Скільки українці платять за правосуддя щодо суддів

НАБУ розслідує корупційні злочини суддів з 2015 року, а перші обвинувальні акти щодо них були направлені до судів у 2016 році. Загалом з 2016 року по вересень 2020 року до судів надійшло 49 обвинувальних актів щодо суддів, обвинувачених у корупції, з них:

• у 2016 році – 7 обвинувальних актів щодо 7 суддів;
• у 2017 році – 5 обвинувальних актів щодо 5 суддів;
• у 2018 році – 21 обвинувальний акт щодо 22 суддів;
• у 2019 році – 11 обвинувальних актів щодо 11 суддів;
• до вересня 2020 року – 5 обвинувальних актів щодо 5 суддів.

Разом — це обвинувальні акти щодо 43 суддів.

Спочатку обвинувальні акти САП направляла до місцевих загальних судів. Розгляд справ відбувався від Закарпатської до Харківської областей. Однак, у вересні 2019 року запрацював Вищий антикорупційний суд (ВАКС) і всі нерозглянуті справи повинні були передати йому за підсудністю. На момент початку роботи ВАКС жодна зі справ НАБУ і САП щодо суддів не завершилась вироком, а деякі справи перебували на етапі підготовчого засідання вже у третьому суді.

Обвинувачених суддів можна умовно поділити на 3 типи в залежності від того, чи перебувають вони на посаді:

• ті, які залишаються;
• ті, яких звільняють;
• ті, які самі ідуть у відставку.

Станом на 30 вересня 2020 року таких суддів 20, з них:

• 13 відсторонені від здійснення правосуддя до набрання законної сили вироками судів або закриття проваджень;
• 2 не мають повноважень у зв’язку з закінченням 5-річного строку повноважень та 1 у зв’язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду;
• 2 очікують звільнення за результатами дисциплінарних проваджень;
• 2 здійснюють правосуддя.

Вища рада правосуддя (ВРП) за поданням Генпрокурора або заступника може відсторонити суддю від здійснення правосуддя до набрання законної сили вироком суду або ж закриття кримінального провадження. Відсторонений суддя не розглядає справ, однак це не заважає йому відвідувати приміщення суду чи здійснювати адміністративні функції голови чи заступника голови суду. Такий суддя також продовжує отримувати суддівську винагороду, однак без доплат. Втім цей механізм все ж не дає можливості судді здійснювати розгляд, враховуючи при цьому презумпцію невинуватості та не порушуючи стандартів незалежності.

Невідсторонення судді з різних причин може мати негативні наслідки – недовіру суспільства до рішень прийнятих суддями, обвинувачений у корупційних злочинах. Наприклад, станом на 30 вересня 2020 року суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Ігор Мінаєв встиг прийняти 6504 судових рішень з моменту, як став обвинуваченим.

ВРП також може звільняти суддів в рамках дисциплінарного провадження на підставі матеріалів кримінального провадження. Такий інструмент може бути “коротким шляхом”, щоб позбавити недоброчесних суддів як винагороди, так і можливості піти з почестями у відставку. Після звільнення судді за наслідком дисциплінарного провадження він/вона позбавляються права на довічне грошове утримання.

Станом на 30 вересня 2020 року ВРП звільнила за результатами дисциплінарних проваджень 7 обвинувачених у корупційних діяннях суддів. Однак частина з них звільнена з підстав, не пов’язаних із кримінальним провадженням.

Проблеми та перспективи цього механізму раніше проаналізував юрист Фундації DEJURE Андрій Химчук, а як цей інструмент може допомогти економити кошти на провадженнях щодо недоброчесних суддів – пояснюється нижче.

Суддя, який пропрацював на посаді понад 20 років, має право піти у відставку. Таке звільнення вважається почесним, адже після відставки за суддею зберігається звання та соціальні гарантії. При виході у відставку судді виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою, а опісля суддя отримує довічне грошове утримання або пенсію (за умови досягнення певного віку – на вибір). Суддя у відставці також має право на медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування власне та членів сім’ї.

Станом на 30 вересня 2020 року ВРП звільнила у відставку 13 з-поміж обвинувачених у корупційних діяннях суддів. У вересні 2019 року запрацював ВАКС, тож нові справи направлялись одразу туди, а попередні передавались і їх розгляд розпочинався спочатку. За рік роботи суд ухвалив 5 вироків щодо суддів. Щодо судді Ірини Попович суд закрив провадження – ВАКС отримав справу лише за 11 днів до закінчення строку притягнення до кримінальної відповідальності, тож не встиг розглянути. Вирок щодо судді Надії Посунся набрав законної сили, однак був скасований 17 листопада 2020 року через рішення КСУ.

Вартість утримання

Як в історії про пляшку віскі, оцінити вартість роботи детективів, прокурорів та суддів майже неможливо. Інколи збільшують вартість і витрати на передачу справи між судами – справу судді Олени Горбатенко до ВАКС розглядали три місцеві суди через зміну підсудності. Втім, можливо оцінити витрати на утримання обвинувачених суддів.

У цій статті зроблений орієнтовний розрахунок, скільки коштує суспільству утримання суддів під час довгого та неефективного розгляду корупційних справ щодо них.

Аби розрахувати таку вартість, узагальнимо дані щодо виплат таким категоріям суддів:

• відсторонені судді, які залишаються на посаді, отримають винагороду лише без доплат (за стаж, науковий ступінь, тощо);
• судді, які здійснюють правосуддя або ж не мають повноважень отримують винагороду у повному обсязі;
• судді, звільнені в порядку дисциплінарного провадження, позбавлені довічного грошового утримання, можуть отримувати лише пенсію;
• судді, які пішли у відставку, отримують разову вихідну допомогу (3 місячні винагороди) та довічне грошове утримання або пенсію.

Для розрахунку і правильного його розуміння важливо зробити кілька уточнень:

1. ми поважаємо презумпцію невинуватості та в жодному разі не стверджуємо про вчинення злочину, коли мова не йде про вирок суду, який набрав законної сили;
2. все ж ми презюмуємо, що принаймні 90% справ щодо суддів закінчаться обвинувальним вироком;
3. дата направлення обвинувального акта до суду взята як точка відліку для розрахунку, адже в цей момент досудове розслідування закінчується, а правоохоронці переконані у винуватості особи.

Станом на 30 вересня всього стало обвинуваченими у справах НАБУ та САП 43 судді. Деякі справи закриті повністю або частково у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України, який визнав статтю 366-1 КК, яка встановлювала відповідальність за декларування недостовірної інформації, неконституційною.

Станом на 30 вересня 2020 року за цією статтею обвинуваченими були 8 суддів за 12 епізодами (4 суддів стали обвинуваченими двічі). Справу судді Вишгородського районного суду Київської області Людмили Толкачової закрили через рішення КСУ. Також закрили справу судді Краснолуцького міського суду Луганської області Євгена Самойленка. Раніше суддю також обвинувачували у незаконному збагаченні, однак справу за цим епізодом раніше було закрито через закінчення строку притягнення до відповідальності. Справу за декларування недостовірної інформації щодо судді Господарського суду Харківської області Ірина Попович ВАКС закрив у зв’язку з закінченням строку притягнення до відповідальності.

Також суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Олег Плевако та суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Олег Ходасевич померли до ухвалення кінцевого рішення у справах. Розрахунок щодо них не здійснювався.

Розрахунок щодо цих суддів здійснювався на основі вказаного розміру винагороди з майнових декларації за відповідний рік.

Також у серпні 2020 року КСУ визнав неконституційними обмеження розміру суддівської винагороди у період карантинних обмежень. Станом на момент публікації статті ще немає судової практики ВС за позовами щодо нарахування недоотриманої винагороди чи виплат.

Втім, є тенденція – адміністративні суди почали задовольняти позови суддів щодо суддівської винагороди. Враховуючи це, для цілей розрахунку, ми презюмуємо, що судді на підставі судових рішень отримають повний обсяг винагороди. Тому щодо 2020 року розмір винагороди вираховувався на основі винагороди за місяць згідно з деклараціями за 2019 рік.

Суддю Павла Меденцева ВРУ звільнила за порушення присяги. У жовтні 2018 року його оголосили у міжнародний розшук. Розгляд відбувався заочно за процедурою спеціального судового провадження (in absentia). Дані щодо нього не враховувались при розрахунку.

Водночас Наталія Овчаренко була звільнена за дисциплінарний проступок до скерування обвинувального акту до суду.

2 суддів було звільнено за скаргами НАБУ, а також 1 суддя очікує звільнення. 4 суддів було звільнено з інших підстав, наприклад, тривалого невиконання службових обов’язків.

Місцеві загальні суди не відрізнялись особливою мотивацією розглядати справи щодо своїх “колег” – з 2016 по 2019 роки вони не ухвалили жодного вироку. При цьому, справа судді Апеляційного суду Дніпропетровської області Надії Посунся розглядалась місцевим судом 19 місяців до передачі її до ВАКС. Водночас ВАКС здійснив розгляд та ухвалив обвинувальний вирок за 2,5 місяці роботи.

У місцевих судах також виникали постійні проблеми з підсудністю, що не раз виглядало як спроба уникнення cуддями розгляду “гарячих” справ – зі справ, які розглядали місцеві суди, 19 хоча б 1 раз змінювали територіальну підсудність. 2 справи встигли побувати навіть у 3 місцевих судах до потрапляння у ВАКС.

Отже, створення спеціалізованого суду, який розглядає справи НАБУ та САП та який територіально знаходиться у Києві (де власне знаходиться САП, яка не має працівників у регіонах) значно посприяло пришвидшенню розгляду. За 1 рік роботи ВАКС уже ухвалив 5 вироків щодо суддів чи суддів у відставці.

Хоч ВАКС розглядає справи значно швидше, ніж це робили місцеві суди, це все одно займає немало часу. Це обумовлено тим, що розгляд кримінального провадження об’єктивно потребує більше часу через стандарт доказування “поза розумним сумнівом”, суспільну важливість та важливість безпосередньо для обвинуваченого, для якого можуть настати максимально несприятливі наслідки. Однак, частина випадків, за які судді можуть притягатися до кримінальної відповідальності, можуть стати підставою і для дисциплінарної відповідальності.

Практика ВРП щодо врахування матеріалів кримінального провадження у дисциплінарному спочатку була суперечливою. ВРП майже одночасно могла приймати рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі матеріалів кримінального та відмовляти у притягненні. Зокрема, у 2 випадках було прийнято рішення про відмову.

Зараз практика стала на бік врахування матеріалів кримінального провадження, про що свідчать 7 прийнятих рішень про застосування звільнення як дисциплінарної санкції. Серед обвинувачених у справах НАБУ та САП вже було звільнено вже 3 суддів.

Прикладом такої практики є справа судді Київського апеляційного адміністративного суду Ігоря Петрика. Однак навіть у випадках звільнення, розгляд дисциплінарного провадження тривав нерозумно довго – від 134 до 447 днів. Довгий розгляд може бути обумовлений непріоритетністю розгляду таких скарг для ВРП.

Притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності може стати дуже ефективним інструментом та знизити вартість утримання судді з огляду на таке:

1. у багатьох випадках діяння, вчинені суддями, підпадають під підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності, тобто суддя може одночасно вчинити дисциплінарний проступок і кримінальний злочин;
2. дисциплінарне провадження за своєю природою потребує менше часу, ніж кримінальне, за однакових обставин, що обумовлено стандартом доказування та обмеженістю строків;
3. звільнення судді за вчинення дисциплінарного проступку позбавляє суддю статусу та права на довічне утримання, які зберігаються при відставці.

Отже, застосування дисциплінарного провадження як альтернативного інструменту для звільнення недоброчесних суддів може допомогти уникнути витрат на їх винагороду або ж довічного утримання.

Із суддями, які встигли піти у відставку, все трохи складніше. У разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо такого судді, його/її відставка припиняється. Однак, не одразу – для цього ВРП повинна прийняти “додаткове” рішення про припинення відставки. Тільки з цього моменту втрачається статус судді та право на довічне утримання.

Станом на вересень 2020 року ВРП прийняла 10 рішень про припинення відставки суддів, з яких тільки 1 на підставі набрання законної сили обвинувального вироку суду. Інші були пов’язані з призначенням суддів на посади повторно за результатами конкурсів до ВС та ВАКС.

Натомість за даними Генеральної Прокуратури (станом на січень 2019 року) за 2017 та 2018 роки до кримінальної відповідальності було притягнуто 176 судді. Однак, це дані щодо суддів відносно яких розпочато процес притягнення до відповідальності, тобто з моменту повідомлення про підозру. Даних, щодо скількох суддів набрав законної сили обвинувальний вирок, не вдалось отримати на запит або знайти у публічному доступі.

Значна затримка стосується і припинення відставки судді Апеляційного суду Дніпропетровської області Надії Посунся. Обвинувальний вирок суду щодо неї набрав законної сили 30 листопада 2019 року. Однак ВРП так і не прийняла рішення про припинення відставки, тож суддя продовжувала перебувати в цьому статусі. При цьому, КСУ встиг розглянути подання про неконституційність статті, за якою обвинувачували суддю. 17 листопада 2020 року ВАКС скасував вирок судді через рішення КСУ.

Питання стоїть також у потрібності того, щоб ВРП приймало рішення про припинення відставки судді у разі набрання законної сили обвинувального вироку суду. ВРП не має підстав не приймати такі рішення. Адже набрання законної сили вироку суду є юридичним фактом, що не потребує оцінки або підтвердження іншим органом. Натомість цей етап створює додаткове навантаження на орган та на платників податків, з коштів яким продовжується виплата утримання. При цьому розгляд у ВРП може затягуватись з різних підстав – непріоритетності розгляду, відсутністю кворуму, тощо.

Доцільнішим є механізм “автоматичного” припинення відставки судді у момент набрання законної сили вироку суду. Суд у такому випадку має самостійно надсилати відповідне повідомлення та копію обвинувального вироку до Пенсійного фонду України, який забезпечує виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці. Такий механізм скоротив би витрати на суддів, визнаних винними у злочині, а також зменшив навантаження на членів ВРП.

Однак, поки цей етап існує, варто звернути увагу на проблему, що судді взагалі встигають піти у відставку. Як зазначалось, звільнення у відставку є почесною процедурою, після якої зберігається статус судді, надаються виплати та інші привілеї. Таке почесне звільнення не співвідноситься з тим, що суддя обвинувачується у вчиненні злочину, особливо пов’язаного з власне статусом судді.

У такому випадку, якщо суддя подає заяву про звільнення у відставку, доцільним є призупинити розгляд цього питання на час розгляду справи у суді. Однак, законодавство не зобов’язує ВРП призупиняти розгляд заяв про відставку при наявності дисциплінарного провадження або ж кримінального.

Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, що право на зупинення розгляду питання щодо звільнення судді у відставку на час розгляду скарги (мається на увазі дисциплінарної) є дискреційними повноваженнями суб’єкта владних повноважень. Як показує практика, ВРП часто зловживає цим дискреційним повноваженням та дозволяє йти у відставку суддям, щодо яких подані скарги за істотні порушення.

Отже, зважаючи на зловживання дискрецією, важливо встановити обов’язок ВРП зупиняти розгляд заяви про звільнення у відставку у випадку якщо щодо судді направлений до суду обвинувальний акт щодо вчинення умисного злочину. Це дозволить запобігти “втечі” суддів з почестями у відставку.

• перший – за роботу правоохоронців, суддів, членів ВРП та всіх залучених;
• другий – за утримання суддів, які залишились на посаді та тих, які встигли піти у відставку.

З дати направлення першого обвинувального акта до суду щодо вчинення корупційного злочину по вересень 2020 року за другим ми заплатили орієнтовно 44 772 831 грн і з кожним місяцем сума зростає.

Для зменшення витрат на утримання суддів, які ймовірно зловживали своїм статусом, можна застосовувати такі інструменти:

1. створення спеціалізованого суду – це було реалізовано у вигляді ВАКС та дало результати у порівнянні зі строками розгляду цих же справ у місцевих судах;
2. звільнення суддів за результатами дисциплінарного провадження – цей інструмент частково працює та має правові підстави для застосування, однак ВРП не відзначилась особливою мотивацією у застосуванні, а навіть у справах,які мали місце, розгляд скарг тривав довго;
3. запобігання відставки та дієвий механізм її припинення – цей інструмент наразі не працює, враховуючи неможливість ВРП відкласти розгляд питання про відставку та строки розгляду. Тож є сенс надати ВРП повноваження про призупинення розгляду питання про звільнення у відставку. Також демонтувати зайвий етап прийняття ВРП рішення про припинення відставки та дозволити судам надсилати повідомлення до ПФУ щодо набрання законної сили обвинувальним вироком суду.

Якнайшвидше застосування описаних інструментів важливе не тільки тому, що ми просто переплачуємо за розгляд кримінальних справ, а ще й тому, що ми платимо безпосередньо тим, хто навряд чи заслуговує отримувати кошти платників податків.