Внаслідок тривалої збройної агресії та окупації частини території України Росія широко розгорнула практику позбавлення особистої свободи цивільних та їхнього незаконного утримання, часто без жодного зв’язку з зовнішнім світом. За даними Медійної ініціативи за права людини, станом на 1 серпня 2024 року щонайменше 1770 осіб перебувають у незаконному утриманні РФ. Ця цифра неостаточна, може зростати щодня, оскільки окупація частини українських територій триває.
У 2022 році в Україні ухвалили Закон “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” (далі — Закон). Цей документ передбачає надання підтримки, зокрема фінансової, родині особи, незаконно утримуваної в РФ, а також самій особі після звільнення. Детально про те, яку підтримку та гарантії надає держава, можна ознайомитися за посиланням у пам’ятці, підготовленій Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Щодо кого можуть встановити факт позбавлення особистої свободи?
Відповідно до статті 1 Закону, факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України може встановлюватися щодо цивільних осіб:
а) у зв’язку зі здійсненням такими громадянами діяльності, спрямованої на вираження поглядів, цінностей, позицій щодо відстоювання державного суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України, а також за здійснювану професійну, громадську, політичну чи правозахисну діяльність, пов’язану із відстоюванням державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України, захистом прав та свобод осіб, позбавлених особистої свободи через таку діяльність, якщо були підстави вважати, що здійснення такої діяльності становило реальну або потенційну небезпеку для незаконного переслідування особи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями;
б) у зв’язку з незаконними діями держави-агресора, її органів, підрозділів, формувань, інших утворень з явною або прихованою метою спонукання України, іншої держави, державного органу, організації, у тому числі міжнародної, юридичних або фізичних осіб до дій або утримання від здійснення дій як умови звільнення громадянина України.
Тобто факт позбавлення особистої свободи може бути встановлений щодо тих, кого свавільно затримали російські військові, окупаційні органи влади, утримували або продовжують утримувати у “катівнях”, місцях позбавлення волі на території РФ і тимчасово окупованих територіях України.
Подавати заяву про встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України можна незалежно від того, скільки часу особа перебувала у незаконному утриманні.
Хто встановлює факт позбавлення свободи?
Законом визначений єдиний суб’єкт, уповноважений встановлювати факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України — це Комісія, утворена Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
До складу Комісії входять:
- представник, визначений Президентом України;
- по одному представнику Мінреінтеграції, МЗС, Мін’юсту, Міноборони, МВС, Мінсоцполітики, МОЗ, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Офісу Генерального прокурора, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим;
- не більше п’яти представників від громадських об’єднань, зокрема міжнародних, що провадять діяльність у сфері захисту прав людини та опікуються особами, позбавленими особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, документують факти та злочини збройної агресії проти України, провадять пошукову діяльність.
Персональний склад Комісії затверджується наказом Мінреінтеграції.
Як правильно заповнити заяву про встановлення факту позбавлення свободи?
Для встановлення факту утримання людини Росією чи підконтрольними їй силами, необхідно подати відповідну заяву до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Форма заяви тут.
Заповнити таку заяву можуть рідні або представники (наприклад, адвокат) утримуваних, чи вони самі після звільнення. Якщо заяву подає член сім’ї, необхідно надати підтвердження родинних зв’язків. Це, наприклад, може бути свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини тощо.
Заява є основним документом, який розглядає Комісія. Відтак вкрай важливо правильно заповнити заяву, щоб Комісія була максимально поінформована, а її рішення було обґрунтованим.
Найголовніше — заява має містити детальний опис обставин позбавлення особистої свободи. Що це означає?
У заяві слід максимально деталізовано та послідовно описати обставини позбавлення особистої свободи:
- Почати варто з вказання дати затримання та перебігу подій у день затримання.
- Вказати свідків затримання, якщо такі є.
- Описати обставини пошуків рідної людини. Якщо пошукові дії відбувалися в окупації, варто розповісти, чи зверталися до органів окупаційної влади, РФ, який був результат.
- Зазначити ймовірні причини затримання.
- Згадати, що відомо про місце (місця) тримання (у хронологічній послідовності).
- Якщо є свідки, які перебували у місцях тримання, вказати їхні прізвища.
- У разі, якщо РФ або підконтрольні їй органи оголосили обвинувачення або розпочали судове переслідування, надати про це інформацію. За можливості послатися на “документи”, які це підтверджують, і долучити їхні копії до заяви.
- Якщо людину звільнили, описати обставини звільнення, вказати точну дату. До заяви варто внести всю відому вам інформацію, зокрема про тих, хто може підтвердити факт позбавлення особи свободи. Значну перевагу мають свідчення тих, щодо кого вже встановили факт незаконного утримання.
Які документи варто долучити до заяви?
До подання необхідно додати документи, що підтверджують особу та ступінь родинного зв’язку або право офіційно представляти людину, яку незаконно утримують.
До заяви варто додати всі наявні підтвердження факту перебування особи у незаконному утриманні. Законодавство не визначає, які саме це можуть бути документи чи матеріали. Але для цивільних є не так багато можливостей одержати докази свого утримання, тому для кожного випадку потрібно шукати індивідуальні рішення.
До заяви можна додати:
- інформацію від Національного інформаційного бюро (це може бути виписка з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора — цей реєстр містить також інформацію про цивільних; зразок заяви на отримання виписки — за посиланням);
- витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження щодо незаконного позбавлення волі, або постанову слідчого про визнання особи потерпілою у кримінальному провадженні (за наявності);
- підтвердження факту перебування особи в місці несвободи на тимчасово окупованій території України чи території РФ від Міжнародного комітету Червоного Хреста, а також додаткову інформацію від МКЧХ про обставини перебування людини в утриманні;
- лист від представників територіальної громади з коротким описом обставин зникнення чи затримання людини, чи з інформацією про строк її відсутності;
- усі довідки, витяги чи протоколи, які можуть надати окупаційні органи влади (наприклад, рішення окупаційного суду про арешт особи, протокол затримання, обвинувальний висновок тощо).
Також до заяви варто додати усі наявні мультимедійні файли, що стосуються свавільного затримання та перебування в місцях несвободи. Це можуть бути фото та відео з російських телеканалів та інтернет-ресурсів, а також матеріали українських, іноземних чи пропагандистських медіа.
Правозахисники зазначають, що люди можуть звертатися до громадських організацій, які документують насильницькі зникнення. Вони зазвичай мають власні бази свідчень, через які можна підтвердити обставини позбавлення волі.
Важливо: враховуйте, що члени Комісії розглядатимуть лише надані заявником документи.
Надіслати заяву разом із доданими документами потрібно до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на адресу: Чоколівський бульвар, 13, місто Київ, 03186 або ж на електронну пошту info-gr@minre.gov.ua або через сайт Національного інформаційного бюро https://nib.gov.ua/form/
Як члени Комісії ухвалюють рішення?
Члени Комісії вивчають деталі кожного звернення, з урахуванням власного професійного досвіду аналізують їх та виносять рішення. Кожен член Комісії ухвалює його самостійно.
Комісія може ухвалити два типи рішень: встановити або не встановити факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Джерело: Медійна ініціатива за права людини