Про провали російської розвідки при підготовці Росії до вторгнення в Україну

Про провали російської розвідки при підготовці Росії до вторгнення в Україну

У першій частині журналісти видання The Washington Post розповіли про те, як і коли американські і європейські чиновники і розвідники інформували українську владу про ймовірне вторгнення Росії. Стаття викликала вибуховий резонанс і дискусії в суспільстві – від запитань до Президента, чому він не попередив про напад і не готував країну, якщо знав про це – до запитань до американців, чому вони не давали зброю інтенсивніше, якщо були так впевнені у вторгненні.


У другій частині журналісти розкривають подробиці того, як ФСБ (дез)інформувала Кремль про стан справ в Україні, як готувала колаборантів і як це вплинуло на подальший розвиток подій. Видання ТЕКСТИ   переклало матеріал із незначними скороченнями.

***

В останні дні перед вторгненням в Україну російська служба безпеки почала надсилати загадкові інструкції інформаторам у Києві. Забирайтесь і їдьте геть зі столиці, казали колаборантам Кремля, але залишайте ключі від своїх домівок. Вказівки надходили від старших офіцерів підрозділу Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії з прозаїчною назвою — Управління оперативної інформації — але зі зловісним завданням: забезпечити обезголовлення українського уряду та нагляд за встановленням проросійського режиму. Ці повідомлення були показником довіри до цього зухвалого плану. Оперативники ФСБ були настільки впевнені, що невдовзі контролюватимуть важелі влади в Києві, що вони витратили останні дні перед війною, організовуючи безпечні будинки чи житло в квартирах інформаторів та інших місцях для запланованого припливу персоналу.

topper-1.gif

Всі колажі – The Washington Post

The Washington Post ознайомилась з низкою повідомлень і перехоплень, отриманих українськими та іншими спецслужбами. А також поговорила з низкою джерел, які мають доступ до розвідданих в Україні та на заході. Отримана інформація проливає світло на план ФСБ та на пиху і самовпевненість, яка штовхала його реалізацію.

Частина 1. Торговці повітрям

ФСБ десятиліттями шпигувала за Україною, намагалася кооптувати її інституції, тримаючи на гонорарах чиновників і працювала, аби перешкодити будь-якому дрейфу на Захід. Жоден аспект розвідувальної місії ФСБ за межами Росії не був важливішим, ніж проникнення в усі верстви українського суспільства. І все ж агентству не вдалося вивести український уряд з ладу, розпалити будь-яку подобу проросійського повстання чи перервати каденцію президента Володимира Зеленського. Її аналітики або не розуміли, наскільки сильною буде відповідь України, або розуміли, але не могли чи не хотіли передати такі тверезі оцінки президенту Росії Володимиру Путіну.

Файли показують, що підрозділ ФСБ, відповідальний за Україну, збільшився за кілька місяців до війни та розраховував на підтримку широкої мережі платних агентів в українському апараті безпеки. За словами офіційних осіб, деякі слухалися наказів [з Росії] і саботували оборону України, тоді як інші, схоже, клали в кишеню свої виплати ФСБ, але відмовлялися виконувати вказівки Кремля, коли почалися бої.

ФСБ ВІДСТОЮВАЛА ВІЙСЬКОВИЙ ПЛАН: БЛИСКАВИЧНИЙ НАПАД НА КИЇВ ПОВАЛИТЬ УРЯД ЗА ЛІЧЕНІ ДНІ, ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОМРЕ АБО ВТЕЧЕ І ФСБ ЗАПОВНИТЬ ВАКУУМ

Є записи, які додають загадковості російським прорахункам. Масштабні опитування, проведені для ФСБ [до початку вторгнення], показують, що значні верстви населення України були готові протистояти зазіханням Росії, і що будь-які очікування, що російські війська зустрінуть як визволителів, були безпідставними. Попри це, за словами офіційних осіб, ФСБ продовжувала годувати Кремль райдужними оцінками, що нібито українські маси вітатимуть прихід російських військових і відновлення дружнього до Москви уряду.

«У ГРУ та в армії теж видавали бажане за дійсне, але все почалося з ФСБ», — говорить високопоставлений західний співробітник служби безпеки. За словами офіційних осіб, дотримуючись помилкових припущень, ФСБ відстоювала військовий план, який базувався на ідеї, що блискавичний напад на Київ повалить уряд за лічені дні. Зеленський мав би бути мертвий, полонений або у вигнанні, створюючи політичний вакуум, який агенти ФСБ повинні були заповнити.

Натомість оперативники ФСБ, які в якийсь момент досягли околиць Києва, були змушені відступити разом із російськими військами. Замість того, щоб керувати формуванням нового уряду в Києві, ФСБ тепер стикається зі складними питаннями в Москві про те, чого досягла її довга історія операцій проти України — і куди пішли великі суми, які їх фінансували.

Частина 2. Квартира на Оболоні

Серед тих, хто планував прибути до Києва від імені ФСБ наприкінці лютого, був Ігор Коваленко, якого Україна ідентифікувала як високопоставленого офіцера служби, і який протягом багатьох років був головним куратором деяких із найвидатніших українських політиків і урядовців, які таємно отримували зарплату в Кремлі, включаючи членів опозиційної партії, співголовою якого є Віктор Медведчук, близький друг Путіна.

Розмова Коваленка з підлеглим ФСБ 18 лютого свідчить про те, що він поклав око на квартиру з видом на Дніпро на Оболоні в Києві. Перехоплені переговори показують, що Коваленко запитував адресу квартири та контактні дані інформатора ФСБ, який її займав. Українська влада повідомила, що згодом жителя затримали та допитали.

imrs (3).webp

В цьому домі на Оболоні мав жити Коваленко

За словами українських чиновників, підлеглий Коваленка відправив йому адресу, номери телефонів і кодові слова, за допомогою яких він спілкувався з інформатором, що працював в уряді Зеленського. Офіційні особи відмовилися оприлюднити особу інформатора, але сказали: він зізнався, що отримав інструкції ФСБ за кілька днів до вторгнення спакувати свої речі, залишити ключі та виїхати зі столиці, щоб забезпечити свою особисту безпеку під час початкової фази війни.

Деталі, опубліковані сайтом «Миротворець», і підтверджені українськими силовиками, описують Коваленка як 47-річного ветерана розвідувальної служби, який в останні роки відповідав за управління таємними зв’язками агентства з парламентом України та основною проросійською партією.

Українська влада вважає, що Коваленко, можливо, перебував усього за кілька кілометрів від столиці в березні, супроводжуючи російські війська за межами міста. Але команда ФСБ, призначена для проведення операцій у Києві, була змушена відмовитися від цього плану, коли російські війська почали відступ. За словами чиновників, квартира на Оболоні потрапила під нагляд СБУ після того, як адреса з’явилася в перехопленні повідомлень. Ані Коваленко, ані будь-який інший офіцер ФСБ так і не з’явився, щоб забрати ключі.

Частина 3. Ранні сигнали

Коваленко є старшим офіцером підрозділу ФСБ — Дев’ятого управління Департаменту оперативної інформації — головною метою якого протягом багатьох років було забезпечення лояльності України перед Москвою. Департаментом керує старший офіцер ФСБ Сергій Бесєда, який, за словами українських чиновників, розпочав свою кар’єру в КДБ наприкінці 1970-х років і працював на закордонних посадах, включаючи Кубу, перш ніж повернутися до Москви, аби очолити операції в Україні, Грузії та інших колишніх радянських республіках.

Після того, як наприкінці 2013 року в Києві спалахнули протести проти проросійського уряду Віктора Януковича, Бесєда з’явився в українській столиці, закликаючи Януковича застосувати вогнепальну зброю для придушення Революції Гідності. Коли протестувальники перемогли, Янукович утік до Росії з групою старших радників, підозрюваних у тому, що вони працювали з підрозділом Бесєди в наступні роки.

ФСБ ПОЧАЛА РОЗРОБЛЯТИ СПИСКИ КОЛАБОРАНТІВ І НАБИРАТИ НОВИХ СПІВРОБІТНИКІВ НА УКРАЇНСЬКИЙ НАПРЯМОК ЩЕ В 2019 РОЦІ

Виявилось, що цей проект набув нової актуальності за два роки до лютневого вторгнення. У 2019 році ФСБ почала значне розширення свого підрозділу в Україні. Група зросла з 30 офіцерів до 160 минулого літа. Щоб залучити людей з інших підрозділів, ФСБ пропонувала премії та безкоштовне житло в будинках, яке прилягають до навчальної академії ФСБ на Мічурінському проспекті в Москві. Нові офіцери закріплювалися за певними територіями в Україні та отримали завдання розробити списки колаборантів для роботи, а також потенційних противників для нейтралізації.

Спершу цей сплеск активності розглядався як чергова авантюра, спрямована на «повернення російського впливу в Україні», — каже співробітник служби безпеки в Києві, який брав участь у відстеженні операцій ФСБ. Але в ретроспективі це, можливо, був ранній сигнал того, що Росія переключає фокус з формування порядку денного в Україні на плани її захоплення.

Коли військова мобілізація Росії прискорилася минулого року, українські спецслужби були завалені додатковими розвідданими від західних колег. 12 січня директор ЦРУ Вільям Дж. Бернс прибув до Києва з докладним досьє про плани Росії та командою супроводу американських чиновників, які намагалися переконати Зеленського та його найближче оточення, що війна неминуча. Проте, коли команда ЦРУ від’їхала, керівники української розвідки зібралися з Зеленським, щоб провести неоднозначний брифінг. «Ми передали всю інформацію, якою поділилися американці, без жодних змін», — сказав учасник. Але в той же час, сказав чиновник, «наша інформація говорить про те, що росіяни не планують війни» в такому великому масштабіі цьому судженню була надана така ж вага, як і попередженням ЦРУ.

imrs (4).webp

Відповідальний за Україну Сергій Бесєда

Останні тижні перед вторгненням були перемежовані потоком суперечливих розвідувальних звітів і заплутаними сигналами від європейських чиновників. Через десять днів після візиту Бернса британський уряд заявив, що він має «інформацію, яка вказує на те, що російський уряд прагне встановити проросійського лідера в Києві, коли він розглядає питання про вторгнення та окупацію України». У британській доповіді проросійський екс-депутат українського парламенту Євген Мураєв був названий «потенційним кандидатом». У відповіді Associated Press це твердження Мураєв відкинув як «смішне та смішне». Британці також назвали колишніх членів кабінету Януковича, стверджуючи, що вони мали зв’язки з російською розвідкою і що офіцери, з якими вони контактували, були «залучені до планування нападу на Україну».

Приблизно в той же час органи безпеки України виявили ознаки того, що оперативники ФСБ підтримували прямий зв’язок з ВДВ Росії, повідомили чиновники. За словами офіційних осіб, така пряма взаємодія між ФСБ і військовими частинами була настільки незвичною, що це було розцінено як тривожний знак спільного оперативного планування.

Здається, це занепокоєння було цілком обґрунтованим. Російські ВДВ відіграли вирішальну роль у захопленні аеропорту в Гостомелі, що на околиці Києва, в перші години вторгнення. Це був ключовий вузол для очікуваного нападу на столицю, і офіцери ФСБ були помічені там перед тим, як російські війська були витіснені зі злітно-посадкової смуги.

ПРЯМА ВЗАЄМОДІЯ МІЖ ФСБ І ВДВ БУЛА НАСТІЛЬКИ НЕЗВИЧНОЮ, ЩО ЦЕ БУЛО РОЗЦІНЕНО ЯК ТРИВОЖНИЙ ЗНАК СПІЛЬНОГО ОПЕРАТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ

Однак інші дані розвідки, які надійшли із запізненням, здавалося, ставлять під сумнів ідею того, що Росія взагалі була готова до повномасштабного бою, не кажучи вже про планування. У середині лютого Служба зовнішньої розвідки України (СЗР) направила агентів до Росії для проведення операцій спостереження за військовими частинами. Одна команда натрапила на «потьомкінське село» російської техніки, з десятками припаркованих танків у супроводі невеликої частини охорони. Ні операторів танків, ні бригад технічного обслуговування поблизу не було.

В інших місцях українські шпигуни натрапили на дисциплінарний хаос: черги застряглих російських автомобілів у супроводі військових, які обмінювали пальне та інші припаси на алкоголь. «Багато з них були п’яними», – каже український чиновник, який переглядав звіти про те, що бачили українські шпигуни. Ці речі викликали сумніви серед радників Зеленського з безпеки. Навіть зараз, через кілька місяців, багато хто продовжує висловлювати недовіру до того факту, що Росія просувалася вперед так погано підготовлена.

Європейські чиновники також залишилися скептичними. 8 лютого в Києві президент Франції Еммануель Макрон заявив, що отримав від Путіна особисті запевнення, що Росія не буде загострювати ситуацію. Глава розвідки Німеччини Бруно Каль за кілька днів до цього заявив, що рішення Путіна про те, чи атакувати, «ще не прийнято». (Каль був у Києві в день початку вторгнення, і його довелося евакуювати машиною до Польщі.)

Зрештою, багато українських силовиків вважали, що нарощування військової сили Росією було здебільшого психологічним трюком, але Москва могла використати ракетні удари та вторгнення повітряно-десантних підрозділів та елітних підрозділів спецназу, щоб повалити уряд, який, на її думку, ледве тримався купи. На той час рейтинг Зеленського різко впав приблизно до 26 відсотків, оскільки Україна стикнулась з енергетичною кризою та тиском на її валюту, що чиновники пояснювали російським саботажем. «Ми не уявляли… якесь класичне вторгнення в стилі Другої світової війни з танками, артилерією та піхотою», — каже високопоставлений український силовик. За його словами, Україна помилялася щодо намірів Росії, але навіть Москва, можливо, не передбачала великої сухопутної війни. «Вони чекали, що хтось відкриє ворота», – каже чиновник. «Вони не очікували опору».

В УКРАЇНІ НАРОЩУВАННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СИЛИ РОСІЇ РОЗЦІНИЛИ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЮК

Цього місяця в інтерв’ю The Post Зеленський сказав, що задовго до вторгнення Росія вела «гібридну війну проти нашої держави. Був енергетичний удар, був політичний удар». «Вони хотіли змінити владу зсередини країни», – сказав він. «У мене було відчуття, що [росіяни] хотіли підготувати нас до м’якої капітуляції».

Частина 4. У пошуках зрадників і маріонеток

У СБУ та ФСБ заплутана історія взаємин. Нинішні та колишні українські силовики кажуть, що страх щодо рівня реальної лояльності навіть серед старших офіцерів є джерелом постійної тривоги. Один чиновник каже, що дзвонив підлеглим на другий день війни, аби передати накази. Але при цьому, коли набирав номер, то вагався, чи на тому кінці хтось взагалі візьме слухавку, чи можливо виявиться, що його підлеглі підтримали росіян. За його словами, він був приголомшений, коли ті, кому він телефонував, не лише відповідали, але й виконували накази з точністю та рішучістю, які рідко траплялися до конфлікту.

«Це парадокс української держави», – каже чиновник. «Вважалося, в тому числі й самими українцями, що існує високий рівень корупції, неефективності та проникнення російської агентури в українські урядові структури». Але після 24 лютого, за його словами, «вони не тільки працювали, але й працювали ефективніше, ніж будь-коли».

Він та інші багато в чому пояснюють цю стійкість прикладом Зеленського, який подав його своїм рішенням залишитися в столиці. Його здатність зробити це частково пояснюється існуванням величезного бункерного комплексу під урядовим кварталом Києва, який був спроектований радянськими інженерами та побудований для виживання в ядерному конфлікті. Старший радник розповідає, як його повели на зустріч із Зеленським у перші тижні війни і спустили в дезорієнтуючий лабіринт тунелів і командних пунктів. «Я досі не можу вам сказати, де саме знаходиться [оперативна база Зеленського]», — каже він.

Україна робила неодноразові спроби очистити свої ряди від російських «тихарів», одного разу навіть залучивши офіцера ЦРУ до внутрішніх радників із викорінення проникнень ФСБ. Але у СБУ приблизно 27 000 співробітників (це в п’ять разів більше, ніж у MI5), проблема була дійсно великою. За словами Зеленського, кількість тих, хто не є лояльним до своєї країни, «з роками зменшилася». І все-таки, коли почалася війна, «були люди, які працювали на росіян за гроші, і деякі, які зсередини завжди ненавиділи Україну і чекали повернення Радянського Союзу». Кільком високопосадовцям СБУ висунули звинувачення у державній зраді.

image.jpg

Затримання Кулініча. Фото: 24 канал

Минулого місяця українська влада заарештувала екс-голову СБУ в Криму Олега Кулініча, якого поставив на посаду Іван Баканов, голова СБУ та друг дитинства Зеленського. Звинувачення проти Кулініча підкреслюють поширеність російського проникнення. Його описують як частину осередку «сплячих агентів», якою керував Володимир Сівкович, колишній заступник голови Ради безпеки України, проти якого в січні Міністерство фінансів США запровадило санкції за роботу «з мережею російських агентів розвідки».

За два роки до війни Сівкович «поставив завдання перед Кулінічем» почати викрадати секретні внутрішні файли СБУ, які «становитимуть оперативний інтерес» для «спецслужб Російської Федерації», йдеться в обвинуваченні. Вони вступили в змову, щоб сприяти тому, щоб інший ймовірний російський шпигун узяв під контроль управління контррозвідки СБУ.

Відповідно до інформації, оприлюдненої сербською владою, цього фігуранта, Андрія Наумова, заарештували в Сербії в червні з готівкою та дорогоцінними каменями на суму понад 700 тис. доларів. Згідно з українським звинуваченням, у ніч перед вторгненням Росії Кулініч «навмисно» заблокував поширення розвідданих, які попереджали про те, що російські війська в Криму перебувають у кількагодинній готовності до початку атаки.

Загалом в Україні затримано понад 800 осіб, підозрюваних у розвідувально-диверсійній пособництві Росії, повідомляє МВС України. Влада також вжила заходів проти підозрюваних «агентів впливу» в уряді, парламенті та політиці. Головним серед них є Медведчук, голова опозиційної партії, який має настільки тісні зв’язки з Путіним, що російський лідер є хрещеним батьком його молодшої дочки. Українські офіційні особи описували 68-річного Медведчука як кмітливого політичного гравця, який сам плекав амбіції на високу посаду і, ймовірно, був би маріонетководом будь-якого режиму, встановленого Кремлем.

У ФСБ В ЗАПАСІ БУЛО ДВІ КОМАНДИ НА ЗАМІНУ ЗЕЛЕНСЬКОМУ – ОДНА З ЯНУКОВИЧЕМ У БІЛОРУСІ, ДРУГА – З ЦАРЬОВИМ НА ПІВДЕННОМУ СХОДІ

Очікуючи на падіння влади Зеленського, ФСБ мала «в запасі» принаймні два склади проросійського уряду, кажуть співрозмовники видання. Чому Росія мобілізувала дві групи, незрозуміло, хоча деякі припустили, що Путіну просто потрібні були декілька варіантів.

Перша «команда» розташувалась у Білорусі, її центром був Янукович. 7 березня літак, який належав колишньому президенту України, приземлився в Мінську, його прибуття розглядалося як ознака того, що Росія може спробувати відновити політика, якого кремлівські чиновники все ще називають «легітимним» лідером країни попри його усунення в 2014 році. Янукович виступив із відкритим зверенням до Зеленського, який опублікувало російське державне інформагентство. У ньому він вказав українському президенту, що його обов’язок — «зупинити кровопролиття та досягти мирної угоди будь-якою ціною». Згідно з даними, перехопленими українською розвідкою, протягом наступного тижня начальник служби безпеки Януковича тричі спілкувався зі старшим офіцером українського підрозділу ФСБ.

Друга група, до якої входили колишні члени уряду Януковича, зібралася на південному сході України, коли територія там перейшла до російських військ. Серед них був Олег Царьов, колишній лідер Партії регіонів Януковича, який заявив про свою присутність в Україні в Telegram, заявивши, що «Київ буде вільним від фашистів».

У телефонному інтерв’ю The Post минулого місяця Царьов сказав, що він навіть приїхав був у райони навколо Києва протягом перших тижнів війни, подорожуючи з «друзями», яких він відмовився назвати. Він не став відповідати на питання про те, чи брав участь у змові щодо захоплення влади, зазначивши лише, що «у мене ні з ким не було домовленостей про новий уряд».

Частина 5. Хто замилював очі Кремлю

Майже всі розвідувальні служби, зацікавлені у війні, робили неправильні оцінки ситуації. Американські розвідувальні служби передбачили наміри Путіна, але недооцінили здатність України протистояти натиску — помилка, яка сприяла початковим ваганням Сполучених Штатів надсилати важку зброю. Українські служби, як виглядає, занадто багато уваги приділили тому, що російські війська були погано підготовлені до повномасштабних боїв, протидіючи попередженням Заходу про вторгнення.

Більш системними були помилки ФСБ. Служба формулювала свої оцінки на догоду Кремлю, а її джерела мали власні причини — політичні та фінансові — заохочувати Росію до повалення київського уряду.

Конфіденційні звіти дослідницького центру, який має тісні зв’язки з ФСБ, московського Інституту країн СНД, спонукали Москву відновити контроль над своїм сусідом. У звіті на початку 2021 року, який отримала у розпорядження The Post, говориться, що це єдиний спосіб «позбавити Росію від вічної загрози… з боку маріонеткової держави, готової виконати будь-який наказ ворожих сил Заходу». Директор інституту Костянтин Затулін наполягав у телефонному інтерв’ю, що він виступав проти застосування військової сили проти України, і поклав провину за «завищені очікування» Кремля щодо того, чого може досягти вторгнення, на перебільшення кремлівських союзників в Україні.

imrs (5).webp

Фото Медведчука після затримання на одній із прес-конференцій

Першим серед них був Медведчук. На відміну від інших українських діячів, він перебував у прямому контакті з Путіним. Його голос був найпомітнішим у хорі союзників Кремля, які запевняли Москву, що Зеленський слабкий, що його уряд впаде і що російські війська будуть раді українському народу, заявили чиновники. Він також використовував свою бізнес-імперію, щоб закласти основу для дій Росії проти Києва. Наприклад, його телевізійні канали регулярно критикували Зеленського та транслювали проросійську пропаганду. А його компанії, які включали частку в нафтопереробному заводі на півдні Росії, служили каналом для грошей, які надходили до проросійських сил і підтримували змови з дестабілізації київської влади.

Один із тих соратників, які потрапили під санкції, Олег Волошин, заперечував, що він або Медведчук мали будь-яку конкретну попередню інформацію про план вторгнення Росії або що вони прагнули повалити уряд Зеленського. У телефонному інтерв’ю The Post минулого місяця Волошин звинуватив у війні Зеленського, заявивши, що репресії проти Медведчука та його прихильників змусили Москву захищати своїх союзників. «Вибір завжди полягав у тому, щоб стати нейтральним добровільно або зробитися нейтральним через силу», — сказав він. «Я не кажу, що це добре чи погано. Це просто реальність».

Майже відразу війна не виправдала прогнози Медведчука. Його політична мережа врешті-решт згорнулася, і цілий десяток високопоставлених партійних чиновників покинули країну. Подальше зречення Москви від Медведчука стало однією з небагатьох видимих ​​ознак того, що Путін добряче на нього образився. Для Кремля «він зрадник, тому що забрав усі гроші і не дав жодних результатів», — каже Костянтин Батозький, який був радником донецького губернатора до захоплення регіону проросійськими сепаратистами. Медведчук «це розіграна карта; вони більше ніколи його не використають», — додає Батозський. «Він зараз не хоче їхати в Росію, тому що йому зададуть найнеприємніше питання в світі: а як же гроші? Куди вони поділися?»

Частина 6. Всупереч реальності

Один із найбільш дивних аспектів прорахунку Росії полягає в тому, що ФСБ отримала інформацію, яка свідчить про те, що війна з Україною не пройде безслідно. Згідно з копіями, отриманими українською розвідкою, нещодавні опитування, проведені організацією, яка має тісні зв’язки з ФСБ, показали, що Путін був дуже непопулярним в Україні і що ідея про те, що російські війська будуть вітати, є вигадкою.

imrs (6).webp

Витримка з опитувань. Фото: The Washington Post

Опитування, проведене компанією Research & Branding у квітні 2021 року, показало, що 84 відсотки українців розглядали б будь-яке подальше вторгнення російських військ як «окупацію», і лише 2 відсотки бачили б такий сценарій як «звільнення». Згідно з 26-сторінковим документом, з яким ознайомилась The Post, друге опитування, проведене наприкінці січня за кілька тижнів до війни, цікавилось у українців про сценарії вторгнення надзвичайно детально. За словами українських чиновників, його замовив і оплатив Сівкович.

48% УКРАЇНЦІВ ГОТОВІ БУЛИ ЗАХИЩАТИ КРАЇНУ В РАЗІ НЕОБХІДНОСТІ. В ФСБ МОГЛИ ПРОЧИТАТИ ЦЕ ЯК “МЕНШІСТЬ”

Чи можлива «велика війна» між країнами? Чи люди «турбувалися за себе та своїх близьких» через нарощування російських військ? Чи здатна була українська армія відбити вторгнення? Наприкінці опитування постає найгостріше питання: «Чи готові ви захищати Україну в разі такої необхідності?» Загалом 48 відсотків відповіли ствердно.

Українські офіційні особи заявили, що цю цифру слід було сприймати як ознаку рішучості, що свідчить про те, що мільйони громадян готові підняти зброю проти Росії. Проте ФСБ, можливо, зробила інший висновок з тих же даних, вважаючи, що лише меншість українців була віддана ідеї захищати свою країну. Втім, незрозуміло, чи результати цих опитувань були точно передані Кремлю.

Частина 7. Провал без наслідків

Провал ФСБ було важко констатувати на тлі інформаційного блекауту, у який Путін загнав на російські ЗМІ. Попередні повідомлення про те, що Бесєду, відповідального за управління ФСБ України, було понижено в посаді або навіть ув’язнено, скептично сприймають представники розвідки США та інші країни. Вони кажуть, що не бачили жодної інформації, яка б припускала, що хтось із російських керівників розвідки стикався з такими наслідками.

«У нас є досить вагомі підстави вважати, що він все ще на цій посаді», – сказав про Бесєду високопоставлений чиновник США. Він також каже, що немає жодних ознак того, що голова ФСБ Олександр Бортніков був притягнутий до відповідальності за невдачі свого відомства. Високопоставлений російський політик, який має тісні зв’язки з Кремлем і ФСБ, також заявив в інтерв’ю, що Бесєда продовжує виконувати свої обов’язки.

Інші звіти свідчать про те, що Путін відійшов убік від ФСБ через її невдачі та передав більшу частину відповідальності за Україну ГРУ, пов’язаному з армією. Українські чиновники кажуть інакше. «Я не поділяю цю точку зору», — каже один чиновник. ФСБ «не впоралася з поставленим завданням. Але вони продовжують працювати. Не з таким ентузіазмом. Але вони продовжують».

ПІСЛЯ ПРОВАЛУ БЛИСКАВИЧНОГО ЗАХОПЛЕННЯ КИЄВА, ФСБ ВИРІШИЛА ВТІЛИТИ СВІЙ ЗАДУМ У ХЕРСОНІ

Українські офіційні особи посилалися на нещодавні дані розвідки, які свідчать про те, що ФСБ, як і російські військові, перегрупувалася, зосередившись на територіях на півдні та сході. «Ми бачимо, як зараз це відбувається в Маріуполі, Мелітополі, Херсоні» та інших містах, які опинилися під владою російських військ, каже представник української розвідки. Співробітники ФСБ хапаються за реалізацію версії плану, який агентура спочатку мала для Києва. Якою мала бути столиця – тепер демонструє Херсон.

3c7dbe4-herson690.jpg

Мітинг проти окупації в Херсоні, березень 2022. Фото: Суспільне Херсон

Мер міста Ігор Колихаєв був заарештований у червні після того, як неодноразово відмовлявся співпрацювати з російськими окупантами, і його місцезнаходження невідоме, повідомив помічник мера. Його змінив колишній офіцер КДБ Олександр Кобець, який також колись працював в СБУ. Колишній помічник мера Галина Ляшевська заявила, що щонайменше 300 мешканців вважалися зниклими безвісти, коли Колихаєва усунули з посади у квітні. Більш пізні оцінки принаймні вдвічі більші. Набагато більше було заарештовано, каже вона, і близько половини 300-тисячного населення міста втекло. У нещодавньому звіті Human Rights Watch задокументувала десятки випадків тортур серед херсонців. «У ФСБ немає уніформи, тому ніколи не знаєш, хто стоїть поруч», — каже Ляшевська. «Тут рай для ФСБ. … Вони можуть змусити будь-кого робити те, що вони хочуть».

Українські офіційні особи заявляють, що ФСБ бере участь у плануванні референдуму, який би став приводом для приєднання міста та прилеглої області до Росії. Але Україна почала стягувати сили для великого контрнаступу, щоб повернути Херсон.

***

Оскільки кінця війни не видно, співробітники ФСБ почали працювати на тримісячних ротаціях. Коваленко, оперативник ФСБ, який розпитував про квартиру на Оболоні, втік до Росії зі зламаним пальцем і явно занепокоєний українськими проникненнями в його управління.

imrs (7).webp

Офіцер ФСБ Коваленко

У спілкуванні з родичами, за якими стежила українська розвідка, він розповідав про зміну телефонів, зміну адрес у Москві та навіть продаж сімейних автомобілів. Потім, наприкінці травня, він повідомив, що його відправляють назад в Україну на інше завдання. Українські чиновники заявили, що їм не вдалося встановити поточне місцеперебування Коваленка.

Оригінал: Russia’s spies misread Ukraine and misled Kremlin as war loomed

You may also like...