Міст імені Патона через річку Дніпро в Києві можна й надалі експлуатувати, але рух має здійснюватися з обов’язковим дотриманням раніше установлених обмежень.
Як повідомляє КМДА, це визначили на нараді, що відбулася на базі КП “Київавтошляхміст” за участю представників Українського інституту сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського.
Зокрема, встановлено такі обмеження:
- заборонено в’їзд транспорту з навантаженням на вісь понад 7 тонн;
- максимальна маса одиничного транспортного засобу – до 17 тонн;
- максимальна маса транспортних засобів у колоні – до 10 тонн;
- зберігається чинна схема організації дорожнього руху: з правого берега на лівий – 2 смуги, з лівого на правий – 3.
У КМДА нагадують, що вагові обмеження та зміни в організації дорожнього руху запроваджені ще у 2020 році для зменшення навантаження на несні конструкції мосту. Зокрема, встановили водоналивні бар’єри для заборони руху крайніми смугами проїжджої частини та обмеження проїзду великовагового транспорту.
За результатами проведеного у 2025 році технічного обстеження мосту визначили його стан, умови подальшої експлуатації та першочергові заходи для подальшого утримання.
У КМДА підкреслюють, що окрім планових обстежень споруди, фахівці КП “Київавтошляхміст” здійснюють постійний моніторинг змін технічного стану мосту.
Упродовж останніх 5 років мостовики виконали:
- очищення головних балок прогонових будов;
- підсилення окремих ділянок перильної огорожі;
- ремонт та укріплення гранітних плит парапетів;
- ямковий ремонт асфальтобетонного покриття проїзної частини;
- заливку тріщин;
- ремонт деформаційних швів;
- демонтаж оздоблення на в’їзній колоні на лівому березі.
Нагадаємо:
Міст Метро та Патона десятки років перебувають у аварійному стані.
У травні 2024 року комунальна корпорація “Київавтодор” оголосила тендер на реставрацію мосту Метро. Очікувана вартість замовлення – 2 009 825 454 гривень.
Як розповів перший віцепрезидент НАН Вячеслав Богданов. міст імені Євгена Патона у Києві досі лишається без належної уваги: корозія руйнує конструкції, і якщо не втрутитися, то за п’ять років може бути запізно. // Економічна правда