Верховна Рада таки перерозподілила ПДФО, і забрала його від органів місцевого самоврядування до центральної влади. Будемо чесними, це була не стільки боротьба влади з меріями, які витрачають кошти на перекладання бруківки, скільки боротьба за перерозподіл величезних коштів і можливість піаритись на допомозі армії.
Правда, у переможних реляціях влада забула повідомити одне – бригади отримають тепер на 2/3 менше грошей, ніж раніше, зазначає видання Цензор. НЕТ .
“На жаль, ми вже не зможемо відкотити цей процес назад. Влада зібрала всі сили і голоси, щоб забрати ПДФО у громад на центр. І найгірше, що військові в процес консультацій щодо цього взагалі не були залучені”, – зазначив один із депутатів у розмові з автором статті.
Мільярди від мерів до Камишіна та Федорова
Отож, учора Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №10037, яким пропонується переспрямувати ПДФО із забезпечення військових з місцевих до державного бюджету. Документ підтримали 253 нардепи.
- Як повідомила голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа, “військове ПДФО” з 1 жовтня 2023 року до 31 грудня року, в якому буде завершено воєнний стан, зараховується до державного бюджету.
При цьому з 1 січня і до 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, “військове ПДФО” розподіляється в таких пропорціях:
- 45% – ДСЗІ на дрони (прогноз 43+ млрд грн);
- 45% – Мінстратегпром для розгортання виробництва боєприпасів та зброї (43+ млрд грн);
- 10% – розпорядникам сектору безпеки і оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно відповідно до сплаченого ПДФО (близько 10 млрд).
А з 1 жовтня по 31 грудня 2023 року “військове ПДФО” спрямовується до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: ДСЗІ на дрони (13 млрд грн) і Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 млрд грн).
“Звичайне ПДФО” залишається в громадах в обсязі 64% (при цьому не менше 4% податку мають бути спрямовані на проведення розрахунків при виробництві теплової енергії, а також на підтримку підприємств з виробництва, постачання теплової енергії, а також централізованого постачання холодної води та водовідведення)”, – зазначила також голова бюджетного комітету.
При цьому залишки на рахунках ОМС (органів місцевого самоврядування) можна буде використовувати лише на пріоритетні видатки: соціальні, підтримку оборони, лікування та реабілітацію осіб, які постраждали від російської агресії тощо.
У Мінфіні переконують, що місцеві бюджети ні в якому разі не залишаться недофінансовані. Залежно від потреб кошти розподілятимуться з Державного бюджету.
“Побоювання, що таке рішення призведе до браку коштів у місцевих бюджетах для фінансування усіх важливих потреб не мають під собою жодних підстав, адже воно матиме не лише ряд позитивних наслідків для фінансування оборони держави, але і підкріплене компенсаторами для вирівнювання бюджетних диспропорцій на рівні громад”, – зазначалось в повідомленні Мінфіну.
“Ресурс місцевих бюджетів на 2024 рік формуватиметься за рахунок надходження ПДФО (орієнтовно 237 млрд грн), базової дотації (21,1 млрд грн) та додаткової дотації (33,4 млрд грн). Сумарно це становить понад 290 млрд грн. І цей ресурс більше на 75 млрд грн від ресурсу 2021 року, коли військовий ПДФО в структурі місцевих бюджетів був трохи більше 6%”, – пояснили раніше в міністерстві.
Але в принципі порівнювати військовий ПДФО з 2021 некоректно. Через різницю в кількості армії. І Мінфін не може це не знати.
Чи є перерозподіл панацеєю?
Як зазначив Юрій Гайдай в тексті для Економічної правди, війна спричинила значну внутрішню міграцію, переміщення бізнесів і суттєве збільшення чисельності військових, з грошового забезпечення яких сплачується ПДФО. За шість місяців 2023 року “військовий” ПДФО приніс місцевим бюджетам 50 млрд грн – 36% від доходів громад від ПДФО та 15% від усіх їхніх надходжень.
Багато бюджетів від цього виграли, а деякі втратили. Найбільший профіцит серед місцевих бюджетів за перше півріччя має Київ – 13,4 млрд грн. Навіть без “військового” ПДФО надлишок коштів у столичному бюджеті сягає 10,5 млрд грн.
Істотні профіцити мають Харків і Маріуполь (завдяки зменшенню видатків та збереженню надходжень ПДФО від великих платників), Одеса, Дніпро, Львів, Одеська, Харківська, Донецька, Миколаївська області. Без “військового” ПДФО бюджети Харкова, Дніпра та Миколаївської області були б дефіцитними, зазначав експерт. Він не вважає такий перерозподіл ефективним.
Опозиційні фракції були категорично проти закону. Лише 17 жовтня його винесли на розгляд сесійної зали в другому читанні. І в першому голосуванні йому навіть забракло голосів самих “Слуг”.
Але на другу спробу, як вже згадувалось на початку статті, голоси влада ретельно зібрала.
“Парламент фактично позбавив місцеву владу можливості допомагати Збройним силам і спрямовувати кошти з бюджетів міст нашим захисникам. Забравши у міст і селищ військовий ПДФО (ще й заднім числом), Верховна Рада, уряд демонструють, що центральна влада не впоралася з фінансуванням армії. І тепер намагається перекласти це на місцеве самоврядування. Це рішення особливо вдарить по невеликих містах і містечках, де військовий ПДФО становив значну частину бюджету”, – заявив у відповідь на голосування мер Києва Віталій Кличко.
Данило Гетманцев на це раніше відповів, що таким чином ці гроші тепер точно будуть витрачені на війну, а не на барабани і овочерізки.
Ухваленню закону передували кількамісячні мітинги у містах проти витрачення грошей на благоустрій. “Клумби нас не врятують від ракет”, “До дупи бруківку — в країні війна”, “Чому волонтери, а не ви?” — скандували протестувальники у різних містах країни. В меріях в цьому бачили замовлення з боку влади, яка підігрівала певні настрої серед людей.
Мер Дніпра Борис Філатов традиційно не добирав слів. “Бачу, що корисні ідіоти вже не лише в Дніпрі, а й по всій Україні страшенно засмутилися тим, що наробили, та почали битися в істериці у соцмережах. Тепер на своє виправдання ці люди викладають “цифри”, мовляв, Дніпро витратив на ЗСУ лише 28 відсотків ПДФО, а отже “Філатов маніпулює”, – зазначив мер.
І додав, що за витратами міста слід стежити не лише через Прозорро, але й бачити витрати на війну у благоустрої та що “комунальники тихесенько возять…танки, але це вказано в інших статтях видатків”.
“У мене є таке враження, що, по-перше їхніми руками починає працювати ворожа агентура, а по-друге, “розумники” з Банкової хотіли “перевести негатив на мерів”.
Але самі випустили джина з пляшки…”, – зазначив Філатов.
Як в запалі конкуренції забули бригади ТРО
Безумовно, місцеві влади не рожеві поні і з них логічно питати про пріоритетність деяких витрат. Втім, очевидно, що влада використала цю ситуацію, щоб перерозподілити на свою користь колосальні кошти.
Тепер, за прогнозами, десь понад 100 мільярдів піде майже порівну Держспецзв’язку на закупівлю дронів та Мінстратегпрому на інвестиції в розвиток оборонної сфери.
Але проблема полягає в тому, що в громадян немає жодного механізму за роботою в цих напрямках. От ви уявляєте, що робить Укроборонпром? Ні? Я – теж. Але чомусь підозрюю, що я там лаялась би через неефективність використання коштів ніж з Міноборони. Чи знаєте, що ми деякі боєприпаси робимо з чавуну, який не дає осколків. Тобто єдиний ефект потрапляння такої міни – котлован?
Ми дуже хвалились налагодженням випуску 152-мм снаряду. Чи відомо вам, що він має дуже погану схильність вибухати вже в стволі і вбивати наших хлопців? І що цей виріб забраковано ЗСУ? Але звіт від міністерства про нарощення обсягів виробництва у вас є.
Та сама ситуація з дронами. Вони звісно дуже потрібні, але видатки на них давно вже треба рахувати. Бо чутки про вдвічі вищі ціни стають занадто масовими.
А тепер про сумну арифметику, яку центральна влада пропустила в запалі боротьби. Раніше бригади ТРО мали на власне забезпечення 30% від ПДФО. За них вони могли купувати собі через Прозорро необхідні речі – від автомобілів та дронів до паперу та одноразового посуду.
При цьому розподіл коштів у їхньому бюджеті (дані автор отримала у бригадах) мав такий вигляд – 98% кошти від ОМС, 0.8% – від держави, 0.6% – волонтерів.
Тепер ТРО отримуватимуть 10% від ПДФО. Це означає, що їхня закупівельна спроможність знизиться втричі. Просто втричі менше грошей на автомобілі, мастила, шини, офісну техніку, якою держава війська в принципі не забезпечує.
Насправді, держава могла би в рамках експерименту навіть дозволити бригадам ТРО самим купувати навіть харчі (куртки минулого року вони вже купували), а не спонсорувати харчову мафію, створивши інститут уповноважених із закупівель для частин (така пропозиція напрацьована членами антикорупційної ради при МО), але натомість влада спонсорує два свої улюблені міністерства. Без жодного механізму контролю за ними.
За рахунок коштів на бригади ТРО.
Ну і насамкінець – якщо продовжувати купувати по 1500 ракет для “Стугни” із запропонованих 11 тисяч, але ставити у потребу 25 тисяч моїх “улюблених” підстаркуватих “Фаготів” і вигідно оприходувати склад, то це геть не нагадує інвестування в державний ВПК.
Автор: Тетяна Ніколаєнко
Джерело: Цензор. НЕТ