В Україні з’явиться військова поліція — відповідний законопроєкт зареєструють у ВР найближчим часом. Однак поки що цій структурі не нададуть повноваження повноцінно розслідувати правопорушення в армії. У виданні Фокус розбирались, чим займеться військова поліція.
В Україні знову повернулися до питання створення військової поліції (ВП), яка має займатися розслідуванням воєнних злочинів, а також підтриманням дисципліни в Міністерстві оборони, ЗСУ та Державній спеціальній службі транспорту.
За підсумками засідання робочої групи в травні, Комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності відзвітував про виконану роботу. Парламентарії пропонують створити військову поліцію на базі існуючої Військової служби правопорядку. Найближчим часом у ВР зареєструють відповідний законопроєкт.
Військова поліція займеться:
- попередженням, виявленням і припиненням кримінальних та адміністративних правопорушень у Міноборони, ЗСУ та державній спеціальній службі транспорту (ДССТ);
- оперативно-розшуковою діяльністю;
- забезпеченням порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців;
- захистом життя, прав і законних інтересів військовослужбовців;
- захистом держмайна від протиправних посягань;
- контролем за виконанням законодавства щодо безпеки дорожнього руху водіями під час використання транспортних засобів Міноборони, ЗСУ, ДССТ та інших військових формувань.
Отримають доступ до військових частин: чим займеться ВП
Сьогодні воєнними злочинами в Україні займається військова служба правопорядку (ВСП). Однак за словами адвоката юридичної компанії Riyako & Partners Миколи Максимова, у ВСП досить обмежені повноваження. Основна їхня діяльність полягає у фіксуванні правопорушень. Досудовим розслідуванням воєнних злочинів частково займається Нацполіція та прокуратура, а розглядають справи в цивільному суді.
Проблема в тому, що більшість діячів правопорядку, як зазначають експерти в розмові з Фокусом, не надто знаються на нюансах воєнного законодавства, а тому не можуть повноцінно вести розслідування, з урахуванням особливостей і порядків воєнного часу. Крім того, у правоохоронців немає вільного доступу до військових частин, що часто заважає проведенню слідчих заходів і гальмує досудовий процес.
“Я 25 років прослужив у військовій прокуратурі, тому можу сказати, що військова поліція необхідна. Після того як було ліквідовано військову юстицію, настало беззаконня і безправ’я для військовослужбовців. У правоохоронців немає доступу до військових частин, а тому швидко розслідувати правопорушення неможливо.
Крім того, у ДБР не вистачає людей, щоб займатися ще й воєнними злочинами. Як приклад можу навести випадок. В одній військовій частині прапорщик разом із сержантом налагодили бізнес — викрадали автівки та займалися переварюванням частин. У правоохоронців не було доступу до цієї військової частини, і розслідувати справу було практично неможливо”, — говорить Фокусу адвокат Олег Леонтьєв.
Багато років в Україні обговорюють можливість створення військової поліції та надання їй повноважень для ведення розслідувань злочинів в армії.
Однак поки що, за словами члена комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Олександра Бакумова, у парламенті пропонують трансформувати військову службу правопорядку у військову поліцію і надати їм право на проведення оперативно-розшукової діяльності. Вести самостійні розслідування, згідно із законопроєктом, який комітет рекомендуватиме парламенту ухвалити за основу, ВП поки що не зможуть.
“Військова поліція зможе займатися оперативно-розшуковою діяльністю. Також у них буде право проводити окремі слідчі дії за дорученням прокуратури або органів досудового розслідування”, — говорить Фокусу нардеп.
Йдеться про фіксування речових доказів правопорушень у зоні ведення бойових дій під наглядом ДБР.
“Ми поки що не можемо надати ВП повноваження повноцінно вести досудове розслідування щодо воєнних кримінальних правопорушень, тому що з огляду на брак кадрів, вони не зможуть ефективно цим займатися. Ми частково надаємо ВП таку можливість — вводимо співробітників до складу слідчих груп. Коли у військової поліції з’явиться штат, який зможе ефективно займатися досудовим розслідуванням, ми надамо їм таку можливість”, — продовжує Бакумов.
Нардеп додає, що ВП буде сформована з військовослужбовців ЗСУ.
“Це не буде конкурс, як було в Нацполіції. Для розширення штату до того ж потрібні бюджетні кошти. А ми поки що намагаємося збалансувати ситуацію”, — зазначає парламентарій.
Без військової прокуратури — порожня робота
За словами адвоката Миколи Максимова, основні проблеми в армії, які потребують розслідування військової поліції, — самовільне залишення частин, невиконання наказів, зловживання службовими повноваженнями, зокрема співробітниками ТЦК або командирами частин. Є й корупційні питання, якими могли б займатися правоохоронці. Однак ця тема не є ключовою в роботі ВП.
“Є величезна кількість злочинів — дезертирство, тілесні ушкодження, самовільне залишення частини, порушення правил і звичаїв ведення війни. Я пам’ятаю на форумі правопорядку був керівник ВСП, і він натякнув, що кількість злочинів не зменшується. Там величезна кількість правопорушень. І військовій поліції є чим зайнятися”, — розмірковує Максимов.
Однак на думку адвоката Олега Леонтьєва, концепція ВП, яку сьогодні пропонують у парламенті, не вирішує проблеми.
“Без повноважень вести слідство це буде комендатура, патрульно-постова служба. Якщо військову поліцію створюють, їм мають надати право досудового розслідування кримінальних правопорушень і скерування справ до суду. Хоча в такому разі виникає інша проблема. Якщо військова поліція має право розслідувати правопорушення, має бути створена військова прокуратура та військові суди. Інакше виникає питання, щодо процесуального керівництва в цій сфері”, — зазначає Леонтьєв.
Максимов додає, що якщо ВП не отримають широких повноважень для повноцінної роботи, розслідуванням злочинів займатиметься, як і раніше, Нацполіція, прокуратура, а слухання відбуватимуться в цивільних судах.
“Військова поліція має бути органом, який може повністю провести досудове розслідування. Інакше незрозуміло, навіщо трансформувати ВСП у ВП”, — резюмує експерт.
Автор: Серафима Таран
Джерело: ФОКУС