадянина в єдину базу, з якої всі держоргани самостійно мали б підтягувати потрібні їм.
Як в єМалятку. Але ж ні, це Мінсоц.
Саме тому я сьогодні спостерігав, як пенсіонери, відстоявши довжелезну чергу, дізнавалися, що памперсів для дорослих, на жаль, немає, а люди з малозабезпечених сімей вручну заповнювали якісь бланки, щоб щось там отримати.
І в чергу цих заклопотаних людей прем’єр Шмигаль додав натовпи молодих батьків, які раніше просто отримували пакунок малюка.
Сюр, холєра, рєалізм.
Як воно буде далі – я обов’язково напишу наступного тижня, бо завтра ж п’ятниця і в управлінні – неприймальний день.
Ще цікаво, що дізнався в черзі – для отримання цих грошей в Приваті потрібно буде отримати окрему банківську картку, але лише після 1 вересня.
Отаке.
Я соромлюсь спитати у Шмигаля – а це точно спрощення життя молодих батьків? Чи хтось з Мінсоца пробував вже отримати цю компенсацію за вигаданою ними ж схемою?
Моя думка така: прем’єр разом з чиновниками мали б день і ніч рити носом землю, аби відновити систему надання бебі-боксів, а не брехати на засіданнях, наскільки класну альтернативу вони вигадали.
Тому висновок дуже простий: якщо людина розповідає про переваги грошової компенсації над бебі-боксом в українських реаліях (а це ж я з Києва, уявіть, як її оформлюватимуть люди із сіл) – або ідіот, або злочинець, що має сидіти в тюрмі довгі роки.
Отакі новини. Підсумок: єМалятко – це круто, а грошова компенсація імені Шмигаля – тупа афера за кошти платників податків. (єМалятко була закладена ще у 2019-му році попередніми командами еформаторів https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/691-2019-п)
Бебі-бокс-2, або продовжую знайомити з аферою Шмигаля, коли пакунки малюка були замінені на типу грошову компенсацію
Знайомити по факту, як воно працює, а не ретранслювати оці побрехеньки із засідань Кабміну.
Є такий совєцький анекдот:
Відкрився новий універсам, в якому є все.
Приходить туди чоловік купити рукавички, знаходить відповідний відділ “Рукавички” і звертається до продавчині:
– Мені потрібні рукавички.
– Вам з тканини чи зі шкіри?
– Зі шкіри.
– Пройдіть у відділ “Рукавички зі шкіри”.
Він звертається туди:
– Дайте рукавички зі шкіри.
– Вам на резинці, на гудзиках чи на застібці-блискавці?
– На гудзиках.
– Пройдіть у відділ “Рукавички зі шкіри з гудзиками”.
Він проходить туди:
– Дайте шкіряні рукавички зі шкіри з гудзиками.
– Вам під пальто чи плащ?
…
Відвідувач поруч, що спостерігав за цим процесом, втручається в розмову:
– Чоловіче, полиш цю справу.
Я їм і дупу показав, і унітаз з хати притягнув, а туалетного паперу все одно не можу придбати.
Отже, щоб отримати 5000 гривень замість пакунка малюка, який просто миттєво видавався в пологовому відразу після народження і економив купу часу та коштів, минулого разу я вже відстояв двогодинну чергу в районному відділені Управління праці та соціального захисту населення, дізнався, які документи потрібні. Все відкопіював, з дружиною заповнили бланк заяви, який нам видали.
Сьогодні прийшли подавати документи (зауважу, що управління не приймає по п’ятницях, а по вівторках приймають тільки до 13.00).
Подаємо:
– Ой, у Вас заява не така.
…!!!!!11111????777 Як не така?! Ви ж нам минулого разу видали саме таку.
– Сьогодні 1 вересня і форма заяви змінилася. Тримайте нову.
Ошелешено приймаю папірець, де треба заповнити з двох боків купу ідіотської інформації типу серію-номер паспорту, ким-коли видано, ідентифікаційний код, адресу і т.п. (Коли це вже скінчиться? Чому ця інформація автоматично не підтягується з реєстру платників податків?)
Окей, сідаємо і на колінці починаємо заповнювати. Дістаємося до цікавого пункту:
“Прошу в разі призначення допомоги кошти перераховувати на рахунок із спеціальним режимом використання у банківській установі АТ “КБ “Приватбанк”, міжнародний номер банківського рахунка (IBAN)________, МФО____, код згідно з ЄДРПОУ____” (спеціальний режим – це коли ти ці гроші можеш витратити не всюди, а лише в окремих визначених урядом магазинах. Така собі корупційно-ризикована монетизація).
Все це заповнюється вручну. Зрозуміло, який це гемор персоналу управління потім ввести все в базу, незрозуміло, чому за ібаном (це не матюк) автоматично не підтягується МФО та ЄДРПОУ.
Але головна проблема в іншому – у нас немає жодного режимного рахунку в Приваті:
– Вибачте, а що тут писати? Де взяти цей рахунок?
– Поки ніде. Лишайте порожнім. Процедура ще не відпрацьована, ми самі нічого не знаємо, стежте за сайтом Мінсоца, вони розпишуть, як це робиться, потім рахунок донесете.
Так само ошелешено віддаю заповнені папери і все ж перепитую:
– Так а далі що? Куди звертатись? Чого чекати?
– Стежте за сайтом Міністерства соцполітики.
– Дякую.
Я дякую.
Я дуже дякую.
Я дуже дякую особисто Шмигалю та істотам у мінсоці, які зарубали налагоджену систему пакунків малюка та вигадали цього франкєнштейна.
Мені шкода всіх – людей з інвалідністю та сиріт, яким я своєю присутністю збільшую чергу. Мені шкода працівників управління, які досі опрацьовують купу паперової макулатури, передряпуючи кривульки у свої комп’ютери, а тепер їм ще й додалося нашого клопоту. Мені шкода мільйони батьків, які так само втрачають зараз дорогоцінний час та кошти (мінімум – це на проїзд), аби отримати ці дуже невеликі кошти, які потім ще незрозуміло як витрачати.
Я впевнений, що велика частка батьків після такого початку просто заб’є на цю допомогу і не буде витрачати час.
(Може на це і розрахунок?)
Я ж принципово пройду весь цей шлях, порахую всі витрачені години та кошти, аби потім наочно продемонструвати, скільки часу Шмигаль “зекономив” українським батькам та як нинішній Уряд сприяє збільшенню народжуваності.
Але ж не забуваймо, що все це освячено особисто Володимиром Олександровичем Зеленським.
Писати відео на ютьюбі – не в черзі в соцзахист стояти, правда?
Триматиму в курсі.
Наступний крок – похід в Приватбанк