Що ж повинні робити учасники ДТП та страховики при настанні страхового випадку? Перша порада – це терміново знайти свідків ДТП (бажано незалежних) та записати іх кординати (телефони, адреси, номера автомобілів та іншне). Пошкодження автомобілів ще буде час оглянути, а свідки ДТП не завжди залишаються на місці ДТП… Дії та оборв,язки учасників дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду автовласників у наступних випадках:
– шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону;
– шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
– шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України “Про страхування”(особисте страхування від нещасних випадків на транспорті – обо’язковий вид страхування). У такому випадку відшкодування шкоди буде проведено відповідно договору особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.
– шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
– шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях;
– шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента;
– шкоду, пов’язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу;
Величина втрати товарної вартості (далі – ВТВ) – умовна величина зниження ринкової вартості ДТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, у порівнянні з ринковою вартістю подібного непошкодженого ДТЗ. Ринкова вартість транспотрного засобу, який не був в ДТП, завжди більша, чим ринкова вартість транспортного засобу, який був в ДТП, та відремонтований.
– шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;
– шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов’язаної з цією пригодою.
Що ж повинні робити учасники ДТП та страховики при настанні страхового випадку? Перша порада – це терміново знайти свідків ДТП (бажано незалежних) та записати іх кординати (телефони, адреси, номера автомобілів та іншне). Пошкодження автомобілів ще буде час оглянути, а свідки ДТП не завжди залишаються на місці ДТП.
Далі учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов’язані:
– терміново повідомити про дорожньо-транспортну пригоду відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України;
– вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених Законом ( якщо стали потерпілим в ДТП), МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально. Невідкладне повідомлення страховика може спричинити регресний позов до винуватця в ДТП.
– проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
– вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.
Учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов’язані зберегти транспортний засіб чи пошкоджене майно в такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, доки їх не огляне призначений страховиком аварійний комісар або експерт. Проведення ремонту транспортного засобу до огляду аварійним комісаром (екпертом), призначеним страховиком, може бути підставою для відмовлення страховика у виплати страхового відшкодування. Це стосуеться всіх учасників ДТП, як виніваться в ДТП, так і постраждалих в ДТП.
Під час оформлення відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду працівники органів Міністерства внутрішніх справ України встановлюють та фіксують необхідні відомості щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників цієї пригоди. На жаль, ця вимога Закону не завжди виконується працівниками міліції , які оформлюють ДТП: не фіксуються номара полисів, назву страхової компанії, термін дії полисів, а за відсутність полису не притягують водія до адміністративної відповідальності.
Дії страховика після отримання повідомлення про страховий випадок:
– страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов’язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна – для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з’явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов’язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи. Звертаю увагу що у такому випадку потерпілий має право тільки самостійно аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. Но ремонтувати автомобіль до огляду пошкодженого автомобіля або майна аварійним комісара або експертом, призначенного страховиком, не рекомендую.
Для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий – МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися:
а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ;
б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих;
ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства;
д) розмір шкоди;
е) підпис заявника і дата подання заяви.
До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров’я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
Страховик зобов’язаний надавати консультаційну допомогу заявнику при складанні заяви та на прохання заявника зобов’язаний ознайомити його з відповідними нормативними актами та порядком обчислення страхового відшкодування.
Після розгляду страховиком наданих йому документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов’язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.
Якщо особа, яка має право на отримання відшкодування, не задоволена рішенням страховика щодо виплати страхового відшкодування, вона має право подати до МТСБУ скаргу про перегляд вищезазначеного рішення. Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє таку особу, то вона має право подати позов до суду щодо відшкодування шкоди в установленому законом порядку.
Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
При вирішенні питання про виплату страхового відшкодування у зв’язку із заподіяною особі шкодою страховик має право письмово вимагати від відповідного закладу охорони здоров’я відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, використовувати висновки судово-медичної експертизи, а також за необхідності отримати додаткову інформацію, направити потерпілого на медичне обстеження, відшкодовуючи всі пов’язані з цим витрати.
Відомості, отримані страховиком про діагноз, лікування та прогноз захворювання потерпілого, є конфіденційними.
Страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов’язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.
Страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування. В разі відмови у виплаті франшизи потерпілий повинен звернутися до суду.
Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:
1. до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:
а) якщо він керував транспортним засобом у стані сп’яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин;
б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;
в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди чи ухилився від проведення в установленному порядку перевірки, констатуючої дію алкогольних напоїв, наркотичних чи інших одурманюючих речовин, чи споживав ці речовини після дорожньо-транспортної пригоди до відповідної констатуючої перевірки;
г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;
ґ) якщо він не повідомив страховика невідкладно, а у разі неможливості – у 3 денний термін.
2. до підприємства, установи, організації, що відповідає за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини;
3. до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.
МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:
1. До власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, які вважаются застрахованими автоматично (учасники боевих дій, інваліди війни, інваліди 1 групи).
2. До водія транспортного засобу, який заволодів транспортним засобом за допомогою протиправних дій;
3. До страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов’язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом;
4. До підприємства, установи, організації, що відповідають за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини.
Ігор Грушка, генеральний директор Асистантскої компанії «Реверс»