Site icon УКРАЇНА КРИМІНАЛЬНА

На Харківщині суд виправдав селищного голову, визнавши провокацію хабаря

Борівський районний суд Харківської області виправдав колишнього Дворічанського селищного голову від звинувачень у хабарництві.

Про це повідомляє «Судовий репортер»  з посиланням на вирок від 28 грудня.

За версією обвинувачення, селищний голова отримав 14 тисяч гривень за позитивного вирішення питання про відведення земельної ділянки для будівництва газової заправної станції. Під час передачі другої половини суми дії посадовця були викриті.

У суді чоловік провину не визнав і пояснив, що село було зацікавлене у появі такої заправки. Жодних перепон він не чинив. Підприємець неодноразово ставив питання про прискорення його питання і пропонував матеріальну винагороду, однак завжди отримував відповідь, що рішення буде прийматися тільки на сесії селищної ради і все буде залежати від голосування депутатів.

Водночас на території селища розміщувався військовий батальйон «Слобожанщина» і селищний голова ніс відповідальність за належні побутові умови їхнього проживання та харчування. У зв’язку з відсутністю коштів на ці потреби він неодноразово звертався за матеріальною допомогою до приватних підприємців. Зокрема, звертався і до заявника, який влітку 2014 року передав для цих потреб грошові кошти в сумі 1000 гривень, а восени також привіз 10 талонів по 10 літрів скрапленого газ для заправки автомобілів. Через пару місяців підприємець сказав, що готовий передати 14 тисяч гривень. Оскільки необхідно було забезпечувати життєдіяльність батальйону «Слобожанщина», селищний голова погодився взяти гроші.

У січні 2015-го підприємець поклав 7 тисяч гривень в папку, яка лежала на робочому столі посадовця грошові кошти, сказавши при цьому, що йому потрібні гарантії щодо позитивного вирішення його питання. На це селищний голова в черговий раз відповів, що це будуть вирішувати депутати на засіданні сесії і впливати на них він не може і не буде. Отримані гроші він витратив на господарські потреби селищної ради, потреби батальйону «Слобожанщина» та заправку службового автомобіля.

Після передачі другої половини коштів у кабінет зайшли працівники поліції. Обвинувачений наголосив, що підприємець постійно намагався створити умови для надання незаконної винагороди йому як посадовій особі, підбурював до злочину. А він у зв’язку з неналежним фінансуванням селищної ради вимушений був прийняти кошти, які були необхідні для забезпечення життєдіяльності громади та батальйону «Слобожанщина» в період проведення антитерористичної операції на сході країни.

Версія захисту підтверджувалася записами розмов із кабінету посадовця. Зафіксовано, як селищний голова просить надати допомогу військовим, які перебувають на території Дворічанської селищної ради.

В іншій розмові підприємець сам запитує селищного голову, чи продовжує він годувати армію і дає талони на газ та зауважує, що це його ні до чого не зобов’язує. Підприємець сам ініціює зустрічі , сам приїжджає до села. Дворічна, заходить до кабінету голови селищної ради. Він нагадує співрозмовнику, що раніше обіцяв «близько порядка тисячі, тобто на росходи» і він готовий повернутись до цієї розмови, щоб той бачив, що у них все серйозно. На що селищний голова відповідає: «Процесс запущен, обратного хода уже нет…» і переводить тему розмови на інше, телефонує іншим посадовим особам з проханням посприяти, роз’яснює порядок. Однак підприємець, розуміючи, що розмова фіксується, знову наполегливо повертається до своєї пропозиції і каже: «…То есть я то что начал, … в принципе, чтобы я был уверен и вам спокойней, если вас устроит, потому что меня устроит, чтобы все было нормально…» і просить «прогарантувати» вирішення його питання, на що селищний відповідає, зокрема: «…Не надо ничего…» , «Я не знаю что ты кому обещал, но факт что сессии будут и депутаты проголосуют».

Підприємець звернувся до Дворічанської селищної ради з приводу земельної ділянки 10.12.2013. Він написав заяву від руки, не додавши жодного документа. При цьому, спілкування між ним та обвинуваченим не відбулося, оскільки його одразу направили його з цим питанням до профільного спеціаліста відділу земельних ресурсів. Але через 7 днів уже була заведена оперативно-розшукова справа  за фактом нібито «готування до вчинення тяжкого злочину».

Завявник встиг побувати в приміщенні селищної ради всього один раз і спілкування з обвинуваченим не мав. Тому суд погоджується, що оперативно-розшукова справа була заведена без жодної фактичної та формальної підстави.

Строк проведення ОРС був продовжений до одного року. Офіційно кримінальне провадження зареєстрували тільки 28.11.2014 (майже через рік), тоді як втручання в особисте спілкування обвинуваченого почали здійснювати на чотири місяці раніше, в червні 2014-го.

Більшість доказів зібрані під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій до моменту внесення відомостей до ЄРДР, що є грубим порушенням чинного законодавства. Тому вони визнаються недопустимими доказами.

Крім того, усі зібрані під час НСРД докази є недопустимими, оскільки стороні захисту на досудовому слідстві не відкривалися рішення суду про дозвіл на їх проведення.

Комплексна судово-криміналістична експертизи матеріалів оперативно-технічного запису розмов показала, що з боку обвинуваченого пропозицій надати на йому хабара у розмірі 14000 грн або 1000 доларів не звучало.

Заявник роботи по будівництву АГЗС так і не закінчив, хоча не мав на це ніяких перешкод. Суд вважає, що чоловік не хотів насправді вести підприємницьку діяльність, а діяв лише з метою створення події і обставин злочину та його подальшого успішного викриття працівниками поліції.

Суд дійшов висновку, що заявником та правоохоронними органами по відношенню до обвинуваченого була скоєна провокація злочину.

Раніше цей громадянин брав участь у щонайменше в трьох інших кримінальних провадженнях. Мова про справу щодо Хорошівського селищного голови Харківської області за ст.368 ч.3, стосовно головного спеціаліста відділу технічного нагляду Державної інспекції сільського господарства Харківської області, щодо Покотилівського селищного голови Харківської області.

У 2019-му році вже раз виносився виправдувальний вирок в даній справі, однак апеляція його скасувала, оскільки вважала, що суд не оцінив низку доказів обвинувачення. Тому справа слухалась повторно.

Exit mobile version