У виданні БізнесЦензор розбирались, як українські рітейлери ухиляються від сплати податків за допомогою додавання у фіскальні чеки продаж електронних книг.
Мережі електроніки та продуктові супермаркети будуть відповідати за фіктивний продаж книг, що в минулому році коштував бюджету більше мільярда несплачених податків.
Зекономили більше мільярда “на книжках”
Детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрили мережу магазинів побутової техніки на ухиленні від сплати податків на понад 57 млн грн, повідомила пресслужба бюро напочатку грудня. За інформацією БізнесЦензора, мова йде про мережу магазинів електроніки “Алло”, проти менеджерів якої тоді було відкрито кримінальну справу.
Мережа систематично занижувала розмір ПДВ: у фіскальних чеках за заниженою вартістю проводила товар, який підлягає оподаткуванню (наприклад, планшет), в той же час до розміру реального цінника додавала в чек “електронні книжки”, чи різноманітні неіснуючі сервіси для гаджетів, що відповідно до Податкового кодексу, не підлягають оподаткуванню.
Таким чином загальна сума чеку відповідала реальній ціні гаджета, проте база оподаткування значно зменшувалась.
Цю схему використовували не тільки в “Алло”, а й у всіх її найбільших конкурентах. Наприклад, у мережі “Фокстрот”.
Загалом, за даними правоохоронців, схема “електронних книжок” дозволила українським компаніям недоплатити в 2023 році в бюджет 1,3 млрд грн.
У деяких з фірм теоретично не мало б бути можливості скористатися пільгою, бо не було відповідного КВЕДу (класифікація виду економічної діяльності) на реалізацію паперових чи електронних книг, україномовного контенту, що не обкладається податком.
“Тільки 21% компаній, що скористалися пільгою, мають відповідний основний КВЕД. Тобто займаються діяльністю пов’язаною з розповсюдженням подібної продукції. До неосновних КВЕДів належить: інформація та телекомунікації – 20%, переробна промисловість – 17%, оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів i мотоциклiв-15%”, – йдеться в повідомленні БЕБ.
Проте компанії, що офіційно не мали необхідного КВЕДу, пільгою скористались. Станом на грудень 2023 року такі юрособи не сплатили до бюджету 176 млн грн податків.
Найбільшу частину серед таких “пільговиків” складають ритейлери побутової техніки та продуктові супермаркети.
Податкова подивиться в чеки?
В грудні 2023 року Податкова служба повідомила, що займеться збором та аналізом інформації щодо розрахунків у найбільших мережах магазинів побутової техніки та електроніки.
Попередній податковий аудит вже виявив порушення, що передбачають штраф. Наразі результатів аналізу не оприлюднено.
Як повідомив заступник голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, від податкової “Алло” зараз “світить” під 60 млн грн штрафу, “Комфі” – близько 13 млн грн, “Фокстроту” – до 10 млн грн.
При цьому Ярослав Железняк був серед ініціаторів та авторів закону, що у 2022 році звільнив від податку на додану вартість операції з постачання україномовних аудіокниг.
Він запевняє, що пільга була запроваджена саме для стимулювання та популяризації україномовного контенту. Однак на практиці її використали задля ухилення від сплати податків “деякі ***вші мережі техніки”.
Втім його колега і голова податкового комітету Данило Гетманцев стверджує, що ця схема з використанням книжок навряд чи є масовою. На думку Гетманцева, набагато масштабніше від оподаткування ухиляються, продаючи товар за готівку чи без фіскального чека.
Сам же метод додавання чогось неіснуючого до чеку, за його словами, не новий. Раніше рітейлери побутової техніки практикували додавати в чек різноманітні електронні послуги, що до 2023 року не оподатковувались.
Тобто раніше в чеки часто додавали програмне забезпечення, зараз електронні книжки.
В інтернеті можна знайти публікації ще трьох-чотирьохрічної давнини на тему неіснуючих послуг/ програмного забезпечення у фіскальних чеках роздрібних мереж.
У 2020 році, наприклад, компанія “Комфі” “продавала” покупцям техніки свій мобільний додаток Comfy Assist. Компанія “Фокстрот” додавала в чеки програму Patee Recipes Premium, що було нібито підпискою на додаток з рецептами страв.
Втім, тоді така оптимізація оподаткування не мала негативних наслідків для ритейлерів.
БізнесЦензор не знайшов жодного кримінального провадження у той час через цю схему несплати податків. Напевно, цей факт дає можливість компаніям і зараз почуватися впевнено, продовжуючи практику додавання електронних книжок у чеки.
Железняк 9 січня опублікував свіжий чек з магазину електроніки з “наданням доступу до бібліотеки “Алло”.
Як ще ритейлерам можна платити менше податку?
Окрім програмного забезпечення та електронних книг роздрібні мережі часто використовують для “оптимізації” податків послуги страхування. Наприклад, продавці у магазинах електроніки можуть досить нав’язливо рекомендувати клієнту додатково оформити страховку на тільки-но придбаний пристрій на “випадок поломки”. Розповідати, що вона нібито дуже потрібна навіть за наявності гарантії.
Таке страхування також можна віднести до неіснуючих насправді послуг, що потрапляють у фіскальний чек, але не оподатковуються. Бо надання послуг із страхування не обкладається податком.
Автор:
Джерело: biz.censor.net