У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує оподатковувати доходи людей від різноманітних підробітків, які, як правило, проходять повз увагу фіскалів. Розмір нового податку становитиме 6% від доходу. Платник не подаватиме звіти і не сплачуватиме єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
Новою системою оподаткування зможуть скористатися мільйони українців, а депутати очікують отримати від нового податку 10 млрд грн на рік. Як працюватиме нова модель і наскільки реалістичні очікування депутатів щодо надходжень до бюджету, зʼясовували у виданні “Економічна правда”
Які підробітки депутати пропонують оподатковувати?
Нова система оподаткування доходів від підробітків прописана в законопроєкті, авторами якого є голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, його заступник Ярослав Железняк та низка інших депутатів.
Запропонована ними система – це спеціальний режим податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який можна буде сплачувати лише з доходів, отриманих з визначеного в законі переліку видів діяльності.
Яких видів послуг стосується новий податок?
- надання послуг з догляду за хворими, людьми похилого віку та людьми з інвалідністю;
- надання послуг таксі, зокрема, за допомогою сервісів таксі (Uber, Uklon, Bolt);
- кур’єрська діяльність (наприклад, Glovo);
- проведення ремонтів;
- переклади;
- дресирування та догляд за домашніми тваринами;
- організація та проведення свят (тамада, ведучий);
- робота фотографом;
- робота домашньої прислуги;
- догляд за дитиною (наприклад, няні);
- послуги прибирання;
- діяльність медсестер, фізіотерапевтів, масажистів, логопедів, інша робота у сфері охорони здоров’я, яка не потребує ліцензії;
- послуги ремонту одягу, трикотажних, шкіряних, галантерейних та дорожніх виробів, аудіо- та відеоапаратури, побутової техніки, музичних інструментів, які надаються вдома;
- послуги манікюру, педикюру та перукарські послуги вдома.
Джерело: законопроєкт №10166
Запропонована система оподаткування передбачає сплату податку в розмірі 6% з доходу від надання цих послуг. Такі надходження не оподатковуватимуться військовим збором (1,5%), а сама особа звільнятиметься від сплати ЄСВ (який платиться, наприклад, якщо людина оформлена як ФОП).
Як перейти на податкову систему для підробітків?
Автори законопроєкту наголошують, що запропонована система буде максимально проста. Від людини не вимагається ні реєструватися підприємцем, ні вести чи подавати податкову звітність, ні переказувати суму податку. Аби перейти на цю систему, потрібно буде зробити три речі.
По-перше – подати заяву про обрання нової моделі оподаткування. У законопроєкті наголошується, що ця заява подаватиметься в електронній формі, тобто фізично відвідувати Державну податкову службу (ДПС) чи інші держоргани не потрібно.
По-друге – відкрити спеціальний рахунок у банку. Цей рахунок має бути єдиним для зарахування людині надходжень від її підробітків. Щоразу, коли людина отримуватиме дохід, наприклад від служби таксі чи роботи кур’єром, банк автоматично резервуватиме на картці 6% податку від надходжень.
За підсумками кожного кварталу ДПС надсилатиме банку та особі повідомлення-рішення про суму податку, яку треба заплатити до бюджету, і банк автоматично переказуватиме її з рахунку. Якщо особа з не погоджуватиметься із сумою нарахувань, то вона зможе її оскаржити, подавши відповідну заяву.
Ця сума може бути більшою за ту, яку банк зарезервував на картці особи. Наприклад, якщо та частину послуг надала за готівку. У такому разі їй потрібно буде додатково поповнювати рахунок, аби не виникало податкового боргу.
По-третє – встановити касовий апарат (РРО). Надалі всі розрахунки з клієнтами такий платник податків має фіксувати з допомогою РРО, аби податкова мала інформацію про обсяги доходів. На ринку є багато програмних касових апаратів (ПРРО), для використання яких не потрібно купувати фізичний касовий апарат та витрачатися на його обслуговування. Попри це, така вимога може відштовхувати багатьох людей від цього податкового режиму.
“Ложкою дьогтю в цій загалом хорошій ініціативі може стати норма, яка зобов’язує осіб, які користаються спеціальним режимом оподаткування, використовувати РРО/ПРРО. Логічно було б для такого режиму розробити спеціальне спрощене програмне забезпечення, яке б не обтяжувало платника, але дозволяло ефективно обліковувати отриманий ним дохід”, – вважають у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.
Водночас, встановлювати РРО потрібно не усім. Тим, хто працює через цифрові платформи (наприклад, застосунок Bolt, Uber чи Uklon) цього робити не потрібно. Достатньо повідомити цифровій платформі про перехід на нову систему оподаткування. Надалі інформацію про доходи особи до ДПС надсилатиме ця платформа, ДПС розраховуватиме податкове зобов’язання, а банк переказувати його до бюджету.
Які вимоги для переходу на новий податковий режим?
Для роботи в межах запропонованого спрощеного податкового режиму потрібно відповідати низці критеріїв. По-перше, обрати нову систему можуть лише ті, хто надає вказаний вище перелік послуг. По-друге, така особа не може мати найманих працівників.
Також існує обмеження щодо максимальної суми річного доходу, який можна оподатковувати за ставкою 6%: 153 мінімальні зарплати (з 1 січня 2024 року – 1,086 млн грн на рік або 90 525 грн на місяць. Усі доходи, які перевищуватимуть річний ліміт, оподатковуватимуть за ставкою 18%.
Наприклад, людина працює в службі таксі і протягом січня-вересня заробила 1,1 млн грн. У третьому кварталі банк перекаже податок з більшої суми її доходу за ставкою 6%, а з доходу, який перевищив річний ліміт (різницю між 1,1 млн грн та 1,086 млн грн), – за ставкою 18%. Надалі особа залишатиметься в цьому режимі оподаткування, проте з її доходів до кінця року стягуватимуть 18%.
Щоб припинити використовувати спеціальний податковий режим, достатньо буде подати електронну заяву не пізніше ніж за десять днів до кінця кварталу. Також людина може втратити право на використання цього режиму. Підставами можуть стати наймання працівника, невикористання касового апарата, втрата працездатності чи смерть особи.
Скількох людей може стосуватися податок на підробіток?
Автори законопроєкту, посилаючись на дані опитування Держстату, стверджують, що у 2021 році в Україні було близько 3 млн людей, які називають себе неофіційно зайнятими, тобто які не мають офіційного працевлаштування та не зареєстровані підприємцями.
За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, у 2023 році в Україні є близько 1 млн людей, які не мають роботи і не шукають її. Ще 1,3-1,5 млн – офіційно безробітні, тобто шукають роботу.
Частина цих людей є цільовою аудиторією податкових змін. Ці люди роблять ремонти, займаються репетиторством, доглядають за хворими або працюють у таксі через цифрові платформи. Точно назвати їх кількість складно.
ЕП звернулася до найбільших цифрових платформ в Україні – Uklon, Bolt, Uber та Glovo, аби дізнатися, скільки українців заробляють гроші за допомогою їхніх платформ. Відповісти погодилися не всі. Зокрема, у компанії Uklon такі дані назвали конфіденційною інформацією, проте зазначили, що через їхню платформу працюють “десятки тисяч водіїв”. У Bolt кількість своїх водіїв та кур’єрів також вирішили не розголошувати.
Натомість в Uber повідомили, що з ними співпрацюють 25 тис водіїв, а за даними Glovo, близько 50 тис користувачів їхньої платформи зробили хоча б одну кур’єрську доставку за останні пʼять років.
За даними КШЕ, в Україні може бути близько 300 тис водіїв, які надають послуги з перевезення легковими авто (за допомогою цифрових платформ і без них). Близько 4% з них зареєстровані ФОПами. Кількість кур’єрів може сягати 15-20 тис, ще близько 400 тис можуть працювати через онлайн-сервіси замовлення послуг (наприклад, Kabanchik.ua).
“Ефективного обліку осіб, які надають нерегулярні послуги, не існує. Не можна назвати точну кількість осіб, які надають послуги репетиторства, перукарів, які працюють вдома, чи скільки людей підробляє ремонтами. Такий ринок може бути набагато більшим, ніж зазначається”, – додають у КШЕ.
Загалом ініціатива депутатів може стосуватися сотень тисяч українців. Для частини з них надання перерахованого в законопроєкті переліку послуг є основним видом діяльності, а для когось – лише підробітком.
Потенційний ефект для бюджету від запровадження нової системи оподаткування може оцінюватися мільярдами гривень. Автори ініціативи зазначають, що мова йде про 10 млрд грн на рік. Щоправда, у розмові з ЕП вони додають: таку суму навряд чи вдасться отримати в перший рік роботи нового режиму. Зрештою, ефективність нового податку буде залежати від того, як його сприйматимуть українці і наскільки охоче вони переходитимуть на цей режим.
Додатковий податок чи податкова пільга?
Ініціатива стягувати податок з доходів від роботи в Uber чи Glovo може здатися черговою спробою “общипати гусей”. Особливо зважаючи на те, що серед підписантів проєкту є автор цієї знаменитої фрази Данило Гетманцев. Проте насправді вона є податковою пільгою.
Відповідно до чинного законодавства, кожна людина зобов’язана декларувати всі доходи, які отримує не з офіційного місця роботи. Наприклад, якщо особа весь рік працювала кур’єром, не була офіційно працевлаштована і не була ФОПом, то за підсумками року має задекларувати всі свої доходи і сплатити з них 18% ПДФО. Зазвичай українці цього не роблять, тому всі зароблені через цифрові платформи кошти або підробітки проходять поза увагою ДПС.
Депутати вирішили це змінити, запропонувавши максимально простий режим, який не передбачає купи незручностей.
“Ми розуміємо, що формат ФОП не зовсім підходить для платформенної економіки. Річ у тім, що одержання доходу на платформах – це про гнучкість. Кур’єр або водій таксі може мати основну роботу і виконувати лише кілька доставок на місяць, щоб отримати додатковий дохід. Для багатьох водіїв та кур’єрів потреба відкривати ФОП, подавати звітність та сплачувати податки є стримувальним чинником”, – вважає генеральна директорка Glovo в Україні Марина Павлюк.
Ба більше, у разі відкриття ФОП кур’єр чи водій таксі будуть вимушені платити ЄСВ навіть за ті місяці, за які не виконали жодного замовлення чи поїздки. У запропонованому режимі оподаткування платити ЄСВ не потрібно.
Ще один важливий момент полягає в тому, що новий податковий режим буде необов’язковим. Держава не зможе змусити людину офіційно оформитися, відкрити спецрахунок чи встановити РРО. Тому навіть у разі ухвалення законопроєкту той, хто працював неофіційно, зможе робити це надалі.
Депутати очікують, що люди самі захочуть працювати офіційно і будуть переходити на нову модель оподаткування добровільно. Про такі плани говорять і представники деяких цифрових платформ.
“За умови мінімальної взаємодії з контрольними органами, без оформлення ФОП та невисокої ставки податку більшість водіїв та кур’єрів готові працювати офіційно. Це дасть швидкий економічний ефект: щорічні надходження в держбюджет від цих категорій осіб становитимуть понад 2 мільярди гривень”, – повідомили ЕП в компанії Bolt.
Там додають, що перехід на новий податковий режим може зняти низку побоювань їхніх водіїв бути оштрафованими за надання послуг без реєстрації підприємцями.
Хто підтримує проєкт про оподаткування підробітків?
Найбільші цифрові платформи, з якими поспілкувалася ЕП, підтримують запровадження нової системи оподаткування. “Законопроєкт допоміг би нам залучити більше водіїв, оскільки він усуває всі точки тертя при наданні послуг самозайнятими особами”, – повідомили в компанії Uber.
Деякі платформи вже почали просвітницьку кампанію серед своїх користувачів, у якій пояснюють переваги офіційного оформлення в межах запропонованого податкового режиму.
“Наша компанія концентрує свої зусилля на освітній роботі з нашими партнерами-водіями з приводу оподаткування, його переваг, процесу оформлення спецрежиму. Ми прагнемо надавати інформацію та підтримку нашим партнерам, щоб вони могли ухвалити усвідомлені рішення щодо свого податкового статусу. Загалом будемо діяти в межах правового поля”, – розповіла директорка з юридичних питань Uklon Ольга Бірюк.
У владних колах ініціативу підтримують не всі.
З одного боку, під законопроєктом підписалися голови податкового комітету, комітету місцевого самоврядування, комітету з питань економічного розвитку, комітету з питань екологічної політики та комітету з питань соціальної політики.
З іншого боку, ініціатива ще не знайшла підтримки в уряді, зокрема в Мінфіні. Без неї шанси ухвалити законопроєкт та погодити його з міжнародними партнерами, зокрема МВФ, мінімальні.
Автор: Ярослав Вінокуров
Джерело: Економічна правда