«З кінця лютого і до сьогодні розмови в колах мого віку лише про одне», – пише журналістам проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії 20-річний читач із Севастополя. Тема, яка, за його словами, у всіх на слуху – отримання паспорта громадянина України.
Про історію севастопольця та про шляхи отримання українського паспорта для жителів Кримського півострова в умовах війни Росії проти України (яку в Росії називають «спецоперацією») – читайте в матеріалі Крим.Реалії.
«Я майже в Бога повірив»
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну житель Севастополя Максим (ім’я змінене з міркувань безпеки) дуже захотів отримати український паспорт.
«Може здатися, що це спроба всидіти на двох стільцях, у критичний момент перекинутися і здобути українське громадянство. Але я можу вас запевнити на прикладі себе та своїх друзів, що це не так. Коли починаючи з 2014 року тебе годують думками про те, що оформлення навряд чи колись станеться, ніхто з твоїх батьків з тобою на кордон не поїде та інше, це збиває з пантелику. Довгий час я був переконаний, що так воно і є, не сідав і не перевіряв інформацію. Але в голові серед мого покоління завжди сиділо «треба». Ось виповниться 18, поїду сам – і що буде, те й буде», – пише Максим.
Але у 18 він так і не поїхав – почалася епідемія COVID-19, і Максим відклав поїздку до кращих часів. Тепер він називає таке рішення фатальною помилкою. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Максим вирішив, що він опинився у капкані виданого в Криму російського паспорта, який за законодавством України вважається нікчемним.
«У такі моменти допомагають старші друзі, і вони самі отримували українське громадянство, або ж ті, у яких в сім’ї проукраїнські позиції. Вони наполягають: у тебе теж усе вийде, я ж оформив із таким же пакетом документів, ти, зрештою, повноправний громадянин України, якщо народився тут», – продовжує історію Максим.
Так, упевнившись у своїх силах, Максим взявся вивчати українське законодавство, намагаючись зрозуміти, як діяти далі. Писав на електронну пошту українських посольств у тих країнах, куди він міг би потрапити за російським закордонним паспортом. Не отримував відповіді, але продовжував писати далі.
«І ось, настає 10 червня – виходить експериментальний проєкт, що дозволяє отримати як внутрішній, так і закордонний паспорт за кордоном. Я майже в Бога повірив того дня, мовляв, не дарма я так багато листів надсилав, почули», – згадує Максим.
Проєкт, про який говорить житель Севастополя, – це постанова українського Кабміну «Про реалізацію експериментального проєкту з оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України». У цьому документі встановлюється, що розміщений за кордоном відокремлений підрозділ держпідприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби та адмініструє Єдиний державний демографічний реєстр, приймає документи для оформлення паспорта громадянина України та закордонного паспорта.
Громадяни без паспорта
«Люди, які народилися в Криму, отримали українське свідоцтво, мають батьків-громадян України – вони громадяни України, але через окупацію не всі вони отримали паспорт громадянина України, – зазначає менеджер з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова. – Зараз до нас звертається чимало людей, які досягли 18 років, не отримали паспорт громадянина України та жили на окупованих територіях до 24 лютого 2022 року. Наразі вони хотіли б виїхати з окупованої території на територію третьої країни або на територію, підконтрольну уряду України».
Варіант, яким вони, за словами Луньової, можуть скористатися, – це отримати посвідчення на повернення в Україну. Для цього людині потрібно звернутися до консульської установи або закордонної дипломатичної установи України та подати заяву і документи для отримання такого посвідчення.
Документи такі: українське свідоцтво про народження та за можливості копії батьківських паспортів. Хоча при зверненні до закладу експерти радять взяти з собою всі наявні документи, бо це може полегшити процедуру ідентифікації.
«Ідентифікація кримчан – найпоширеніша проблема у сфері оформлення документів, – каже Крим.Реалії юристка правозахисної організації «Крим SOS» Анастасія Калініна. – Сама процедура фактично не змінилася. При одержанні заяви на виготовлення внутрішнього паспорта кримчанина ідентифікуватимуть шляхом перевірки у всіх можливих реєстрах.
Але ми розуміємо, що 20-річного кримчанина, котрий вперше отримує паспорт, не буде в українських реєстрах. Тому, поки немає спрощеного механізму ідентифікації, необхідно застосовувати старий механізм, тобто надання всіх документів, що підтверджують громадянство України (копії українських паспортів батьків, довідки до 2014 року тощо)».
На практиці кримчани діють так: виїжджають до таких країн, як Білорусь, Туреччина чи Вірменія за виданими у Криму російськими паспортами, каже керівниця відділу правового забезпечення Представництва президента України в АРК Ольга Куришко: «У мене були кейси, коли люди їхали до Вірменії, купили квиток на літак і вже у Польщі зверталися як громадяни України. З (українським – ред.) свідоцтвом про народження. Але ситуації трапляються дуже різні».
Експерт наголошує, що Росія не випускає своїх громадян з території, якщо вони не мають закордонного паспорта. Виняток – Білорусь, куди кримчанин може виїхати і без російського закордонпаспорта, звернутися в українське консульство і отримати посвідчення для повернення в Україну.
«Є нюанс, що цей документ зобов’язує громадянина України повернутися протягом 30 календарних днів. Але всі ці модальності слід уточнювати на території країни, де людина зупиниться», – зазначає Куришко.
Паспортний капкан
Інший шлях, про який говорять експерти, – той самий експериментальний центр, що згадувався у листі севастопольця Максима. Нині такий центр є у Варшаві.
«Процедура буде такою самою, тобто Державна міграційна служба верифікуватиме особу, але коли звернення відбувається в ДМС безпосередньо, простіше зрозуміти, до кого потім можуть виникати питання встановлення особи. Бо коли людина просто звертається до консульської установи, а їй відмовляють, не зовсім зрозуміло, хто має оскаржити це рішення і що потім з цим робити», – каже Альона Луньова.
Можна також звертатися до українських дипломатичних установ за кордоном. «Прямої вказівки немає на те, що вони можуть робити внутрішні паспорти, але ми все одно радимо», – каже Анастасія Калініна.
Тут «Крим SOS» зібрав контакти таких представництв. Якщо від відомств надійде відмова, то в організації рекомендують цю відмову оскаржувати і готові допомогти зі складанням необхідних листів та заяв. Водночас, зазначає Калініна, в організації поки що не стикалися з історіями, коли людям вдавалося отримати таким чином внутрішній паспорт. Здебільшого зверталися за закордонним паспортом.
При цьому слід враховувати, що між поданням заяви та безпосереднім отриманням документа може минути 2-3 місяці, а то й більше, зазначає Калініна.
Севастополець Максим називає питання отримання українського паспорта одним із найзлободенніших, що хвилює його однолітків. «Це питання 99% усіх знайомих мого віку, які через безглуздий збіг обставин опинилися в капкані кримсько-російського паспорта», – запевняє він.
Автор: Рустем Халілов; Крим.Реалії