Дія воєнного стану в Україні суттєво змінює права та свободи громадян, зокрема, щодо проведення фотозйомки, а також зйомки відео за допомогою камери телефону, фотоапарата чи квадрокоптера. У виданні Фокус з’ясували, що точно не можна фотографувати та фіксувати на відео під час війни.
Проведення фото- та відеозйомки в Україні з моменту введення воєнного стану 24 лютого 2022 року ускладнилося. Багато професіоналів і любителів фотографії та відео протягом останніх шести місяців зіткнулися з проблемами, коли на проведення зйомки або потрібен дозвіл, або взагалі діє заборона знімати на тих локаціях, які вони обрали для своєї зйомки.
“Навесні в процесі огляду автомобіля наявність фото- або відеокамери взагалі могла призвести до відвідування поліцейської дільниці та тривалих пояснень. Якщо ж у багажнику був помічений аматорський дешевий дрон, то його могли вилучити, оскільки зйомка з неба взагалі заборонена в багатьох областях, і проводити її можуть лише військові”, — розповів Фокусу фотограф-аматор із Вінниці Валентин Кухар (ім’я змінено на прохання коментатора). Фокус вирішив розібратися, якими законами та нормативними актами сьогодні в Україні регулюються питання фото- та відеозйомки.
Дозволено та заборонено. Що точно не можна фотографувати під час війни
Юристи розповіли, що власне факт дії воєнного стану не означає повної заборони на проведення фото- та відеозйомки. Однак у країні діє низка нормативно-правових документів, які встановлюють певні обмеження.
Наприклад, деякі обмеження і в мирний час діють, оскільки передбачені законом України “Про державну таємницю”.
“Статтею 8 цього закону визначено перелік відомостей у сфері оборони, що належать до військової таємниці. Цей перелік передбачає значний обсяг інформації, об’єктів і відомостей, що становлять державну таємницю (зокрема відомості про озброєння, дислокацію, пересування, результати діяльності) збройних сил та інших військових формувань. Відповідно до статті 18 ЗУ “Про державну таємницю”, з метою охорони державної таємниці вводяться обмеження оприлюднення, передавання іншій державі або розповсюдження іншим шляхом секретної інформації. Тому навіть у мирний час встановлено обмеження фото- та відеофіксації військових об’єктів і діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань“, — розповів Владислав Фірсов, адвокат, старший юрист ЮК “AS Legal”.
Які військові об’єкти заборонено фотографувати та фіксувати на відео, згідно зі ст. 8 Закону “Про державну таємницю”:
- підготовку та проведення військових операцій;
- стратегічне та мобілізаційне розгортання військ;
- найважливіші показники, що характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову та мобілізаційну готовність, бойову й іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення ЗСУ;
- дислокацію, характеристики пунктів управління ЗСУ;
- геодезичні, гравіметричні, картографічні та гідрометеорологічні дані, що мають значення для оборони країни;
- системи озброєння;
- показники розвитку Збройних Сил України та їх можливостей;
- склад, завдання і матеріально-технічне забезпечення розвідувального органу Міністерства оборони України;
- особовий склад Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, а також осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі із Силами спеціальних операцій Збройних Сил України;
- методи та результати ведення руху опору, оперативний резерв і мережа осередків руху опору.
Владислав Фірсов каже, що на законодавчому рівні для пересічних громадян обмеження щодо фото- та відеозйомки порівняно з довоєнним часом фактично не змінилися. Але Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 73 від 3 березня 2022 року “Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану” встановлено порядок фото- та відеофіксації військових ЗМІ, лідерами, думками та блогерами за умови акредитації. Тобто певні можливості фотографувати військових і їх техніку є лише у журналістів, активістів і блогерів з акредитацією та в порядку, який визначив Головнокомандувач ЗСУ.
“Якщо йдеться про журналістів, Збройні Сили проводять акредитацію представників національних та іноземних засобів масової інформації. Для отримання відповідної електронної прескарти журналістам потрібно заповнити анкету за формою і надіслати вказаний в анкеті список документів. Після верифікації всіх даних, медіа-працівникам буде надано електронна версія прескартки для пред’явлення на вимогу військових і правоохоронних органів. У разі порушення умов журналістської діяльності, розголошення конфіденційної інформації або передавання картки іншим особам, журналісти можуть бути позбавлені акредитації без права її відновлення”, — пояснив Ігор Ясько, керівний партнер ЮК Winner.
Звісно, окрім військових і техніки ЗСУ, в Україні є обмеження і на зйомку інших, так званих, стратегічних об’єктів. Ігор Ясько пояснює: пунктом 17 Постанови Кабінету Міністрів “Про прикордонний режим”, відео-, кіно- та фотозйомки в межах прикордонної смуги проводиться лише після інформування органу охорони державного кордону.
Є і заборони, які запроваджуються на територіях окремих областей місцевою владою. “На території Тернопільської області, наприклад, зараз заборонено фото- та відеозйомку об’єктів військової та критичної інфраструктури, будівель органів державної та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, уповноважених на виконання відповідних функцій, доріг, на яких вони розміщені, а також місць масових скупчень людей”, — зазначає Ігор Ясько.
Тільки не з неба. Чи можна знімати відео квадрокоптерами в Україні під час війни
Дрони в Україні останніми роками набули особливої популярності. Окрім величезної кількості любителів зйомки з неба, в країні квадрокоптери для відеозйомки активно використовували митці (музиканти, режисери, кінооператори, кліпмейкери), блогери, аграрії, забудовники. У країні діяли до війни і продовжують діяти певні обмеження на зйомку з неба.
“Згідно з Постановою Кабміну від 6 грудня 2017 року № 954 “Про затвердження Положення про використання повітряного простору України” використання повітряного простору України може бути заборонено або обмежено Державіаслужбою та органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху. Заборона на використання повітряного простору України встановлюється над атомними станціями, гідроелектростанціями, греблями, важливими державними об’єктами, природними заповідниками, об’єктами чи промисловими підприємствами підвищеної екологічної небезпеки”, — зазначає Ігор Ясько.
Тепер же, під час війни, до вже чинних заборон додалися нові. За словами Ігоря Яська, у липні міські територіальні громади почали публікувати на виконання протоколу оперативного штабу Ради оборони Київської області повідомлення про заборону використання повітряного простору на території областей країни. У багатьох областях дрон сьогодні можна запускати виключно за згодою зі Службою безпеки України. Також такі дозволи на польоти може надати військова адміністрація конкретної сфери.
Що заборонили в Україні через війну:
- цивільні повітряні судна;
- легкомоторні літальні апарати;
- квадрокоптери, дрони (зокрема, агродрони);
- повітряні безмоторні засоби пересування, планери, дельтаплани, аеростати, дирижаблі.
“Для використання безпілотників у сільському господарстві суб’єктам господарювання необхідно звернутися до відповідної обласної військової адміністрації щодо можливості використання на конкретній території (в районі) безпілотних повітряних суден. Рішення у конкретній області ухвалює Генеральний штаб Збройних сил України”, — каже Ігор Ясько.
У разі порушення, коли дозволу на польоти немає, у кращому разі громадянину-пілоту загрожує штраф у сумі 1 020-8 500 грн. Але якщо на карті пам’яті дрона опинилися військові об’єкти або пересування колони ЗСУ, і ця інформація була оприлюднена (або планувалася бути опублікованою), покарання буде серйознішим — аж до позбавлення волі терміном від 3 до 5 років за поширення інформації про направлення чи переміщення зброї, озброєння і боєприпасів по території України, а також від 5 до 8 років — за поширення інформації про переміщення, рух чи розташування ЗСУ чи військових формувань. Звісно, йдеться про поширення інформації, яка не була оприлюднена самим Генштабом ЗСУ.
Покажіть телефон. Хто і як має право оглядати фото у смартфоні
У період дії воєнного стану нерідкими стали випадки, коли громадян на блокпостах просять показати телефон з останніми зробленими фото. Найчастіше це відбувається, якщо перевіряльники помітили, що людина щось фотографувала неподалік блокпоста, або ж подумали, що вона фотографує або знімає відео.
“Право на проведення перевірки надано уповноваженим особам Національної поліції України, Служби безпеки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної міграційної служби України, Державної митної служби України та Збройних сил України. Оскільки статтею 1142 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про спрямування, переміщення зброї, озброєння і боєприпаси в Україні, рух, переміщення чи розміщення ЗСУ або інших військових формувань, то уповноважена особа на блокпосту може перевірити фото та відео про наявність на відповідних пристроях заборонених об’єктів”, — наголосив Ігор Ясько.
Біля блокпостів в Україні не варто діставати смартфон чи фотоапарат і вести фото- чи відеозйомку. Це загрожує оглядом, допитом та відвідуванням поліцейської дільниці.
Юристи пояснюють: видаляти фото на вимогу перевіряльника дійсно необхідно, якщо на фото знято заборонені об’єкти.
“У роз’ясненнях Центру протидії дезінформації при РНБО України та Міністерства оборони України зазначено, що не можна публікувати/показувати: ракети, що летять (або куди вони потрапили); назви вулиць, зупинки транспорту, магазини, заводи; переміщення українських військових, військові об’єкти; роботу протиповітряної оборони; місце обстрілу або влучання снаряда; адреси, візуальну прив’язку або координати боїв; номери автомобілів, бронетехніки; потерпілих або загиблих (крім офіційних даних)”, — зазначає Ігор Ясько.
Якщо ж на фото, наприклад, озеро, захід сонця чи лелеки (а на фоні немає військових, техніки, бойових дій чи місця влучання ракети або номерів військових авто), то такі фото видаляти немає необхідності. У разі вимог перевіряльників видалити навіть ті фото, де немає нічого забороненого, юристи рекомендують звернутися до поліції.
До речі, в Україні проводити повний огляд вмісту гаджетів має право не тероборона, а поліція.
“Законом не передбачено право тероборони проводити огляд вмісту ваших телефонів або інших гаджетів, проте тероборона може передати вас органам Національної поліції з метою перевірки ваших дій на наявність у них складів злочину, таких як шпигунство (ст. 114 Кримінального Кодексу України)”, — пояснив Владислав Фірсов. Він наголосив: неправомірне обмеження прав і свобод людини неприпустиме для Військ територіальної оборони України та тягне за собою відповідальність, згідно з чинним законодавством.
Автор: Наталія Богута; Фокус