Росія разом з Білоруссю стягували війська до кордонів з Україною протягом кількох місяців. Про те, що Харків є однією з перших цілей агресора, було очевидним, тож оборона міста-мільйонника почалася за кілька днів до підступного нападу на всю країну зранку 24 лютого.
Видання Заборона розповідає про захист Харкова у найперші дні повномасштабної війни через свідчення безпосередніх учасників оборони.
Оборона Харкова 92-ю ОМБР
21 лютого 2022 року під Харковом бійці 92-ої окремої механізованої бригади ЗСУ отримали завдання прикривати державний кордон на вільній ділянці. Смуга була дуже велика — 52 кілометри, що для батальйону у 10 разів більше, ніж передбачає будь-який статут, розповів командир батальйону 92-ої ОМБР з позивним «Філософ».
«У моїй смузі було і є три річки. Було ухвалено рішення деякі мости замінувати та створити систему вогню з засідками. Вже в ніч, все підготувавши, ми поверталися до пункту постійної дислокації (ППД). Переміщення було прихованим, щоб нас ніхто не бачив», — згадує воїн.
Через два дні командиру батальйону зателефонував начальник одного з прикордонно-пропускних пунктів і попросив терміново приїхати. Він показав відео з камер спостереження: за 3 км від державного кордону росіяни вже виставили системи залпового вогню, а стволи були наведені на Україну.
«Того ж дня десь о 19:00 колона біля сотні одиниць техніки метрів 500 вправо від пропускного пункту просто вперлася у державний кордон.
Я доповів командиру бригади, що виводжу свої підрозділи на бойові позиції. Ми до 1:00 24 лютого були вже були розподілені на позиціях, налагодили зв’язок і вирішили повертатися, тоді мій водій і побачив у небі сигнальну ракету», — каже «Філософ».
Це було о 4:58. Після зеленої сигнальної ракети пішли залпи.
«Ми їхали й вже бачили, як перед нами Харків горить: частини ППО, нафтобази, по Чугуївській частині тоді прилетіло, авіамістечко. Це була суцільна заграва. Перша доповідь командиру бригади була: “Почалося”», — описав події військовослужбовець.
Захисники повернулися на позиції. Близько 6 ранку поблизу населеного пункту Веселе розпочався перший бій. Колона противника з двох бронетранспортерів, танку та однієї вантажівки з зенітною установкою зверху йшла по-прохідному, не очікуючи засідок чи опору. Командир 92-ої бригади відправив зустрічати ворога резерв з чотирма танками. Бійці закріпилися на напрямку, що дало можливість шостій роті без втрат зупинити загарбників.
«У документах [окупантів], які ми забрали, було написано, що 92-ої бригади тут нема. Вони думали, що ми всі в ППД. Туди також прилетіло, то вони думали що ми вже всі деморалізовані і таке інше. У них було вказано: “залишки 92-ї бригади”. А насправді бригада була у повному складі і виконувала завдання», — розказав командир батальйону.
25 лютого українські військові почали обладнувати оборонні позиції вздовж міста Харків. Тоді до 92-ої ОМБР доєдналися 3-та бригада Нацгвардії та окремий загін спецпризначення «Омега».
«Вони нас дуже виручали у перші дні. У бригаді Нацгвардії були переважно строковики, але я вам скажу, отакі [показує великий палець догори] пацани», — підкреслив захисник Харкова.
27 лютого три групи російських спецпризначенців почали прориватися у місто по трьох різних маршрутах, але були розбиті.
«Ми їх яскраво зустріли. Вони залишилися не НА Україні, а В Україні назавжди. З того моменту вже почалася позиційна оборона і постійні обстріли міста з артилерії. Ми обороняли місто і робимо це досі, а в один прекрасний момент ми перейшли у контрнаступ», — резюмував «Філософ».
Автор: ILONA KIVVA; Заборона