Верховний суд залишив у силі рішення про 3,5 мільйони гривень моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями правоохоронних органів.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на постанову від 19 квітня.
У 2013 році Дніпровський райсуд знову повернув справу прокурору на додаткове розслідування. Обвинувачення, на думку судді, було неконкретним за змістом, не містило розмежування дій кожного з обвинувачених. Також не зазначалося у чому ж полягало вимагання хабара.
Версія обвинувачення ґрунтувалася більшою мірою на показаннях свідків. Проте в судові засідання ці свідки не зʼялялися. Прокуратура не вжила необхідних заходів, щоб цих людей можна було допитати.
Для документування хабара використовувалися мічені барвником доларові купюри. Пізніше слідчий вирішив віддати гроші на зберігання заявниці до кінцевого рішення у справі. Жінка гроші повіддавала знайомим, у яких їх позичала. Таким чином, суд втратив можливість побачити ці речові докази.
Після цього дії підозрюваних переквіліфікували із хабарництва у замах на шахрайство.
У 2015-му слідчий СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в місті Києві кримінальне провадження закрив за відсутністю складу злочину.
У 2016 році ЄСПЛ за заявою колишнього держвиконавця визнав порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо надмірної тривалості кримінального провадження та відсутності ефективних засобів правового захисту.
У 2020-му суд встановив слідчому строк у два місяці для завершення досудового розслідування. Після цього слідчий повторно закрив справу за відсутністю складу злочину.
Колишній підозрюваний подав позов про стягнення моральної шкоди. Загальний строк притягнення до кримінальної відповідальності склав більше 11 років. Його моральні страждання експерт оцінив у понад 3 мільйони гривень.
Конотопський райсуд Сумської області 24 грудня 2021 року позов задовольнив, зобовʼязавши державу виплатити позивачу 3,5 млн грн.
У подальшому апеляційний суд скасував це рішення. Причиною стало те, що Дніпровська окружна прокуратура міста Києва та Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві начебто не є юридичними особами іне можуть виступати відповідачами в такій справі.
У скарзі до Верховного суду адвокат пояснював, що позов подано саме до Держави Україна, а не до окружної прокуратури і районного управління поліції, однак саме посадовими особами цих органів були спричинені позивачу моральні страждання.
Верховний суд скасував постанову апеляційноого суду і залишив у силі рішення першої інстанції.