Шановні працівники редакції «Україна кримінальна»!
Шановні працівники редакції «Україна кримінальна»!
Коли нам сказали, що Ви – інстанція, яка не залишає в біді і поза увагою, нам хотілось вірити, але резерв віри вже вичерпався від ходіння по інстанціям. Які в кращому випадку поводились коректно і обіцяли допомогти, а в нормі – наказували зачинити двері з протилежного боку. Мотивуючи це тим, що ми виступили проти сильної організації, за якою стоять особи при владі, тому наша справа безнадійна. За недовіру до вас приносимо вибачення, а за те, що ви для нас зробили – нехай Бог вам віддячить у ваших дітях: коли вони, будучи у розпачі, потребуватимуть так, як ми, допомоги, пошли їм, Господи, ще більшу допомогу і порятунок за вчинок їх батьків.
До виходу цієї статті я порівнювала свій стан із сном – знаєте, таке буває лише уві сні – коли ти, біжучи, стоїш на місці, кричучи про допомогу, навіть сама себе не чуєш! Але сон закінчується, і ти прокидаєшся з полегкістю від того, що то був лише сон, а тепер він закінчився і все буде добре. Мене ж цей стан залишав лише уві сні, та й то не завжди. Заходячи до нового кабінету чергового чинуші, я пильно вдивлялась в очі – що в них: бажання допомогти чи прикрити «свій зад», прислуживши брехунам та шахраям? Ваших очей я не бачу, але знаю, які вони. Глибокі.
Окрім висловлення подяки цього листа написати вам спонукала мене стаття, тому що між нашими організаціями такий дивний збіг фактів та обставин…
1. Серед співзасновників КС «КСВУ» фігурує також прізвище Войцехівський. Збіг обставин чи «брат по крови и по делам»?
2. КС «КСВУ» теж є компанією, яка нечесним шляхом без документації залучала без належної документації протягом 5 (можливо, більше) років кошти громадян на будівництво, якого не було, використовуючи принцип піраміди.
3. Створена інвесторами ініціативна група примусила-таки КС «КСВУ» оформити документацію для будівництва. При цьому більшість інвесторів надіються на чудо: – знайдуться нові інвестори, які придбають їх квартири по переуступці;
– знецінені кошти КС «КСВУ» не віддає, тож раптом хтось їх примусить будувати! Але чи будуть квартири належати нам (адже договір укладений між АТЗТ «ДВК» та інвесторами, а права на землю, проектну та дозвільну документацію має КС «КСВУ»).
4. Голова правління КС «КСВУ» Нагорський О. Й. сам неодноразово наголошував, що в нього «все куплено, поэтому я все порешал, деньги забирайте, если сможете».
5. За позовом інвесторів двічі з суду та виконавчої служби відвозились документи для арешту рахунків цих організацій, але через «все куплено» – арешти не накладались.
6. Ініціативна група неодноразово просила і наполягала на переукладанні договорів безпосередньо з КС «КСВУ», на створенні фонду фінансування будівництва та страхуванні договорів. Безрезультатно. Натомість переукладались договори з АТЗТ «ДВК» по декілька разів з метою перенесення сроків початку і закінчення будівництва.
7. Якщо простежити дати внесення інвесторами коштів – то вони є за договорами датами початку будівництва.
8. Ми теж проходимо етапи приниження людської гідності, погроз та залякування.
9. Для того, щоб інвестори не подавали до суду, їм було запропоновано укласти додаткові угоди, за якими обіцялось повернути кошти інвесторам не за внесеною, а завищеною ціною. Зрозуміло, що все залишилось на папері.
10. За мовчання інвесторам платилось додатковими метрами житла. Знову ж таки, на словах і папері.
11. За деякими відомостями, у 1996 році стосовно Нагорського О. Й. було порушено кримінальну справу за ст. 84 Кримінального Кодекса України (редакція 1961 року), яка звучить так: «розкрадання державного чи колективного майна шляхом привласнення, розтрати чи зловживання посадового становища». А з армії він йшов теж з дивним формулюванням, яке було далеко не подякою військовослужбовцю за виконання обов»язків. Як відомо, особа на прізвище Войцехівський йшла в свій час з вагомої посади МВС, і цілком могла би прикрити і порятувати Нагорського від покарання, за що той тепер «вірно служить».
12. АТЗТ «ДВК» і КС «КСВУ» готувались до можливого виникнення проблем, про що говорить те, що:
а) Циренова О. М. – особа, яка докладає неабияких зусиль для втягування в КС «КСВУ» нових інвесторів, насправді є громадянином Росії, а в КС «КСВУ» працює на громадських засадах.
б) Повзун Віталій Савович – головний менеджер та Балюк Інна Анатоліївна – головний бухгалтер АТЗТ «ДВК» – прописані в одному гуртожитку, пан Нагорський має гуртожицьку прописку теж, насправді мешкаючи далеко не в таких умовах. Їх машини коштують принаймі як 1-кімнатні квартири. Для чого ж така «липа»? Зрозуміло, для «а раптом конфіскація».
13. За дивним збігом обставин, придбання машин працівниками організацій (як і для дружини керівника) співпадає з датами внесення коштів інвесторами у будівництво.
Весь висновок статті «За чьи деньги поет Тина Кароль» – повністю підходить нам. То, можливо, варто об»єднатись у протистоянні брехунам, шахраям та негідникам, які вважають себе повноправними і можновладними господарями нашого з вами життя?
Зрозуміло, що це все робиться не на рівні Києва (хоча київська влада і не намагається нам допомогти, боячись отримати «по шапці», а на рівні держави. Але як достукатись до можновладців? Цивілізовані засоби не допомагають. То що ж робити нам далі? Порадьте, просимо.
Прізвищ просимо не називати, не тому, що їм вдалось нас залякати (інакше б ми більше до вас не зверталися), а тому, що Ваша стаття про КС «КСВУ» вийшла 11.06.2006 р. о 8:54, а вже о 9:05 лежала на столі у Нагорського, і в офісі був страшенний переполох – літало все і всі. А реакцією від них стало розмежування нас і вилучення з нашої кагорти людей шляхом «царь бросил кость от барского стола». Як бачите, сьогодні вже вдруковано менше прізвищ під листом…
З повагою, читачі «УК»