Хіба це не корупція! Шановна редакція «України Кримінальної»! Звертаюся до вас про захист своїх порушених прав. Прошу опублікувати звернення, та таким чином звернути увагу громадськості та найвищих керівників влади на поплюження Законів України «місцевими князями».
Президенту України
Звернення
Згідно АА № 836913, мною та Нікопольською райдержадміністрацією 06.08.2004 року було укладено угоду № 21 «Про регулювання технологічного процесу по здійсненню пасажирських перевезень на примісь
ких маршрутах Нікопольського району». Згідно умов якої я отримала право обслуговувати примі
ський маршрут № 140 (1, 2) до 2010 року.
У 2006 році помер чоловік. У зв’язку з чим я не мала змоги протягом 6 розпоряджатися автобусом, який був власністю мого померлого чоловіка. Але незважаючи на це, автобуси виконували стовідсотково графік перевезень пасажирів.
6 липня 2006 року постійно діюча з контролю за додержанням законодавства на автомобильному транспорті в Нікопольському районі головуванням Лубенченко Тетяни Миколаївни склала протокол № 2, в якому ухвалила:
– згідно п. 2 винести мені попередження за неподання транспортних засобів на щорічний техогляд;
– згідно п. 3/7 винести мені попередження за зрив рейсів;
– згідно п. 3/9 розірвати договір про перевезення пассажирів що був раніш укладений мною.
Після чого автобуси ЛІАз5652 (д/№ :495-05 АА, 495-04 АА), моєю власністю, перестали допускати до автоперевезень на маршруті №140 (1, 2).
У зв`язку з тим , що вишчевказані пункти протоколу порушили законні права та інтереси, я була вимушена звернутися до суду з позовом.
01.09.2006. набрала чінності постанова суду про скасування пунктів 2, 3.7, 3.9 протоколу № 2 06.07.2006. постійно з контролю за додержанням законодавства на автомобільному транспорті в Нікопольському районі, визнавши неправомірними. відновивши мене в правах перевізника на маршруті 140(1, 2) згідно угоди №21.
Користуючись правом оскарження рішення Нікопольського міськрайонного суду «про скасування пунктів 2, 3.7, 3.9 протоколу № 2 06.07.2006. постійно з контролю за додержанням законодавства на автомобільному транспорті в Нікопольському районі, та визнання неправомірними…», Нікопольська районна державна адміністрація звернулася з апеляційною заявою до апеляційного суду Дніпропетровської області. Який, заслухавши справу, виніс рішення, згідно якого оскаржувачу відмовлено у вимогах, залишивши без змін постанову Нікопольського міськрайсуду 21.08.2006 року по справі № 2-а-304/06.
Згідно п5.ст.254 КАС України, ухвала суду апеляційної за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення.
Крім того, ст.255 КАС України обумовлено, що ухвала суду, яка набрала законної сили, обов’язковою для осіб, беруть участь у справі, для правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб підлягає виконанню на всій території України.
Не зважаючи на існуючий стан речей, керівництво Нікопольської райдержадміністрації відмовляється виконувати рішення двох судів у частині поновлення моїх порушених прав. А на законні вимоги дати офіційну письмову відмову про виконання рішень суду представники влади ухиляються. Знущаючись таким чином як на мною, так над Законом.
Пояснення цьому одне: вже року за моїми документами (ліцензія, договір, та перевезенням на маршруті займається «своя людина», котру «зобижати не можна». Хіба це не корупція?
Публікацією цього листа я звертаюся до Президента України: знайдіть у Вашому робочому розкладі хвилинку часу, та примусьте «панів» Нікопольської райдержадміністрації поважати та виконувати Закони України! Та відповідати за навмисне невиконання .
Валентина Махобей, читач «УК»
Дніпропетровська область,
Нікопольський район, село Червоногригорівка,
вулиця Шаркуна, 18.
Т. 805662 59076.