1 червня 2023 року о 2.49 у місті Києві оголосили повітряну тривогу. У Деснянському районі мешканці багатоповерхівок прямували в укриття підвалу місцевої поліклініки. Але двері були зачинені і на стукіт та крики людей ніхто не відповідав.
У цей час на вулиці Ореста Левицького між будинками дитсадка і дитячої поліклініки відбувся вибух балістичної ракети. Постраждали люди, які не змогли зайти в укриття: загинули мама і 11-річна дівчинка та ще одна молода жінка, інші восьмеро осіб поранені уламками ракети, нагадує деталі трагедії видання «Судовий репортер».
Вижив чоловік, чиї дружина і донька загинули. Він розповів, що тієї ночі за сигналом «повітряна тривога» їх сімʼя попрямувала в найближче укриття. Біля входу вони побачили близько десятка людей, які намагалися потрапити в підвал поліклініки, але вхідні двері були зачинені. Залишивши дружину та дитину на вході, чоловік пішов вздовж стіни будівлі, стукаючи по вікнах та кличучи охоронця. Обійшовши будівлю, він почув вибух, після чого побіг до центрального входу поліклініки, де знайшов мертву дружину. Вибухова хвиля вибила двері і деякі люди забігли всередину.
Ще один потерпілий розповів правоохоронцям, що прийшов до укриття зі своєю дівчиною. На вході він зустрів жінку і дитину, які стукали у вікна та двері поліклініки, щоб потрапити всередину. Потім підійшло ще троє осіб і один чоловік спробував пошукати вхід у поліклініку з іншої сторони. Приблизно о 3 годині ночі, стоячи біля входу в поліклініку, свідок почув вибух та гострий біль в правій частині обличчя та правій нозі. Вибуховою хвилею вибило шибки у вікнах та вхідні двері до поліклініки, після чого вони з дівчиною потрапили всередину приміщення.
Сторож 10 хвилин не відчиняв двері
Балансоутримувачем будівлі дитячої поліклініки по вулиці Ореста Левицького, 18-А, в якому розташоване бомбосховище, є Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Деснянського району міста Києва.
Наказом директора поліклініки від 30.12.2022 відповідальність за своєчасне відкриття підвалу під час повітряної тривоги покладено на сторожа будівлі. Заступник директора закладу мав контролювати виконання цього наказу сторожем.
Директор і заступник директора закладу отримали підозри в службовій недбалості (ч.2 ст.367 КК).
Сторож Вадим Мошкін, як написано в підозрі, протягом 10 хвилин не відчиняв двері і його дії кваліфікували як залишення у небезпеці, що спричинило смерть особи (ч.3 ст.135 ККУ).
У службовій недбалості також підозрюються директор Департаменту муніципальної безпеки Київської міськдержадміністрації і перша заступниця голови Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації. За версією слідства, ці чиновники не проконтролювали стан укриттів і їх доступність.
Під час обшуку підвалу поліклініки встановлено, що це укриття, яке внесене до фонду захисних споруд міста Києва, належно не обладнане: на будівлі немає стрілок-покажчиків, що вказують населенню на розташування укриття. Тобто будь-який контроль за цим укриттям в умовах воєнного стану з боку відповідальних осіб відсутній.
У вересні 2023-го матеріали щодо Мошкіна виділили в окреме провадження, оскільки в поліції дійшли висновку, що необхідні докази щодо нього зібрано. У випадку доведення вини Мошкіну загрожує від 3 до 8 років вʼязниці.
Інших чотирьох фігурантів судитимуть окремо і за службову недбалість їх чекає від 2 до 5 років тюремного покарання.
Сторож вину не визнає і просить закрити справу
12 січня 2014 року Деснянський районний суд Києва почав розглядати справу за обвинуваченням сторожа Вадима Мошкіна. Головує у процесі суддя Дмитро Шмигельський.
Як ідеться в обвинувальному акті, сторож свідомо й умисно залишив людей у небезпеці, не впустивши в укриття. Мошкін вину не визнає.
Справу почали слухати із дослідження письмових доказів. Серед документів — звіт ДСНС про причини вибуху 01.06.2023, графік роботи сторожів, посадова інструкція сторожа, свідоцтва про смерть і протоколи огляду тіл загиблих, результати експертизи замків із дверей та ін.
За місцем роботи Мошкіну видали характеристику, що чоловік урівноважений і дотримується правил поведінки і трудового розпорядку.
У наступних засіданнях планується допитати потерпілих і 14 свідків. Останнім показання дасть обвинувачений.
Суддя зачитав заяву, яку Мошкін подав перед засіданням.
— У даній справі мета, дія, умисел про вчинення злочину надумані та не відповідають дійсності. Не встиг дійти до дверей. Вину не визнаю… Прошу врахувати обставини, які пом’якшують покарання, — наявність на утриманні малолітньої дитини, офіційне місце роботи, позитивна характеристика, відсутність судимостей… Справу про кримінальне правопорушення закрити, — уривками зачитав суддя.
Аналогічне прохання обвинувачений висловлював і в підготовчому засіданні.
Адвокат Андрій Остапенко каже, що має підтримувати свого підзахисного, але визнає, що з точки зору закону закрити справу, як просить Мошкін, наразі неможливо. Відтак заяву обвинуваченого лишили без розгляду.
Мапа неіснуючих укриттів
Загибель людей, як планує довести прокуратура, була не випадковістю, а наслідком злочинної недбалості і критичного стану укриттів в усьому багатомільйонному столичному місті.
Як вважають правоохоронці, з вини директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА Романа Ткачука у Києві не сформовано фонд захисних споруд цивільного захисту, а наявні сховища та укриття через відсутність контролю за їх утриманням здебільшого зачинені або непридатні для використання.
Слідчі зʼясували, що до мапи укриттів столиці вносились відомості про укриття, що були фактично відсутні або не пристосовані для використання, про що навіть складено акти підрозділами ГУ ДСНС у місті Києві. Люди, введені в оману інформацією з мапи, після оповіщення про загрозу повітряної атаки, приходили за адресами, де укриттів немає або вони були зачинені.
На адресу Департаменту муніципальної безпеки в період із 24 лютого 2022 року по 1 червня 2023-го надійшло понад 400 звернень громадян про неточності на мапі укриттів Києва. Про недостовірність відомостей на мапі укриттів директора Департаменту муніципальної безпеки повідомляли і голови районних державних адміністрацій та власники (користувачі) приміщень, де мали розміщуватись такі захисні споруди.
Але директор Департаменту муніципальної безпеки Ткачук ці звернення, начебто, залишив без реагування і не доручив підлеглим відкорегувати мапу укриттів. За півтора року війни цей чиновник, як написано в підозрі, не надав жодної пропозиції щодо формування бюджету міста з урахуванням потреб у створенні нових укриттів та реконструкції існуючих.
Укриття в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Деснянського району міста Києва фактично виявилося єдиною захисною спорудою поруч із будинками загиблих та до якого під час повітряних тривог їх іноді (!) впускали. Решта найпростіших укриттів, нанесені мапу укриттів у цій міцевості станом на 01.06.2023 насправді не існували або були зачинені.
У жовтні 2023-го директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Ткачук отримав ще одну підозру — в розтраті чверті мільйона гривень на придбанні системи оповіщення про повітряну тривогу.
. . .
Паралельно у Деснянському райсуді Києва розпочнуть слухати ще одну кримінальну справу щодо Вадима Мошкіна, його дружини Тетяни і деякого Василя Лисого. Усіх трьох звинувачують у виготовленні і поширенні комуністичної символіки.
За версією слідства, ці особи відносять себе до незареєстрованої організації — «Всесоюзное Объединение Избирателей Народов России — СССР» «Украинское республиканское отделение киевский городской комітет кредиторов СССР».
Тетяна Мошкіна є співзасновницею громадської організації «Обʼєднання захисту прав споживачів та платників податків м. Києва», де Василь Лисий є керівником. Бланки та печатка організації містять атрибут медалі пʼятипроменевої «Золотої зірки», що використовувалася як державна емблема СРСР.
Учасники організації, нібито, відмовлялися сплачувати за комунальні послуги, бо не визнавали державу Україна. Тому надсилали до комунальних підприємств Києва листи на бланках із комуністичною символікою, повідомляючи, що вважають себе громадянами неіснуючого СРСР.
Одна пенсіонерка, яка мешкає у Деснянському районі столиці, наприклад, надіслала листи із пʼятикутною зіркою на адреси підприємств «Київтеплоенерго» та «Київкомунсервіс». Ця жінка швидко пішла на угоду і ще 31 липня 2023 року її засудили до 1 року позбавлення волі умовно.
Автор: Ірина Салій
Джерело: «Судовий репортер»