Поки російські мобілізовані масово самоутилізуються на Донбасі і півночі Луганщини, російські чиновники й підприємці знайшли залізобетонний спосіб заробити на «військовій загрозі з боку України». На «зубах дракона» – протитанкових пірамідках з бетону – вони роблять непоганий бізнес.
Перші репортажі про оборонні лінії на Луганщині російські пропагандисти повʼязували з ЧВК «Вагнер» – систему укріплень з двох рядів бетонних надолбів так і прозвали «Лінією Вагнера» або «Лінією Пригожина».
За твердженнями російських пропагандистів, вона простягнулася від Світлодарська до Кремінної та від Лисичанська вздовж Сіверського Донця аж до російського кордону на схід від Луганська, в основному повторюючи лінію дотику станом на 23 лютого 2022 року і наочно демонструючи, що з перспективою втрати «новоприєднаних» за результатами псевдореферендуму земель півночі Луганщини окупанти вже змирилися.
Невдовзі подібні лінії укріплень почали зʼявлятися і в самій Росії – зокрема, в Бєлгородській області. За нею не забарилися Брянська і Курська області. Причому Пригожин і тут намагався очолити процес – і з будівництва лінії укріплень, і з формування бєлгородського ополчення. Він виступив з ініціативою відправити 25% співробітників підприємств Білгородщини на «службу в окопах» та фінансувати їхню підготовку за рахунок місцевого бізнесу.
Однак губернатор Бєлгородської області Вʼячеслав Гладков вирішив, що обійдеться без якихось зайд з незрозумілим юридичним статусом і небезпечними амбіціями. Босс «Вагнера» не отримав підтримки в області, а Гладков тепер розставляє пірамідки самотужки, назвавши їх «Белгородской засечной чертой» – звучить скрепно, по-русски, і без згадки Пригожина чи ще когось немісцевого.
«Проїхав сьогодні разом із заступником-куратором Володимиром Васильовичем Базаровим і перевірив, як йде хід будівництва засічної бєлгородської межі. Робота велика, робота особливо важлива для забезпечення безпеки всіх мешканців, які мешкають на території Бєлгородської області. Робота триває відповідно до затвердженого графіка», – такий текст супроводжує фотозвіт на офіційному телеграм-каналі Гладкова.
Саме на цих фото військові дослідники з проєкту Oryx виявили «карієс зубів дракона»: на світлині чітко видно, що пірамідка просто порожня всередині, а бетон настільки низької якості, що руйнується сам собою. Таку пірамідку сучасна бронетехніка розчавить, наче картонну. Але ж заплатили за неї як за справжню! Отже, там, де російська пропаганда бачить війну за русский мир чи загрозу вторгнення НАТО, російська клептократія бачить чергову можливість «зрубити бабла».
Психоз, пов’язаний із очікуванням українського військового вторгнення у прикордонні регіони РФ, здається сміховинним: Україна не стане розпорошувати сили, необхідні для стримування ворога під Сватовим, Бахмутом і Авдіївкою, на позбавлені військового сенсу операції в російських областях. Однак страх українського вторгнення дуже добре конвертується у гроші.
Аби влада умовної Бєлгородщини могла облаштувати потрібну протяжність укріплень, вона повинна мати відповідну кількість бетонних пірамідок. Отже, вона має їх замовити і оплатити. Виробництво бетонних виробів у великій кількості – справа, що вимагає часу і ресурсів.
І ось вже підприємства з виробництва бетонної продукції наввипередки пропонують новий виріб: на російському сайті комерційних оголошень Авито зʼявились пропозиції «тетраедрів бетонних» з окупованих Бердянська і Сімферополя, з Ростова-на-Дону, Адигеї, Бєлгорода, Брянщини, Краснодару, Воронежу, Ленінградської області, Санкт-Петербурга, Тули, Смоленська.
Московські заводи залізобетонних конструкцій, що належать забудовникам ПІК та КРОСТ, за даними російського проєкту СОТА, також розпочали виробництво у своїх цехах протитанкових конусів та конструкцій для ДОТів.
Оскільки влада російських областей чудово усвідомлює низьку вірогідність бойового застосування цих «засечних черт», то й якість оборонних споруд її не турбує, а ось можливість заробити – навіть дуже. Легко уявити закупівлю порожнистих пірамідок за ціною справжніх із подальшим відкатом кураторові закупівлі.
Функцію симуляції патріотичного накачування населення такі пірамідки (і репортажі про їхнє встановлення) виконують, а більшого від них і не треба – тому всі задоволені. Окрім хіба що критиків російської політики зі стану навіжених русских націоналістів-імперців. Таких як Ігор Гіркін, який називає мегапроєкт протитанкових оборонних укріплень «лінією Суровікіна» – за іменем командувача «спеціальною воєнною операцією». На його думку, розбудова таких оборонних ліній свідчить про те, що РФ остаточно втратила ініціативу і перейшла до стратегічної оборони, яка ще ніколи не призводила до перемоги. Не додає це й бойового духу російським окупаційним військам:
«Війська воюють «за інерцією», не маючи ні найменшого уявлення про кінцеві стратегічні цілі поточної військової кампанії і лише здогадуючись про невиразні плани командування за такими грандіозно-безглуздими рухами тіла, як будівництво абсолютно божевільної за марністю (але дико дорогої за вартістю виконання) «Лінії Суровікіна”», – пише Гіркін в своєму телеграм-каналі.
Варто додати, що лінії протитанкових загороджень, навіть виконані з якісних цільнобетонних протитанкових пірамідок і посилені ровами і мінуваннями, самі по собі не стануть серйозною перепоною для українського наступу.
По-перше, прохід у таких загородженнях можна проробити кількома пострілами з танку, або ж застосуванням установки з дистанційного розмінування. По-друге, за такими загородженнями має бути активна лінія оборони з озброєних і навчених військових, чиє завдання – знищувати бронетехніку і живу силу противника, яка намагатиметься подолати загородження. Це зазначають самі російські пропагандисти. Але вони мовчать про те, що російське окупаційне угруповання не здатне забезпечити таку оборонну лінію ані кількісно, зважаючи на протяжність «Лінії Суровікіна-Вагнера», ані якісно, з огляду на низький рівень підготовки і мотивації російських мобілізованих.