Танки-черепахи і повернення до тактики Першої світової – нові придумки російських загарбників. Перше задокументоване захоплення російського танка-черепахи. Десятки таких знищено артилерійським вогнем, підривами на мінах, але це перший, який захопили разом з екіпажем.
Рідкісна ситуація і для звичайної бронетехніки, зазвичай екіпаж або розрахунок усе ж таки встигає покинути машину.
Обварений кустарними панелями, сітками та ґратами Т-62 застряг у лісосмузі — і бійці 22 ОМБр затрофеїли його.
Там усе-таки був прорив і все минуло не зовсім гладко, але танк нам цікавий у контексті не аналізу бою і навіть не так виснаження РФ (знятий з озброєння, любительськи додатково броньований апарат, який майже не застосуєш як танк), як напрямку військової думки в РФ.
Частину подібних машин відправляють із тралами долати передній край мінного поля, частину — без, такі для вогневої підтримки прориваються вже через проломи.
На багатьох стоять станції РЕБ, що глушать найпопулярніші частоти для цивільних дронів, а десант, що спішується, теж іноді має ранцевий РЕБ.
На російському танку-“черепасі” встановлено засіб РЕБ
У цього були навіть кустарні протипіхотні МОН-100 як динамічний захист — працює сутінковий технологічний геній Москви.
Завдання таких черепах — прикувати до себе потік нашого вогню й не дати можливість дронарям, які розташовані за лінією спостережних пунктів і передньою траншеєю, ударити по машинах з десантом.
Немає значення, скільки танків підіб’ють на нейтралці й під час подолання оборони; головне — щоб у другій хвилі вийшов десант із БМП і заскочив у траншею.
Пізніше частину підранків можна буде відновити, а якщо й ні, то одноразового екіпажу і Т-62 або Т-55 зі зберігання не шкода.
Бо ті, хто затіяв цю війну, — у Москві, у черепахах не сидять, як і їхні родичі.
Росіяни свідомо обтяжили машини, зменшили маневреність, збільшили ризик застрягти в деревах або вбити ходову, унеможливили ефективний огляд, крім приладів прямо по курсу (частково це компенсують камери, але лише частково), — це не дозволяє вести класичний танковий бій.
А все для того, щоб уникнути наймасовішої протитанкової зброї на нашому ТВД — fpv-камікадзе з пострілами від РПГ-7 (ПГ-7В) і скидів кумулятивних зарядів з дронів-гексакоптерів.
Саму броню, природно, пробивають з ПТРК, особливо зі сучасних з тандемними пострілами, що збивають фальш-панелі, або пострілами з підривом у верхній півсфері, коли струмінь формується до контакту із захистом (це TOW-2 і Javelin). Прошивають спеціальними снарядами на кшталт BONUS. Звісно, пробивають у лоб навіть танками пізніх 1980-х.
Але масуванням такої техніки, димами, нальотами артилерії РФ намагається ізолювати передній край і зачепитися для будь-якого просування вперед.
Цей танк просто проситься на виставку в ЄС, щоб платники податків самі побачили, як їхні гроші впливають на ситуацію на фронті, що Москва не просто так дійшла до мотоциклів, гольф-карів і танків 60-х років минулого століття, обшитих кустарною бронею.
Сьогодні ми бачимо майже буквальне повторення подій Першої світової: створення штурмових гвардійських груп під час Брусилівського прориву — спеціально навчені долати дротові загородження й міни бійці несуть зі собою багато гранат, зокрема запальні.
Але тоді в боях під Ковелем понад половину штурмовиків з групи Безобразова вбили або поранили — три дивізії вийшли з ладу за тиждень боїв.
Чим вам не ПВК «Вагнер» і батальйони «Шторм»?
Хоча на відміну від Російської імперії, яка тоді лише полоненими вивела з ладу 400 тисяч вояків противника, РФ не може у великі успішні операції. Та й «слабка» Австро-Угорщина за місяць тоді виробляла 2–2,5 млн снарядів калібрів понад 70 мм — це те, що сторони зараз роблять рік за допомогою Кореї.
Поява дронів — це поява неозброєних аеропланів розвідки, коригування вогню, скиди боєприпасів й амуніції для проблемних ділянок фронту, перших кустарних бомб і гранат, відповідно, навчання піхоти протидіяти їм (нині це рушниці проти дронів, різні спеціальні картечні патрони).
Тоді коригування гармат аеропланами зробило попередню тактику неефективною і війна набула позиційного характеру. Його багато місяців намагалися подолати масуванням піхоти, артилерійським вогнем і гарматами на кілометр фронту, штурмовими групами, пізніше появою броньованих машин.
Знищений танк-“черепаха”
У небі тим часом відбувалися перші дуелі зі стріляниною з особистої зброї — до моменту створення винищувачів.
Усі ж пам’ятають навчальний Як-52, який на півдні збив кілька дронів вогнем з місця другого пілота, а нещодавно потрапив до об’єктива ворожого дрона?
Але наразі не можна масштабувати таку тактику тому, що немає десятків аероклубів, обслуговуючого персоналу, цілевказань, специфічної підготовки в пілота й другого номера.
Нам потрібен винищувач дронів — не паліатив і навіть не ППО, треба прикривати передній край і забезпечувати можливість працювати над ворожими бойовими порядками. Уже в розпалі роботи з перехоплення «ланцетів» і fpv-дронів. Результати є і добрі. Той, хто першим зможе перехоплювати ворожі дрони й захищати свої, здобуде оперативну перевагу.
Загалом РФ намагається адаптуватися до сотень українських дронів і прорвати позиційний фронт, але, очевидно, деградує до Т-62 і Т-55, які використовує як живий щит, що майже не в змозі вести танковий бій. Закінчаться запаси зі зберігання (з такими темпами це 2025 рік) — закінчаться навіть ці недолугі одноразові машини.
Автор: Кирило Данильченко ака Ронін