Site icon УКРАЇНА КРИМІНАЛЬНА

Як закон про адмінпроцедуру може змінити життя кожного українця

Як закон про адмінпроцедуру може змінити життя кожного українця
Як закон про адмінпроцедуру може змінити життя кожного українця

Безпідставно позбавили соціальної допомоги або знизили пенсію, без попередження розпочали забудову біля вашого будинку чи відмовили у призначенні субсидії – всі ці «сюрпризи» вже незабаром можуть зникнути, а взаємодія влади та громадянина в галузі адміністративних послуг перейде на якісно новий рівень.

У середині червня 2022 року президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про адміністративну процедуру” (№3475), нагадуэ видання ОстроВ.

Примітно, що Верховна Рада почала його розглядати аж 2020 року і лише за рік змогла прийняти. Але тоді глава держави повернув його для доопрацювання. За тиждень до початку повномасштабного вторгнення РФ український парламент таки ухвалив остаточну версію закону. Через 4 місяці її підписав Президент України.

Як заявив Центр прав людини Zmina, закон про адмінпроцедуру в Україні намагалися прийняти понад 20 років, тому відповідний крок “без перебільшення можна називати довгоочікуваним”.

Експерт Центру політико-правових реформ з публічної адміністрації Євген Шкільний позитивно оцінює ухвалення цього закону, який запроваджує абсолютно нову філософію взаємин між громадянами та чиновниками.

“Це дуже важливий закон, який запроваджує нову політику. Він є невід’ємною частиною євроінтеграції України. Вже багато років Європейський Союз вимагав ухвалення цього закону. І питання про його ухвалення було навіть у опитувальнику від ЄС про надання Україні статусу кандидата у члени Європейського Союзу”, – сказав він у коментарі “Острову”.

За його словами, Україна залишалася єдиною країною в Європі, яка не мала закону про адміністративну процедуру.

“Закон забезпечує такі базові права людини у їхніх відносинах з адміністративними органами, як право на доступ та ознайомлення з матеріалами справи, право бути вислуханим при прийнятті негативного рішення тощо. Закон запроваджує категорію зацікавлених осіб – якщо акт може негативно вплинути на права та законні інтереси певних осіб, то вони залучаються до розгляду справи тощо”, – розповів Євген Шкільний.

“Остров” з’ясовував, як закон про адміністративну процедуру змінить життя українців.

Основні положення

Завдяки новому закону держоргани зобов’язані обґрунтовувати свої акти та не повинні вимагати довідки та документи, якщо потрібна інформація про людину міститься у реєстрах.

Законом також передбачається:

Як зазначає народний депутат та голова підкомітету Верховної Ради з питань адмінпослуг та адмінпроцедур Лариса Білозір, найголовніше, що закон унеможливлює бюрократизацію в органах влади, робить взаємодію зручною та передбачуваною, а рішення – збалансованою.

На практиці

Розберемо закон на конкретних прикладах. Наприклад, як може вирішитись споконвічна українська проблема про незаконні забудови, коли за одну ніч несподівано для місцевих жителів “виростають” паркани на території парків та дитячих майданчиків.

Одним із головних нововведень є впровадження категорії “зацікавлених осіб”, що має запобігати конфліктам та сприяти прийняттю збалансованих рішень .

“Головне гасло цього закону – нічого про вас без вас. Тобто якщо приймається адміністративний акт, який може негативно вплинути на ваші права та законні інтереси, то людину мають вислухати. Якщо йдеться про такий масштабний захід як забудова, яка стосується великої кількості людей, то мають бути проведені слухання”, – розповів експерт Центру політико-правових реформ.

Наприклад, якщо на певній земельній ділянці планується забудова, то мешканці навколишньої території мають бути залучені до розгляду справи щодо надання дозволу на таке будівництво.

“Людина прокидається, а дитячого майданчика вже немає – забудовник обгородив усе парканом, бетонними плитами. Люди обурюються, бо вони навіть не здогадувалися про забудову. Думкою мешканців ніхто не цікавився”, – каже Євген Шкільний.

Після набрання чинності законом такої ситуації вже не повинно бути.

“Адже якщо місцева рада відводить ділянку під забудову, то це може негативно вплинути на права та інтереси певних осіб, бо можуть бути забудовані дитячі майданчики, де місцеві жителі гуляли з дітьми, або це може виявитися історичною місцевістю. Біля людей можуть збудувати якусь- то завод, де будуть шкідливі викиди, а місцеві жителі, наприклад, вважають, що це надто близько до їхніх будинків і це шкодитиме їхньому здоров’ю”, – пояснив експерт.

У такому разі з’являється категорія зацікавлених осіб, яких зобов’язані залучати до справи. Буде проведено слухання, де забудовник повинен аргументувати свою позицію, де людям дадуть ознайомитися з матеріалами будівельної справи, дадуть змогу висловити свою точку зору, навести аргументи, подати певні документи тощо.

І якщо люди виступають категорично проти такого будівництва, але місцева рада таки виділяє земельну ділянку під будівництво, то це рішення має бути належним чином обґрунтовано, зазначає Євген Шкільний.

“Тобто орган зобов’язаний пояснити, чому все-таки ця забудова відбудеться, детально мотивувати це рішення і пояснити, чому аргументи зацікавлених осіб були відкинуті”, – розповів експерт.

Примітно, що клопотати про набуття статусу зацікавленої особи може будь-яка особа, право, свобода чи законний інтерес якої торкається справою.

Крім того, у прийнятому документі запроваджується право на адміністративне оскарження .

Відповідно до статті 78, право на адміністративне оскарження має будь-яка особа, яка вважає, що:

1) прийнятим адміністративним актом або його виконанням порушено або може бути порушено його право, свободу чи законний інтерес;

2) процедурне рішення чи дія, бездіяльність адміністративного органу негативно впливає на його права, свободи чи законні інтереси.

Він може бути застосований, якщо, наприклад, адміністративний орган не послухався місцевих жителів і всупереч їх волі ухвалив рішення про виділення ділянки про забудову.

Якщо зараз подібне оскарження можна подати лише через суд, закон дозволяє це зробити в адміністративному порядку. Таким чином, це знизить витрати коштів та часу на судове оскарження.

Ще одне цікаве нововведення – це встановлення права особи бути вислуханою перед прийняттям несприятливого адміністративного акту, що може дозволити змінити позицію органу або пояснити особі необґрунтованість його запиту.

Наприклад, це може працювати, якщо людині зменшили розмір пенсії або відмовили у призначенні субсидії.

“Не може бути такого, що людина прийшла до каси банку, отримує гроші на руки та бачить, що їй, виявляється, зменшили розмір соціальної виплати”, – каже Євген Шкільний.

Якщо людині хочуть зменшити соціальну виплату чи допомогу, її спочатку мають запросити та заздалегідь пояснити, що готується рішення, яке може негативно на неї вплинути.

Таким чином, людині надається можливість бути вислуханою та довести свої аргументи.

“І рішення набирає чинності лише після того, як воно було належним чином донесене до людини”, – пояснив Експерт Центру політико-правових реформ.

Цікаво, що адміністративний орган не просто зобов’язаний мотивувати своє рішення, а й вказувати порядок його оскарження, що полегшить громадянам та бізнесу використовувати правові механізми захисту.

Ще один приклад – це оформлення субсидій.

Приблизно рік тому переселенка із Криму Світлана, яка переїхала до Ірпеня намагалася оформити субсидію. Жінка подала всі документи, але субсидію так і не отримала. Через деякий час їй на електронну пошту надійшов лист з кількох пропозицій, що в наданні субсидії їй відмовлено. Жодних причин такого рішення вказано не було.

“Я намагалася додзвонитися, дізнатися, в чому справа, але телефони то були зайняті, то мовчали. У результаті мені довелося йти в центр соцзахисту, вистоювати там величезну чергу разом із такими ж “братами по нещастю” (переважно пенсіонерами), вислуховувати крики і лайки і в результаті мені так і не пояснили, чому немає субсидії. Сказали, що, якщо я хочу знову оформити, повинна зібрати новий пакет документів. Вказали лише можливі причини, але не точні. З такою ж ситуацією я зіткнулась коли оформляла переселенські виплати, але там вдалося абияк вирішити проблему”, – розповіла вона “ОстроВу”.

Експерт ЦППР Євген Шкільний каже, що з набранням чинності закона про адмінпроцедуру подібна ситуація вже не має виникнути.

Тепер перед прийняттям рішення про відмову в субсидії людину зобов’язані запросити, заслухати її думку та аргументи. Якщо після цього рішення про відмову буде збережено, їй повинні письмово повідомити про причини такого рішення.

“У цьому рішенні також мають визначити порядок оскарження, куди і як звертатися”, – сказав експерт.

Як і коли працюватиме закон

Закон про адміністративну процедуру набирає чинності через 18 місяців після його ухвалення, тобто на підготовку час є.

“До цього часу має бути проведене відповідне навчання персоналу. Решта законодавства також має бути приведена у відповідність”, – сказав Євген Шкільний.

Дуже важливо, щоб уряд та громадськість провели навчання чиновників, яких стосуватиметься цей закон. Згідно з інформацією Міністерства юстиції, навесні 2022 року буде доступний онлайн-курс про адміністративну процедуру. Офлайн програму буде проведено на базі Української Школи Управління.

“Треба з чогось починати. Ми цей закон мали ухвалити ще 20 років тому. Та ситуація, яка у нас зараз без цього закону, вона ненормальна, тому що люди дуже страждають. Незаконні забудови, безмежні інспекційні перевірки бізнесу, незаконні зменшення соціальних виплат – це все ненормально. Тому закон необхідний, щоб це все виправити”, – зазначив експерт.

Водночас він вважає, що війна не повинна перешкодити впровадженню закону: “Я думаю, що через 18 місяців вдасться запустити закон”.

Деякі критики закону вважають, що він може створити додаткові бюрократичні складнощі та паралізувати систему.

Євген Шкільний зазначає, що закон не запроваджує додаткову бюрократію, оскільки він працює лише щодо рішень, які можуть негативно вплинути на права та законні інтереси людини.

“Якщо рішення позитивне, то все працюватиме як зараз. Наприклад, якщо ви хочете зареєструвати ФОП, то вас швидко і без проблем зареєструють. Жодних слухань не буде, жодних додаткових процедур проходити не треба”, – пояснив експерт.

Він зазначає, що деякі європейські країни також побоювалися, що закон може паралізувати систему.

“Наприклад, це було в Латвії та Естонії. Але в результаті вони визнали, що небо не впало, що у них це не паралізувало роботу адміністративних органів, вони впоралися і все гаразд. Загальна адміністративна процедура є у кожній цивілізованій країні. У Європейському Союзі навіть є Хартія основоположних прав людини, де є стаття про належне адміністрування. Це невід’ємне право людини у його взаємовідносинах із чиновником”, – сказав Євген Шкільний.

Крім того, зазначає експерт ЦППР, для оптимізації процесу можуть бути використані цифрові інструменти“Закон враховує цифрові тренди та передбачає певні цифрові можливості, якщо це потрібно”.

Окремо зазначимо, що згідно з пропозиціями президента, дія закону не поширюватиметься на сфери громадянства та надання притулку в Україні, нагородження державними нагородами, національну безпеку та оборону, а також здійснення помилування. Це особливо актуально під час повномасштабної війни.

Автор: Владислав Булатчик, “ОстроВ

Exit mobile version