Шевченківський райсуд Києва визнав Ігоря Гармашова винним у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 14 лютого.
За версією обвинувачення, у лютому 2014-го, у місті Москва, РФ, Гармашова завербував співробітник 9 управління 5 служби Департаменту оперативної інформації Федеральної служби безпеки РФ. Повернувшись у Київа, Гармашов почав збирати інформацію у сферах обороноздатності та державної безпеки України, аналізував її та надсилав звіти ФСБ РФ, за що отримував грошову винагороду.
У період із 14 по 18 червня 2017 року Гармашов зустрівся із представником російської спецслужби у місті Ларнака, Республіка Кіпр. Під час зустрічі він надав письмову згоду на співробітництво із ФСБ РФ і отримав позивний та мобільний телефон із програмним забезпеченням для шифрування та конспіративного надсилання інформації.
12 вересня 2019 року Гармашов зайняв посаду помічника-консультанта на громадських засадах народного депутата України Юрія Здебського — члена Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Із цього часу і по лютий 2022-го Гармашов продовжував виконувати завдання ФСБ РФ, користуючись документами міністерств та інших державних відомств України, у свої звіти для росіян він зокрема включав фотокопії документів із грифом «для службового користування».
За період із лютого 2014 року по лютий 2022 року Гармашов отримав від ФСБ РФ не менше 71 тисячі доларів США.
Гармашова затримали 4 березня 2022 року і в липні передали матеріали до суду для розгляду по суті. Протягом усього часу він перебував під вартою і не визнавав вину.
Ще в грудні 2023 року при продовженні запобіжного заходу Гармашов заявив, що до нього в слідчий ізолятор приходили співробітники СБУ і тиснули, щоб він дав неправдиві показання.
Але пізніше Гармашов таки змінив свою позицію і визнав себе винним.
Він підтвердив, що тривалий час, а саме з 2014 року займався аналітичною діяльністю та збирав інформацію у сферах обороноздатності та державної безпеки України. У 2017 році на вимогу співробітнико служби Департаменту оперативної інформації Федеральної служби безпеки РФ, складав інформаційні матеріали встановленої форми, та передавав представникам Федеральної служби безпеки РФ різними месенджерами зв`язку. Із 2018 року займався політичною діяльністю з підготовки виборів Президента України 2019, аналізував рейтинги кандидатів та безпосередньо приймав участь у розробці стратегії одного з кандидатів на пост Президента, а надалі результати своєї роботи відправляв представнику Федеральної служби безпеки РФ. Із вересня 2019 року він займав посаду помічника-консультанта на громадських засадах народного депутата України, готував аналітику і зокрема матеріали щодо Європейської політичної інтеграції України з перспектив та розвитку отримання міжнародної технічної допомоги, щодо перспектив договірно правового оформлення українсько російської ділянки державного кордону. Всі зібрані під час такої роботи матеріали він направляв працівникам Федеральної служби безпеки РФ. Наприкінці 2020 року звʼязок із представником РФ начебто завершився і 2 березня 2022 року його затримали. Гармашов визнав, що ФСБ РФ платила йому приблизно 1000 долларів раз на місяць і гроші він отримував через платіжну систему «Вестерн Юніон» або в руки при зустрічі.
Гармашов пояснив, що визнання вини є добровільним і відображає його внутрішнє ставлення до вчиненого.
Одночасно суд отримав клопотання про зміну порядку та обсягу дослідження доказів, яке було підтримано усіма учасниками. Це означало, що оскільки обвинувачений не оспорює обставини справи, то суд визнає недоцільним досліджувати докази щодо часу, місця, способу, мотиву, мети злочину та ін.
Обставин, які помʼякшують чи обтяжують покарання. покарання, суд не встановив. Гармашов тривалий час не визнавав вину, прямо говорив, що він злочин не вчиняв, тобто не надав критичної оцінки своїй поведінці і лише в останньому судовому засіданні і сказав, що визнає скоєне. Тому вважається, що обвинувачений не продемонстрував щирого каяття.
Гармашов почав співпрацювати із ФСБ РФ задовго до оголошення воєнного стану в Україні. Відтак йому інкримінували ч.1 ст.111 Кримінального кодексу, тобто звичайну воєнну зраду. Суд призначив йому 12 років тюремного покарання із максимально можливих 15-ти, без конфіскації майна.
При матеріалах справи зберігатимуться речі, вилучені в Гармашова, — блокнот із рукописними записами і візитівка 1-го заступника начальника інституту Московського Пограничного Інституту ФСБ РФ.
Раніше адвокат Гармашова в апеляційних скаргах писала, що, відповідно до листів Апарату Верховної Ради України та Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Гармашова не мав доступу до таємної інформації і обговорення такої відбувались у закритому форматі без його участі. Інформація ж, яку збирав, обробляв та передавав Гармашов працівникам ФСБ насправді була його професійним інтересом, ці дані він збирав і використовував для підготовки наукових статей, публікацій, подальших дисертаційних досліджень, а інформація з грифом «ДСК» не є таємною та не засекречена.