Вовк, традиційно, на засідання комісії не з’явився.
«Комісія вирішила визнати Вовка Павла В’ячеславовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду у зв’язку з неявкою в засідання без поважних причин», – йдеться у заяві ВККС
Як зазначив голова правління фундації DEJURE, юрист Михайло Жернаков, рішення ВККС знаменує закінчення процесу участі Павла Вовка в конкурсі до Верховного Суду, який почався ще в 2017 році.
«Рішення приймали без участі Вовка, бо той на засідання не з’явився. Примітно, що проти такого рішення було аж п’ять членів комісії з 14 присутніх. Наступний крок – кваліфоцінювання на здатність здійснювати правосуддя в принципі», – додав він.
Павло Вовк подався на конкурс у новий Верховний суд у 2017 році, однак згодом начебто відкликав свою кандидатуру, аби уникнути негативного висновку щодо доброчесності.
В результаті розгляду позовної заяви Вовка до ВККС, яку він подав 16 грудня 2019 року вже після того, як Комісія втратила повноваження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду встановив, що за результатами засідання у пленарному складі 17 липня 2017 року Комісією було прийнято рішення про зупинення кваліфікаційного оцінювання Вовка на посаду судді Верховного Суду, оскільки до Комісії надійшла інформація про обставини, які можуть свідчити про порушення суддею законодавства у сфері запобігання корупції. Згодом Комісія дійшла висновку про припинення участі Павла Вовка у зазначеному конкурсі, оскільки він не пройшов усіх етапів кваліфікаційного оцінювання.
Касаційний адміністративний суд в Постанові від 28 жовтня 2021 року прийшов до висновку про те, що ефективним захистом порушеного права Вовка буде зобов`язання ВККС України відновити кваліфікаційне оцінювання, зупинене рішенням від 17 липня 2017 року.
Оскільки ВККС відновила кваліфікаційне оцінювання суддів лише у листопаді 2023 року, розгляд справи Вовка був заплановнаий на лютий 2024 року.
Нагадаємо, що діяльність Павла Вовка та його колег по суду стала предметом уваги Національного антикорупційного бюро України в 2018-2019 роках. Під час здійснення слідчих дій детективи НАБУ отримали велику кількість записів з кабінету Голови ОАСК, які стали відомі як «плівки Вовка».
17 червня 2022 року НАБУ та САП скерували до суду справу «за фактами вчинення дій з метою змови для захоплення державної влади, перешкоджання роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також участі у злочинній організації і зловживанні впливом головою і суддями Окружного адміністративного суду м. Києва у змові з низкою інших осіб». Серед обвинувачених першим був названий Павло Вовк – голова суду.