Німецький журналіст, режисер-документаліст та письменник Хуберт Зайпель, який зняв фільм про Путіна та написав про нього 2 книги, що стали бестселерами, отримав сотні тисяч євро від офшорів, пов’язаних з путінським олігархом Олексієм Мордашовим.
Про це свідчить витік документів кіпрських юридичних документів у рамках міжнародного розслідувального проєкту Cyprus Confidential (“Таємниці Кіпру”), пише російське видання “Важные истории”, яке брало участь у розслідуванні.
ФОТО: KREMLIN.RU
Cyprus Confidential – глобальне розслідування на базі витоку 3,6 млн документів шести кіпрських компаній, які займаються реєстрацією фірм і консалтингом. Його під егідою Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ) і німецького Paper Trail Media провели 270 журналістів із 69 медіа.
Видання зазначає, що дві книги Зайпеля про Пуітна – “Путін. Логіка влади” (2015) і “Влада Путіна. Навіщо Європі Росія” (2021) – були видані кількома мовами і стали бестселерами, з десятками тисяч проданих примірників.
А документальний фільм Зайпеля “Я, Путін. Портрет” (2012) був номінований на премію німецького телебачення за найкращий репортаж.
“Сфера компетенції Зайпеля – Росія. Воно й зрозуміло: за словами Зайпеля, він не тільки багато років вивчав Росію як дослідник, а й “під сотню разів” спілкувався з російським президентом”, – пише видання, зазначаючи, що Зайпеля неодноразово звинувачували в нестачі критичності щодо почутого від Путіна.
Секретні фінансові домовленості роками пов’язували Зайпеля з компаніями, близькими до російського олігарха Олексія Мордашова.
Згідно з документами, що опинилися в розпорядженні видання, у 2018 році Зайпель підписав “спонсорський договір”, який мав принести йому щонайменше 600 тисяч євро. За договором ця сума виділялася на створення і популяризацію книжки про “політичний клімат у Росії”. Цією книгою і стала “Влада Путіна. Навіщо Європі Росія?”, опублікована 2021 року поважним гамбурзьким видавництвом Hoffmann und Campe.
Також у підготовлених для підписання документах є рукописна позначка “аналогічно укладеному у 2013 році договору: біографія Путіна”.
“Очевидно, на підготовку попередньої книги Зайпеля “Путін. Логіка влади” було укладено окрему угоду на окрему суму. Про спонсорські договори і можливий конфлікт інтересів Зайпеля читачі дізнатися не могли – у книгах про них не йшлося ні слова. Не знав про них і видавець обох бестселерів”, – йдеться у відповіді Hoffmann und Campe на запит видання.
Зазначається, що спонсор ховався за компанією-пустушкою De Vere Worldwide Corporation з Британських Віргінських островів – ця компанія записана на Ігоря Воскресенського, одного з директорів “Силових машин”, машинобудівного гіганта, власником якого був російський олігарх Олексій Мордашов.
Як свідок свій підпис на спонсорській угоді поставив ще один співробітник Мордашова, Дмитро Федотов, багаторічний керівник юридичного відділу металургійного гіганта “Северсталь”, що належить олігарху.
Гроші на виплати Зайпелю приходили в De Vere Worldwide від офшорів, бенефіціаром яких був сам Мордашов: у 2018 і 2019 роках два офшори переказали De Vere Worldwide загалом 610 тисяч євро. Після кожного такого переказу De Vere відправляла гроші на користь Зайпеля.
Відповідаючи телефоном на запитання Paper Trail Media про діяльність De Vere Worldwide, Воскресенський сказав, що не пам’ятає такої компанії, і повісив слухавку. Федотов і Мордашов на запити не відповіли.
Олексій Мордашов – постійний учасник російського списку мільярдерів, який складає журнал Forbes. У 2021 олігарх навіть очолив його зі статками в майже 30 млрд доларів (нинішнього року він на п’ятому місці). Його називали одним зі спонсорів будівництва палацу Путіна під Геленджиком. Структурам Мордашова також належали великі пакети акцій банку “Росія” (відомого також як “банк друзів Путіна”) і “Національної медіагрупи” (НМГ), яка контролює значну частину російського телемовлення і медіаринку загалом.
Після вторгнення Росії в Україну Мордашов потрапив під західні санкції.
Відповідаючи на запитання Paper Trail Media, Зайпель визнав, що книжки про Путіна спонсорував російський мільярдер, однак він не вважає, що це якось дискредитує його праці. // Економічна правда