Фігурант розслідування «Слідства.Інфо», керівник першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління ДБР та колишній прокурор Олександр Говорущак подав на журналістів до суду через розслідування про придбання його ріднею майна, яке могло коштувати 35 мільйонів гривень.
Журналісти встановили, що сім’я ДБРівця Олександра Говорущака віднедавна мешкає в будинку у передмісті Києва, вартість якого може складати 14,5 мільйона гривень. У декларації його дружини, також працівниці ДБР, вказано, що у 2023 році вона стала власницею землі та будинку, вартістю 4,5 мільйони гривень. Журналісти «Слідства.Інфо» з’ясували, що ринкова вартість цього помешкання, схоже, втричі більша за задекларовану. Крім того, тесть та теща Олександра Говорущака останніми роками стали власниками майна у столиці та передмісті, загальна вартість якого може сягати 20 мільйонів гривень.
Після публікації цього розслідування Олександр Говорущак подав на редакцію «Слідства.Інфо» та авторку матеріалу Яну Корнійчук до суду про захист честі, гідності та ділової репутації. У позовній заяві ДБРівець просить «Слідство.Інфо» спростувати та видалити всю опубліковану інформацію, пов’язану з ним та його ріднею.
«Знехтувавши зазначеними принципами, не перевіряючи достовірність фактів, використовуючи неперевірені джерела без жодного доказу та без жодного підтверджуючого факту, редакція «Слідство.Інфо» умисно створила у суспільстві уявлення про вчинення мною неприпустимих, у тому числі корупційних, дій, не сумісних зі статусом працівника правоохоронного органу та керівника органу досудового розслідування», — йдеться у заяві Говорущака. Все це, на думку посадовця, порушує його права на повагу до гідності, честі та ділової репутації.
ДБРівець, який займається, зокрема, злочинами, вчиненими правоохоронцями та суддями, вимагає по 40 тисяч гривень моральної шкоди від редакції «Слідства.Інфо» та від журналістки Яни Корнійчук.
«Дякуючи цьому позову та документам, доданим до нього, нам вдалося встановити купу важливих деталей, про які Говорущак та його рідні відмовлялися говорити, коли наші журналісти зверталися до них по коментарі у процесі підготовки матеріалу», — прокоментувала редакторка-засновниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець.
Серед іншого, Говорущак, чия дружина, також посадовиця ДБР, у 2023 році придбала земельну ділянку у передмісті Києва, надає документи, що ця ділянка коштувала 3 мільйони гривень. А через два місяці після купівлі ділянки ввели в експлуатацію будинок, вартість будівництва якого склала 1,45 мільйона гривень. Тобто разом витративши майже 4,5 мільйона гривень, як і йдеться у декларації посадовця. Натомість «Слідство.Інфо» має докази, що ділянка продавалася уже зі зведеним будинком, ринкова вартість якого разом із ділянкою могла складати 14,5 мільйона гривень. Тобто у декларації та документах, наданих посадовцем до суду, загальна вартість землі та будівельних робіт втричі нижча за ринкову ціну схожого готового будинку на сайтах оголошень.
У тексті позову Говорущак підтвердив, що разом із сім’єю мешкає у зазначеному заміському будинку — він називає будинок у передмісті Києва «наше домоволодіння» та «наше місце проживання». Це важливий факт з огляду на те, що Говорущак продовжує користуватися службовою квартирою, яку йому колись надав Офіс генпрокурора. Там досі вважають, що Говорущак мешкає у квартирі, тому не вимагають повернути службове житло.
Говорущак звинувачує журналістів, що вони розкрили на загал інформацію про його тестя і тещу, але згадки про них є у деклараціях Говорущака та його дружини. Адже тесть регулярно дарував грошові подарунки дочці, а теща здавала в оренду подружжю ДБРівців паркомісце.
У позовній заяві йдеться також про те, що Олександр Говорущак почав працювати у ДБР 18 вересня 2020 року, а керівником відділу Управління ГСУ ДБР його призначили 28 жовтня 2020 року.
Також Олександр Говорущак у позовній заяві зазначає доходи своєї сім’ї та близьких осіб. Зокрема, що ним та його дружиною за роки подружнього життя отримано дохід у сумі понад 17 мільйонів гривень, «що цілком обґрунтовує набуте нами майно».
«Посадові особі мають бути готовими до того, що журналісти будуть більш уважними до перевірки декларацій про статки та будуть порівнювати задекларовані дані з фактичними даними, які є у відкритому доступі. Особливо, коли йдеться про посадових осіб, які мають повноваження на розслідування посадових або антикорупційних злочинів. Саме такою є ціна, яку публічні особи мають заплатити за те, що обіймають високі посади. Звертаю увагу, що журналісти використали законні методи збору інформації та перевірили ту інформацію, яку посадовець подав особисто. Матеріал торкається питання чесності посадової особи, яка покликана за своїми посадовими обов’язками дбати про чесність інших», — коментує Оксана Максименюк, медіаюристка та керівниця юридичного напрямку ГО ІРРП. // “Слідство.Інфо”