Система протиповітряної оборони С-400 «Триумф» у армії РФ прийшла на заміну радянсько-російському ЗРК С-300, і є фактично його розвитком зі збільшеними бойовими можливостями.
З появою С-400 росіяни почали активно її просувати на експорт. Пропаганда РФ на всіх рівнях поширювала матеріали, в яких йшлося, що ця система ППО є ледь не найпотужнішою в світі. Але велика російсько-українська війна, яка почалася у лютому 2022 року, розкрила реальні можливості цієї зброї, зокрема у протистоянні з українськими ударними безпілотниками у окупованому Криму, пише портал “Мілітарний“.
С-400: розробка та переозброєння РФ
Російська зенітна ракетна система великого і середнього радіусу дії С-400 “Тріумф” розробки та виробництва АТ “Концерн ВКО “Алмаз-Антей” була прийнята на озброєння армій РФ у квітні 2007 року. Вона створена на базі комплексу С-300, який був створений ще за часів СРСР. Однак, ця система має значно більші заявлені тактико-технічні можливості.
Виробником заявлено, що система ППО С-400 призначена для ураження літаків стратегічної і тактичної авіації, балістичних і крилатих ракет та інших засобів повітряного нападу в умовах радіоелектронного та інших видів протидії. З відкритих джерел відомо, що станом на 2021 рік, ЗРК С-400 замінили 70% застарілих С-300 в армії РФ. Йдеться про 576 пускових установок.
У базовому варіанті ЗРК С-400 зберегла структура ЗРК типу С-300, що включає багатофункціональну РЛС раннього виявлення, окремі пускові установки, автономні засоби виявлення та цілевказування (радіолокаційні станції виявлення та підсвідки).
Кожна самохідна пускова установка несе чотири транспортно-пускових контейнери з зенітними ракетами, контроль та запуск яких виконується автоматично за командою із командного пункту.
Система ППО озброюється двома типами зенітних ракет: 48Н6 та 9М96 різних модифікацій. Ракета у версії 40Н6Е, яка була прийнята на озброєння у 2018 році, нібито здатна уражати аеродинамічні цілі на відстані до 380 км на висотах до 30-35 кілометрів. Вони також можуть боротися з балістичними цілями на максимальній дальності – 60 км. Кожна пускова установка може споряджатися чотирма такими ракетами.
Своєю чергою зенітні ракети 9М96Е та 9М96Е2 можуть боротися з літаками і тактичними балістичними ракетами на менших відстанях в тому числі на надмалих висотах. У 9М96Е максимальна дальність ураження повітряних цілей – 40 км на висоті до 20 км. Ракета 9М96Е2 нібито може боротися з цілями на відстані 120 км і на висоті до 30 км. Кожен транспортно-пусковий контейнер вміщує по 4 таких ракети. Тобто, кожна окрема пускова установка комплексу ППО С-400 може бути оснащена одразу 16 ракетами 9М96Е/9М96Е2.
“Триумф” на експорт: хто купив С-400″
Окрім того, що армія РФ почала переозброюватися на С-400, росіяни після появи цього комплексу почали його активно просувати на зовнішній ринок.
Китай
Першим іноземним замовником зенітно-ракетного комплексу С-400 став Китай (КНР). Контракт було підписано у 2014 році. А вже в квітні 2018 року було офіційно повідомлено про доставку першого полкового комплекту. Загалом на озброєнні армії КНР перебуває чотири дивізіони цього ЗРК.
Туреччина
Другим замовником стала Туреччина, яка довгий час шукала можливості придбати ППО великої дальності. У 2017 році було укладено контракт на чотири дивізіони (32 пускові установки) вартістю 2,5 млрд доларів. У липні 2019 року міноборони Республіки Туреччина оголосило про початок постачання російських ЗРК С-400 та інтеграцію їх у свою ППО. І при цьому випробувала можливості С-400 на військових літаках, закуплених раніше у США. У серпні 2020 року стало відомо, що Туреччина отримає другий комплект російської зенітно-ракетної системи С-400. Одна, наразі невідомо про підписання нового контракту.
У грудні 2020 року Сполучені Штати запровадили санкції проти Секретаріату оборонної промисловості Туреччини. В результаті купівлі російського ЗРК, країну виключили з глобального партнерства по бойових літаках п’ятого покоління F-35. А вже у липні 2020 року США офіційно викупили вісім багатофункціональних винищувачів F-35A Lightning II, вироблених раніше американською компанією Lockheed Martin за контрактом з Туреччиною.
Індія
Індія стала найбільшим покупцем російських С-400. В жовтні 2018 років Москва і Нью-Делі підписали контракт на поставку п’яти полкових комплектів зенітних ракетних комплексів С-400 «Триумф» вартістю 5,5 мільярда доларів. Перший дивізіон передати наприкінці 2021 року.
У березні 2021 року міністр оборони США попередив свого індійського колегу про можливі санкції через купівлю цих російських ЗРК. Питання було обговорено в рамках пошуку союзників для протистояння Китаю у регіоні. Очільник Пентагону наголосив, що Вашингтон просить усіх своїх партнерів утриматись від купівлі російського озброєння, щоб уникнути санкцій.
Іран
Ще одним оператором російської системи ППО С-400 може стати Іран, який є союзником Росії та допомагає їй у війні з Україною, надаючи всебічну підтримку, в тому числі і постачає безпілотники Shahed і технології їх виробництва. У вересні 2023 року, медіа повідомили, що Іран може отримати від РФ сучасні далекобійні зенітно-ракетні комплекси.
Варто зазначити, що у травні 2019 року Bloomberg повідомляв, що Росія нібито відмовила Ірану на запит про поставку комплексів ППО С-400. Таке рішення нібито було викликано побоюваннями, що такі поставки можуть призвести до додаткового загострення напруженої ситуації на Близькому Сході.
Втрати С-400 в Україні
З початком широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, ЗРК С-400 разом з іншими російськими комплексами ППО прикривають окупаційній війська та стратегічні об’єкти на тимчасово захоплених територіях, щоб протидіяти українській авіації, ракетним ударам та застосуванню розвідувальних та ударних безпілотників.
Також зенітні ракети комплексів С-400 і С-300 використовуються росіянами, як балістичні для завдання невибіркових ударів по військових та цивільних об’єктів, що часто призводить до жертв серед цивільних.
За рахунок бойової частини, яка містить велику кількість готових вражаючих елементів, зенітна ракета 48Н6 може бути ефективною проти нерухомих наземних цілей, наприклад, незахищених складів, особового складу на відкритій місцевості, автомобільної техніки на відкритій місцевості та цивільних об’єктів інфраструктури. Для армії РФ стало звичною практикою застосовувати далекобійні ЗРК для таких ударів.
Знищення С-400 в Криму
Менше ніж за місяць, на території тимчасово окупованого півострова Крим, було двічі уражено елементи російських комплексів протиповітряної оборони С-400 «Триумф».
Так, рано вранці 14 вересня 2023 року, було уражено С-400 біля Євпаторії. За даними джерел в українських спецслужбах, для удару по ворожій техніці застосували українські крилаті ракети комплексу “Нептун” та дрони-камікадзе. За словами співрозмовників, спочатку безпілотники СБУ уразили “очі” комплексу — радіолокаційні станції (РЛС) та антени. А після цього, підрозділ ВМС України двома крилатими ракетами “Нептун” вдарили по пусковим установкам комплексу ППО С-300/С-400.
![Ураження ЗРК С-300/С-400 поблизу Євпаторії у Криму [14 вересня 2023 року]](https://i.ytimg.com/vi/_-q6tmDeXb4/hqdefault.jpg)
Місцеві чули серію потужних вибухів та звуки стрілянини, а також спостерігали високе полум’я від масштабної пожежі. У соцмережах очевидці опублікували багато відео. На кадрах одного із них можна дійсно побачити схожі за характерними ознаками результати ураження зенітної системи.
Після влучань можна спостерігати сильне біле задимлення від горіння ракетного палива та звуки детонації бойових частин ракет. Також на відео потрапив момент нештатного пуску зенітної ракети, котра одразу після старту впала на землю. Російський ЗРК від ударів безпілотників охоронявся зенітними гарматами (можливо, ЗРГК “Панцирь-С”) або великокаліберними кулеметами. На відео видно, як вони намагаються збити об’єкти в небі, ймовірно безпілотники, але це не уберегло комплекс від ураження.
На околицях Євпаторії, де спостерігалися вибухи, розташовані позиції російського зенітного ракетного комплексу С-300 / С-400. Їх присутність була зафіксована за допомогою супутникових знімків ще 28 серпня між населеними пунктами Заозерне та Молочне.
Згодом з’явилися супутникові зображення, які свідчать про горіння на території військового об’єкта країни-окупанта де були розгорнуті комплекси протиповітряної оборони.
Слід відзначити, що цю позицію російського ППО в окупованому Криму, ще минулого року “розсекретили” відпочивальники. Вони сфотографували пускові установки ЗРК на узбережжі.
Попередній удар по С-400 на окупованому кримському півострові відбувся вранці, 23 серпня, неподалік села Оленівка на мисі Тарханкут. Відео знищення ворожого комплексу ППО та потужної пожежі, яка його супроводжувала, опублікувало Головне управління розвідки Міноборони України.
На кадрах в цілому видно знищення одразу двох пускових установок ЗРК С-400, які здійснювали прикриття повітряного простору над західною частиною окупованого Кримського півострова. У ГУР повідомили, що разом з технікою, було знищено й особовий склад російської окупаційної армії. Якою саме зброєю було знищено цей російський комплекс ППО, українські розвідники не повідомили.
На Херсонщині
У липні стало відомо, що українські військові артилерійським вогнем вивели з ладу ключові машини російського зенітного комплексу С-400. Було знищено самохідну пускову установку 5П85СМ2-1 та багатофункціональну РЛС 92Н6Е.
Удар було завдано ракетною системою HIMARS Сил оборони України. Імовірно, коли машини комплексу розгорталися на новій позиції. Про це свідчить те, що обладнання машин знаходилося в транспортному положенні.
Багатофункціональна радіолокаційна станція трьохкоординатна радіолокаційна станція з фазованою антеною решіткою 92Н6Е має можливість виявлення до 100 цілей та точного супроводу до 6 цілей на відстані до 400 км та висоті до 30 км.
На РЛС 92Н6Е зав’язана робота усієї батареї ЗРК в котру входить від трьох до шести пускових установок. Вона виконує завдання з пошуку повітряних цілей, їх супровід, ідентифікацію і подальше захоплення та наведення на неї зенітної керованої ракети. Знищення РЛС виводить з ладу усю батарею.
Також в результаті удару було знищено самохідну пускову установку 5П85СМ2-1 на шасі вантажівки МЗКТ-543М. Машина оснащується чотирма транспортно-пусковими контейнерами зенітних ракет.
У травні “Мілітарний” опублікував фото знищеного російського пункту бойового управління 55К6Е зенітного комплексу С-400. Його уразили під час удару HIMARS по тимчасовому пункту зберігання озброєння російської армії на окупованій частині Херсонщини.
Це був перший відомий випадок знищення цього типу ворожої техніки.
Пункт бойового управління 55К6Е призначений для автоматизованого управління та координації роботи компонентів комплексу ППО С-400. Система побудована на сучасній елементній базі. Пункт розміщений на шасі чотирьохвісної вантажівки Урал-5323.
На Запоріжжі
Перше візуальне підтвердження втрати росіян зенітної ракетної системи великого і середнього радіуса дії С-400 було зафіксовані восени 2022 року.
Пускову установку 5П85СМ2-01 знищили у Запорізькій області. Російські сили втратили установку під час маршу біля селища Ільїне. Відстань від цього місця до лінії зіткнення тоді становила близько 60 кілометрів.
На території РФ
Також, імовірно, одна РЛС зі складу комплексу ППО С-400 була уражена у жовтні 2022 року в районі аеропорту російського міста Бєлгород. Летовище використовує російська військова авіація для війни проти України.
Казали, що перевершують Patriot, а не можуть боротися з БПЛА
Не дивлячись на заяви російської пропаганди про можливості комплексу ППО С-400, бойові дії останніх місяців показали його недоліки у боротьбі з сучасними повітряними загрозами.
В російській концепції застосування далекобійні ЗРК мають прикриватися комплексами ППО малої дальності, такі як ЗРГК “Панцирь-С1” або “Тор”. Однак через все частіші удари дронів-камікадзе по території Росії, військові країни-агресора змушені використовувати ці комплекси для захисту важливих та стратегічних об’єктів на окупованій території, а також навколо Москви й інших прилеглих до України регіонів. Це зменшує можливість росіян прикривати місця розгортання потужних ЗРК та робить їх гарною ціллю для дронів-камікадзе або українських крилатих ракет.
А все більші втрати змушують росіян забирати системи протиповітряної оборони навіть з далеких регіонів Росії та перекидати їх поближче до фронту. Залишаючи великі території всередині країни не прикритими.
Варто нагадати, як тільки Збройні Сили України отримали ЗРК Patriot, вони одразу збили дуже важкі для перехоплення російські гіперзвукові ракети Х-47М2 “Кинжал”.
Невдачі російських систем зменшують попит серед потенційних міжнародних покупців, які побачили на практиці на що здатна російська зброя.
Звісно не треба применшувати загрозу для української авіації від російських С-400. Але наполеглива праця та вдалі операції всіх структур, які входять у Сили оборони, зі знищення російських ЗРК, дозволить ЗСУ більш ефективніше застосовувати зброю. В тому числі і українські та іноземні крилаті ракети.
А з появою на озброєнні Повітряних сил ЗСУ винищувачів F-16, можна буде ще більше виводити з ладу російські ЗРК за рахунок результативніших застосувань протирадіолокаційних ракет AGM-88 HARM.
Джерело: Мілітарний