Не будь корисним ідіотом. 7 заповідей російської дезінформації
Видання New York Times створило цикл документальних фільмів Operation InfeKtion – про методи створення і поширення дезінформації, які Росія застосовує з часів Холодної війни і понині. Чверть робочого часу кагебісти витрачали на придумування брехні.
У виданні Тексти переклали фрагмент фільму, де наведено одну з таких методик. Йдеться про сім етапів створення ідеальної фальшивої новини.
Прийоми, які застосовує Росія – це класичні «активні заходи» з підручника КДБ.
Про те, як працюють ці методи, New York Times розповіли експерти:
Едвард Лукас – вивчав Росію десятиліттями. Спочатку як журналіст, а потім як аналітик методів дезінформації.
Доктор Клейр Уоделл – фахівець Гарвардського університету з верифікації даних в Інтернеті. Вона відстежує приклади брехні в інтернеті з 2008 року.
Клінт Уоттс – колишній співробітник ФБР та військовослужбовець. Він роками попереджав про ризики, які несе дезінформація.
Ларрі Мартін (він же Ладіслав Біттман) – колишній агент КДБ під прикриттям, який застосовував у країнах Заходу прийоми з дезінформації (так звані «активні заходи»).
За допомогою цих експертів, а також співробітників розвідувальних та детективних служб, Нью Йорк Таймс реконструювала 7 заповідей російської дезінформації: перевірений часом покроковий рецепт створення ідеальної фейкової новини.
Заповідь перша.
Знайдіть «тріщини» в суспільстві-мішені: соціальні суперечності, які можна використати і в які можна вбити клин.
Лукас: «Вони шукають економічні, соціальні, демографічні, лінгвістичні, етнічні – будь-які джерела соціальних розбіжностей.
Уоделл: «І роздувають ці розбіжності, щоб люди втратили довіру один до до одного».
Уоттс: «Це неначе лікар навпаки: йому треба розуміти пацієнта. О, в цього хворе коліно, а в цього болить стегно. Він встановлює хворобу, яка спричиняє слабкість – але замість того, щоб вилікувати її, він погіршує стан хворого«.
Заповідь друга.
Створіть гігантську, зухвалу брехню – настільки приголомшливу, щоб ніхто й повірити не міг, що таке взагалі можна вигадати.
Уоделл: «Брехня має бути настільки кричущою, що коли люди в неї повірять, наслідки будуть абсолютно згубними».
Заповідь третя.
Обгорніть цю брехню навколо правдивої серцевини.
Лукас: «Пропаганда найбільш ефективна, коли в ній є зерно правди».
Мартін: «Найбільш успішні подібні операції містять у собі елементи правди, і завдяки цьому дезінформація сприймається разом із ними.
Заповідь четверта.
Ховайте ваші руки: щоб здавалося, що джерелом повідомлення є хтось інший.
Мартін: «Ніхто не шукав першоджерела, звідки це все почалося. Хто першим опублікував повідомлення. І цей метод вони повторювали знову і знову».
Заповідь п’ята.
Знайдіть собі корисного ідіота.
Уоттс: «Корисними ідіотами вони визначають тих, хто бездумно сприймає кремлівські месиджі й просуває їх серед цільової аудиторії – населення в іншій країні, яке вони хочуть обробити.
Мартін: «Були ідіоти, які не помічали очевидних речей. І вони були дуже-дуже корисними».
Але що відбувається, коли набридливі правдошукачі намагаються спростувати фальшивку? Для цього потрібна шоста заповідь.
Заповідь шоста.
Заперечуйте все.
Мартін: «Навіть якщо правда є очевидною, ви все заперечуєте».
Лукас: «Вони агресивно наполягатимуть на своєму, бо розуміють, що період нашої уваги є вельми коротким».
Заповідь сьома.
Найважливіша. Грайте в довгу.
Лукас: «Росія прагне вести тривалу гру, і вкладає величезні ресурси у речі, які можуть не дати плодів протягом багатьох років».
Мартін: «Нагромадження цих операцій протягом тривалого періоду часу зрештою спричинить потужний політичний вплив.
Уоделл: «Це схоже на краплю, яка точить камінь. Відразу вона не створює ніяких помітних наслідків. Але якщо ці краплі падають роками, вона проб’ють у камені дірку. І росіяни про це знають».
Ці сім простих заповідей були потужною зброєю радянського КДБ, і вони застосовували їх знову, знову і знову.
Tweet
