Огляд важливих вироків у справах російських воєнних злочинів: тортури в Ягідному, захоплення Каховської ГЕС та колаборанти

Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) продовжує відстежувати резонансні судові вироки у справах війни. Впродовж травня з’явилися нові рішення у справах військових 55-ї окремої мотострілецької бригади РФ, які катували мешканців Ягідного Чернігівської області у березні 2022 року. Є також вирок російським військовослужбовцям, які керували захопленням Каховської ГЕС та підривом Північно-Кримського каналу. Триває розгляд справ колаборантів.

Порушення законів та звичаїв війни

Захоплення Каховської ГЕС та підрив споруд Північно-Кримського каналу

Жовтневий райсуд Кривого Рогу Дніпропетровської області 15 травня ухвалив вирок у справі підриву Північно-Кримського каналу, який російські війська здійснили у лютому 2022 року, окупувавши Херсонську область.

Заступника командувача Чорноморського флоту РФ Михайла Яснікова та командира 11-ї окремої гвардійської інженерної Кінгісепскої бригади РФ полковника Дмитра Маркова суд визнав винними за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 438 ККУ, тобто в порушенні законів і звичаїв війни, вчиненого за попередньою змовою.

Текст вироку, судячи з інформації у реєстрі судрішень, засекречений. Пресслужба Жовтневого райсуду повідомила його короткий зміст. Суд визнав Яснікова та Маркова винними у координації захоплення та підриву споруд Північно-Кримського каналу, а також захопленні й мінуванні Каховської ГЕС.

Шкода довкіллю внаслідок незаконного використання води оцінена у 1,4 мільйона гривень. Матеріальні збитки державі Україна склали понад 22,6 мільйона гривень.

Суд присудив обвинуваченим по 12 років позбавлення волі. Також задовольнив цивільний позов та ухвалив стягнути із них по 1,5 мільярда гривень на користь України в особі Державного агентства водних ресурсів. Судовий процес проходив заочно, відбувати покарання російські військовослужбовці будуть після затримання. На вирок упродовж 30 днів може бути подана апеляція.

Вироки за терор у Ягідному

Чернігівський районний суд Чернігівської області у травні виніс вироки двом військовослужбовцям 55-ї окремої мотострілецької бригади загальновійськової армії Центрального військового округу РФ. Під час окупації у березні 2022 року села Ягідне, що на Чернігівщині, вони катували місцеве населення. Обоє обвинувачених уродженці Республіки Тива, де базується вказана бригада.

Як розповідала раніше МІПЛ, окупаційні війська утримували у підвалі місцевої школи близько 400 людей та знущалися над ними.

Андріян Омаєвич Базан, який служив на посаді номера розрахунку в мінометному взводі 55-ї бригади, обвинувачений у жорстокому поводженні з цивільним. За свідченням потерпілого, якого утримували в підвалі Ягіднянської школи, 15 березня 2022 року російський військовослужбовець вивів його на вулицю та, погрожуючи розстрілом, вимагав відомості про розташування підрозділів ЗСУ. Військовий наводив на чоловіка автомат Калашникова, здійснював постріли в нього над головою, обіцяв, що наступні будуть по ньому. Також кинув у його бік гранату. Потерпілий у той момент упав обличчям до землі та прикрив руками голову. При цьому росіянин засміявся, підняв гранату й відвів чоловіка назад у підвал.

Доржу Валерійович Куулар проходив службу на посаді номера розрахунку цієї ж бригади. 10 березня 2022 року з іншими військовослужбовцями РФ він вдерся до будинку місцевої родини. Вони вивели подружжя з сином із підвалу домоволодіння та наказали їм іти до школи. Як розповіла потерпіла, вона заперечувала й просила дозволити лишитися вдома. У відповідь російський військовий, який був без маски, випустив автоматну чергу у неї над головою та пригрозив розстрілом на очах родини. Її чоловік дав аналогічні свідчення.

Окрім показів потерпілих та протоколів слідчих експериментів, доказом у справі є щоденник психолого-педагогічних спостережень командира взводу 55-ї бригади, який знайшли в Ягідному після відходу окупаційних військ. У ньому містяться фото та відомості про службовців цієї бригади.

Потерпілі впізнали обох обвинувачених на наданих знімках.

Також слідство надало суду відповіді командувача оперативного угруповання військ ЗСУ, Міжвідомчої робочої групи військових спеціалістів Офісу Генпрокурора, Територіального управління Державного бюро розслідувань Чернігова про те, що впродовж березня у селі Ягідне базувалась саме 55-та бригада військ РФ.

Слідство вказувало, що такими діями російські військові порушили норми Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій, який стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів.

Чернігівський райсуд 24 травня визнав Андріяна Базана винним за ч.1 ст.438 ККУ (порушення законів та звичаїв війни: жорстоке поводження з цивільним населенням) та призначив 11 років позбавлення волі.

Вироком від 29 травня суд засудив Дорджу Куулара за ч.1 ст.28 і ч.1 ст.438 ККУ (порушення законів та звичаїв війни: жорстоке поводження з цивільним населенням, вчинене групою осіб).

Судовий розгляд відбувався заочно, російські військові оголошені в розшук. Покарання вони відбуватимуть після затримання. На вироки впродовж 30 днів може бути подана апеляція.

Вироки колаборантам — від 13 років ув’язнення до заборони працювати у владі

Інформаторка російського генерала, причетного до збиття “Боїнга” MH-17

У травні СБУ повідомила, що затримала інформаторку кадрового співробітника російської воєнної розвідки генерал-майора Сергія Дубінського, також відомого під позивним “Хмурий”. Саме він причетний до збиття пасажирського літака “Боїнг”, який виконував рейс MH-17 у липні 2014 року над територією України.

Як ідеться у вироку Дзержинського міського суду Донецької області від 4 травня, слідство встановило, що Світлана А., мешканка Благодатного, з середини березня 2022 року через Телеграм і WhatsApp повідомляла генерал-майору про наслідки російських обстрілів міста та дії ЗСУ. Зокрема, коригувала артобстріли, надсилаючи відео наслідків влучань, розповідала про руйнування ЗСУ мосту через річку Шайтанка.

На суді Світлана А. провину не визнала. Доводила, що займалася волонтерством та евакуацією населення, була адміном одного з місцевих телеграм-каналів. Свого співрозмовника вона знала з 2004 року, а з 2011-го він проживав у Благодатному. Про те, що він військовий російської армії дізналася в переписці навесні 2022 року. Стверджувала, що інформацію брала з місцевих Телеграм-каналів і передавала співрозмовнику аби дізнатися в нього про дії російських військових для подальшої координації маршрутів евакуації людей.

Серед доказів були рапорти працівників СБУ про виявлення під час котррозвідувальних заходів громадянки, яка перебуває в агентурному зв’язку з російським генерал-майором. До справи долучили листування обвинуваченої в месенджерах, отримане в рамках негласних слідчих розшукових дій. В ньому зафіксовано переслані відео обстрілів, поширення відомостей про ЗСУ.

Суд зазначив, що доказів волонтерської діяльності жінки не надано, а її дії були коригуванням обстрілів. Суд визнав її винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто у наданні збройним формуванням держави-агресора допомоги у веденні бойових дій проти ЗСУ. Їй визначене покарання у вигляді позбавлення волі на 12 років із конфіскацією майна. Впродовж 30 днів на вирок може бути подана апеляція.

Працював у “народній поліції” окупантів, поводив себе не агресивно…

Обвинувачення за такою ж частиною статті про колабораційну діяльність, як у Світлани А. отримав Анатолій С., мешканець смт Борова Ізюмського району Харківської області. Це містечко у квітні 2022 року окупували російські військові. За даними слідства, впродовж травня-липня 2022 року обвинувачений обіймав посаду “чергового частини” у так званій “народній поліції” та працював на контрольно-пропускному пункті.

Анатолій С. провину не визнав. Доводив, що працював у приватного підприємця. Одного разу він підійшов до коменданта та попросив перепустку, оскільки втратив свої документи. Комендант направив його до “народної поліції”, начальник якої запропонував працювати на КПП. У разі відмови погрожував проблемами для нього, а також його родини. Тому був змушений погодитися. На роботу ходив у цивільному одязі, зброї чи спецзасобів не мав. Зарплату отримував гуманітаркою. Наприкінці липня після звільнення так званого начальника “народної поліції” пішов із роботи, йому ніхто не перешкоджав.

Опитані свідки з-поміж мешканців Борової, яких окупанти доставляли до відділення “поліції”, розповіли, що обвинувачений працював на КПП, проводив затриманих у камери. З людьми поводився не агресивно, запитував, чи не потрібно чогось, приносив передачі від родичів. Одна зі свідків сказала, як чула від сусідів, що Анатолій С. “зробив свій вибір і буде з Росією”. Ще один свідок розповів, що бачив обвинуваченого з автоматом на плечі.

Також доказом у справі був робочий табель співробітників окупаційного відділу поліції, який виявили після деокупації. У ньому містяться відомості про роботу обвинуваченого на посаді поліцейського.

Котелевський районний суд Полтавської області визнав недоведеним, що зайняття посади в “народній міліції” було здійснене під тиском чи через тяжкі життєві обставини та визнав чоловіка винним за ч. 7 ст. 111-1 ККУ. Вироком від 3 травня суд присудив йому 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На такий же термін йому заборонено обіймати посади в правоохоронних чи державних органах влади.

Закликав “знищити дітей нациків”

Київський районний суд Харкова 29 травня визнав Станіслава У., мешканця села Осинове Куп`янського району Харківської області винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-1 КК України. Частина перша статті “Колабораційна діяльність” передбачає відповідальність за публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора.

Згідно з матеріалами справи, під час окупації населеного пункту російськими військовими з березня по серпень 2022 року обвинувачений публічно підтримував окупантів. Зокрема, у публічних місцях села Осинове говорив такі фрази: “Всех детей нациков надо уничтожить”, “Вот какие русские молодцы, зарплату такую большую дают, какие они хорошие!”, “Сдавайтесь в плен”.

Обвинувачений провину визнав та розкаявся. Суд визнав його щире каяття, що підтверджується висловленням під час розгляду справи щирого жалю з приводу скоєного та осуд своєї поведінки, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

У підсумку суд присудив чоловікові покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов’язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 10 років. На вирок упродовж 30 днів може бути подана апеляція.

Цікаво, що раніше Харківська обласна прокуратура повідомляла, що вказаний мешканець Осинового допомагав окупантам виявляти проукраїнськи налаштованих громадян, бійців АТО й ООС. Брав участь в обшуку квартири учасника АТО, надав приміщення для проживання окупантів.

Автор: Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ

Джерело:  Медійна ініціатива за права людини

See more Tweet